Порівняння Pioneer SX-N30AE vs Yamaha R-N402

Номінальна потужність звуку, що видається аудиоресивером на один канал при підключенні до нього навантаження з динамічним опором (імпедансом) в 6 Ом. Цей параметр прийнято вказувати під час роботи приймача в двоканальному режимі (стерео); при використанні тільки одного каналу потужність може бути трохи вище, однак цей режим не можна назвати штатним.

Номінальна потужність — це найбільша середня (середньоквадратична) потужність сигналу на виході, при якій ресивер здатний працювати тривалий час без збоїв і неполадок. Середня потужність береться тому, що аудіосигнал по визначенню нестабільний, і окремі стрибки його рівня можуть значно перевершувати середнє значення. Однак ключовим параметром є все ж номінальна (середня) потужність. Вона визначає два моменти — загальну гучність звуку і сумісність з тієї чи іншої пасивної акустикою. Чим вище потужність ресивера — тим більш гучний звук він може забезпечити; водночас ця потужність не повинна перевищувати номінальної потужності колонок — інакше можливі перевантаження і навіть пошкодження апаратури.

Що стосується опору, то за законами електродинаміки при різному імпедансі навантаження вихідна потужність підсилювача також буде різною. В сучасних колонках стандартними є значення 8, 6, 4 і 2 Ом; останній варіант, щоправда, зустрічається рідко, тому в аудиоресиверах потужність для нього, зазвичай, взагалі не вказують.

Номінальна потужність звуку, що видається аудиоресивером на один канал при підключенні до нього навантаження з динамічним опором (імпедансом) в 4 Ом. Цей параметр прийнято вказувати під час роботи приймача в двоканальному режимі (стерео); при використанні тільки одного каналу потужність може бути трохи вище, однак цей режим не можна назвати штатним.

Номінальна потужність — це найбільша середня (середньоквадратична) потужність сигналу на виході, при якій ресивер здатний працювати тривалий час без збоїв і неполадок. Середня потужність береться тому, що аудіосигнал по визначенню нестабільний, і окремі стрибки його рівня можуть значно перевершувати середнє значення. Однак ключовим параметром є все ж номінальна (середня) потужність. Вона визначає два моменти — загальну гучність звуку і сумісність з тієї чи іншої пасивної акустикою. Чим вище потужність ресивера — тим більш гучний звук він може забезпечити; водночас ця потужність не повинна перевищувати номінальної потужності колонок — інакше можливі перевантаження і навіть пошкодження апаратури.

За законами електродинаміки при різному імпедансі навантаження вихідна потужність підсилювача також буде різною. В сучасних колонках стандартними є значення 8, 6, 4 і 2 Ом; останній варіант, щоправда, зустрічається рідко, тому в аудиоресиверах потужність для нього, зазвичай, взагалі не вказують. Що стосується конкретних показників потужності при 4-омному навантаженні, що значення до 100 Вт...вважаються для сучасних ресиверів порівняно невеликими, більше 100 Вт — відповідно високими.

Найменший опір динаміків акустичної системи, з яким аудиоресивер здатний нормально працювати.

Номінальний опір акустики, позначається також терміном «імпеданс», є одним із ключових параметрів при підборі компонентів аудіосистеми: для нормальної роботи необхідно, щоб імпеданс акустики відповідав характеристиками підсилювача. Якщо опір колонок буде більше — гучність звуку значно знизиться, якщо менше — в ньому з'являться спотворення, а в гіршому випадку можливі навіть перевантаження і поломки. Тому в характеристиках ресиверів зазвичай вказується саме мінімальний опір — адже підключення навантаження занадто низького імпедансу загрожує більш серйозними наслідками, ніж занадто високого.

Співвідношення сигнал/шум під час роботи аудіоресивера через лінійний вхід RCA (див. нижче).

Будь-співвідношення сигнал/шум описує відношення рівня чистого звуку, видаваного пристроєм, до рівня сторонніх шумів, що виникають при його роботі. Цей параметр є основним показником загальної якості звучання — причому досить наочним, оскільки при його обчисленні враховуються практично всі шуми, що впливають на звук в нормальних умовах роботи. Рівень до 90 дБ в сучасних ресіверах можна вважати допустимим, 90 – 100 дБ — непоганим, а для прогресивних пристроїв аудіофільского класу обов'язковим вважається співвідношення сигнал/шум 100 дБ і більше.

Співвідношення сигнал/шум під час роботи аудіоресивера через вхід Phono. Цей вхід призначений для підключення програвачів вінілових дисків; детальніше про нього див. «Входи». Значення даного параметра докладно описано в п. «Співвідношення сигнал/шум (RCA)».

