Порівняння Magnum MIG 240 Dual Puls Synergia LCD vs RED TECHNIC RTMSTF0002

Тип струму, що застосовується апаратом безпосередньо в процесі зварювання.

— Змінний. Різновид струму, знайома багатьом насамперед за звичайним побутовим розеток: він має змінне полярність, «плюс» і «мінус» на контактах міняються місцями з великою частотою. Наприклад, в побутовій мережі частота становить 50 Гц, а на виході інверторних апаратів (див. «Тип») може підвищуватися до декількох десятків кілогерц. Головна перевага змінного струму полягає в тому, що поняття «полярність» до нього застосовується і переплутати її при підключенні неможливо в принципі. Водночас постійна зміна напрямку струму збільшує кількість бризок, які утворюються при зварюванні, і знижує якість шва. Цей недолік частково усунений у згаданих інверторах, за рахунок струмів високої частоти, однак якість зварювання змінним струмом все ж трохи нижче, ніж при використанні постійного. В результаті найбільшого поширення цей варіант отримав у ручному дуговому зварюванні (див. «Вид зварювання») чорних металів, в інших варіантах він зустрічається рідко або не використовується взагалі.

— Постійний. Струм, що має постійне напрямок — від одного полюса до іншого, без змін (аналогічно тому, як це відбувається, наприклад, при використанні батарей). Такий струм за рахунок своєї рівномірності створює набагато менше бризок, ніж змінний, і забезпечує кращу якість шва. Також він краще годиться для нержавіючої сталі, кольорових м...еталів і деяких специфічних видів робіт (наприклад, напівавтоматичного зварювання, див. «Вид зварювання»). Однак, як і для батарейок, для апаратів постійного струму актуально поняття полярності: «мінус» може підключатися як до електрода (т. зв. пряма полярність), так і до зварюваного матеріалу (відповідно, зворотна). Кожен з варіантів використовується для певних матеріалів і видів робіт, тому при використанні постійного струму доводиться звертати увагу на правильне підключення. Крім того, самі апарати під постійний струм складніше і дорожче через необхідності використання випрямлячів.

— Змінний/постійний. Апарати, здатні використовувати в роботі обидві описані вище різновиди струму. Є найбільш універсальними, однак і коштують відповідно.

Споживана потужність зварювального апарата, виражена в кіловольт-амперах.

кВА — одиниця потужності, що застосовується у зварювальних апаратах поряд з більш традиційними кіловатами. Фізичний сенс обох одиниць один і той самий — струм, помножений на напругу; однак ними позначаються різні параметри. Так, в кіловатах записують лише частину загальної споживаної потужності — активну потужність (йде на виконання роботи і на втрати за рахунок нагріву окремих деталей); за цим показником зручно розраховувати практичні можливості апарата. А кіловольт-ампер позначають загальне енергоспоживання — воно враховує також реактивну потужність (йде на втрати в котушках і конденсаторах під час роботи схем змінного струму). Ці дані зручні для розрахунку загального навантаження на мережу або інше джерело живлення.

Повна споживана потужність, кВА завжди буде більша ніж потужність в кВт. Проте деякі виробники йдуть на хитрість і вказують повну потужність не на повному, а на частковому (наприклад, половинному) навантаженні. Це створює враження економічності, однак є некоректним з технічної точки зору. Що стосується співвідношення енергоспоживань, то активна потужність в кВт найчастіше на 20 – 30 % нижча за повну потужність в кВА. Так що по кіловольт-амперам цілком можна оцінити і робочі характеристики агрегата.

Що стосується конкретних значень, то в найбільш скромних моделях вони не перевищують 3 кВА. Показник до 5 кВА вважається невисоким, до 7 кВА — середнім, а в найбільш потужних агрегатах споживана потужність може досягати 10 кВА і навіть більше.

Напруга, що видається зварювальним апаратом на електроди. Як випливає з назви, вона вимірюється без навантаження — тобто коли електроди роз'єднані і струм між ними не йде. Пов'язано це з тим, що при великій силі струму, характерній для електрозварювання, фактична напруга на електродах сильно падає, і це не дає можливості адекватно оцінювати характеристики зварювального апарата.

