Порівняння Razer Viper 8KHz vs Razer DeathAdder V2

Роздільна здатність сенсора, що відповідає за відстеження переміщень мишки по робочій поверхні. Вказується в DPI - точках на дюйм.

Фізичний сенс DPI загалом такий. Сенсор сучасної миші працює за тим же принципом, що і матриця фотоапарата, і складається з пікселів. А DPI — це кількість пікселів, що припадає на 1 дюйм підстилаючої поверхні (в довжину або ширину), «видима» сенсором.

Вважається, що більше число DPI означає більш прогресивний сенсор і мишку загалом; в наш час не рідкістю є моделі на 3500 – 5000 DPI, 12000 DPI, 16000 DPI навіть більше. У деякому роді так і є — висока роздільна здатність сприяє точності. Проте єдине, що безпосередньо визначається цим показником — це швидкість переміщення курсору по екрану: чим вище роздільна здатність сенсора — тим більше число пікселів, на яке просунеться курсор при переміщенні самої миші на певну відстань. При цьому варто нагадати, що занадто висока швидкість буває ще більш небажана, ніж занадто низька. Так що реальна потреба у високих DPI (1000 і вище) виникає переважно під час роботи на великих екранах (роздільною здатністю 4K і більше); для більш скромних дисплеїв (Full HD) нерідко виявляється досить і менших значень.

Параметр ips (inches per second) - це лінійна швидкість руху мишки, виражена в дюймах за секунду, коли сенсор маніпулятора здатний зчитувати поверхню. У топових моделей максимальна швидкість переміщення миші нерідко сягає 400-600 IPS, проте частіше зустрічаються пристрої з показником IPS в районі 200.

Частота опитування показує, як часто сенсор миші обмінюється з комп'ютером даними про переміщення курсору. Вимірюється параметр у герцах (Гц), а за одиницю часу при оцінці беруть одну секунду. Від частоти опитування сенсора безпосередньо залежить плавність та швидкість переміщення курсору. Безпосередньо з ним в'яжеться і час відгуку миші - це тимчасовий відрізок, за який сигнал про рух маніпулятора дійде до відображення зміни позиції курсору на екрані. Вимірюється час відгуку мілісекундах (мс). Чим більше мишка «герцовка», тим менший час відгуку вона демонструє.

Довговічність перемикачів миші вимірюється в кількості натискань, які клавіші здатні витримати перш ніж почнуть виявлятися ознаки зносу або збоїв у роботі. Перемикачі можуть мати ресурс від кількох мільйонів до десятків мільйонів натискань. У лабораторних умовах цей параметр перевіряється за допомогою спеціальних випробувальних машин, які старанно натискають клавіші необхідну кількість разів, на підставі чого виноситься вердикт щодо приблизного експлуатаційного ресурсу перемикачів.

Індикатор, що відображає поточний роздільна здатність сенсора миші.

Індикатор значення DPI зустрічається виключно у моделях, що дозволяють перемикати роздільна здатність сенсора і оснащених відповідними кнопками (див. вище). Індикатор дозволяє з легкістю стежити за виставленими налаштуваннями DPI. Зазначимо, що він не обов'язково показує конкретні цифри — можуть використовуватися умовні позначення, наприклад, різні кольори підсвічування.

Хват — спосіб утримання в руці — для якого найкраще підходить конкретна модель.

Типи хвата поділяють за положенням руки на мишці. Цей параметр актуальний насамперед для ігор: для максимальної ефективності гравцеві потрібна миша, яка відповідає звичному типу хвата. Особливо це важливо для професійного кіберспорту, де будь-яка дрібниця може стати запорукою перемоги або поразки. Тому типи хвата зазначаються переважно для геймерських мишей (див. «За напрямом»). При цьому можна зустріти твердження, що ті чи інші види хвата оптимально підходять для тих чи інших жанрів ігор, проте це не зовсім правильно: головним критерієм вибору є особисті вподобання та особливості користувача. Наприклад, деякі гравці цілком успішно використовують «повільний» долонний хват у динамічних шутерах, компенсуючи знижену швидкість хорошою реакцією; а інші навіть у квестах надають перевагу «швидкому» кігтьовому або пальцевому утриманню.

