Порівняння Canon 85mm f/2 RF IS STM Macro vs Canon 35mm f/1.8 RF IS STM Macro

Загальне призначення є досить умовним, і на практиці застосування оптики не обмежується заявленим напрямом — все залежить від навичок і фантазії фотографа. Тим не менш, інформація про спеціалізацію може помітно полегшити вибір. Враховуючи такі оригінальні варіанти як кінооб'єктив і багатофункціональний.

— Архітектурний. Об'єктиви, розраховані насамперед на зйомку будівель. Більшість таких моделей оснащується системою Tilt-Shift (див. нижче). В даному випадку ця функція призначена для корекції перспективи при зйомці високих будівель. На фотографії, зробленій звичайним об'єктивом, прямі лінії можуть вийти викривленими, що неприпустимо в тих випадках, коли потрібне точне відображення будівлі на знімку. Використання системи Tilt-Shift дозволяє уникнути цього явища і отримати достовірне зображення, що не потребує додаткової корекції у фоторедакторі.

— Пейзажний. До пейзажних в даному випадку належать короткофокусні (ширококутні) об'єктиви, які, згідно з результатами тестів, забезпечують хорошу різкість зображення. Іншими словами, до пейзажних належать не всі «ширококутні», а тільки ті, які фактично здатні забезпечити чітке, різке зображення.

— Портретний. Відмінними рисами класичного портретного об'єктива є: по-перше, фіксована фокусна відстань, яка звичайно ст...ановить більше 50 мм (екв.35 мм); по-друге, висока світлосила (найчастіше не нижче f/2.8, хоча зрідка зустрічаються і винятки). Таке поєднання характеристик дозволяє знімати портрети з красивим розмиттям фону, розміщуючи камеру на досить значній відстані; останнє може стати в нагоді в студіях, де використовується додаткове обладнання для освітлення — камеру бажано встановлювати за освітлювальними приладами, щоб вона не давала тіні. Говорячи ж про фіксовану фокусну відстань, варто нагадати, що «фікси» простіші, легші і дешевші зум-об'єктивів, а можливість налаштовувати збільшення під час зйомки портретів потрібно рідко — найчастіше можна цілком обійтися «зумом ногами».

— Багатофункціональний. До даного напрямку віднесені об'єктиви універсального типу (див. вище), що пропонують покупцеві хороше співвідношення ціни і якості; простіше кажучи — багатоцільові моделі з хорошими робочими характеристиками і при цьому порівняно недорогі (саме «порівняно», фактична ціна може бути досить високою). При виборі моделей в дану категорію якість зйомки оцінювалася за результатами реальних тестів.

– Кінооб'єктив. Головною особливістю кінооб'єктивів є можливість тонкого налаштування апертури. Діафрагму можна закрити/відкрити на 0,1 або навіть 0,01 мм, тоді як в фотооб'єктивах крок налаштування діафрагми не може бути менше 1 мм. Додатково в кінооб'єктивах світлосила виражається Т-числом, а в фотооб'єктивах використовується F-число. Оператор може знімати безліччю кінооб'єктивів з одною світлосилою, при цьому відпадає необхідність змінювати освітлення. А при використанні фотооб'єктивів з однаковою світлосилою нерідко доводиться налаштовувати освітлення під кожну оптику окремо. Кінооб'єктиви припускають зйомку зі штатива, що відбивається на їх конструктивних особливостях і дизайні - такі моделі зазвичай більш крупні і важкі ніж аналоги для фотозйомки.

Результат, показаний об'єктивом в рейтингу DxOMark.

DxOMark — один з найбільш популярних і авторитетних ресурсів, присвячених експертного тестування пристроїв для фотозйомки. За результатами тестів об'єктив отримує певну кількість балів; чим більше балів — тим вище підсумкова оцінка.

Світлосила об'єктива — характеристика, що визначає, наскільки об'єктив послаблює світловий потік, що проходить через нього. Залежить від двох основних характеристик — діаметра діючого отвору об'єктива і фокусної відстані — і в класичному вигляді записується як співвідношення першої до другої, при цьому діаметр чинного отвору приймається за одиницю: наприклад, 1/2.8. Часто при запису характеристик об'єктива одиниця взагалі опускається, такий запис виглядає, наприклад, так: f/1.8 або f/2.0. При цьому чим більше число в знаменнику — тим менше значення світлосили: об'єктиви f/4.0 будуть видавати більш затемнену картинку ніж моделі зі світлосилою f/1.4, не кажучи вже про світлосильні об'єктиви f/1.2.

Об'єктиви із змінною фокусною відстанню, зазвичай, характеризуються різним значенням світлосили для різних фокусних відстаней. У такому разі в характеристиках указується два значення світлосили, для мінімальної і максимальної фокусної відстані відповідно, наприклад: f/4.5-5.6

Чим більше світлосила об'єктива, тим більш короткі витримки він дає можливість використовувати під час зйомки. Це особливо важливо під час зйомки об'єктив, що швидко рухаються, зйомки зі слабким освітленням тощо. А в разі необхідності потік світла, що пропускається об'єктив...ом, можна послабити за допомогою діафрагми (див. нижче).

