Порівняння Kaiser MMA-250 Home Line vs Edon MMA-250

Мінімальна фактична напруга на вході, при якій зварювальний апарат зберігає працездатність.

Подібна інформація стане в нагоді перш за все для роботи в нестабільних мережах, де напруга схильна сильно «просідати», а також від автономних джерел живлення (наприклад, генераторів), які також можуть видавати напругу нижче номінальної.

Максимальна потужність, споживана зварювальним апаратом під час роботи, виражена в кіловатах (кВт), тобто тисячах ват. Крім цього, може застосовуватися позначення в кіловольт-амперах (кВА), про нього див. нижче.

Чим вище потужність, тим більш потужний струм здатний видавати апарат і тим краще він підходить для роботи з товстими деталями. Для різних матеріалів різної товщини існують свої рекомендації по силі струму, їх можна уточнити в спеціалізованих джерелах. Знаючи ж ці рекомендації і напруга холостого ходу (див. нижче) для вибраного типу зварювання, можна за спеціальними формулами порахувати мінімальну необхідну потужність зварювального апарата. Також варто враховувати, що висока потужність створює відповідні навантаження на проводку і може вимагати підключення безпосередньо до щитка.

Що стосується різниці між ватами і вольт-ампер, то фізичний сенс обох одиниць один і той самий — струм, помножений на напругу. Однак вони позначають різні параметри. У вольт-амперах вказують загальну споживану потужність — як активну (йде на вчинення роботи і на нагрів окремих деталей), так і реактивну (йде на втрати в котушках і конденсаторах). Це значення зручніше застосовувати для розрахунку навантаження на електромережу. У ватах записують тільки активну потужність, що за цим числам зручно розраховувати практичні можливості зварювального апарата.

Споживана потужність зварювального апарата, виражена в кіловольт-амперах.

кВА — одиниця потужності, що застосовується у зварювальних апаратах поряд з більш традиційними кіловатами. Фізичний сенс обох одиниць один і той самий — струм, помножений на напругу; однак ними позначаються різні параметри. Так, в кіловатах записують лише частину загальної споживаної потужності — активну потужність (йде на виконання роботи і на втрати за рахунок нагріву окремих деталей); за цим показником зручно розраховувати практичні можливості апарата. А кіловольт-ампер позначають загальне енергоспоживання — воно враховує також реактивну потужність (йде на втрати в котушках і конденсаторах під час роботи схем змінного струму). Ці дані зручні для розрахунку загального навантаження на мережу або інше джерело живлення.

Повна споживана потужність, кВА завжди буде більша ніж потужність в кВт. Проте деякі виробники йдуть на хитрість і вказують повну потужність не на повному, а на частковому (наприклад, половинному) навантаженні. Це створює враження економічності, однак є некоректним з технічної точки зору. Що стосується співвідношення енергоспоживань, то активна потужність в кВт найчастіше на 20 – 30 % нижча за повну потужність в кВА. Так що по кіловольт-амперам цілком можна оцінити і робочі характеристики агрегата.

Що стосується конкретних значень, то в найбільш скромних моделях вони не перевищують 3 кВА. Показник до 5 кВА вважається невисоким, до 7 кВА — середнім, а в найбільш потужних агрегатах споживана потужність може досягати 10 кВА і навіть більше.

Напруга, що видається зварювальним апаратом на електроди. Як випливає з назви, вона вимірюється без навантаження — тобто коли електроди роз'єднані і струм між ними не йде. Пов'язано це з тим, що при великій силі струму, характерній для електрозварювання, фактична напруга на електродах сильно падає, і це не дає можливості адекватно оцінювати характеристики зварювального апарата.

Залежно від особливостей апарата (див. «Тип») і виду робіт (див. «Вид зварювання») використовується різна напруга холостого ходу. Наприклад, для зварювальних трансформаторів цей параметр становить близько 45 – 55 В (хоча є і більш високовольтні моделі), у інверторів він може досягати 90 В, а для напівавтоматичного зварювання MIG/MAG зазвичай не потрібно напруги вище 40 В. Також оптимальні значення залежать від типу електродів, що використовуються. Більш детальну інформацію Ви можете знайти в спеціальних джерелах; тут же відзначимо, що чим вища напруга холостого ходу — тим зазвичай легше запалювання дуги і тим стабільніший сам розряд.