Ось детальніший опис найпопулярніших варіантів хвата:

— Долонний. Спосіб утримання, при якому до мишки торкаються і пальці повністю, і велика частина долоні. Іншими словами, при такому хваті долоня з пальцями лежить на мишці, максимально контактуючи з нею. Саме під цей варіант першопочатково робиться більшість мишок, популярний він також у геймерських моделях. Більшість моделей, спеціалізованих саме під долонний хват, має велику довжину, а також характерну несиметричну конструкцію з виступами й западина...ми на корпусі — для максимальної ергономічності; хоча зустрічаються і винятки. У будь-якому разі головні переваги цього способу утримання миші — мінімальне навантаження на зап'ястя, а також хороша плавність і точність рухів. З іншого боку, швидкість переміщення мишки може виявитися дещо меншою, ніж при інших видах хвата.

— Кігтьовий. Кігтьовим називають хват, при якому кисть користувача утворює дугу й торкається мишки тільки нижньою частиною долоні й кінчиками пальців. При цьому класичний кігтьовий хват передбачає майже перпендикулярне розташування кінчиків пальців щодо кнопок, однак ця вимога не є строго обов'язковою — пальці можуть лежати й під невеликим кутом. У будь-якому разі завдяки зменшенню площі контакту й наданню більшої свободи для руки таке утримання забезпечує більшу швидкість, ніж долонне, і водночас воно простіше для освоєння, ніж пальцеве. Тому багато геймерів вважають кігтьовий хват оптимальним варіантом для шутерів, екшенів і стратегій у реальному часі, де важлива швидкість реакції. Спеціалізовані миші для такого способу утримання зазвичай дещо коротші, ніж традиційні «долонні», також вони нерідко мають хаарктерний «горб» у задній частині корпусу.

— Пальцевий. Хват, при якому користувач торкається миші лише кінчиками пальців, долоня не контактує з маніпулятором (однак зап'ястя залишається нерухомим). Цей вид роботи дає змогу досягти високої швидкості реакції, проте він досить складний для освоєння і не відрізняється точністю, особливо через відсутність досвіду. Утім, багато користувачів застосовують такий спосіб утримання інтуїтивно, не замислюючись; спеціально ж освоюють пальцевий хват переважно професійні гравці й захоплені ентузіасти. Миші цього формату зазвичай мають невелику вагу з центром ваги, зміщеним ближче до передньої частини, а корпус робиться порівняно коротким, найчастіше — симетричним, а «горб» (виступ) розташовується ближче до центру корпусу, а то й взагалі відсутній (у розрахунку на те, що долоня все одно не торкається миші).

Зазначимо, що є моделі, які поєднують у собі кілька варіантів хвата — аж до усіх трьох відразу. У конструкції таких мишок може передбачатися підлаштування до того чи іншого способу утримання, проте наявність такої можливості не завадить уточнити.

Загальна вага мишки. Для моделей з дротовим підключенням, зазвичай, вказується без урахування кабелю, а для пристроїв з регулюванням ваги (див. вище) — без тягарців.

Цей параметр важливий насамперед для професійного ігрового застосування, хоча і для звичайних користувачів він нерідко виявляється актуальним. Теоретично менша вага сприяє швидкості і знижує стомлюваність. Водночас на практиці багато чого залежить від особистих звичок та уподобань користувача: дуже легка мишка може не відчуватися в руках і не давати знайомого зворотного зв'язку. Тому, хоча у більшості мишок нижня межа ваги становить 60 – 80 г, проте навіть серед професійних ігрових моделей зустрічаються значно масивніші пристрої — на 120 – 140 г і більше. Найлегший же різновид «гризунів» — ноутбучні (див. «Призначення»), серед них трапляються пристрої і менш ніж на 60 г.

Також зазначимо, що вага до деякої міри залежить від розмірів та властивостей пристрою, однак однозначної залежності тут немає: схожі за габаритами і функціоналу моделі можуть помітно відрізнятися за масою.