Частота дискретизації цифро-аналогового перетворювача аудіосигналу, передбаченого в конструкції аудіоресивера.

Цифро-аналоговий перетворювач (ЦАП) — це обов'язковий елемент будь-якої системи, призначеної для відтворення цифрового звуку. ЦАП являє собою електронний модуль, який переводить інформацію про звук в імпульси, що подаються на колонки. Технічні особливості такого перетворення такі, що чим вище частота дискретизації — тим більш якісним виходить сигнал на виході ЦАП, тим менше він спотворюється при перетворенні. Найбільш популярним варіантом в ресіверах на сьогодні є показник 192 кГц — він відповідає дуже високій якості звучання (DVD-Audio) і водночас дозволяє уникнути зайвого підвищення вартості пристроїв.

Формати звукових файлів, з якими здатний працювати ресивер. Серед таких можуть зустрічатися стислі з втратами (MP3, WMA і ін), стислі без втрат Lossless (FLAC, APE і ін) і формати без стиснення Uncompressed (DSD, DXD та ін).

Загалом стиск використовується для зменшення обсягу аудіофайлів. При стиску з втратами (найбільш поширений варіант) обрізається деяка частина звукових частот (переважно ті, що слабо сприймаються вухом), завдяки чому такі файли займають найменше місця. При стиску без втрат всі оригінальні частоти зберігаються; саме такий формат воліють багато любителі якісного звуку, однак подібні файли займають чимало місця, а різниця між звичайним стисненням і стисненням lossless стає явно помітною лише на високоякісної апаратури. Стиснені формати, зі свого боку, призначені переважно для професійної роботи зі звуком; для їх повноцінного відтворення потрібно аудіотехніка класу Hi-End, а обсяги таких матеріалів виходять дуже великими. Тим не менш, подібні стандарти досить популярні серед досвідчених аудіофілов.

Окремо варто торкнутися нестисненого формату DSD. Це стандарт і його безпосередні похідні DSF і DFF використовують кодування за допомогою так званої щільнісних-імпульсної модуляції. Вона вважається більш прогресивною, ніж традиційна частотно-імпульсна модуляція, і дає змогу досягти більш достовірного звучання, більш високого співвідношен...ня сигнал/шум і меншого числа перешкод при порівняно простий елементній базі.

— AirPlay. Технологія передачі мультимедійних даних через бездротове з'єднання (Wi-Fi). Розроблена компанією Apple, призначена переважно для трансляції контенту з різною «яблучної» техніки (насамперед портативних гаджетів) на сумісні зовнішні пристрої. Дозволяє передавати файли (в режимі потокового аудіо, детальніше см. «Тюнер і відтворення»), а також зображення, текстові дані і навіть відео. Наявність AirPlay в аудиоресивере дасть змогу підключати до нього техніку Apple з підтримкою цієї технології — для прямого відтворення.

— AirPlay 2. Друга версія описаної вище технології AirPlay, випущена в 2018 році. Одним з основних нововведень, представлених у цьому оновленні, стала підтримка формату «мультирум» — можливість одночасно транслювати декілька окремих аудіосигналів на різні сумісні пристрої, встановлені в різних місцях. Таким чином можна, наприклад, включити на акустиці у вітальні музику для тренування з iPhone, на кухні — розслаблюючу мелодію з iPod, і т. ін. Крім того, AirPlay 2 отримала ряд інших поліпшень — удосконалення буферизації, можливість потокової трансляції на стереоакустику, а також підтримку голосового управління через Siri.

— Chromecast. Оригінальна назва — Google Cast. Технологія трансляції контенту на зовнішні пристрої, розроблена Google. Дозволяє передавати на ресивер аудіосигнал з ПК або м...обільного пристрою, трансляція стандартно здійснюється по Wi-Fi, при цьому приймач і джерело сигналу повинні знаходитися в одній Wi-Fi мережі (виняток становлять медіаплеєри Chromecast). Технологія Chromecast підтримує два режими — власне трансляцію через спеціальні програми (доступні для Windows, macOS, Android і iOS) і «відззеркалювання вмісту, відкритого в браузері Google Chrome. Втім, другий варіант для аудиоресиверов не актуальне, враховуючи специфіку їх застосування.

— Wi-Fi. Бездротовий інтерфейс, першопочатково застосовується для побудови комп'ютерних мереж, проте з недавніх пір підтримує пряме з'єднання між пристроями. У аудиоресиверах може використовуватися в різних форматах: для мережевих функцій (потокового аудіо, Інтернет-радіо, DLNA і т. п), для трансляції контенту AirPlay або Chromecast (див. вище) і для підключення смартфона в якості пульта ДУ. Альтернативний варіант підключення до мереж — дротовий інтерфейс LAN (див. нижче), однак Wi-Fi зручніше за рахунок відсутності дротів і можливості роботи крізь перешкоди, включаючи стіни. Крім того, згадані AirPlay і Chromecast стандартно працюють саме через бездротовий канал.

