Порівняння Hatsan Mod 25 Supercharger vs Crosman 2240

Тип описує загальний принцип роботи пістолета/револьвера. Серед пневматичних моделей в наш час можна зустріти газобалонні, мультикомпресійні, компресійні, PCP і пружинні пістолети (поршневі і з газом), а також моделі з електроприводом (AEG). Окремі категорії являє собою зброя з вогнепальним принципом роботи — моделі під патрон Флобера, а також стартові пістолети. Ось більш детальний опис кожного з цих типів:

— Газобалонний. Найпоширеніший в наш час різновид короткоствольної пневматики. В якості джерела енергії в таких пістолетах використовується газ зі спеціальних балонів — найчастіше у вигляді стандартних змінних балончиків на 12 г вуглекислоти. Виняток становлять лише деякі моделі для страйкболу калібром 6 мм — в них може використовуватися так званий грін-газ, що заправляється в резервуар в магазині (або рукоятці); а деякі страйкбольні пістолети допускають відразу обидва варіанти живлення. Однак у будь-якому разі газобалонні моделі мають ряд переваг, що і забезпечило їх популярність. По-перше, вони прості у використанні і потребують мінімум зусиль — не потрібно морочитися з накачуванням або зведенням механізму, досить вчасно міняти балончики. По-друге, таке живлення дає з...могу застосовувати систему Blow-back для максимальної схожості з бойовою зброєю (див. нижче). По-третє, всі подібні пістолети робляться багатозарядними. По-четверте, тільки такий тип живлення ідеально підходить для створення пневматики у форм-факторі револьверів. До недоліків газобалонних систем можна віднести необхідність купувати не тільки кулі, але й газ, а також зниження ефективності в холодну погоду; однак ці моменти здебільшого не є критичними.

— Пружинно-поршневий. Механізм, заснований на використанні підпружиненого поршня, що рухається в спеціальному циліндрі. Такий поршень при зведенні зброї відходить назад і фіксується стопором, а при натисканні на спуск — вивільняється і рухається вперед, виштовхуючи повітря в ствол. Перед кожним пострілом потрібно вручну зводити зброю, а в більшості подібних моделей — ще й заряджати чергову кульку. Це не дуже зручно, особливо в тих ситуаціях, коли стріляти потрібно багато. Крім того, пружинно-поршневий механізм дає помітну віддачу — причому досить специфічну, відмінну від вогнепальної зброї; а для зведення в більшості пістолетів цього типу використовується перелом ствола, що має ще й свої недоліки (докладніше див. «Система зведення»). З іншого боку, у пружинно-поршневих моделей є і помітні переваги. Насамперед це простота конструкції, наслідком якої є надійність, невисока вартість і великі можливості по тюнінгу. Другий момент — гарна повторюваність пострілів, оскільки при кожному зведенні в поршень надходить стандартна порція повітря. А пістолети-«переломки» ще й оснащуються досить довгими стволами, що дає змогу збільшити довжину прицільної лінії і підвищити точність прицілювання.

— З газовою пружиною. Різновид описаного вище пружинно-поршневого механізму, в якому роль пружини грає герметичний циліндр зі спеціальним газом. Всередині такого циліндра рухається власний поршень, при зведенні зброї газ стискається, при пострілі — розширюється, штовхаючи основний поршень. Подібна пневматика працює помітно тихіше і м'якше пружинно-поршневих моделей, віддача виходить не такою явно вираженою, а сама газова пружина практично не втрачає своїх властивостей у міру зносу і може необмежений час зберігатися в стиснутому стані. З іншого боку, такі механізми досить дорогі і громіздкі, а згадані переваги не так часто виявляються вирішальними. Тому в короткоствольній пневматиці газові пружини не набули особливого поширення.

