Порівняння Huepar BOX-1G vs Intertool MT-3050

Дальність застосування, де пристрій залишається повністю працездатним без використання додаткових приймачів (див. нижче); іншими словами - радіус його дії без допоміжних пристроїв.

У деяких моделях може вказуватися діапазон, який демонструє мінімальну ( 3 см, 5 см) та максимальну дальність вимірювання. Але здебільшого вказується лише максимальне значення.

Конкретний зміст цього параметра визначається типом інструмента (див. вище). Наприклад, для оптичних нівелірів дальність вимірювань - це найбільша відстань, на якій оператор зможе нормально бачити поділ стандартної нівелірної рейки. Для лазерних нівелірів цей параметр визначає відстань від приладу до поверхні, на яку проєктується мітка, при якому ця проекція без проблем буде видно неозброєним оком; а в далекомірах йдеться про найбільшу дистанцію, що піддається виміру. Зазвичай дальність вимірів вказується для ідеальних умов, зокрема, за відсутності домішок у повітрі; на практиці вона може бути меншою через пил, туман, або навпаки, яскраве сонячне світло, що «перекриває» мітку. У той же час інструменти одного типу можна порівнювати за цією характеристикою.

Зауважимо, що вибирати прилад за радіусом дії варто з урахуванням особливостей тих завдань, які планується вирішувати за його допомогою: адже велика дальність вимірювань зазвичай відчутно позначається на габаритах, вазі, енергоспоживання та ціні, а потрібна вона дал...еко не завжди. Наприклад, навряд чи має сенс шукати сильний лазерний нівелір на 30-40 м, якщо Вам потрібен прилад для оздоблювальних робіт у стандартних квартирах.

Точність вимірювань, що забезпечується тим чи іншим різновидом нівеліра (див. «Тип»).

Точність в даному разі вказують за похибкою – тобто найбільшим відхиленням результатів вимірювання від фактичних значень вимірюваної величини. В нівелірах таке відхилення прийнято позначати в міліметрах на метр дистанції до рейки, мішені тощо. Це позначення більш практичне і інтуїтивно зрозуміле, ніж зазначення кутової похибки; зокрема, воно дає змогу з легкістю визначати максимальне відхилення для тієї чи іншої дистанції. Наприклад, якщо прилад має точність 0,3 мм/м, то на дистанції в 7 м відхилення мітки від того положення, де вона повинна бути, не буде перевищувати 0,3*7 = 2,1 мм.

Відповідно, чим менше цифра в даному пункті – тим більш високу точність забезпечує прилад. Низькі показники похибки особливо важливі на великих дистанціях — адже фактичне (лінійне) відхилення, як ми бачимо, зі збільшенням відстані зростає пропорційно. З іншого боку, збільшення точності неминуче позначається на вартості, а в деяких ситуаціях — також габаритах і вазі приладів, притому що реальна потреба в таких характеристиках виникає далеко не завжди. Характерний випадок якраз описаний в прикладі вище: 0,3 мм/м – це середня точність сучасного лазерного нівеліра, а відхилення в 2,1 мм, що отримується на дистанції в 7 м, можна порівняти з товщиною самої мітки. Якщо вже мова зайшла про конкретні цифри, відзначимо, що в оптичних нівелірах похибка зазвичай не перевищує 0,05 – 0,1 мм/м, в ротаційн...их — 0,1 – 0,15 мм/м, а в звичайних лазерних вона може варіюватися і становить від 0,2 мм/м до близько 1 мм/м.

Наостанок варто окремо торкнутися оптичних нівелірів. Для них наводиться ще й такий показник, як СКП — середньоквадратична похибка; а вона значно (на порядки) менше, ніж заявлена точність. Детальніше про СКП див. відповідний пункт нижче; тут же відзначимо, що середньоквадратична похибка характеризує тільки якість самого приладу, а точність в мм/м описує його ефективність в реальних умовах — при роботі зі стандартною нівелірною рейкою. Тобто при визначенні реальних можливих відхилень варто орієнтуватися не на СКП, а саме на даний показник.

Приблизний час, який потрібен механізму самовирівнювання для того, щоб встановити нівелір в строго горизонтальне положення.

