Максимальна потужність
Максимальна потужність живлення, яку здатен забезпечити генератор.
Ця потужність трохи вище номінальної (див. вище), проте режим максимальної продуктивності може підтримуватися тільки протягом дуже короткого часу — інакше виникає перевантаження. Тому практичний сенс даної характеристики полягає переважно в тому, щоб описати ефективність генератора під час роботи з підвищеними пусковими струмами.
Нагадаємо, деякі види електроприладів у момент пуску споживають в рази більший струм (і, відповідно, потужність), ніж у штатному режимі; це характерно переважно для пристроїв з електродвигунами, таких як електроінструменти, холодильники і т. ін. Однак підвищена потужність для такої техніки потрібна лише короткочасно, нормальний режим роботи відновлюється буквально за кілька секунд. А оцінити пускові характеристики можна, помноживши номінальну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий (1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо); детальніші дані є в спеціальних джерелах.
В ідеалі максимальна потужність генератора повинна бути не нижчою, ніж загальна пікова потужність підключеного навантаження — тобто пускова потужність обладнання з пусковим коефіцієнтом вище 1 плюс номінальна потужність всієї іншої техніки. Це максимально знизить ймовірність перевантажень.
Модель двигуна
Назва моделі двигуна, встановленого в генераторі. Знаючи це назва, за потреби можна знайти детальні дані по двигуну і уточнити, наскільки він задовольняє вашим вимогам. Крім того, дані про моделі можуть знадобитися для деяких специфічних задач, включаючи обслуговування і ремонт.
Зазначимо, що сучасні генератори нерідко оснащуються
фірмовими двигунами від іменитих виробників: Honda, John Deere, Mitsubishi, Volvo і т. ін. Стоять такі двигуни дорожче, ніж аналогічні агрегати від маловідомих брендів, проте це компенсується більш високою якістю і/або солідними умовами гарантії, а в багатьох випадках — ще й простотою пошуку запчастин і додаткової документації (зразок посібників за спеціальним обслуговування та дрібного ремонту).
Об'єм двигуна
Робочий об'єм двигуна в бензиновому або дизельному генераторі (див. «Паливо»). Теоретично більший об'єм зазвичай означає більшу потужність, однак на практиці все не так однозначно. По-перше, конкретна потужність сильно залежить від типу палива, а в бензинових агрегатах — також від типу ДВЗ (див. вище). По-друге, схожі двигуни однієї потужності можуть мати різний об'єм, і тут є практичний момент: при тій же потужності більш об'ємний мотор споживає більше палива, проте сам по собі може коштувати дешевше.
Витрата палива (50% навантаження)
Витрата палива бензиновим або дизельним генератором, а для комбінованих моделей — при використанні бензину (див. «Паливо»).
Більш потужний двигун неминуче передбачає більшу витрату палива; однак моделі з однаковою потужністю двигуна можуть розрізнятися за даним показником. У таких випадках варто врахувати, що модель з меншою витратою зазвичай коштує дорожче, однак ця різниця може досить швидко окупитися, особливо при регулярному використанні. Крім того, знаючи витрату палива і об'єм бака, можна визначити, на скільки часу вистачить однієї заправки; при цьому в інверторних моделях при неповному навантаженні фактичний час роботи може виявитися помітно вище теоретичного, детальніше див. «Альтернатор».
Рівень захисту
Рівень захисту, що забезпечується корпусом генератора — а саме ступінь захищеності «начинки» від пилу, вологи і сторонніх предметів. Позначається за стандартом IP двома цифрами, одна з яких відповідає захист від твердих предметів і пилу, друга — від вологи, наприклад, IP24.
За рівнем пилозахисту (перша цифра) в сучасних генераторах зустрічаються такі значення:
2 — захист від предметів діаметром більше 12,5 мм (пальці тощо);
3 — від предметів більше 2,5 мм (більшість інструментів);
4 — від предметів більше 1 мм (практично всі інструменти, більшість дротів);
5 — пилезахищеність (повний захист від контакту; пил може проникати всередину, але не позначається на роботі пристрою).
Рівні вологозахисту можуть бути такими:
1 — захист від вертикально падаючих крапель води;
2 — від крапель води з відхиленням до 15° від вертикальної осі пристрою (дощ);
3 — від крапель води з відхиленням до 60° від вертикальної осі пристрою (дощ з вітром);
4 — від бризок з будь-якого напрямку (дощ з сильним вітром);
Загалом для використання в приміщеннях даний показник не відіграє ключової ролі, але ось на вулиці і в схожих умовах (наприклад, на будмайданчику) варто переконатися, що обраний генератор достатньо захищений — або ж прийняти додаткові заходи захисту.
Рівень шуму
Рівень шуму, що виробляється генератором під час роботи у штатному режимі. Чим менше агрегат шумить – тим комфортніше його використання, тим ближче до людей його можна розташовувати, проте тим вища його ціна, за інших рівних умов.
Також варто враховувати, що генератори з ДВЗ у принципі є досить шумною технікою. Так, навіть «тихі» агрегати видають
до 70 дБ — це гучність розмови на тонах від середніх до підвищених. Відповідно, встановлювати пристрій рекомендується віддалено від місця використання. При цьому відзначимо, що рівень шуму не пов'язаний безпосередньо з потужністю: так, серед агрегатів на 80 дБ і більше є як важкі, так і відносно малопотужні моделі.
Рівень звуку (7 м)
Рівень звукового тиску в децибелах на відстані 7 м між джерелом шуму і вухом оператора обладнання. Оскільки в безпосередній близькості від генератора люди не працюють, параметр буде корисний для оцінки рівня шуму на дистанції. Наприклад, діючі норми Європейського союзу передбачають, щоб звукова потужність електроагрегатів потужністю понад 2 кВт не перевищувала 97 дБ — на відстані 7 м шум від двигуна генератора буде відповідати звуковому тиску близько 72 дБ.
Вага
Загальна вага агрегата — зазвичай, без урахування палива; вага на повній заправці можна з легкістю визначити, знаючи ємність бака.
Загалом більш потужні генератори неминуче виходять і більш важкими, однак схожі за характеристиками моделі можуть помітно відрізнятися за вагою. Оцінюючи ці відмінності і загалом вибираючи варіант за вагою, варто враховувати специфіку застосування генератора. Так, якщо пристрій належить часто переміщати з місця на місце, наприклад, при використанні «на виїздах» — можливо, варто звернути увагу на агрегати полегше, які більш зручні в транспортуванні. Однак варто врахувати, що зворотною стороною полегшеної конструкції нерідко є збільшена вартість або знижена ступінь захисту. А ось для стаціонарного застосування можна не звертати особливої уваги на цей параметр — а то і взагалі навпаки: вибирати більш важкий (і, зазвичай, більш прогресивний і функціональний) варіант.
Щодо конкретних цифр варто відзначити, що сучасні генератори загалом є досить масивними. Так, невеликою вагою для такої техніки вважається не тільки
до 20 кг, але і навіть
20 – 30 кг; чимало агрегатів важать
150 – 200 кг, а то і
більше, а вага стаціонарних промислових моделей вимірюється вже тоннами.