— PCP (попереднє накачування). Пістолети, джерелом енергії яких є повітря високого тиску, закачане в спеціальний незнімний резервуар. Ємність такого резервуара зазвичай дає змогу зробити близько декількох десятків пострілів на одному заряді, а тиск всередині може досягати 200 атмосфер і навіть більше, завдяки чому можна досягти високої початкової швидкості кулі. При цьому PCP-пневматика дає непогану повторюваність пострілів (як мінімум на більшій частині заправки, до критичного зниження тиску), а віддача у неї практично відсутня. З іншого боку, резервуар неминуче виходить досить громіздким, що позначається на вазі і габаритах всієї конструкції; а єдиний варіант його більш-менш комфортного розміщення — під стволом — помітно впливає ще й на баланс (центр ваги виходить зміщеним вперед). Крім того, сама процедура заправки досить складна: треба або накачувати повітря спеціальним насосом (який далеко не завжди постачається в комплекті), або використовувати додаткове обладнання на кшталт компресора або водолазного балона. Як наслідок, PCP-пістолети в наш час зустрічаються досить рідко, а призначені вони переважно для спортсменів.

— Мультикомпресійний. Як і в описаних вище PCP-моделях, джерелом енергії в таких пістолетах служить вбудований резервуар для повітря. Однак заряду в резервуарі вистачає тільки на один постріл, повітря накачується вручну, вбудованим насосом, а для досягнення повного тиску потрібно зробити кілька рухів важелем насоса. В якості важеля найчастіше використовується цівка, що гойдається, або верхня частина кожуха-затвора; при цьому резервуар не обов'язково кожен раз накачувати на повну, а вибираючи те або інше число рухів важеля, можна регулювати початкову швидкість кулі. Мультикомпресійні моделі відносно прості і недорогі, вони дають змогу досягти високої швидкості кульки, практично не дають віддачі і не потребують складної процедури заправки повітрям. Один з ключових недоліків подібної конструкції — необхідність накачування перед кожним пострілом, що буває досить утомливо. Другий нюанс — погана повторюваність пострілів: навіть при однаковій кількості рухів важелем насоса тиск у резервуарі може дещо відрізнятися від накачування до накачування. Крім того, для комфортного використання важіль насоса повинен бути досить довгим, що відповідним чином позначається на довжині всього пістолета; однак цей момент можна розглядати і як перевагу: збільшення довжини ствола позитивно позначається на точності стрільби, а нерідко — і на початковій швидкості кулі.

— Компресійний. Спрощений аналог описаного вище мультикомпресійного механізму: у конструкції також є резервуар для повітря і вбудований насос, проте для заповнення резервуара достатньо зробити всього один рух важелем насоса. З точки зору переваг такі моделі поєднують в собі особливості мультикомпресійних і пружинно-поршневих пістолетів. З одного боку, вони не дають віддачі і можуть довгий час знаходитися у зведеному стані; з іншого — для зведення зброї достатньо лише одного руху, а найчастіше ця процедура поєднується ще й з перезаряджанням. Головним недоліком даного типу зброї є те, що для досягнення гарної дулової енергії за рахунок лише одного накачування потрібен великий резервуар і довгий важіль насоса. Через це подібні пістолети доводиться робити дуже довгими і важкими, що створює незручності у використанні. Як наслідок, цей тип механізму особливого поширення не отримав.

— AEG (електроприводний). Пневматика, що використовує в якості джерела енергії привод від електромотора. За конструкцією робочого механізму вона схожа з пружинно-поршневою — основу цього механізму складають циліндр і підпружинений поршень. Однак поршень в даному разі відводиться назад не вручну, а за допомогою згаданого електромотора. Таким чином, стрілку не потрібно робити «зайвих рухів», пов'язаних зі зведенням зброї. Крім того, такий принцип роботи дає змогу передбачити навіть повністю автоматичний режим стрільби — власне, багато короткоствольних AEG копіюють навіть не традиційні пістолети, а пістолети-кулемети. Окремо варто відзначити, що AEG'и не особливо поширені серед традиційної пневматики, зате вони дуже популярні в пістолетах для страйкболу, що використовують пластикові кульки калібру 6 мм (докладніше див. «Калібр»).

