Порівняння Polk Audio HTS 12 vs SVS SB-2000

— Закритого типу. Найпростіший тип конструкції: закритий (іноді герметично) корпус з виведеним на передню панель динаміком. Вважається, що такі сабвуфери мають невелику чутливість, що, однак, компенсується високою точністю передачі звуку і невисоким рівнем спотворень.

— Фазоінверторного типу. У таких корпусах сабвуферів встановлюється трубка, що має вихід в навколишній простір. Довжина трубки підібрана так, що з неї виходить сигнал, перевернутий по фазі щодо сигналу з фронтальної частини дифузора (простіше кажучи, з основного динаміка). Це покращує звучання сабвуфера і підсилює звуковий тиск. Недоліком фазоінвертора є додатковий шум від звукового потоку в трубці.

— З пасивним випромінювачем. Конструкція, аналогічна фазоинвертору (див. вище) за призначенням і принципом дії, однак замість трубки в таких сабвуферах застосовується т. зв. пасивний випромінювач. По суті, він являє собою звичайний динамік, позбавлений котушки і магніту і грає ту ж роль, що і трубка фазоінвертора. Застосування пасивного випромінювача дозволяє позбутися від шуму повітряного потоку, характерного для фазоинверторов.

— Ззаду. Сабвуфери з заднім розташуванням фазоінвертора рекомендується ставити таким чином, щоб тильна частина корпусу, де знаходиться фазоінвертор, була подалі від стіни. Якщо поставити такий сабвуфер впритул задньою частиною до стінки, то якість звучання буде помітно знижена. Сабвуфери з фазоінвертором на задній частині корпусу зазвичай ставлять по центру кімнати. Якщо можливості поставити акустику в центрі немає, то цей тип сабвуферів намагаються розміщувати подалі від стінки, на яку дивиться фазоінвертор.

— Спереду. Сабвуфери з переднім розташуванням фазоінвертора гарні в тому випадку, якщо акустика повинна глибоко розкривати образ низькочастотного звучання. Акустика даного типу рекомендована для музики, в якій багато баса. Переднє розташування фазоінвертора дозволяє ставити сабвуфер практично впритул до стінки.

— Знизу. Сабвуфери з нижнім фазоінвертором призначені для підвішування на висоті. У цьому випадку на шляху низькочастотного звуку не буде перешкод, тобто бас буде розкриватися гранично повно. Якщо немає можливості підвісити такий сабвуфер, то акустику допустимо ставити на високу підставку. Але підставка при цьому не повинна перекривати фазоінвертор.

— Збоку. Сабвуфери з боковим фазоінвертором можна ставити впритул до стіни і в кутку, але якщо кутова стіна не буде перекривати фазоінве...ртор. Бічне розташування фазоінвертора дає можливість акустиці зосередитися на середньочастотному і високочастотному звучанні. Низькочастотний звук стане помірним. Це оптимальна схема акустики для перегляду кіно.

Номінальна потужність сабвуфера. Технічно — це найбільша середня (середньоквадратична) потужність звуку, при якій пристрій може нормально (без спотворення звуку і пошкодження компонентів) опрацювати протягом необмежено тривалого часу. Простіше кажучи, чим потужніший сабвуфер — тим він голосніше. Вибір за цим параметром залежить насамперед від розміру простору/приміщення, яке планується перекривати; детальні рекомендації для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.

Також потужність безпосередньо пов'язана з характеристиками підсилювача, використовуваного з «сабом». Для активних сабвуферів (див. «Тип») у даному пункті фактично вказується номінальна потужність вбудованого підсилювача; сам динамік може бути і могутніше, однак це вже не має значення. Для пасивних моделей номінальна потужність відповідає найбільшій потужність підсилювача, який можна підключити до колонки без ризику пошкодження на високій гучності.

Опір сабвуфера змінному струму. Цей параметр має значення передусім при підключенні до зовнішнього підсилювача: при меншому, ніж у підсилювача, імпедансі можливі спотворення в звучанні, при більшому — сабвуфер може звучати тихіше, ніж хотілося б.

Діапазон звукових частот, відтворюваних сабвуфером. За загальним правилом чим ширший частотний діапазон — тим багатша звук і більше його деталей здатний передати динамік. Проте варто згадати, що сабвуфери як клас призначені для низьких і наднизьких частот в діапазоні від 20 до 150 (іноді 200) Гц. Тому на практиці значна різниця в звучанні помітна тільки при великій відмінності в відтворюваних діапазонах (наприклад, 20-200 Гц і 50-150 Гц).

Також не варто забувати, що великий діапазон частот ще не є гарантією якісного звуку; а в деяких випадках (наприклад, якщо основні динаміки АС теж непогано справляються з низькими частотами) він може бути взагалі зайвим.

Частота зрізу кросовера, встановленого у сабвуфері (або поставляється в комплекті з ним — для пасивних моделей, див. «Тип»).

Кросовер поділяє аудіосигнал на окремі частоти, таким чином, щоб на сабвуфер надходили тільки баси, а колонки — тільки основний діапазон. Таким пристроєм комплектуються переважно моделі домашнього призначення (див. вище). А частота кросовера — це верхній поріг частот, що подаються на сабвуфер. Ця інформація важлива для узгодження з іншими колонками: в ідеалі нижній поріг основної акустики повинен відповідати верхнього порогу «саба», інакше частоти або перекриються, або в них виникне провал (ні те, ні інше не сприяє якості звуку). Для зручності узгодження кросовер може робитися регульованим (див. вище).

