Порівняння Fchao PSC-1200W 12V vs Fchao KSC-3000W 24V

Номінальна напруга на вході, на яку розрахований автоінвертор. Даний показник повинен відповідати номінальній напрузі акумулятора, який використовується з пристроєм:

— 12 В. Найбільш популярна напруга акумуляторних батарей, які застосовуються в сучасному транспорті: використовується в абсолютній більшості легкових автомобілів, також зустрічається в мотоциклах і вантажній техніці.

— 24 В. Цей варіант характерний для важкої техніки, автобусів, фур, тягачів тощо.

Зазначимо, що фактична напруга акумулятора під час роботи може змінюватись в межах декількох вольт — переважно у зв'язку зі зміною рівня заряду. Але автоінвертори створюються з урахуванням цієї особливості і можуть нормально працювати в певному діапазоні напруг. Тому в загальних характеристиках цілком достатньо вказати номінальну напругу батареї; конкретний робочий діапазон часто наводиться лише в детальній документації.

Загальна потужність живлення, що видається автоінвертором в штатному режимі роботи. Іншими словами цей параметр можна описати як найбільшу номінальну потужність підключеного навантаження, при якій пристрій здатний без збоїв і перевантажень пропрацювати протягом тривалого часу (порівнянного з часом розрядки акумулятора, який використовується для живлення).

Відповідно, при виборі з номінальної вихідної потужності, варто виходити з енергоспоживання передбачуваного навантаження. При цьому підбирати інвертор варто з запасом у 15-20% — наприклад, для ноутбука з споживанням 150 Вт рекомендується пристрій не менше ніж на 175 Вт. Це пов'язано не тільки з захистом від перевантажень, але і з тим, що багато інвертори здатні видавати заявлену потужність лише при повному заряді акумулятора, а по мірі вичерпання цього заряду вона знижується.

Також варто враховувати, що деякі пристрої, наприклад, автохолодильники чи побутові пилососи — при запуску споживають значно більше енергії, ніж в звичайному режимі роботи. Тому при виборі інвертора для подібних пристроїв варто орієнтуватися не тільки на номінальну, але і на пікову потужність — потужність, яку автоінвертор здатний без наслідків видати протягом декількох секунд.

Найбільша сумарна потужність живлення (пікова), яку автоінвертор може видати на навантаження протягом відносно короткого часу — 2-3 c. Зазвичай, ця потужність більше номінальної (див. вище) на 30-50%. При цьому, якщо Ви вибираєте інвертор за максимальної потужності, діють ті ж правила, що і для номінальної — показники пристрою повинні бути на 15-20% вище загальної потужності підключеного навантаження. А для роботи з приладами, що споживають велику кількість енергії під час запуску (пилососами, електроінструментом тощо) варто уточнювати також пікову потужність інвертора — вона повинна бути не нижче «пускової» потужності навантаження.

Коефіцієнт корисної дії автоінвертора.

ККД — це співвідношення (у відсотках) між кількістю енергії, що прилад видає на навантаження, і тією кількістю, яку він споживає від бортової мережі автомобіля. Відповідно, чим вище цей показник — тим ефективніше робота і тим менше втрати при перетворенні. На практиці це означає, що за інших рівних умов прилад з більш високим ККД дасть змогу навантаженні довше працювати від акумулятора; особливо це важливо при високій споживаної потужності.

В сучасних автоінверторах значення ККД до 80 – 85% вважаються середніми, 90% і більше — хорошими.

Кількість стандартних розеток на 230 В, передбачена в конструкції автоінвертора.

Чим більше розеток — тим більше електроприладів можна одночасно підключити до інвертора. Водночас специфіка використання автомобільних перетворювачів така, що їх рідко доводиться застосовувати для декількох пристроїв відразу. Крім того, одночасне підключення потребує відповідної потужності (див. «Номінальна вихідна потужність»), а самі розетки ще й помітно впливають на габарити. Тому найчастіше в сучасних моделях використовується одна розетка — цього, зазвичай, достатньо. Втім, висококласні потужні інвертори можуть мати і дві розетки.

Наявність роз'єма RJ-45 дає змогу підключати до інвертора дротовий пульт дистанційного управління. За допомогою кабеля з конекторами RJ-45 на обох кінцівках забезпечується з'єднання автоінвертора з пультом дистанційного управління для віддаленого увімкнення/вимкнення приладу, налаштування параметрів, моніторингу стану системи тощо. Варто відзначити, що пульт не завжди постачається в комплекті – часто його доведеться купувати окремо.

Наявність у комплекті пульта дистанційного керування, що дозволяє координувати функції автоінвертора на відстані. Зручність тут очевидна – пульт забезпечує можливість керувати роботою пристрою віддалено, не підходячи до нього. Це може стати в нагоді, якщо автомобільний інвертор встановлений у важкодоступному місці. Зазначимо, що «на плечі» пульта дистанційного керування зазвичай лягають найпростіші функції за типом банального включення та вимикання приладу.

Загальні габарити автоінвертора.

У сучасних автомобілях (особливо легкових), зазвичай, не так багато місця для установки додаткового обладнання. Даний параметр дозволяє оцінити простір, необхідне для розміщення інвертора, переконатися, що вибраний пристрій вписується в «посадкове місце», а при необхідності — вибрати інше місце чи іншу модель. При цьому потрібно пам'ятати, що для багатьох автоінверторам необхідний необхідний певний запас за місцем — для нормальної роботи системи охолодження; зазвичай цей запас вказується в докладної документації.