— Під патрон Флобера. Зброя, що використовує патрон Флобера (калібр 4 мм). Детальніше про цей патрон див. «Тип боєприпасів», тут же відзначимо, що найчастіше такі моделі виконуються у вигляді револьверів (див. «Форм-фактор»). По суті вони являють собою дрібнокаліберну вогнепальну зброю; однак дульна енергія, пробивна спроможність і забійна сила у таких револьверів настільки невисока, що у багатьох країнах вони законодавчо прирівняні до пневматики і продаються без спеціальних дозволів. Варто враховувати, що така зброя більш вимоглива до обслуговування, ніж пневматика, воно потребує регулярного чищення і змащення (бажано після кожного застосування, оскільки капсульний склад, який є основою метального заряду в патронах Флобера, дуже агресивно взаємодіє з металом ствола). Втім, для деяких користувачів цей момент є швидше перевагою — він підсилює схожість з бойовою зброєю. А ось із однозначних недоліків подібних моделей варто відзначити високу вартість боєприпасів: один патрон Флобера обходиться помітно дорожче свинцевої кульки і набагато дорожче звичайної.

— Під холостий патрон. Різновид зброї, також відомий як «стартові пістолети». Строго кажучи, такі пістолети є вже не зброєю, а спеціальними піротехнічними засобами. Так, холостий («світлошумовий») патрон не має кулі (докладніше див. «Тип боєприпасів») і при пострілі дає лише звуковий ефект і спалах; а в ствол пістолета встановлюється заглушка, так що вистрілити з нього бойовим або навіть травматичним набоєм неможливо. Тим не менш, стартові пістолети зазвичай повністю імітують роботу автоматики бойових аналогів — віддачу, викид гільз, затворну затримку тощо. Першопочатково такі засоби широко використовувалися для подачі сигналу «старт» у спортивних змаганнях — звідси і назва. Однак у наш час сфера їх застосування значно ширша: пістолети під холостий патрон застосовуються під час зйомки кіно, для подачі звукових сигналів на далекі відстані, при навчанні службових собак, у тренуваннях професійних стрільців (як для холощения, так і для привчання до звуку пострілу і віддачі) тощо.

Робоча довжина ствола, встановленого в пістолеті / револьвері - від патронника до дульного зрізу. "Тип") вказується довжина внутрішнього стволика, по якому безпосередньо рухається куля. Від даного параметра безпосередньо залежать три основні моменти: початкова швидкість кулі, довжина прицільної лінії і габарити зброї.

У короткоствольній (до 20-25 см) пневматиці і револьверах Флобера довгий ствол дозволяє домогтися більш високих початкових швидкостей. Правда, жорсткої залежності тут немає, і моделі з однаковими розмірами ствола можуть помітно відрізнятися по початковій швидкості (тим більше що остання залежить ще від ряду параметрів, перш за все принципу роботи — см. «Тип»). Однак довгоствольні пістолети в цілому краще підходять для стрільби на далекі дистанції, ніж короткоствольні. Це пов'язано з другим нюансом — довжиною прицільної лінії: довгий ствол дозволяє збільшити відстань між мушкою і цілком, за рахунок чого знижуються похибки при прицілюванні. Однак що стосується габаритів, то збільшення довжини ствола не тільки робить зброю більш громіздким, але і погіршує його баланс, так як центр ваги через це зміщується вперед.

Існує ще пара нюансів, пов'язаних з цим показником. Вище) довжина ствола вибирається відповідно до розмірів зброї, з якого скопійована дана модель. "Тип") даний параметр взагалі не вказується, так як повноцінний ствол в таких пістолетах фактично відсутня.

Номінальний калібр пістолета/револьвера — тобто діаметр каналу ствола, встановленого в зброю.

Зазначимо, що калібр в даному випадку тісно пов'язаний з типом зброї (див. вище). Ось найбільш поширені варіанти:

