Винос вихідної зіниці
Виносом називають відстань між лінзою окуляра і вихідною зіницею оптичного приладу (див. «Діаметр вихідного вічка»). Оптимальна якість зображення досягається в тому випадку, коли вихідний зіницю проєктується прямо на око спостерігача; так що з практичної точки зору винос — це така відстань від ока до лінзи окуляра, на якому забезпечується найкраща видимість і відсутня затемнення країв (віньєтки). Великий винос особливо важливий у тому випадку, якщо приціл планується використовувати одночасно з окулярами — адже в таких випадках немає можливості піднести окуляр впритул до ока, та й від окулярів він повинен знаходитися на деякій відстані, щоб не вдарити по склу за рахунок віддачі.
Поле зору на відстані 100 м
Діаметр області, видимої в приціл з відстані 100 м — іншими словами, найбільша відстань між двома точками, при якому їх можна одночасно побачити з цієї відстані. Також його називають «лінійним полем зору». Цей показник для багатьох користувачів зручніше, ніж кутове поле зору (кут між лініями, що з'єднують об'єктив і крайні точки видимого зображення) — він дуже наочно описує можливості приладу.
В прицілах з регулюванням кратності (див. вище) може зазначатися як весь діапазон ширини — від максимальної до мінімальної — так і тільки одне значення цього параметра. В останньому випадку зазвичай береться найбільша ширина поля зору, на мінімальної кратності.
Покриття лінз
Різновид покриття, використовується в лінзах прицілу. У будь-якому разі мова йде про т. зв. просветляющем покритті, яке являє собою найтоншу плівку (одно - або багатошарову) на поверхні лінзи, що контактує з повітрям. Властивості цієї плівки підібрані таким чином, щоб звести до мінімуму відображення світла від поверхні скла. Зміст даної функції полягає не стільки у зниженні яскравості відблисків, здатних демаскувати стрілка, скільки у підвищенні світлопропускання оптики і, відповідно, якості видимого через неї зображення.
Сучасні приціли можуть оснащуватися такими видами покриттів:
— Що просвітлює. У цьому разі мається на увазі найпростіший варіант — неповне одношарове покриття. Термін «неповне» означає, що покриття є не на всіх поверхнях лінз (хоча просвітлених поверхонь може бути і декілька). Коштує таке просвітлення недорого, проте і якість зображення виходить відносно невисоким — зокрема, тому, що одношарова плівка найбільш ефективна лише для частини видимого спектра кольорів.
— Повне просвітлення. Повне просвітлення означає, що всі поверхні лінз, що контактують з повітрям, мають спеціальне покриття; в цьому випадку воно одношарове. Таке покриття дорожче, ніж просте покриття, але і якість «картинки» при його використанні вище, оскільки спотворення світла на переходах між склом і повітрям зводяться до мінімуму.
— Багатошарове. Неповне покриття, що просвітлює (див. вище), що використовує багатошарові плівки. Завдяки кільком верств...ам просвітлення охоплює весь видимий спектр, що дає змогу досягти більш світлого зображення з меншим спотворенням кольорів в порівнянні з одношаровими покриттями; щоправда, і ціна таких приладів вище.
— Повне багатошарове просвітління. Найбільш прогресивний варіант: багатошарове покриття на всіх поверхнях лінз, використовуваних в конструкції прицілу. Особливості повного і багатошарового покриття окремо описані вище. Тут же відзначимо, що їх поєднання характерне для прицілів високого класу, оскільки воно забезпечує максимально якісне зображення, однак і обходиться недешево.
Сумісність зі зброєю
Клас зброї, з яким можна застосовувати даний приціл.
