Порівняння Ugreen UG-70411 vs Ugreen UG-60559

— Кардридер. Пристрої, призначені насамперед для читання карт пам'яті різного типу. Можуть мати USB-порти (див. «USB-входів»), проте зазвичай не більше одного (дуже рідко — два). Бувають як зовнішніми, так і внутрішніми (див. «Призначення»).

— USB-хаб. Він же «розгалужувач». Різновид периферійних пристроїв, призначена для збільшення кількості робочих USB-портів в системі. Хаб має кілька власних входів USB (зазвичай, не менше 4), а для підключення до комп'ютера використовується всього один такий порт. Таким чином, підключивши, наприклад, 4-портовий хаб до комп'ютера, замість одного порту USB, Ви отримаєте 4. Такі пристрої можуть стати в нагоді тим, кому доводиться одночасно використовувати безліч пристроїв USB, а також власникам компактних ноутбуків, де штатних роз'ємів мало. Однак потрібно враховувати, що потужності одного порту може не вистачити для живлення всієї підключеної через хаб периферії, детальніше див. «Підключення блока живлення». Моделі цього типу бувають тільки зовнішніми (див. «Призначення»).

— Кардридер/USB-хаб. Зовнішні (див. «Призначення») пристрої, що поєднують функціонал двох вищеописаних типів: мають слоти під карти пам'яті, так і порти USB, що дозволяє застосовувати їх в ролі і картрідерів, і хабів. Варто, однак, зазначити, що USB-портів в таких моделях зазвичай менше, ніж у повнофункціон...альних хабах, а деякі взагалі мають лише 1 USB-вхід.

- Зовнішній. Картридери та USB-хаби, що підключаються до комп'ютера як зовнішня периферія, як правило, за інтерфейсом USB. Також до цієї категорії входять компактні пристрої з інтерфейсом ExpressCard. Більшість зовнішніх моделей мають достатні розміри для розміщення слотів під кілька різних типів карт (у разі картридерів) або під кілька USB-портів (у випадку з хабами).

— Зовнішній адаптер (конектор на корпусі). Адаптери, що підключаються до зовнішнього порту USB комп'ютера. Зазвичай мають компактний форм-фактор і є найбільш зручними у транспортуванні, проте за рахунок невеликих розмірів подібні картридери зазвичай розраховані в кращому разі на 2-3 різних типи карт, схожих за розмірами – розмістити більшу кількість слотів там просто нема де. Серед хабів цей різновид зустрічається рідко - в більшості випадків зручніше використовувати класичні зовнішні моделі з проводом. Проте повноцінні хаби з вбудованим у корпус конектором все ж таки існують.

- Вбудований. Пристрої, що встановлюються в корпус ПК таким чином, що набір роз'ємів виводиться на передню панель корпусу. Вони розраховані на використання виключно з настільними комп'ютерами як постійний компонент системи і не передбачають частих перепідключень. Хоча технічно це можливо, але складно і не виправдано, а з ноутбуками їх взагалі використовувати неможливо. Зазвичай вбудовувані рішення підтримують...досить широкий набір карток. Існують внутрішні пристрої, які встановлюються в слот 3.5" (для флоппі/дисковода), і моделі під слот 5.25" - штатне "посадкове місце" для оптичних дисків (наприклад, DVD).

Кількість USB-входів, розташованих на корпусі картрідера або хаба (див. «Тип»). Від цього параметра залежить кількість USB-портів, яке Ви отримаєте в своє розпорядження після підключення пристрою. «Чисті» кардридер і комбіновані моделі, зазвичай, мають 1, 2 і навіть 3 входи USB, для хабів ж характерні значення 4 і більше портів.

— SD (від Secure Digital). Один з найпоширеніших сучасних стандартів карт пам'яті, що широко застосовуються у фото - і відеотехніці, ноутбуках, планшетах тощо. Носії мають розмір 32х24х2,1 мм. Конструктивна особливість — механічний захист від запису у вигляді повзунка (щоправда, його коректна робота залежить від функцій картрідера, а не самої карти). Підтримують захист паролем і технологію DRM. На сьогоднішній день існує три покоління карт цього стандарту: оригінальні SD (до 4 Гб), SD HC (до 32 Гб) і SD XC (теоретично — до 2 Тб). Їх фізичний розмір ідентичний, а картрідери підтримують більш ранні покоління, крім основного. Так, пристрій під SD HC «зрозуміє» і оригінальні SD, а рідер під SD XC читає всі три покоління. Водночас більш «пізня» карта не зможе коректно читатися більш «раннім» кардридером.

— miniSD. Зменшена версія карт SD (див. вище). Ідентична їм практично у всьому, крім розмірів (22х20х1,4) і захисту від запису, завдяки чому може читатися і в SD-кардридерах при застосуванні спеціального адаптера.