— RCA (лінійний). Стандартний інтерфейс для роботи з аналоговим аудиосигналом, що надходять з передпідсилювача. У сабвуферах застосовується для передачі сигналу на інші компоненти акустики, переважно в домашніх моделях (див. «Призначення»), призначених для побудови систем 2.1. Зазвичай, такий сигнал попередньо обробляється вбудованим кросовером, який «відбирає» басові частоти для сабвуфера і подає на вихід тільки СЧ і ВЧ; однак в деяких моделях можлива і пряма комутація аудіосигналу, без поділу на частоти. У лінійному RCA на кожен канал аудіо необхідно своє гніздо; відповідно, для згаданих систем 2.1 на один вихід зазвичай передбачається пара роз'ємів.

— RCA (LFE). Інтерфейс LFE призначається для роботи з низькочастотним сигналом (басами). Наявність такого роз'єму згодиться насамперед при необхідності використовувати другий сабвуфер — не всі програвачі, ресивери та інші джерела сигналу мають для цього достатню кількість власних виходів, та й тягнути дріт до першого «сабу» буває ближче. Відзначимо, що другий сабвуфер повинен бути активним, інакше для нього буде потрібно додатковий підсилювач.

— Jack (6.35 мм). Гніздо під роз'єм 6.35 мм Jack. Цей роз'єм поширений переважно в професійній аудіотехніці, може використовуватися як для лінійного сигналу, та й для сигналу з підсилювача потужності. Вихід призначений для комутації такого сигналу на інші комп...оненти акустики. 6.35 мм Jack забезпечує непогану якість з'єднання, швидко підключається і відключається (хоча відсутність замку кілька знижує надійність), а також може використовуватися для балансного аудіосигналу (див. «Балансний XLR» нижче), хоча підтримку цієї функції в кожному окремому випадку варто уточнювати окремо.

— Балансний XLR. Характерний роз'єм круглої форми з 3 контактами і фіксатором. За призначенням аналогічний описаному вище лінійного виходу RCA (включаючи принцип «по 1 каналу на роз'єм»), за винятком того, що XLR застосовується переважно в професійній аудіотехніці, а підключення здійснюється в т. зв. балансному форматі. Його особливість полягає в тому, що за рахунок специфічного способу передачі сигналу роль пригнічувача перешкод грає сам кабель, що дозволяє використовувати досить довгі проводи без шкоди для чистоти звуку. Завдяки цьому, а також надійність з'єднання, XLR став дуже популярний у висококласному обладнанні, включаючи студійне і концертне.

— Speakon. Професійний роз'єм, призначений для роботи з сигналом з підсилювача потужності. Спеціально створений для звуку високої потужності, в розрахунку на надійність з'єднання і максимальний захист людей від дотику до контактів, і застосовується переважно у концертній техніці. Як і будь-аудіовихід, Speakon застосовується для комутації сигналу (в тому числі підключення пасивної АС до підсилювача «саба», див. вище), при цьому в деяких моделях сабвуферів може передбачатися обробка вбудованим кросовером.

— Високорівневий (клеми). Інтерфейс для роботи з сигналом від підсилювача потужності, штатно застосовуваний в домашньої акустики. Високорівневий вихід нерідко поєднується з відповідним входом і використовується для комутації зовнішнього сигналу з підсилювача потужності; при цьому звук, зазвичай, обробляється вбудованим кросовером. Також є активні сабвуфери, які можуть грати роль зовнішнього підсилювача для пасивної акустики і подавати на клеми аудіосигнал, прийнятий з лінійного входу і «розгойданий» до потрібної потужності; докладніше див. «Підключення пасивної АС».

— МДФ. Деревноволокнисті плити середньої щільності є одним з найпопулярніших матеріалів для корпусів сучасних АС, включаючи сабвуфери. Це обумовлено, з одного боку, порівняно невисокою вартістю і акуратним зовнішнім виглядом, з іншого — відмінними акустичними характеристиками. Корпуси з МДФ зустрічаються в «сабах» всіх призначень і цінових категорій.

— Дерево. Натуральне дерево добре підходить для корпусів низькочастотної акустики, за робочими характеристиками воно порівнянно з описаним вище MDF. При цьому даний матеріал вважається більш «природним» і має власний красивий малюнок поверхні, але коштує помітно дорожче. Тому дерев'яні корпуси хоч і поширені, однак не настільки широко, як MDF.

— Пластик. Головною перевагою пластику є його невисока вартість, однак з цього матеріалу дуже важко створити корпус з необхідними акустичними характеристиками. Тому пластикові сабвуфери зустрічаються надзвичайно рідко, переважно це вбудовані моделі.

— Метал. В даному разі маються на увазі різні сплави і алюмінієві моделі. Метал характеризується високою міцністю, але акустичні характеристики далекі від оптимальних. Це потребує застосування різних хитрощів, які відповідно впливають на ціну металевого сабвуфера. Тому даний варіант зустрічається досить рідко.