Різні класи зброї розрізняються по енергії пострілу і, відповідно, силу віддачі, яку повинен без наслідків переносити приціл. Саме максимально допустима енергія пострілу (дульна енергія) і є в даному випадку основним критерієм для віднесення прицілу до однієї з категорій:
легка пневматика,
гвинтівки і рушниці,
великий калібр. Варто сказати, що такий поділ є дещо умовним — докладніше див. в окремих пунктах; ось, власне, їх детальний опис:
— Легка пневматика. Приціли, розраховані на зброю, практично не дає віддачі — таке, як пневматичні PCP-гвинтівки, пружинно-поршневі «переломки» з дуловою енергією до 7,5 Дж, карабіни під патрон Флобера, а також страйкбольні приводи. Для вогнепальної зброї такі моделі однозначно не підходять: вони погано переносять навіть віддачу від дрібнокаліберних гвинтівок, не кажучи вже про більш серйозному застосуванні. І навіть для пневматики є свої обмеження, зокрема, потужні (понад 7,5 Дж) пружинно-поршневі моделі дають значну віддачу з сильними вібраціями, а в пістолетах з системою Blow-back помітні струсу виникають не через самого пострілу, а через роботи автоматики. Так що ці види зброї краще оснащувати більш міцними і надійними прицілами.
— Гвинтівки і рушниці. Приціли, що допускають застосування з гвинтівками невеликих і середніх калібрів, а також гладкост
...вольною зброєю (дробовиками). Мають міцну конструкцію, що дозволяє без наслідків переносити досить сильну віддачу і супутні вібрації, але ось конкретне обмеження щодо допустимої дуловою енергії (і, відповідно, калібром і застосовуваних боєприпасів) може бути різним. Втім, приціли цієї категорії зазвичай здатні спокійно переносити як мінімум 2500 Дж — цього достатньо для нарізних калібрів 5.45х39, 7,62х39 та .223, а також для рушничних патронів 12 калібру зі стандартної висоти пороху. А в багатьох моделях максимально допустима енергія може досягати 3500 Дж і навіть 4000 Дж (найменші значення, необхідні для повноцінного застосування з калібрами .308 і 7,62х54R відповідно). Водночас для посилених боєприпасів «магнум», а також для деяких потужних (хоча і не великих) калібрів такого прицілу все одно може виявитися недостатньо.
— Крупнокаліберне. Максимально міцні і надійні приціли, розраховані на дульне енергію в 4000 Дж і вище. Завдяки цьому вони допускають застосування навіть з крупнокаліберним вогнепальною зброєю, а також з деякими потужними калібрами, формально не належать до великих — наприклад, .300 Win і .338 Lapua Magnum. Конкретне обмеження щодо дуловою енергії, знову ж таки, може бути різним, проте якщо ви шукаєте приціл під калібр могутніше 7.62х54R або під посилений рушничний боєприпас на зразок 12х76 — однозначно варто звертати увагу саме на цю категорію.
Окремо варто відзначити, що «вогнепальні» приціли, навіть досить міцні і надійні, не рекомендується ставити на пневматику з пружинно-поршневих механізмом або газовою пружиною. Річ у тім, що такі гвинтівки мають специфічну віддачу, спрямовану швидше вперед, ніж тому, до того ж дає різкі коливання в різних напрямках; і хоча сила такої віддачі невисока, вона все одно може негативно вплинути на приціл, першопочатково на неї не розрахований.Тип кріплення в комплекті
Тип
кріплення, що поставляється в комплекті з прицілом.
Для нормального монтажу на зброю це кріплення повинно відповідати типу посадкового місця під приціл. Найпопулярніші види кріплень в наш час —
на планку Вівера/Пікатінні і на
«ластівчин хвіст»; помітно рідше зустрічаються фірмові фіксатори, а деякі приціли постачаються
взагалі без кріплень — це дозволяє вибрати варіант на свій розсуд. Ось докладний опис конкретних варіантів:
— На планку Вівера/Пікатінні. Кріплення на стандартну планку («рейки») Вівера або Пікатінні. Вважається західним стандартом установки збройового обважування, однак у наш час широко застосовується по всьому світу. Варто зазначити, що ці типи планок хоч і схожі за конструкцією, але не однакові. Вони обидві мають Т-подібний профіль і поперечні прорізи, які дають змогу надійно фіксувати встановлений аксесуар в обраному місці, але розрізняються за розмірами і розташуванням цих прорізів: у планки Пікатінні вони ширше і мають стандартне відстань між центрами. На практиці це призводить до того, що аксесуари для планок Вівера без проблем стають і на «рейки» Пікатінні, але не навпаки. Крім того, Пікатінні вважається більше військовим стандартом, а цивільна зброя оснащується переважно планками Вівера. У світлі цього більшість комплектних кріплень на «рейки», зустрічаються серед сучасних прицілів,
...розраховані саме на планку Вівера, як більш поширену і універсальну. Втім, можливі й винятки, так що цей нюанс не завадить уточнити окремо.
