Порівняння Kraissmann 12 3D-LLA 25 RG vs DEKO DKLL12TDP02 Standart

Точність вимірювань, що забезпечується тим чи іншим різновидом нівеліра (див. «Тип»).

Точність в даному разі вказують за похибкою – тобто найбільшим відхиленням результатів вимірювання від фактичних значень вимірюваної величини. В нівелірах таке відхилення прийнято позначати в міліметрах на метр дистанції до рейки, мішені тощо. Це позначення більш практичне і інтуїтивно зрозуміле, ніж зазначення кутової похибки; зокрема, воно дає змогу з легкістю визначати максимальне відхилення для тієї чи іншої дистанції. Наприклад, якщо прилад має точність 0,3 мм/м, то на дистанції в 7 м відхилення мітки від того положення, де вона повинна бути, не буде перевищувати 0,3*7 = 2,1 мм.

Відповідно, чим менше цифра в даному пункті – тим більш високу точність забезпечує прилад. Низькі показники похибки особливо важливі на великих дистанціях — адже фактичне (лінійне) відхилення, як ми бачимо, зі збільшенням відстані зростає пропорційно. З іншого боку, збільшення точності неминуче позначається на вартості, а в деяких ситуаціях — також габаритах і вазі приладів, притому що реальна потреба в таких характеристиках виникає далеко не завжди. Характерний випадок якраз описаний в прикладі вище: 0,3 мм/м – це середня точність сучасного лазерного нівеліра, а відхилення в 2,1 мм, що отримується на дистанції в 7 м, можна порівняти з товщиною самої мітки. Якщо вже мова зайшла про конкретні цифри, відзначимо, що в оптичних нівелірах похибка зазвичай не перевищує 0,05 – 0,1 мм/м, в ротаційн...их — 0,1 – 0,15 мм/м, а в звичайних лазерних вона може варіюватися і становить від 0,2 мм/м до близько 1 мм/м.

Наостанок варто окремо торкнутися оптичних нівелірів. Для них наводиться ще й такий показник, як СКП — середньоквадратична похибка; а вона значно (на порядки) менше, ніж заявлена точність. Детальніше про СКП див. відповідний пункт нижче; тут же відзначимо, що середньоквадратична похибка характеризує тільки якість самого приладу, а точність в мм/м описує його ефективність в реальних умовах — при роботі зі стандартною нівелірною рейкою. Тобто при визначенні реальних можливих відхилень варто орієнтуватися не на СКП, а саме на даний показник.

Приблизний час, який потрібен механізму самовирівнювання для того, щоб встановити нівелір в строго горизонтальне положення.

Детальніше про такий механізм див. «Межі самовирівнювання». А фактичний часом його вирівнювання напряму залежить від фактичного відхилення приладу від горизонталі. Тому в характеристиках, як правило, наводять максимальний час вирівнювання — тобто для ситуації, коли у вихідному положенні прилад нахилений на максимальний кут по обох осях, поздовжньій і поперечній. Оскільки нівеліри далеко не завжди встановлюються в такому положенні, то на практиці швидкість приведення до горизонталі нерідко виявляється вище заявленої. Проте, оцінювати різні моделі має сенс саме за заявленими в характеристиках цифрам – вони дають змогу оцінити максимальну кількість часу, який доведеться затратити на вирівнювання після чергового переміщення приладу. Що стосується конкретних показників, то вони можуть варіюватися від 1,5 – 2 с до 30 с.