— 4 мм — стандартний калібр патрона Флобера.
— 4.5 мм — найбільш поширений калібр традиційної пневматики (не відноситься до страйкбольного спорядження). У багатьох пострадянських країнах це максимальний калібр пневматичної зброї, не потребує одержання спеціальних дозволів. Короткоствольна пневматика більш великих калібрів в цьому регіоні майже не зустрічається: вона, по суті, прирівняна до вогнепальних пістолетів, володіння якими сильно обмежене — а ті, хто має право на такі пістолети, для серйозних завдань зазвичай віддають перевагу саме вогнепальним (а пневматику, при бажанні, купують у загальнодоступному калібрі 4.5 мм).
— 6 мм. Стандартний калібр пневматики, призначеної для страйкболу. Такі моделі фактично є не зброєю, а спортивним спорядженням, вони призначені не для заподіяння шкоди, а навпаки — для імітації влучань, при яких ризик травм зведений до абсолютного мінімуму (звідси і назва «airsoft» — тобто «м'яка пневматика»). Для подібних цілей оптимально підходять кульки порівняно великого калібру, але невеликої маси, мають дуже низьку пробивну здатність.
— 9 мм. Калібр, зустрічається виключно у пістолетах під холостий патрон. Така зброя нерідко робиться на основі бойових пістолетів і з використанням деталей від них; так...що оптимальним розміром гільзи для такої зброї буде таким же, як у бойових аналогах. А найпопулярнішим у наш час пістолетним калібром є якраз 9 мм. Інші калібри (наприклад, .45 ACP) в світлошумовій зброї також зустрічаються, однак вкрай рідко.

Початкова швидкість кулі - тобто швидкість кулі на виході зі ствола-забезпечується пістолетом / револьвером. Відзначимо, що в деяких видах зброї фактична початкова швидкість може змінюватися; докладніше про це см. «Тип», а тут відзначимо, що для подібних моделей в характеристиках зазвичай вказується середнє значення для ідеальних умов.

В цілому чим більше швидкість кулі-тим далекобійна зброя і тим вище його пробивна здатність. У світлі цього в деяких країнах цей показник є підставою для законодавчих обмежень на продаж пневматики (як правило, сумлінні продавці володіють відповідною інформацією). А для страйкбольної зброї цей момент важливий з міркувань безпеки: занадто висока швидкість кульки підвищує ймовірність травм. Втім, страйкбольні пістолети зазвичай видають не більше 100 м / сек. За мірками класичної пневматики це дуже небагато: більшість короткоствольної пневматики потрапляє в діапазон 100 – 125 м/с, в окремих моделях початкова швидкість може досягати 125 – 150 м/с і навіть більше.

У» флоберах " швидкості вище: показник до 175 м/с вважається відносно невисоким, до 200 м / з — середнім, а окремі довгоствольні моделі видають і більше 200 м / сек. Однак варто враховувати, що мова йде про заявле...ні виробником швидкостях, тоді як фактичні показники будуть сильно залежати від характеристик патрона (навішування, склад, якість збірки). Тому реальні початкові швидкості в такій зброї можуть помітно відрізнятися від заявлених.

Система зведення, передбачена в зброї — тобто спосіб переведення його механізму в стан готовності до пострілу.

Цей параметр актуальний переважно для класичної пневматики; тут можна зустріти пістолети із автозведенням, переломом ствола, а також затворів і курковими системами. Зброя під патрон Флобера і під холостий патрон (див. «Тип») практично вся робиться із автозведенням, як виняток зустрічаються окремі куркові моделі. А особливості різних систем такі:

— Автозведення. Системи, що передбачають автоматичне зведення зброї перед кожним пострілом; іншими словами, з таким пістолетом стрільцю не потрібно вчиняти ніяких додаткових дій для зведення зброї. Переваги таких систем очевидні — вони роблять стрільбу максимально простою та зручною Так що саме цей варіант найбільш популярний в сучасній короткоствольній пневматиці; інші системи зведення використовуються переважно там, де без них не можна обійтися з конструктивних причин. Однак варто мати на увазі, що особливості роботи автозведення можуть бути різними, залежно від типу і форм-фактора зброї (про те й інше див. вище). Так, пістолети з blow-back (див. нижче) і моделі типу AEG зазвичай мають автозведення в повноцінному розумінні слова, тобто для кожного пострілу досить натискати на спуск, і зусилля на спуску залишається незмінним і досить невисоким. Тим не менш..., для першого пострілу в таких пістолетах може знадобитися зведення курка або навіть рух затвором. В револьверах під автозведенням зазвичай мається на увазі так званий механізм подвійної дії, де зведення курка (і проворот барабана) здійснюється мускульною силою стрілка при натисканні на спуск. Такий формат роботи вимагає значного зусилля при спуску, тому більшість подібних револьверів дають змогу зводити курок і окремо; зустрічаються також пістолети без blow-back з такою можливістю. А для компресійних і мультикомпресійних моделей автозведення вказується в тому випадку, якщо механізм пістолета зводиться прямо в процесі накачування; в такій зброї без «зайвих рухів» між пострілами все одно не обійтися.