Детальніше про такий механізм див. «Межі самовирівнювання». А фактичний часом його вирівнювання напряму залежить від фактичного відхилення приладу від горизонталі. Тому в характеристиках, як правило, наводять максимальний час вирівнювання — тобто для ситуації, коли у вихідному положенні прилад нахилений на максимальний кут по обох осях, поздовжньій і поперечній. Оскільки нівеліри далеко не завжди встановлюються в такому положенні, то на практиці швидкість приведення до горизонталі нерідко виявляється вище заявленої. Проте, оцінювати різні моделі має сенс саме за заявленими в характеристиках цифрам – вони дають змогу оцінити максимальну кількість часу, який доведеться затратити на вирівнювання після чергового переміщення приладу. Що стосується конкретних показників, то вони можуть варіюватися від 1,5 – 2 с до 30 с.

У теорії чим менше час вирівнювання — тим краще, особливо якщо заплановані великі обсяги робіт з частими переміщеннями з місця на місце. Однак на практиці при порівнянні різних моделей варто враховувати інші моменти. По-перше, повторимо, що швидкість вирівнювання сильно залежить від меж вирівнювання; адже чим більше кути відхилення – тим більше часу зазвичай потрібно механізму, щоб повернути нівелір в горизонталь. Так що напряму порівнювати між собою за швидкістю роботи самовирівнювання варто переважно ті пристрої, в яких...допустимі кути відхилення однакові або відрізняються незначно. По-друге, при виборі варто враховувати специфіку планованих робіт. Наприклад, якщо прилад належить часто використовувати на дуже нерівних поверхнях — то, наприклад, модель з часом вирівнювання в 20 с і межами самовирівнювання в 6° буде більш розумним вибором, ніж прилад з часом в 5 с і межами в 2°, оскільки в другому варіанті багато часу буде йти на початкове (ручне) встановлення приладу. А для більше-менш рівних горизонтальних площин, навпаки, оптимальним варіантом може виявитися більш швидкий пристрій.

Довжина хвилі випромінювання, видається світлодіодом нівеліра або далекоміра; цей параметр визначає насамперед колір лазерного променя. Найбільше поширення в сучасних моделях набули світлодіоди з довжиною хвилі близько 635 нм — при відносно невисокій вартості вони забезпечують яскраве випромінювання червоного кольору, що дає непогано видиму проєкцію. Зустрічаються також зелені лазери, зазвичай на 532 нм — мітки від них видно ще краще, однак такі світлодіоди коштують досить дорого і застосовуються рідко. А випромінювання з хвилею довше 780 нм належить до інфрачервоного спектру. Такий лазер невидимий неозброєним оком і погано підходить для нівелювання, однак може застосовуватися в дальномерах — зрозуміло, за наявності видошукача (докладніше див. «Тип»).

Колір лазерного променя, що видається приладом.

Найбільшою популярністю в наш час користуються червоні лазери: вони порівняно недорогі, досить ефективні і функціональні, а також непогано помітні на більшості поверхонь. У свою чергу, зелені лазери краще помітні людським оком (при тій же потужності випромінювача); проте коштують вони помітно дорожче за червоні, споживають більше енергії і мають менший термін служби, а тому й зустрічаються значно рідше.

Лінії синього кольори рідко зустрічаються у лазерних приладах. Їхня конкурентна перевага перед традиційними зеленими та червоними лазерами — висока яскравість, що зумовлює відмінну видимість променів на багатьох поверхнях, у т.ч. під час виконання робіт на свіжому повітрі.

В окремих приладах можна зустріти одразу два види лазерів – і червоний, і зелений. Як правило, це нівеліри з кількома проекціями, де зелений колір використовується для побудови площин, а червоний для точкових проекцій.

Клас лазерного випромінювача, встановленого в приладі.

Від даного показника залежить в першу чергу потужність лазера; а вона, зі свого боку, впливає на ефективну дальність приладу і запобіжні заходи при роботі з ним. Основні варіанти, актуальні для сучасних нівелірів і далекомірі – це клас 2, клас 2M і клас 3R, ось їх більше докладний опис:

— 2. Такий лазерний промінь вважається безпечним при випадковому попаданні в очі, оскільки завдяки моргальному рефлексу час впливу в таких ситуаціях зазвичай не перевищує чверті секунди. Це стосується як неозброєного ока, так і використання збільшуючих інструментів на зразок монокуляра або навіть телескопа. А ось постійний вплив на око вже становить небезпеку для зору. Потужність таких випромінювачів повинна бути нижче 1 мВт. Фактично 2 – це найнижчий (за потужністю) клас, застосовуваний в нівелирах і далекомірах; слабші лазери класів 1 і 1М просто не дають потрібної ефективності. Застосовуються такі випромінювачі в переважній більшості приладів невисокої і середньої потужності.