У теорії чим менше час вирівнювання — тим краще, особливо якщо заплановані великі обсяги робіт з частими переміщеннями з місця на місце. Однак на практиці при порівнянні різних моделей варто враховувати інші моменти. По-перше, повторимо, що швидкість вирівнювання сильно залежить від меж вирівнювання; адже чим більше кути відхилення – тим більше часу зазвичай потрібно механізму, щоб повернути нівелір в горизонталь. Так що напряму порівнювати між собою за швидкістю роботи самовирівнювання варто переважно ті пристрої, в яких...допустимі кути відхилення однакові або відрізняються незначно. По-друге, при виборі варто враховувати специфіку планованих робіт. Наприклад, якщо прилад належить часто використовувати на дуже нерівних поверхнях — то, наприклад, модель з часом вирівнювання в 20 с і межами самовирівнювання в 6° буде більш розумним вибором, ніж прилад з часом в 5 с і межами в 2°, оскільки в другому варіанті багато часу буде йти на початкове (ручне) встановлення приладу. А для більше-менш рівних горизонтальних площин, навпаки, оптимальним варіантом може виявитися більш швидкий пристрій.

Діапазон температур, при якому прилад здатний гарантовано працювати досить довгий час без збоїв, поломок і перевищень зазначеної характеристик похибки вимірювань. Варто враховувати, що мова йде насамперед про температуру корпусу пристрою, а вона залежить не тільки від температури навколишнього повітря — до прикладу, залишений на сонці інструмент може перегрітися навіть у досить прохолодну погоду.

Загалом звертати увагу на цей параметр варто тоді, коли Ви шукаєте модель для роботи на відкритому повітрі, в неопалюваних приміщеннях та інших місцях з умовами, відчутно відрізняються від кімнатних; в першому випадку має сенс також переконатися в наявності пиловологозахисту (див. «Клас захисту»). З іншого боку, навіть відносно прості і «короткозорі» нівеліри/далекоміри зазвичай добре переносять і спеку, і холод.

Типорозмір різьблення, використовуваного для кріплення нівеліра/далекоміра на штатив (при наявності такої можливості). Цей параметр може стати в нагоді в тому разі, якщо у Вас вже є геодезичний штатив, який ви хочете використовувати з інструментом.

Найбільш популярні в сучасних пристроях варіанти – 1/4 "і 5/8". Варто відзначити, що 1/4 " є стандартним розміром для фототехніки – відповідно, нівеліри з таким різьбленням можна встановлювати навіть на звичайні фотоштативи.

Можливість автоматичного відключення приладу по закінченні певного часу. Дана функція зустрічається в тих різновидах вимірювальних інструментів, які вимагають живлення для роботи — насамперед мова йде про лазерних дальномерах, однак в цей список можуть входити і нівеліри (див. «Тип»), як лазерні, так і оптичні з додатковими цифровими модулями. Основним призначенням автовимкнення є економія електроенергії: адже практично всі подібні пристрої мають автономні джерела живлення (див. «Живлення»), заряд яких не нескінченний. Забувши вимкнути прилад, можна зіткнутися з неприємною ситуацією: батарейки сіли, а свіжих під рукою немає; автовимкнення запобігає подібні ситуації і загалом збільшує час роботи без заміни батарей або зарядки акумулятора. Крім того, ця функція корисна і з точки зору безпеки: автоматичне відключення лазера знижує ймовірність того, що його промінь випадково потрапить в очі кому з оточуючих (включаючи і забудькуватого оператора).

В одних моделях автовимкнення спрацьовує на всю електроніку повністю, в інших може передбачатись відключення спершу лазера (як найбільш енергоємною і небезпечною частини), і лише через деякий час — усіх інших електронних ланцюгів.

Довжина хвилі випромінювання, видається світлодіодом нівеліра або далекоміра; цей параметр визначає насамперед колір лазерного променя. Найбільше поширення в сучасних моделях набули світлодіоди з довжиною хвилі близько 635 нм — при відносно невисокій вартості вони забезпечують яскраве випромінювання червоного кольору, що дає непогано видиму проєкцію. Зустрічаються також зелені лазери, зазвичай на 532 нм — мітки від них видно ще краще, однак такі світлодіоди коштують досить дорого і застосовуються рідко. А випромінювання з хвилею довше 780 нм належить до інфрачервоного спектру. Такий лазер невидимий неозброєним оком і погано підходить для нівелювання, однак може застосовуватися в дальномерах — зрозуміло, за наявності видошукача (докладніше див. «Тип»).