— Затвор. Системи, що передбачають ручне зведення перед кожним пострілом за допомогою затвора. Зустрічаються переважно в двох типах пневматичних пістолетів. Перший тип — більшість PCP-пневматики. У таких моделях затвор має вигляд окремої рукоятки або важеля; в багатозарядних моделях за рахунок його руху в ставол подається черговий заряд з магазину, в однозарядних — відкривається і закривається патронник, даючи змогу зарядити зброю. Завдяки такому формату роботи кількість деталей, які рухаються в зброї в момент пострілу, зводиться до абсолютного мінімуму, що, зі свого боку, зменшує струси — важлива перевага з урахуванням того, що PCP-пістолети використовуються переважно у спортивній високоточній стрільбі. Другий тип пістолетів з цією системою зведення — пружинно-поршневі моделі. При цьому в класичній пневматиці калібру 4.5 мм роль затвора зазвичай виконує важіль, така зброя зазвичай робиться однозарядною і має оригінальний дизайн; а страйкбольні моделі калібру 6 мм копіюють бойові пістолети і зведення в них здійснюється аналогічним способом — рухом кожуха-затвора (затворної рами) назад-вперед.

— Перелом ствола. Спосіб зведення, зустрічається виключно в пружинно-поршневих моделях (див. «Тип»). Ствол у таких пістолетах встановлюється на поворотному кріпленні і при зведні повертається вниз, за рахунок чого зброя буквально «переламується» навпіл (звідси і назва). При цьому поршень стає на бойове зведення, а патронник відкривається для перезарядки (подібна зброя робиться тільки однозарядною). Моделі з переломною конструкцією прості, недорогі, невибагливі в обігу і вимагають мінімуму навичок, завдяки чому підходять навіть для стрільців початківців. З іншого боку, таку зброю немає сенсу робити багатозарядною, а кріплення ствола може розбовтуватися по мірі зносу. Також варто відзначити, що ствол в «переломуваннях» повинен бути досить довгим, інакше зусилля при зведенні було б занадто високим для нормальної роботи зі зброєю. Цей нюанс може бути як перевагою, так і недоліком, залежно від планованого застосування пістолета.

— Куркове. Системи, в яких перед кожним пострілом потрібно вручну зводити курок. Досить рідкісний варіант; зустрічається, зокрема, в окремих пістолетах, де від автозведення відмовилися заради зниження вартості та/або спрощення конструкції, а також деяких мініатюрних револьверах, де розмір зброї не дозволив передбачити повноцінний механізм подвійної дії (автозведення).

Кількість пострілів на одній заправці, яке здатний зробити пневматичний пістолет або револьвер. Вказується для газобалонних моделей і PCP (див. «Тип»); в першому випадку дані зазвичай наводяться для стандартного 12-грамового балончика з вуглекислотою, у другому — для повної заправки вбудованого резервуара.

Відзначимо, що цей параметр є досить приблизними, так як фактичне число пострілів на заправці може дещо відрізнятися від заявленого. Проте, за заявленим числом пострілів на заправці цілком можна оцінювати різні моделі пневматики і порівнювати їх між собою. Правда, потрібно також врахувати, що на останніх порціях газу/повітря тиск помітно знижується — а це зменшує початкову швидкість кулі і дальність стрільби, а також може привести до проблем в роботі систем blow-back (див.нижче). Так що якщо кількість пострілів з однієї заправки для вас принципово — варто виходити з того, що число «ефективних» пострілів (з повноцінною швидкістю кулі) буде десь на 10-15% менше максимально заявленого.