— microSD. Ще одна зменшена версія стандарту SD, розміром 15х11х1 мм. Практично повністю ідентична оригіналу, за винятком габаритів і захисту від запису. Завдяки компактності отримала широке поширення в портативній техніці, особливо мобільних телефонах. Також може використовуватися в кардридерах під SD при застосуванні адаптера, а в деяких...моделях — і без нього. — CompactFlash. Цей стандарт з'явився одним з перших і зберігся до цих пір в дещо модифікованому вигляді завдяки хорошій ємності (до 512 ГБ) і високій швидкості запису — що особливо важливо в професійній цифровій фотографії і відеозйомці, де ці карти все ще досить широко використовуються. Недоліком є значні габарити: 42х36 мм при товщині 5 мм (CompactFlash Type I) або 3,3 мм (CompactFlash Type II). Сумісність обох типів на практиці безпосередньо пов'язана з розмірами: карта Type II просто не поміститься в рідер Type I, а от навпаки цілком можливо. Крім цього, Type Type I і II розрізняються за швидкістю роботи.

— XQD. Формат, розроблений CompactFlash Association як потенційна заміна CompаctFlash і призначений для пристроїв з підвищеними вимогами до швидкості читання і запису. Власне, швидкість обміну даними, залежно від версії, може досягати 1 ГБ/с в оригінальних XQD і 2 ГБ/с в картах з підтримкою стандарту CFexpress, з перспективою подальшого збільшення до 8 ГБ/с і навіть вище. При цьому самі карти вийшли більш мініатюрними, ніж СompactFlash, хоча все одно досить великими — 39 x 30 мм при товщині 3,8 мм

— MemoryStick. Власний формат карт пам'яті, розроблений компанією Sony, застосовується переважно в її пристроях, зокрема відеокамерах і портативних консолях. Такі карти мають розмір 50х21,5х2,8 мм (оригінальна версія) або 31х20х1,6 (різні модифікації Duo), а об'єм може досягати 32 Гб. Хоча карти випускаються не тільки Sony, офіційно стандарт є закритим, а тому гарантовано відповідати йому можуть тільки карти оригінального виробництва.

— MemoryStick Micro (M2). Зменшена версія карт Memory Stick (див. вище), мають розміри 15х12,5х1,2 мм та обсяг до 32 Гб. Сумісні з рідерами під оригінальні Memory Stick при використанні спеціальних адаптерів.

— xD-Picture. Спеціалізований формат, розроблений спільно Olympus і Fujifilm для власних цифрових камер. Виділяються відсутністю власного контролера пам'яті, що, з одного боку, забезпечує компактність і надійність, з іншого — знижує швидкодію. Крім того, за заявою Olympus, використання цієї карти дає змогу працювати з деякими власними ефектами камер. Теоретичний об'єм таких карт до 8 Гб. Ще одним недоліком є висока ціна. За рахунок цього xD-Picture застосовуються досить рідко, і навіть самі виробники переводять свою продукцію на інші стандарти.

— MMC. Універсальні карти пам'яті, за габаритами аналогічні SD — аж до того, що сумісні з рідерами під SD, а на деяких сучасних пристроях (фотоапаратах, відеокамерах, ноутбуках...) прямо вказується «SD/MMC». Водночас карти SD в MMC-картрідери просто не помістяться. MMC мають низьке енергоспоживання, однак дороги і не дуже швидкі в роботі. Їх максимальний об'єм — 4 Гб.

— MMCmicro. Зменшена версія карт стандарту MMC (див. вище) — мають габарити 12х14х1,1 мм, в іншому практично ідентичні.

— CFexpress. Неймовірно швидкі накопичувачі великого об'єму з прицілом на тривалий безперервний запис в інтенсивному режимі. Саме вони найкращим чином пристосовані під зйомку відео в роздільній здатності 4K і вище з кадровою частотою 120 к/с. Поки що зустрічаються не так і часто в фото та відеотехніці. Існує два різновиди накопичувачів типу CFexpress: Type A в розмірі 20х28х2.8 мм і Type B з габаритами 38.5х29.8х3.8 мм.

— SIM-карти. Можливість використання картрідера для роботи з SIM-картами, що застосовуються в мобільних телефонах. В сучасних мобільниках SIM-карта відповідає не тільки за номер в мережі — на ній може зберігатися безліч різної інформації, такої як контакти, повідомлення, профілі налаштувань тощо; в результаті втрата SIM через загублення або крадіжку може обернутися серйозними труднощами. Кардридер з функцією зчитування SIM-карт, розрахований насамперед на подібні ситуації: з його допомогою ви можете зберегти резервну копію даних з SIM-карти на комп'ютері або на зовнішньому носії, і пізніше при необхідності без проблем відновити її.

Технологія дозволяє працювати на підвищеній напрузі, тим самим збільшуючи передану потужність. USB-хаби з Power Dlivery здатні не тільки швидше заряджати смартфони, але і живити енергією більш ненажерливі пристрої, як-от, наприклад, ноутбуки.