Рівень захисту від шкідливих впливів (насамперед — проникнення всередину сторонніх предметів), яку забезпечує корпус нівеліра/далекоміра у відповідності зі стандартом IP. Цей стандарт описує дві окремі характеристики — захист від твердих предметів і води. Вони позначаються відповідно першою і другою цифрою, що стоїть після індексу IP; чим більші цифри — тим вищий ступінь захисту.

Враховуючи, що нівелірам і далекомірам зазвичай доводиться працювати на будмайданчиках, де є велика кількість пилу, мінімальним рівнем захисту від твердих предметів для таких інструментів є п'ятий. Він допускає попадання всередину деякої кількості пилу, однак з таким розрахунком, щоб вона не впливала на працездатність пристрою. Максимальний рівень стійкості до пилу — 6, він передбачає повну захищеність від твердих частинок.

Друга характеристика, захист від вологи, в нівелірах і далекомірах зазвичай вказується, починаючи з рівня 4. Офіційно він передбачає захист «від бризок, що потрапляють з будь-якого напрямку», на практиці це означає можливість застосування при середньому дощі з сильним вітром — незайвий момент в тому випадку, якщо інструмент передбачається використовувати на відкритих майданчиках. Рівень 5 допускає роботу під час бурі та зливи, прилад шостого класу може перенести потрапляння під хвилю, сьомого — короткочасне занурення під воду до 1 м, а восьмого — навіть тривале перебування під водою. Втім, для звичайного будівельного інструменту занадто висока водостійк...ість зазвичай не потрібна.

Власне, найпопулярнішим варіантом в сучасних будівельних інструментах є клас IP54: його цілком достатньо навіть для роботи в негоду, при цьому коштують такі корпуси порівняно недорого. Зустрічаються і більш захищені моделі, але рідше.

Також варто відзначити, що сам по захист від пилу та вологи певного рівня зазвичай передбачається навіть в приладах, які не мають маркування IP. Відсутність цього індексу не обов'язково означає відсутність захисту — це говорить лише про те, що корпус не проходив офіційну сертифікацію за стандартом IP. Але якщо Вам потрібна додаткова гарантія надійності — варто все ж звернути увагу на сертифіковані варіанти.

Можливість живлення приладу від побутової електромережі, простіше кажучи-звичайної розетки.

Сучасні нівеліри і далекоміри за замовчуванням працюють від батарейок або акумуляторів. При всіх своїх перевагах (перш за все — свобода переміщень і незалежність від розеток) цей спосіб живлення має і серйозні недоліки: обмежений час роботи, а також необхідність докуповувати батарейки або шукати джерело живлення для зарядки акумулятора (а процедура зарядки до того ж займає досить значний час). У світлі цього в деяких сучасних приладах додатково передбачається можливість підключення до розетки і роботи від електромережі. Це перш за все дозволяє економити заряд батареї; а багато моделей здатні ще й заряджати в процесі акумулятори (вбудовані або навіть знімні).

Відзначимо, що можливість роботи від мережі зустрічається переважно серед традиційних лазерних нівелірів, причому різного рівня — від компактних побутових моделей до досить потужної професійної техніки.

Час роботи приладу на одному заряді батареї.

Варто враховувати, що ці цифри є досить приблизними, оскільки час роботи вимірюється для певних стандартних умов (зазвичай для безперервної роботи на штатній потужності). А оскільки на практиці умови можуть помітно відрізнятися, то і час роботи може виявитися помітно менше або більше заявленого. Крім того, якщо прилад використовує змінні батарейки (ААА, АА і подібні), то автономність буде залежати ще й від якості конкретних батарейок/акумуляторів. Проте, за вказаними в характеристиках даними цілком можна оцінювати можливості конкретних моделей і порівнювати їх між собою: різниця в заявленому часі роботи, як правило, пропорційно відповідає різниці в практичній автономності при тих же умовах.

Відзначимо також, що час роботи уточнюється переважно для нівелірів; в далекомірах частіше використовується інший параметр — кількість вимірювань (див. нижче).