Порівняння Hansgrohe Vernis Shape Showerpipe 230 26284000 vs Hansgrohe Crometta E 240 27271000

Розмір лійки верхнього душу, що поставляється в наборі (див. «Комплектація»). Для круглих лійок в цьому пункті вказується діаметр, для інших форм — довжина (найбільший з двох основних розмірів).

Чим крупніше верхній душ — тим більше простору він охоплює, тим простіше «поміститися цілком» під струменями і тим вище може бути пропускна здатність (див. «Витрата води верхній душ»). З іншого боку, від габаритів безпосередньо залежить вартість лійки. Що стосується конкретних цифр, то розмір до 20 см є порівняно невеликим, хоча такі лійки досить популярні завдяки доступності і невисокій витраті. Моделі на 21 – 25 см можна віднести до середніх, на 26 – 30 см — до порівняно великих, а найбільші лійки для верхнього душу мають розміри більше 30 см.

Форма комплектної лійки верхнього душу (докладніше про нього див. «Тип»). З технічної точки зору форма в деякій мірі впливає на роботу душа: наприклад, при одному і тому ж розмірі (ширині або діаметрі) квадратний верхній душ буде пропускати більше води, ніж круглий душ. Однак на практиці ефективність роботи душа і відчуття від його використання визначаються такою кількістю різних чинників, що ефект від форми лійки на їх фоні просто втрачається. Тому зазвичай вибір за цим параметром пов'язаний виключно з естетичними смаками користувача або вимогами до оформлення ванної. Тому крім круглої і квадратної форми зустрічаються овальні, прямокутні і нестандартні.

Витрата води під час роботи верхнього душу (див. «Комплектація»). Вказується за кількістю води, що проходить через лійку при повністю відкритому крані і тиску води 3 бар (стандартний тиск побутового водопроводу).

Чим вище пропускна здатність лійки — тим більш потужним і інтенсивним виходить душ. З іншого боку, висока витрата буде небажаною, якщо воду потрібно економити — наприклад, якщо встановлені лічильники або якщо вода подається з бойлера з невеликим об'ємом. Крім того, варто пам'ятати, що лійки можуть мати різні параметри і особливості подачі води. Так що, підібравши лійку з потрібними параметрами, можна отримати приємний і ефективний верхній душ навіть при невисокій витраті води. Власне, невисоким в даному випадку вважається значення до 10 л /хв; середній показник — 10 – 20 л/хв, а в найпрогресивніших лійках пропускна здатність може досягати 30 л/хв і навіть більше.

Розмір ручної або гігієнічної лійки (див. «Комплектація»), якою обладнана душова система. Фактично мається на увазі розмір робочої області — ділянки, на якій розташовані форсунки для подачі води. Якщо ця область кругла або квадратна, її розмір зазначається за діаметром або шириною, для інших форм — за довжиною.

Великий розмір дає змогу одночасно охоплювати більший простір; з іншого боку, більш компактні моделі економічніші, та й коштують дешевше, за інших рівних умов. А гігієнічні лійки, з урахуванням специфіки їх використання, за визначенням робляться невеликими.

Пропускна здатність ручної лійки душа, іншими словами — кількість води, що видається нею за хвилину при повністю відкритих кранах. Оскільки пропускна здатність пов'язана не тільки з конструкцією лійки, але і з тиском у водопроводі, у характеристиках прийнято вказувати середнє значення — при стандартному тиску 3 бар.

Чим вище цей параметр, тим більш інтенсивний вплив на тіло може надавати душ. Водночас велика витрата може стати проблемою за наявності лічильників води або при обмежених запасах — наприклад, якщо гаряче водопостачання здійснюється за допомогою бойлера. Також відзначимо, що невисоку пропускну здатність можна компенсувати за рахунок певних налаштувань струменя.

– Каскадний. У таких виливу вода подається через вихідний отвір у формі тонкої горизонтальної щілини, або по широкому жолобу (залежно від моделі). За рахунок цього на виході досягається велика ширина струменя при малій її товщині, що забезпечує хорошу пропускну здатність, а також оригінальний зовнішній вигляд, що імітує водоспад (звідси і назва). З іншого боку, ця форма менш універсальна, ніж класична, та й коштує відчутно дорожче, а тому застосовується досить рідко.

– Класичний. Моделі, в яких вилив виконаний у формі трубки. Такі виливи можуть мати різну форму за довжиною (прямі, вигнуті, з кутом) і перетином (круглі, трикутні, квадратні тощо), проте всі вони є саме трубками.

У більшості ж випадків для душових систем вилив просто відсутній.

Відстань від точки кріплення до стіни до аератора. Є характеристикою, що визначає «зону досяжності» виливу змішувача.

Дивертор являє собою пристрій, за допомогою якого потік води можна перемикати між окремими компонентами системи — наприклад, виливом (при його наявності) і душовою лійкою, або між лійкою і верхнім душем. Конструктивне виконання такого пристрою і спосіб управління ним можуть бути різними; в сучасних душових системах можна зустріти, зокрема, такі варіанти:

— Важільний. Дивертори у вигляді поворотного важеля; найчастіше цей важіль безпосередньо рухає клапан, що перемикає потік води, проте в прогресивних моделях зустрічається і електронний принцип роботи. У будь-якому разі важільні перемикачі найбільш популярні в сучасних душових системах: вони дуже зручні і інтуїтивно зрозумілі в управлінні, а механічні дивертори цього типу ще й дуже прості і недорогі.

— Кнопковий. Дивертори цього типу мають вигляд кнопки; а ось конкретна її конструкція залежить від особливостей тієї чи іншої системи. У відносно простих механічних моделях (таких більшість) кнопка теж робиться механічною, і для перемикання на душову лійку її потрібно потягнути вгору. А перемикання у зворотний бік – з лійки на вилив або верхній душ — нерідко може здійснюватися не тільки вручну, але і автоматично, при перекриванні води. Завдяки цій функції при наступному відкритті крана вода починає йти не через душовий шланг, який може перебувати в непідходящому місці, а через вилив або верхній душ, що зазвичай не викликає проблем. У деяких моделях автоперемикання можна і заблокувати за бажанням користувача (...зазвичай поворотом кнопки у верхньому положенні).
Зі свого боку, в прогресивних електронних пристроях подібний дивертор зроблений у вигляді електричної кнопки, яка замикає контакти, що управляють клапаном.

– Поворотом виливу. Досить рідкісний і специфічний варіант: роль важеля, що управляє потоком води, виконує безпосередньо вилив, до основи якого підключений душовий шланг. Працює таке управління, як правило, наступним чином: поки вилив розташовується перпендикулярно корпусу змішувача (тобто спрямований у бік ванни або піддону) — вода надходить через нього; а для перемикання на душ вилив повертається, опиняючись під змішувачем. Подібні пристрої цікаво виглядають, та й у використанні зручні. З іншого боку, вони досить складні і дорогі, а сам вилив, з низки причин, зазвичай робиться досить коротким. Тому даний варіант не набув поширення.

– Поворотом виливу + кнопковий. Поєднання в одній системі відразу двох описаних вище диверторів. Як правило, поворот виливу відповідає за перемикання води між виливом і «душовою частиною», а кнопкою здійснюється перемикання між душовим шлангом і верхнім душем. Через складність і дорожнечу подібна комбінація зустрічається вкрай рідко.