— LAN. Роз'єм для дротового підключення до комп'ютерних мереж — «локалкам» і/або Інтернету. Саме по собі таке підключення менш зручно, ніж Wi-Fi (див. вище) через необхідності тягти дроти, проте підтримка LAN обходиться трохи дешевше, а зв'язок виходить більш швидкої і надійної (особливо при великій завантаженості каналів Wi-Fi).

— Bluetooth. Технологія прямої бездротового зв'язку між різними пристроями на рассстоянии в кілька метрів. Може використовуватися з різними цілями, однак основний спосіб застосування Bluetooth аудиоресиверах — передача аудіосигналу. При цьому, залежно від моделі, звук може передаватися як на ресивер (зі смартфон, планшет тощо), так і з ресівера на бездротову акустику або Bluetooth-навушники. Вважається, що бездротова передача погіршує якість звуку, однак цей момент у багатьох пристроях виправляють застосуванням різних прогресивних технологій зразок aptX. Інші варіанти використання Bluetooth включають дистанційне керування з гаджета і обмін файлами між таким гаджетом і вбудованою пам'яттю аудіоресивера.

— NFC-чип. Технологія NFC застосовується для бездротового зв'язку на малих відстанях (до 10 см). Потенційно вона має безліч варіантів застосування, проте в аудиоресиверах найчастіше застосовується як допоміжна, для спрощення з'єднання по Wi-Fi або Bluetooth. За наявності NFC в смартфоні або іншому гаджет досить піднести його до NFC-чіпом ресивера — і пристрої автоматично «пізнають» одна одну; далі залежно від налаштувань вони з'єднаються або автоматично, або після підтвердження від користувача. Крім цього, можуть передбачатися й додаткові «фішки» — наприклад, якщо на смартфоні в цей момент грала музика, він почне транслювати її на ресивер.

— DLNA. Технологія, застосовувана для об'єднання різних електронних пристроїв в єдину цифрову мережу з можливістю безпосереднього обміну контентом. Пристрої, для яких заявлена підтримка цього стандарту, здатні ефективно взаємодіяти незалежно від фірми-виробника. Аудиоресивер з DLNA здатний, наприклад, програвати музику безпосередньо з жорсткого диска комп'ютера в сусідній кімнаті або зі смартфона в руках користувача. Підключення до Мережі може здійснюватись як провідним (LAN), так і безпровідних (Wi-Fi) способом.

— USB-A. Класичний роз'єм USB, знайомий більшості користувачів комп'ютерів і ноутбуків. У аудиоресиверах використовується переважно в якості входу для прямого відтворення музики з флешок та інших накопичувачів, інколи — також для оновлення прошивки і обміну файлами між зовнішнім накопичувачем і вбудованою пам'яттю. Можливі і інші формати застосування: наприклад, в деяких моделях є вихід Type A для передачі цифрового сигналу на зовнішній ЦАП.

— USB B. Дана різновид USB роз'єму має майже квадратну форму, помітно відрізняється від популярного USB-A. найпоширеніший спосіб її використання — підключення до комп'ютера в якості периферійного пристрою, для управління аудиоресивером з ПК. Однак зустрічаються й інші варіанти — зокрема, використання даного роз'єму в ролі входу для цифрового аудіосигналу.

— Кардридер. Пристрій для читання карт пам'яті — найчастіше різних різновидів SD, хоча конкретні типи сумісних карт не завадить уточнити окремо, так само як і можливості по роботі з ними. Загалом дана функція аналогічна USB Type A (див. «Входи»). Найчастіше вона застосовується для прямого відтворення з карт пам'яті, але можливі і інші варіанти використання — наприклад, копіювання музики з ноутбука на вбудований накопичувач ресивера через карту пам'яті.

— Інтернет-радіо. Можливість «прийому» Інтернет-радіостанцій за допомогою ресивера. Подібні передачі аналогічні звичайному радіомовлення, проте здійснюються не в радіоефірі, а за допомогою Всесвітньої мережі; таке мовлення ведуть багато великі радіостанції, також є чимало спеціалізованих мережевих каналів. Одним з ключових переваг Інтернет-радіо є відсутність обмежень по дальності, що дозволяє слухати мовлення практично з будь-якої точки світу і забезпечує широкий вибір. А для додаткової зручності можуть передбачатися інструменти пошуку та сортування Інтернет-станцій (за жанрами, мов, популярності тощо).