Відзначимо також, що для апаратів з функцією VRD (див. «Додатково») в даному параметрі вказується стандартна напруга без зниження через VRD.

Періодичність включення, допустима для зварювального апарата.

Практично всі сучасні зварювальні апарати вимагають перерв у роботі — для охолодження і загального «відновлення». Періодичність включення вказує, який процент від загального робочого циклу допускається використовувати безпосередньо для роботи. При цьому за стандартний цикл зазвичай береться 10 хвилин. Таким чином, наприклад, пристрій з періодичністю включення до 30 % зможе безперервно працювати не більше 3 хвилин, після чого йому буде потрібно мінімум 7 хвилин перерви. Втім, для деяких моделей використовується цикл в 5 хвилин; ці нюанси варто уточнювати по інструкції.

Загалом висока періодичність потрібна переважно для професійних робіт великого об'єму; при порівняно нескладній застосуванні цей параметр не грає вирішальної ролі, тим більше, що під час роботи і так доводиться робити перерви. Що стосується конкретних значень, то згадані 30% є дуже скромним показником, характерним здебільшого для пристроїв початкового рівня. Значення у 30 – 50 % також є невисоким; в діапазоні 50 – 70 % знаходиться більшість сучасних апаратів, а найбільш «витривалі» моделі забезпечують періодичність більш ніж в 70 %.

Найбільший діаметр електрода, який може бути встановлений в зварювальний апарат. Залежно від товщини деталей, матеріалу, з якого вони зроблені, виду зварювання (див. вище) тощо оптимальний діаметр електрода буде різним; існують спеціальні таблиці, що дають змогу визначити це значення. Великий діаметр може знадобитися для товстих матеріалів. Відповідно, перед придбанням варто переконатися, що обрана модель здатна буде працювати з усіма необхідними діаметрами електродів.

В сучасних зварювальних апаратах діаметр електрода в 1 мм і менше вважається дуже малим, в 2 мм — невеликим, в 3 мм і 4 мм — середнім, а в потужних продуктивних моделях використовуються електроди на 5 мм і більше..

— Гарячий старт (Hot Start). Функція, що полегшує запалювання дуги: при дотику електрода до місця зварювання зварювальний струм на короткий час підвищується, а при виході апарату на режим — повертається до стандартних параметрів.

— Форсування дуги (Arc Force). Апарати з цією функцією здатні збільшувати зварювальний струм при критичному скороченні відстані між електродом і деталями, які зварюються. Завдяки цьому підвищується швидкість плавлення електрода і глибина зварювальної ванни, що дає змогу уникнути залипання.

— Захист від залипання (Anti-Stick). В даному разі мається на увазі захисна міра на той випадок, якщо залипання електрода уникнути все ж не вдалося: автоматика зварювального апарату значно знижує зварювальний струм (або взагалі відключає його), що дає змогу з легкістю від'єднати електрод, а крім того — уникнути зайвих витрат енергії і перегрівання пристрою.

— Зниження напруги х. х. (VRD). Ця функція використовується для того, щоб помітно знизити напругу холостого ходу апарату. При включенні VRD на розімкнуті електроди надходить не стандартна напруга в кілька десятків або навіть сотень вольт, а всього 9 – 12 В.При цьому робочі параметри відновлюються автоматично — при дотику електрода до заготівлі і виникненні високого струму; а при згасанні дуги напруга знову падає до мінімальних значень.... Подібний формат роботи дає дві основні переваги. По-перше, він забезпечує додаткову безпеку: зокрема, замикання контактів рукою або іншою частиною тіла не призводить до серйозного ураження електрострумом, до того ж знижується ризик такого ураження при підвищеній вологості. По-друге, знижена напруга сприяє економії енергії.