– 2M. Такі лазери дають більш широкий промінь, ніж випромінювачі класу 2. При цьому подібний промінь також вважається безпечним при випадковому попаданні в око — але тільки за умови, якщо мова йде про неозброєне око. При перегляді через монокуляр або інший збільшуючий оптичний інструмент лазери класу 2М небезпечні навіть пр...и короткочасному (в частки секунди) впливі на око. В цілому даний варіант зустрічається досить рідко: клас 2М не є строго офіційним і не має таких чітких критеріїв, як оригінальний клас 2.

— 3R. Також відомий як ІІІа. Фактично– аналог класу 2, що передбачає більш високу потужність випромінювача, а саме від 1 до 4,99 мВт. При цьому лазери класу 3R в цілому вважаються безпечними при випадковому попаданні в око, коли людина рефлекторно моргає або відвертається і час експозиції не перевищує ¼ секунди. Проте, такі випромінювачі дають більший ризик серйозного збитку для здоров'я, ніж пристрої 2 класу, так що при використанні все ж варто дотримуватися підвищеної обережності.

Кут розгортки у вертикальній площині, що забезпечується випромінювачем нівеліра. Якщо таких випромінювачів кілька (наприклад, з двох сторін корпусу) — даний параметр наводиться для кожного з них окремо.

Кут розгортки – це, по суті, кут охоплення, тобто ширина сектора, що захоплюється випромінювачем при формуванні лінії. Чим ширше цей кут – тим зручніше прилад в роботі, тим нижча ймовірність, що пристрій доведеться переміщати вгору-вниз для побудови лінії. З іншого боку, більший кут розгортки (при тій же дальності) потребує більшої потужності — а це, відповідно, позначається на вартості і енергоспоживанні.

Кут розгортки в горизонтальній площині, що забезпечується випромінювачем нівеліра. Якщо випромінювачів кілька – тут вказується їх загальний кут охоплення; характерний приклад подібних пристроїв — моделі на повні 360°, що не належать до ротаційних.

Власне, всі ротаційні пристрої за визначенням дають охоплення в 360°. Тому звертати увагу на даний параметр варто в тих ситуаціях, якщо мова йде про більш традиційні лазерні нівеліри. І тут варто враховувати, що більший кут охоплення, з одного боку, може забезпечити додаткову зручність, з іншого — збільшує ціну і енергоспоживання приладу. Так що при виборі варто виходити з реальних потреб; докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.

Рівень захисту від шкідливих впливів (насамперед — проникнення всередину сторонніх предметів), яку забезпечує корпус нівеліра/далекоміра у відповідності зі стандартом IP. Цей стандарт описує дві окремі характеристики — захист від твердих предметів і води. Вони позначаються відповідно першою і другою цифрою, що стоїть після індексу IP; чим більші цифри — тим вищий ступінь захисту.

Враховуючи, що нівелірам і далекомірам зазвичай доводиться працювати на будмайданчиках, де є велика кількість пилу, мінімальним рівнем захисту від твердих предметів для таких інструментів є п'ятий. Він допускає попадання всередину деякої кількості пилу, однак з таким розрахунком, щоб вона не впливала на працездатність пристрою. Максимальний рівень стійкості до пилу — 6, він передбачає повну захищеність від твердих частинок.

Друга характеристика, захист від вологи, в нівелірах і далекомірах зазвичай вказується, починаючи з рівня 4. Офіційно він передбачає захист «від бризок, що потрапляють з будь-якого напрямку», на практиці це означає можливість застосування при середньому дощі з сильним вітром — незайвий момент в тому випадку, якщо інструмент передбачається використовувати на відкритих майданчиках. Рівень 5 допускає роботу під час бурі та зливи, прилад шостого класу може перенести потрапляння під хвилю, сьомого — короткочасне занурення під воду до 1 м, а восьмого — навіть тривале перебування під водою. Втім, для звичайного будівельного інструменту занадто висока водостійк...ість зазвичай не потрібна.

Власне, найпопулярнішим варіантом в сучасних будівельних інструментах є клас IP54: його цілком достатньо навіть для роботи в негоду, при цьому коштують такі корпуси порівняно недорого. Зустрічаються і більш захищені моделі, але рідше.

Також варто відзначити, що сам по захист від пилу та вологи певного рівня зазвичай передбачається навіть в приладах, які не мають маркування IP. Відсутність цього індексу не обов'язково означає відсутність захисту — це говорить лише про те, що корпус не проходив офіційну сертифікацію за стандартом IP. Але якщо Вам потрібна додаткова гарантія надійності — варто все ж звернути увагу на сертифіковані варіанти.