Порівняння Vilmas 1600-ER-6/8 vs Pro-Craft POB1200H

Загальна потужність фрезера, точніше — двигуна, встановленого в ньому. Чим вище цей показник — тим більш продуктивним є пристрій, тим краще воно справляється зі складними роботами, тим більше зусилля на фрезі (крутний момент) забезпечує під час роботи і тим більшою може бути швидкість обертання шпинделя (хоча потужний інструмент не обов'язково є швидкісним). З іншого боку, висока потужність помітно впливає на габарити, вагу та ціну інструменту, плюс енергоспоживання й навантаження на мережі зростають відповідно. Крім того, високий крутний момент у деяких випадках (наприклад, при делікатній обробці) буває відверто небажаний. Тому вибирати інструмент за цим параметром слід з урахуванням реальних потреб і специфіки планованих робіт.

По потужності виділяють три основних категорії фрезерів: легкі (до 700 Вт), розраховані переважно на нескладні побутові роботи; середні (до 1500 Вт), здатні впоратися не тільки з побутовими, але і з більшістю професійних завдань; і важкі (1500 Вт і більше), що застосовуються у тих випадках, коли висока потужність є критичною. Втім, ця градація вірна лише для вертикальних фрезерів (див. «Тип»), в інших різновидах є своя специфіка: приміром, ламельні моделям висока потужність в принципі ні до чого.

Відстань, на яке може бути змінена висота фрези відносно опорної платформи фрезера, іншими словами — на яку глибину може опускатися робоча насадка щодо верхнього положення. Цей параметр використовується для вертикальних і кромок моделей (див. «Тип»); втім, кромочні фрезери з регулюванням висоти зустрічаються дуже нечасто. Фактично величина ходу не тільки описує максимальну глибину обробки, забезпечувану інструментом, але і вказує на наявність регулювання глибини; для моделей без такої регулювання даний параметр взагалі не вказується.

Що ж стосується конкретних цифр, то для нескладних побутових робіт цілком достатньою вважається величина ходу в 25 – 30 мм, а в більш серйозному інструменті можуть зустрічатися значення в 70 – 80 мм.

Додаткове оснащення, що входить в комплект поставки фрезера крім самого пристрою.

— Фреза. Робочі насадки — фрези — можуть включатися в комплект поставки фрезерів, це позбавляє від необхідності купувати такі насадки окремо. З іншого боку, перед покупкою інструменту з цією особливістю варто переконатися, що комплектні фрези відповідають особливостям планованих робіт — інакше Ви можете переплатити за непотрібні насадки. Зазвичай, фрез в наборі передбачається декілька.

— Пилозбірник. Спеціальний контейнер для збору пилу, тирси та іншого сміття, що утворюється в процесі роботи фрезера. Найчастіше виконується у вигляді м'якого мішка, а для приєднання до інструменту використовується спеціальний патрубок (через цей же патрубок можна також підключити пилосос). Зазначимо, що патрубками для пилозбірників обладнується переважна більшість сучасних фрезерів, а ось мішки в комплекті зустрічаються відносно рідко. Зазвичай, пилозбірник можна придбати і окремо, але для деяких користувачів краще відразу купити інструмент з мішком.

— Копіювальна база. Копіювальної базою називають базу (підошву) вертикального фрезера (див. «Тип»), спеціально призначену для роботи з копіювальними втулками. Копіювальна втулка являє собою закріплений на корпусі інструмента кільце, в яке протягується фреза. Під час роботи з такою втулкою оператор натискає зовнішній край кіль...ця в шаблон і рухає інструмент таким чином, щоб база постійно була притиснута до шаблону. Таким чином, відстань між фрезою і шаблоном залишається незмінним, і робоча насадка повторює форму шаблону; це незамінне при точних роботах, особливо з лініями складної форми. Багато фрезери дають змогу встановлювати копіювальний втулку на штатну підошву, проте існують моделі, в яких для цього потрібно встановити спеціальну копіювальний базу. Така база має певні відмінності від штатної, обумовлені специфікою роботи, зокрема, у неї зазвичай відсутня регулювання глибини, оскільки наявність механізму регулювання може негативно впливати на точність роботи.

— Захисний обмежувач. Захисний обмежувач являє собою невелике кільце, що прикриває робочу насадку. Це кільце, згідно з назвою, забезпечує додатковий захист оператора від пилу, тирси та іншого сміття, що утворюється в процесі роботи. Крім цього, воно запобігає потраплянню під фрезу сторонніх предметів (насамперед — пальців) і підвищує ефективність збору сміття в пилосос або пилозбірник (див. вище). А щоб оператор міг при цьому контролювати процес роботи, захисний обмежувач зазвичай робиться прозорим.

— Напрямна рейка. Пристосування, призначене насамперед для того, щоб фрезер під час роботи міг рухатися паралельно краю оброблюваного матеріалу. Рейка під час роботи впирається в цей край, а сам інструмент висувається на певну відстань від неї на спеціальних напрямних. Таким чином забезпечується можливість прорізати виїмки, паралельний краю заготовки. Відстань від рейки до фрези можна регулювати, в деяких моделях передбачаються навіть спеціальні шкали на рейці.

— Кейс/сумка. У цю категорію включені всі пристосування, призначені для зберігання і транспортування інструмента; при цьому кейсами зазвичай називають жорсткі контейнери у вигляді характерних валізок, сумки ж, навпаки, робляться з м'яких матеріалів. У будь-якому разі кейс/сумка спрощує зберігання і перенесення: по-перше, за рахунок того, що такі пристосування самі по собі зручніше в тривалій подорожі, ніж інструмент; по-друге, завдяки тому, що і фрезер, і мережевий шнур, і всі додаткові аксесуари можна скласти в одне місце, знизивши ризик щось з цього втратити.

Довжина мережевого шнура, передбаченого в конструкції фрезера.

Довгий дріт, з одного боку, дозволяє інструменту з легкістю «діставати» до досить віддалених розеток, забезпечує додаткову свободу дій і позбавляє від необхідності зайвий раз перемикатися на іншу розетку. З іншого боку, він може створити незручності, якщо джерело живлення знаходиться недалеко й надлишок шнура доводиться складати на підлозі, стільці тощо; а при недостатній довжині цілком можна скористатися подовжувачем. Тому в більшості сучасних фрезерів довжина шнура становить близько 2 – 4 м — цього цілком достатньо для того, щоб здебільшого дістати до розетки, і водночас не так багато, щоб через великого надлишку виникали незручності.