— Імпульсне зварювання. Як правило, тут мається на увазі дугове зварювання в середовищі захисних газів (MIG/MAG або TIG), здійснюване в так званому імпульсному режимі. При такому форматі роботи основний зварювальний струм, порівняно невисокий, доповнюється імпульсами високої сили (в 7 – 10 разів вище фонового струму), які слідують з частотою кілька десятків в секунду. Існують також різні модифікації імпульсного режиму, з більш складним управлінням струмами; однак базовий принцип залишається тим же. У будь-якому разі перевагами імпульсного зварювання є рівномірність як самої дуги, так і отриманого шва, а також поліпшення загальної якості з'єднання: імпульси сприяють перемішуванню металу в зварювальній ванні і усуненню пір, оксидів та інших дефектів. Недолік даної функції традиційний – збільшення вартості зварювальних апаратів.

— 2/4-тактний режим. Можливість вибирати режим управління апаратом – двотактний або чотиритактний. Це дає змогу додатково підлаштувати управління під особливості ситуації. Нагадаємо, в двотактному режимі апарат працює, поки натиснута кнопка, і відключається при її відпусканні; це зручно насамперед для коротких швів і інших аналогічних завдань, коли зварювання не потрібно тримати включеним довго. Зі свого боку, при чотиритактному форматі управління перше натискання-відпускання вмикає зварювання, друге — вимикає. Такий спосіб буває незамінний при тривалих роботах, коли постійно тримати кнопку натиснутою було б утомливо.

— Синергетичне управління. Функція, що застосовується переважно при роботі в описаному вище імпульсному режимі. Синергетичне управління також можна назвати «інтелектуальним»: воно здійснюється за допомогою вбудованих електронних мікроконтролерів, які управляють більшістю налаштувань і автоматично змінюють їх при необхідності. На практиці це виглядає наступним чином: зварнику досить задати ряд ввідних (тип і товщина матеріалу, склад захисного газу, товщина дроту тощо), і на підставі цього апарат автоматично підбере оптимальні робочі параметри (вихідна напруга, конфігурацію імпульсів, швидкість подачі дроту тощо). При цьому якщо по ходу роботи одна з ввідних змінюється — відповідно змінюються і інші параметри роботи.
Синергетичне управління помітно спрощує роботу з апаратом і водночас підвищує її якість, знижуючи ймовірність прожогов і інших серйозних помилок. Це особливо зручно для малодосвідчених зварювальників, які не звикли мати справу з повністю ручним налаштуванням параметрів; однак навіть професіонали цінують простоту і швидкість регулювання, характерну для синергетичних моделей. Головний недолік цієї функції полягає в тому, що вона помітно впливає на вартість.

— Цифровий дисплей. Наявність власного дисплея в конструкції зварювального апарату. Це, як правило, найпростіший сегментний екран, розрахований на відображення 2 – 3 цифр і деяких спецсимволів. Однак навіть такі екрани є більш інформативними, ніж світлові та інші аналогічні сигнали: на них можуть виводитися найрізноманітніші дані (вхідна і робоча напруга, час до відключення «на відпочинок», коди неполадок тощо). А переваги перед стрілочними індикаторами полягають в невеликих розмірах і універсальності — дисплей може відображати різні види інформації. В результаті дана функція здатна значно спростити роботу зі зварювальним апаратом.

— Роз'єм для пульта ДУ. Роз'єм для підключення до апарату пульта дистанційного управління. Залежно від моделі, мова може йти як про традиційні ручні пульти, так і про педалі, що натискаються ногою. У будь-якому разі подібний аксесуар забезпечує додаткову зручність в деяких ситуаціях – зокрема, він дає змогу вмикати і вимикати живлення, а то і міняти окремі параметри роботи, не підходячи щоразу до пристрою. Правда, найчастіше зварювальні апарати постачаються без пульта – однак це дає певні переваги: таку приналежність можна вибрати на свій розсуд (головне — переконатися в сумісності).