Загальна довжина зброї - як правило, від дульного зрізу до деталі, яка виступає найдалі назад (зазвичай це нижня частина рукоятки). Цей параметр не тільки дозволяє оцінити загальну компактність пістолета, але також може стати в нагоді для підбору аксесуарів для нього — наприклад, кобури, чохла або сумки для перенесення.

Матеріал, з якого виготовлений корпус пістолета.

Основними матеріалами, що зустрічаються в наш час, є метал і пластик. При цьому поділ на металевий і пластикові Корпуси фактично актуально лише для пневматики; моделі під «флобер» і під Холостий патрон (див. Що стосується особливостей кожного з матеріалів, то вони такі:

— Метал. Ключовими перевагами металу є міцність, надійність і схожість з матеріалами, застосовуваними у вогнепальній зброї. Важать такі Корпуси помітно більше пластикових, однак цей момент також нерідко відносять до переваг — він додатково підсилює схожість з бойовими пістолетами/револьверами, створює відчуття солідності і дозволяє ефективно відпрацьовувати навички по роботі зі зброєю. Головний недолік металу-досить висока вартість. Крім того, варто враховувати, що склад цього матеріалу може бути різним: зокрема, в бюджетних моделях замість сталі може застосовуватися більш легкий і дешевий, проте менш міцний силумін або інший аналогічний сплав.
Окремо варто сказати, що в деяких сучасних вогнепальних пістолетах (зокрема, Glock) з металу робиться тільки кожух-затвор, а рамка і рукоятка виконуються з пластика. Для пневматичних і стартових пістолетів, зроблених з аналогічних матеріалів, в нашому каталозі в якості матеріалу корпусу також вказується метал — щоб підкреслити схожість з бойовими прототипами.

— Пластик. Матеріал, застосовуваний переважно в бюдже...тних моделях пневматики. В даному випадку мається на увазі корпус, виконаний цілком із пластику — включаючи кожух-затвор, при його наявності в конструкції. Основною перевагою даного матеріалу в даному випадку є невисока вартість — це і зумовило специфіку його застосування. З іншого боку, пластик помітно поступається металу по міцності і надійності, а невелика вага таких корпусів багато хто вважає недоліком — зброя сприймається як «іграшкове». Правда, існують і просунуті різновиди пластика-міцні, термостійкі, придатні навіть для бойової зброї; однак в пневматиці подібні матеріали застосовуються в досить дорогих копіях реальних пістолетів, де пластикова рамка поєднується з металевим кожухом-затвором — а такі корпуси вже вважаються металевими (див.вище).

Загальна вага зброї. Зазвичай, в характеристиках вказується: «порожня» вага, без витратних матеріалів (кулі/патрони, балончики).

Даний параметр має двояке значення. З одного боку, важкий пістолет/револьвер утомливо тримати на вазі тривалий час; до того ж збільшення ваги нерідко пов'язане зі збільшенням довжини ствола, за рахунок чого центр ваги зміщується вперед — а це ще більше посилює незручність. З іншого боку, масивність дає додаткову схожість з бойовою зброєю і загальне враження солідності, а в моделях з Blow-back (див. вище) ще й знижує віддачу, що відчувається. Тому значну вагу багато хто вважає швидше перевагою, ніж недоліком.

Відзначимо, що в моделях під патрон Флобера і холостий патрон вага більш-менш відповідає бойовій зброї аналогічної моделі або розмірів. В пневматиці ж діапазон може бути досить великим, тим більше, що далеко не кожен такий пістолет скопійований з бойового. Тут варто відзначити, що наймасивнішими виходять PCP-моделі (див. «Тип»): за рахунок вбудованого резервуара вага таких пістолетів зазвичай складає 1 кг і більше. Мультикомпресійна пневматика трохи легше — тут можна зустріти зброю вагою до 900 г і навіть до 800 г. Максимальний показник для AEG'ів — 900 – 1000 г, а в найлегших моделях вага не перевищує 700 г. А серед пружинно-поршневих і га...зобалонних моделей зустрічається практично будь-яка вага — від невеликої (менше 600 г) до значної (більше 1 кг).