Контурів охолодження
Контур охолодження можна описати як систему тепловідведення, яка має окреме підключення до компресора (див. «Кількість компресорів») і окреме, незалежне від інших подібних систем, регулювання режиму роботи.
У найбільш поширеному різновиди сучасних холодильників – двокамерних моделях з морозилкою – може передбачатися як один загальний контур на обидві камери, так і
2 контури. Другий варіант обходиться дорожче, проте він дає важливу перевагу — в таких холодильниках можна повністю незалежно регулювати режими роботи холодильного і морозильного відділення. Якщо ж контур всього один, то ці регулювання виходять взаємопов'язаними: наприклад, при вмиканні режиму швидкого заморожування (див. «Функції») основна камера також починає працювати на підвищеній потужності охолодження, що не завжди бажано.
Що стосується холодильників на 3 і більше камер, то в них, як правило, кількість контурів менше, ніж кількість камер — інакше конструкція виходила б надмірно складною, громіздкою і дорогою.
Швидке охолодження
Режим форсованого охолодження, при якому інтенсивність роботи холодильної камери значно підвищується; по суті — аналог описаного вище швидкого заморожування, що застосовується в холодильному відділенні.
Швидке охолодження також призначається переважно для ситуацій, коли всередину потрібно завантажити велику кількість продуктів за раз — воно дає змогу уникнути критичного підвищення температури всередині холодильника. Даний режим також потрібно вмикати заздалегідь і вимикати через певний час; в деяких моделях вимикання відбувається автоматично, проте наявність цієї можливості не завадить уточнити окремо.
Час збереження холоду
Час збереження холоду, що забезпечується холодильником при відключенні електроживлення.
Найчастіше даний параметр описує можливості морозильної камери. У таких випадках час збереження холоду вказується час, протягом якого при зовнішній температурі до +25 °С температура в заповненій вщерть морозильній камері не піднімається вище -9 °С (цей рівень вважається критичним для зберігання заморожених продуктів). Відповідно, фактичний час утримання холоду може і відрізнятися від заявленого — залежно від навколишньої температури, частоти відкривання холодильника і т. ін. Проте загалом цей параметр досить точно описує якість теплоізоляції, по ньому цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою.
Зазначимо також, що час збереження холоду може наводитися і для моделей без морозилок: в таких випадках мова йде про час, протягом якого температура в холодильній камері залишається на прийнятному рівні приблизно в тих же умовах.
Потужність заморожування
Приблизна кількість свіжих продуктів, яку холодильник здатний за 24 години повністю заморозити від кімнатної температури до робочої температури морозилки. Потужності до 10 – 15 кг/добу буде цілком достатньо для повсякденного застосування, а от якщо заморожувати продукти планується у великих об'ємах і часто — варто звернути увагу на більш
продуктивні морозилки.
Управління
Тип управління для холодильників вказується передусім за типом панелі управління; нерідко також враховується її розташування. За цими критеріями в наш час виділяють такі варіанти:
поворотні перемикачі,
кнопкове внутрішнє управління,
кнопкове зовнішнє,
сенсорне внутрішнє і
сенсорне зовнішнє. Ось особливості кожного з цих варіантів:
— Поворотні перемикачі. Управління за допомогою поворотних ручок; такі ручки традиційно встановлюються всередині холодильника, тому в даному разі розташування не уточнюється. В цілому це максимально простий і недорогий варіант, який застосовується в агрегатах відповідного рівня. Найчастіше поворотна ручка всього одна, вона безпосередньо пов'язана з термостатом і регулює лише температуру всередині холодильника (і то дуже приблизно); про більш тонкі налаштуваннях мови не йде. Тим не менш, навіть цього нерідко буває цілком достатньо, особливо якщо холодильник працює в більше-менш постійних температурних умовах (наприклад, на домашній або офісній кухні). У багатьох випадках справа обмежується тим, щоб один раз підібрати більше-менш відповідне положення перемикача і після цього взагалі не чіпати налаштування. Крім того, однозначними перевагами даного типу управління є надійність і простота в ремонті.
— Кнопкове внутрішнє. Кнопкові панелі в цілому вважає
...ться більше прогресивними, ніж поворотні перемикачі; конкретний функціонал холодильників з таким управлінням може бути різним, проте серед них частіше зустрічаються моделі з додатковими функціями та можливістю точного налаштування температури (і іноді навіть вологості). Що стосується внутрішнього розташування, то воно дає змогу приховати панель за дверима холодильника, забезпечивши акуратний зовнішній вигляд з мінімумом виступаючих деталей. А якщо на двері є «дитячий» замок (вбудований або куплений окремо) — вона в даному разі виконує ще й функцію захисту від дітей. Правда, для доступу до управління доводиться відкривати холодильник — але цей момент в цілому не є критичним: такий доступ необхідний не так часто, а зміна налаштувань не займає багато часу.