Ще один момент, що безпосередньо залежить від цього показника — глибина різкості (глибина простору, який під час зйомки знаходиться в фокусі). Чим вище світлосила, тим менша глибина різкості, і навпаки. Тому для зйомки з художнім розмиттям фону (боке) потрібна світлосильна оптика, а для великої глибини різкості доводиться прикривати діафрагму.

Діафрагма — конструкція з декількох пелюсток-шторок, що дозволяє при необхідності зменшувати діаметр діючого отвору об'єктива, фактично зменшуючи його світлосилу (докладніше див. «Світлосила»). Крім ослаблення світлового потоку (що може бути актуально, наприклад, на яскравому сонячному світлі), закриття діафрагми має ще один ефект — воно збільшує глибину різкості. Іншими словами — «у фокусі» виявляється більший об'єм простору, ніж при відкритій діафрагмі.

Значення на шкалі діафрагм зазвичай вибирають зі стандартного ряду. Цифри в ньому фактично позначають, яку світлосилу об'єктив буде мати при закритій до даного значення діафрагми: наприклад, значення діафрагми 5.6 буде відповідати світлосилі f/5.6. Чим більше число, що означає мінімальне значення діафрагми — тим більше у фотографа варіантів вибору і, відповідно, можливостей з налаштування режиму зйомки (за інших рівних умов).

Мінімальна дистанція фокусування (м) – найменша відстань, з якого можна сфокусуватися на об'єкті і проводити фотозйомку. Зазвичай вона коливається в діапазоні від 20см для ширококутних об'єктивів до декількох метрів для тілі. В макро режимі фотоапарата або за допомогою макро об'єктивів це відстань може бути і менше 1го сантиметри.

Розмір матриці, на яку розрахований об'єктив.

Формати (розміри) сучасних матриць можуть вказуватися по діагоналі у дюймах (1/1.8", 1/2.3" — при цьому береться умовний «визиконовский» дюйм, що становить близько 17 мм), з фактичним габаритами (13.2х8.8 мм) або по умовному позначенню (APS-C, full frame). Загалом чим більший сенсор, тим більш прогресивним і дорогим він є.

Серед сучасних об'єктивів найбільш популярні рішення під такі формати матриць, в порядку зростання розміру: 4/3 (17,3х13 мм, застосовується в камерах стандарту Four Thirds і Micro Four Thirds), APS-C (23х15 мм з невеликими варіаціями, дзеркальні і MILC камери середнього класу), full frame (36х24 мм, розмір стандартного кадру фотоплівки — прогресивні дзеркалки), big frame (усе, що більше full frame — висококласні професійні камери). Оптика під інші формати зустрічається дещо рідше.

Зазначимо, що технічно допускається застосування і з «нерідними» сенсорами, однак у таких випадках робочі характеристики оптики будуть відрізнятися від заявлених. Так, при установці на меншу матрицю (наприклад, об'єктива full frame на камеру APS-C) на такий сенсор буде потрапляти тільки частину створюваного об'єктивом зображення. У підсумку потрапило в кадр простір буде вже, а деталі в кадрі — більше, наче б фокусна відстань об'єктива збільшилася (хоча воно залишил...ося незмінним, змінилася лише матриця). А при установці на більш великий сенсор охоплюється простір збільшиться, деталізація — зменшиться; в окремих випадках розміру «картинки», забезпечуваною об'єктивом, може просто не вистачити на всю площу матриці, і знімки будуть виходити з чорним простором по краях.

Наявність у об'єктиві власної системи стабілізації зображення. Така система включає гіроскопи і рухливі лінзи, які компенсують дрібні тремтіння об'єктива і запобігають появі «шевеленки». Стабілізація особливо актуальна під час зйомки з рук, особливо на довгих витримках та/або на далеких дистанціях з великим збільшенням: саме в таких умовах «шевеленка» найсильніше впливає на якість знімка. Водночас варто враховувати, що наявність стабілізатора помітно позначається на вазі, габаритах і, перш за все — ціною оптики; при цьому деякі сучасні камери мають власні системи стабілізації (за рахунок зсуву матриці). Тому вибирати об'єктив з даною функцією має сенс у тому разі, коли максимальна захист від «шевеленки» має принципове значення.

Число елементів (по суті — кількість лінз), що входять в конструкцію об'єктива, а також кількість груп, в яких об'єднані ці елементи. Зазвичай, чим більше елементів передбачене в конструкції — тим краще об'єктив справляється з спотвореннями (абераціями) при проходженні через нього світла. З іншого боку, велика кількість лінз збільшує габарити та вагу оптики, знижує світлопропускання (докладніше див. «Світлосила») а також висуває підвищені вимоги до якості обробки, що позначається на вартості об'єктива.

Об'єктиви з захистом від попадання всередину пилу і вологи. «Захищена» оптика стане в нагоді насамперед тим, кому доводиться багато знімати поза приміщеннями: вона набагато більш стійкий до негоди, ніж звичайна, багато такі об'єктиви спокійно працюють під дощем, морськими бризками і т. ін. Однак конкретна ступінь захисту у різних моделей може відчутно відрізнятися, цей момент стоїть окремо уточнювати в офіційній документації виробника. Відзначимо також, що якщо ви маєте намір постійно знімати в складних зовнішніх умовах, пило-вологозахисту повинен володіти не лише об'єктив, а й сам фотоапарат.