— «Ластівчин хвіст». Посадкове місце цього типу має в розрізі вигляд перевернутої трапеції, а кріплення передбачає виступи з двох сторін, які при установці прицілу «охоплюють» цю трапецію. Даний вид кріплення зустрічається переважно в пневматичних і спортивні гвинтівки, а також мисливську зброю класичного дизайну. В останньому випадку такий вибір обумовлений ще й естетичними міркуваннями — дані кріплення виглядають акуратніше, ніж зубчасті «рейки» Вівера і Пікатінні.
— Фірмове. Різні специфічні кріплення, що не належать до описаних вище стандартів. Нерідко робляться не просто під продукцію конкретного бренду, але ще й під строго певні моделі зброї; один з характерних прикладів — оригінальне посадкове місце на висококласної «снайперке» Blaser R93. Фірмові пристосування можуть мати досить оригінальну конструкцію — так, у деяких коліматорах для дробовиків використовується пластина, що фіксується між прикладом і ствольною коробкою. Загалом через обмежень у застосуванні подібні кріплення зазвичай передбачаються не як єдиний варіант, а як одна з опцій, на додаток до планки та/або «ласточкіну хвоста».
Окремо варто торкнутися ситуацій, коли в характеристиках прицілу зазначено відразу кілька типів кріплень. Найчастіше це означає, що дана модель доступна в різних варіантах комплектації, проте зустрічаються і інші, більш специфічні варіанти — наявність в комплекті відразу декількох типів кріплень, перехідники з одного типу на інший або навіть універсального фіксатора, сумісного і з планками Вівера/Пікатінні, і з «ласточкиним хвостом». Подібні подробиці у кожному разі варто уточнювати окремо.Країна походження бренду
Країна походження бренду, під якою продається товар. У наш час на ринку прицілів представлені переважно бренди з таких країн (за алфавітом):
Білорусь,
Велика Британія,
Німеччина,
Іспанія,
Литва,
США,
Японія. Втім, зустрічаються й інші варіанти.
Існує безліч стереотипів з приводу того, як походження з тієї чи іншої країни впливає на якість; проте у наш час вони практично не мають під собою підстав. По-перше, походження бренду вказується або за фактичним місцем виникнення компанії, або у країні, в якій перебуває її штаб-квартира; в обох випадках ця країна далеко не завжди збігається з країною, де знаходиться виробництво і де фактично був випущений прилад. Приміром, цілком нормальною є ситуація, коли продукція американського або німецького бренду проводиться на Тайвані або в Туреччині. По-друге, на фактичну якість товару впливає передусім те, як він позиціонується на ринку і наскільки ретельно виробник забезпечує контроль якості. У підсумку звертати увагу на «батьківщину» бренду має сенс лише тоді, коли ви принципово хочете або не бажаєте підтримати компанію з певної країни; в інших випадках варто орієнтуватися насамперед на репутацію конкретного виробника.
Довжина прицілу
Загальна довжина прицілу.
Цей параметр важливий насамперед для оптичних прицілів (див. «Тип»). Такі пристрої можуть мати досить великі розміри — від
20 – 30 см у самих компактних моделях до
40 см і більше; а відстань від окуляра до ока при прицілюванні повинно бути строго визначеним. Так що перед покупкою не завадить дізнатися, чи вийде правильно розмістити обрану модель на зброю. А ось коліматори, навіть найбільші, дуже компактні, з їх установкою проблем зазвичай не виникає, тому що в подібних моделях довжина не грає особливої ролі.