— Рідинне охолодження. Наявність в комплектації зварювального апарату системи рідинного охолодження. Таке охолодження є більше ефективним, ніж повітряне, воно інтенсивно відводить тепло від «начинки» апарату, пальника і дає змогу досягати дуже високої періодичності вмикання (див. вище) — до 100%, причому при струмах 200 А і більше. Його недоліками є складність, висока вартість, громіздкість і значна вага. У світлі останнього рідинні блоки охолодження нерідко виконуються окремо від самих зварювальних апаратів і можуть підключатися/відключатися залежно від того, що в даний момент важливіше — ефективне охолодження або портативність. Також відзначимо, що для багатьох моделей виробником рекомендується використовувати спеціалізовані охолоджувальні рідини, і ось вони якраз до комплекту постачання найчастіше не включаються.

– Вбудований компресор. Компресор для подачі повітря, вбудований прямо в апарат. Дана особливість зустрічається виключно в моделях, що працюють в режимі PLASMA. Нагадаємо, такий режим передбачає різання металу за допомогою потужного струменя сильно нагрітого і іонізованого повітря; для створення потрібного тиску і необхідний компресор. Він може бути і зовнішнім; однак вбудований компресор дає змогу не тільки постійно мати при собі все необхідне обладнання, але ще і зменшити загальні габарити цього обладнання. Крім того, з таким оснащенням не потрібно переживати про сумісності апарату і системи подачі повітря. До недоліків моделей з вбудованими компресорами можна віднести збільшену вартість, а також габарити і вагу всього корпусу.

— Запуск двигуна авто. Можливість використовувати апарат для запуску двигуна авто, а саме для живлення стартера. Іншими словами, моделі з цією функцією здатні працювати ще й в режимі пускового пристрою. Подібна можливість буде корисна, якщо штатний акумулятор автомобіля сів, вийшов з ладу або відсутній, проте поруч є джерело живлення (мережа або генератор), від якого можна живити зварювальний апарат. Відзначимо, що найчастіше в даному разі мається на увазі запуск автомобілів з 12-вольтовими бортовими мережами — легковиків, легких вантажівок і бусів; однак технічно ніщо не заважає передбачити сумісності і з важкою технікою (фури, автобуси), що працює на 24 вольтах. Ці подробиці варто уточнювати окремо.

— Транспортувальні колеса. Наявність в конструкції зварювального апарату спеціальних коліс, що полегшують транспортування. Вага деяких сучасних моделей може досягати декількох десятків кілограм, і переносити подібний пристрій вручну важко навіть кільком людям. Наявність же коліс дає змогу обійтися силами однієї людини навіть при значній вазі агрегата.

Клас ізоляції визначає ступінь стійкості ізоляційних матеріалів, які використовуються в тому чи іншому пристрої, до нагрівання. На сьогоднішній день у зварювальних апаратах використовуються матеріали переважно таких класів:

B — мають межу стійкості на рівні 130 °C;
F — 155 °C;
H — 180 °C.

Зазначимо, що абсолютна більшість сучасних зварювальних апаратів мають електронний захист від перегріву, яка відключає пристрій задовго до досягнення межі стійкості ізоляції. Тому цей параметр буде актуальним лише в надзвичайному випадку, при відмові вбудованої захисту. Тим не менше він цілком дозволяє оцінити безпеку використання апарата — чим вище клас ізоляції, тим більше ймовірність вчасно помітити небезпечний перегрів (наприклад, по характерному запаху) і відключити пристрій до появи пошкоджень.

Довжина кабелю електродотримача, що поставляється в комплекті з апаратом.

Як очевидно з назви, за допомогою цього кабелю до апарату підключається затиск для зварювального електрода. Чим довше подібний провід-тим більше свободи в переміщеннях має зварювальник, тим далі він може відійти, не пересуваючи сам апарат. З іншого боку, надмірно довгі кабелі створюють проблеми в зберіганні і транспортуванні, а нерідко — і при роботі (потрібно шукати місце, де розмістити надлишок дроту). Тому при виборі варто виходити з того, що для вас важливіше: можливість відійти від пристрою подалі або ж загальна компактність. Що стосується конкретних цифр, то найчастіше довжина даного проводу варіюється від 2 до 3 м, проте в деяких моделях може досягати 5 м.