— Формати без втрат (lossless). Підтримка ресивером форматів аудіо, які використовують стиснення без втрат (lossless). На відміну від стиснення з втратами (у тому MP3), при такому стисненні звук не урізається, всі його деталі максимально зберігаються. У наш час існує кілька lossless-форматів, серед яких FLAC і APE; конкретний набір стандартів, з якими сумісний плеєр, варто уточнити окремо. Однак у будь-якому разі ця функція буде корисна тим, хто цінує максимально повне і достовірне звучання.

— Формати без стиснення (uncompressed). Підтримка ресивером форматів аудіо, які не передбачають стиснення даних. Більшість таких стандартів належить до професійних, вони забезпечують дуже високу якість і достовірність звуку, однак і місця займають чимало. В якості прикладу форматів без стиснення можна назвати DSD і DXD.

— RS-232. Також відомий як COM-порт. Службовий роз'єм для управління аудиоресивером, застосовується для підключення пристрою до комп'ютера або спеціалізованому обладнанню. Таке управління може давати більше можливостей, ніж використання штатної панелі керування або пульта ДУ.

— Підтримка I2S. Наявність в ресивері входу та/або виходу під цифровий аудіосигнал у форматі I2S. Цей формат призначений переважно для передачі сигналу всередині аудіопристроїв, однак іноді він застосовується і для зв'язку між пристроями; останнє і мається на увазі в даному випадку. Стандартного роз'єму інтерфейс I2S не має, він може використовувати порти різного типу, зо...крема, BNC, RJ-45 (LAN) і навіть HDMI. У будь-якому разі призначення цього роз'єму аналогічно коаксіальному S/P-DIF (див. «Входи», «Виходи»); при цьому стандарт I2S, з одного боку, забезпечує більш високу якість і перешкодозахищеність, з іншого — зустрічається рідше і помітно впливає на вартість пристроїв.

— Multi Zone. Можливість одночасної передачі сигналів з різних джерел на акустичні системи, розташовані в різних місцях (зонах). Наприклад, у великому будинку можна одночасно транслювати в одну кімнату музику з плеєра, а в іншу — радіопрограму. Ще один варіант використання Multi-Zone — розважальні центри з кількома приміщеннями різного типу (наприклад, стіл для настільного тенісу, роллердром і кафе).

— Пряме підключення (By-pass/Direct). Можливість подачі сигналу, що надходить на вхід аудіоресивера, безпосередньо на каскади підсилення, в обхід всіх додаткових регуляторів (тембру, балансу тощо). Пряме підключення не тільки зводить до мінімуму спотворення в оброблюваному сигналі, але і забезпечує максимально близьке до оригіналу звучання, що дозволяє вимогливим слухачам оцінити майстерність звукоінженерів. Для такого підключення може застосовуватися як окремий комплект роз'ємів Main (див. «Входи»), так і звичайний лінійний інтерфейс, перемикається в режим By-Pass/Direct спеціальним регулятором.

— Управління зі смартфона. Можливість управління ресівером зі смартфону, планшету або іншого гаджета зі спеціальним додатком. З'єднання при цьому зазвичай здійснюється по Wi-Fi або Bluetooth, а конкретні можливості і особливості такого управління можуть бути різними, залежно від моделі. Тим не менш, додаток нерідко виявляється більш зручним і наочним варіантом, ніж використання панелі керування або навіть традиційного пульта ДУ; а деякі функції ресивера можуть бути доступні тільки через смартфон.

— Голосової асистент. Можливість управління приймачем за допомогою того чи іншого голосового асистента. Варто зазначити, що власні голосові помічники подібної техніки не передбачаються, і мова йде про сумісність з зовнішніми пристроями, що мають дану функцію (наприклад, зі смартфоном або планшетом). Найбільш популярними в наш час є голосові асистенти Google Assistant, Apple Siri і Amazon Alexa.

— Підключення iPod/iPhone. Розширені можливості по роботі з портативними пристроями від Apple — насамперед iPhone і iPod touch, нерідко також iPad. Конкретний набір таких можливостей може бути різним, його в кожному випадку варто уточнювати окремо. Так, в одних моделях «яблучний» гаджет можна підключити за допомогою дока або спеціального кабелю і використовувати в ролі джерела сигналу, керуючи відтворенням з пульта або панелі ресивера і при цьому заряджаючи гаджет. В інших пристроях підключення здійснюється по Wi-Fi або Bluetooth, при цьому iPhone/iPod може працювати не тільки як джерело сигналу, але і як пульт ДУ (див. «Управління зі смартфона»). Можуть передбачатися і інші додаткові функції, наприклад, синхронізація мультимедійних бібліотек ресивера і пристрої Apple.