Залежно від особливостей апарата (див. «Тип») і виду робіт (див. «Вид зварювання») використовується різна напруга холостого ходу. Наприклад, для зварювальних трансформаторів цей параметр становить близько 45 – 55 В (хоча є і більш високовольтні моделі), у інверторів він може досягати 90 В, а для напівавтоматичного зварювання MIG/MAG зазвичай не потрібно напруги вище 40 В. Також оптимальні значення залежать від типу електродів, що використовуються. Більш детальну інформацію Ви можете знайти в спеціальних джерелах; тут же відзначимо, що чим вища напруга холостого ходу — тим зазвичай легше запалювання дуги і тим стабільніший сам розряд.

Відзначимо також, що для апаратів з функцією VRD (див. «Додатково») в даному параметрі вказується стандартна напруга без зниження через VRD.

Найменший струм, який апарат здатний подати через електроди під час роботи. Для різних матеріалів, різної товщини зварюваних деталей і різних видів зварювання самої оптимальний зварювальний струм буде різним; є спеціальні таблиці, що дозволяють визначити це значення. Загальне ж правило таке, що високий струм далеко не завжди корисний: він дає більш грубий шов, під час роботи з тонкими матеріалами є ймовірність проплавити місце стику наскрізь замість того, щоб з'єднати деталі, не кажучи вже про надмірному споживанні енергії. Тому, якщо Вам доведеться працювати з деталями невеликої товщини (2-3 мм), перед вибором зварювального апарата має сенс переконатися, що він здатний видати потрібний струм без «перебору».

Найбільший струм, який зварювальний апарат здатний видати через електроди під час роботи. Загалом чим вище цей показник — тим більш товсті електроди здатне використовувати пристрій і тим більше товщина деталей, з якими воно може працювати. Зрозуміло, не завжди має сенс гнатися за високими струмами — тонким деталей вони швидше зашкодять. Однак якщо Вам доведеться мати справу з масштабними роботами і великою товщиною зварюваних матеріалів, без апарата з відповідними характеристиками просто не обійтися. Оптимальні зварювальні струми залежно від матеріалів, виду робіт (див. «Вид зварювання»), типу електродів і т. ін. можна уточнити за спеціальними таблицями. Що стосується конкретних значень, то в найбільш «слабких» моделях максимальний струм не досягає 100 А, в найбільш потужних він може перевищувати 225 А й навіть 250 А.

Найбільший струм зварювання, при якому апарат здатний працювати з періодичністю вмикання 100 %.

Детальніше про періодичність вмикання (ПВ) див. нижче. Тут же нагадаємо, що «ПВ 100 %» означає безперервну роботу, без відключень на охолодження. Таким чином, максимальний струм зварювання при ПВ 100 % — це найбільший струм, при якому апарат можна використовувати без перерв. Як правило, цей струм значно нижче максимального.

Найбільший діаметр електрода, який може бути встановлений в зварювальний апарат. Залежно від товщини деталей, матеріалу, з якого вони зроблені, виду зварювання (див. вище) тощо оптимальний діаметр електрода буде різним; існують спеціальні таблиці, що дають змогу визначити це значення. Великий діаметр може знадобитися для товстих матеріалів. Відповідно, перед придбанням варто переконатися, що обрана модель здатна буде працювати з усіма необхідними діаметрами електродів.

В сучасних зварювальних апаратах діаметр електрода в 1 мм і менше вважається дуже малим, в 2 мм — невеликим, в 3 мм і 4 мм — середнім, а в потужних продуктивних моделях використовуються електроди на 5 мм і більше..

Мінімальний діаметр зварювального дроту, з яким може працювати апарат.

Електроди у вигляді дроту використовуються в напівавтоматичних моделях (див. «Тип»), переважно для зварювання MIG/MAG (див. «Вид зварювання»). Чим тонше електрод — тим краще він підходить для делікатних робіт, де потрібна невелика товщина і ширина шва. Конкретні рекомендації за діаметром дроту для тієї чи іншої задачі можна знайти в спеціальних джерелах.

Максимальний діаметр зварювального дроту, з яким може працювати апарат.

Електроди у вигляді дроту використовуються в напівавтоматичних моделях (див. «Тип»), переважно для зварювання MIG/MAG (див. «Вид зварювання»). Конкретні рекомендації за діаметром дроту для тієї чи іншої задачі можна знайти в спеціальних джерелах, тут же відзначимо, що велика товщина електрода важлива при важких роботах, в яких потрібно товстий шов і велика кількість матеріалу. Загалом дріт помітно тонше традиційних електродів. Стандартним варіантом тут вважається максимальний діаметр 1 мм, менші значення (0,8 мм і 0,9 мм) зустрічаються переважно в малопотужних апаратах для тонких робіт, а в 2 мм і більше — навпаки, в сучасних продуктивних агрегатах.