— Кнопкове зовнішнє. Як і кнопкове внутрішнє (див. вище), подібне управління характерне переважно для досить прогресивних моделей (хоча можливі і винятки). А зовнішнє розташування зручно тим, що для доступу до налаштувань не потрібно відкривати дверцята. З іншого боку, реальна необхідність в такому розташуванні виникає не так часто, а кнопкову панель треба ще вписати в загальний дизайн агрегата (що не завжди виходить зробити найкращим чином). Як наслідок, зовнішній варіант кнопкового керування зустрічається помітно рідше внутрішнього.
— Сенсорне внутрішнє. Сенсорні панелі вважаються наступним кроком у розвитку управління, після кнопок. Так, вони стильно і технологічно виглядають, на них не треба сильно натискати (досить дотиків), а на поверхні панелі немає виступаючих частин, кутів і щілин, що спрощує очищення від забруднень. Відповідно, наявність сенсорного управління характерна переважно для холодильників середнього і топового рівня; воно обходиться дещо дорожче кнопкового, однак це непомітно на тлі загальної ціни агрегатів. А от конкретно внутрішнє розташування в даному випадку зустрічається помітно рідше зовнішнього. Пов'язано це з тим, що сенсори немає особливого сенсу ховати за дверима — їх можна без проблем вписати в зовнішній дизайн холодильника.
— Сенсорне зовнішнє. Загальні особливості сенсорного управління описані вище. А зовнішні сенсорні панелі в холодильниках використовуються значно частіше, ніж внутрішні: таким панелям можна надати майже будь-якого зовнішнього вигляду, оптимально вписавши їх в дизайн холодильника, до того ж розміщення зовні дає змогу зайвий раз не відкривати дверцята для доступу до налаштувань.Клас енергоспоживання
Клас енергоспоживання холодильника згідно зі старим європейським стандартом, що діяв до 2021 року.
У цілому клас енергоспоживання показує, наскільки економічним є агрегат порівняно з іншими моделями, що мають схожі характеристики. Що стосується цього стандарту, то він використовується для пристроїв, випущених до 1 березня 2021 року. Першопочатково в цьому стандарті класи позначалися латинськими літерами від A (найекономічніший) до G (висока витрата електроенергії); проте пізніше з'явилися поліпшені класи «А+», «А++» і тощо (чим більше «плюсів», тим ефективніший пристрій). Для сучасних холодильників маркування А за старою системою фактично є мінімальним рівнем енергоефективності, характерним для застарілих і бюджетних пристроїв; більшість моделей належать до класів
А+ і
А++, а також до найбільшого
А+++. Більшої кількості «плюсів» чекати не доводиться — з 2021 року вся нова техніка буде маркуватися за новою системою, де старому класу А буде відповідати клас G, класу А+ — клас F і так далі.
Щодо вибору за цим показником варто враховувати, що вищий клас енергоефективності (при схожих характеристиках) означає вищу ціну, однак ця різниця може досить швидко окупитися за рахунок економії електроенергії.
Споживання енергії в рік
Середня кількість енергії, споживана холодильником за рік роботи. Зрозуміло, ці цифри не є абсолютно точними, фактичне енергоспоживання може бути різним залежно від конкретних умов експлуатації. Однак цей параметр дозволяє оцінити «ненажерливість» холодильника і порівняти між собою різні моделі. При цьому він нерідко виявляється більш зручним і наочним, ніж клас енергоспоживання (див. вище), оскільки в даному пункті йдеться про конкретну цифру (за якою можна вирахувати ще й вартість за електрику). Для наочності наведемо такий приклад: невеликий двокамерний холодильник з класом енергоспоживання A може споживати в рік менше енергії, ніж великий агрегат side-by-side класу А+++, хоча формально, за класів енергоспоживання, друга модель буде економічніше за першу.
Рівень шуму
Середній рівень шуму, створюваний холодильником під час роботи.
Найбільш
тихі моделі холодильників шумлять на рівні близько 30 дБ — ця гучність порівнянна з пошепки або тиканьем настінних годинників і не перевищує санітарних норм для житлових приміщень в нічний час. Іншими словами, такий агрегат не буде заважати сну, навіть якщо його поставити прямо в спальні. Водночас стандартне місце холодильника — все-таки кухня, при такій установці він ізольований від інших житлових приміщень. Тому шум у 40 – 42 дБ, відповідний неголосного розмови, вважається цілком припустимим для звичайних побутових холодильників. А при гарній звукоізоляції допускається гучність до 50 дБ — це рівень розмови на середній гучності.
Більш високі показники серед холодильників зустрічаються рідко, вони характерні переважно для холодильних вітрин (див. «Тип»), які встановлюються в торгових точках, де обмеження по рівню шуму не такі жорсткі, як для житлових приміщень.