Порівняння Gorenje AF 1500 vs Tefal AH 9500

Температура приготування, що забезпечується пристроєм. Більшість моделей мають можливість регулювання, тому в цьому пункті вказується діапазон робочих температур.

Спека у фритюрі здійснюється при температурах від 130 до 190 ° С, залежно від типу продукту (наприклад, овочі готуються при порівняно низькій температурі, а вироби з тіста - за високої). Відповідно, у фритюрницях (див. «Тип») робочий діапазон зазвичай більше-менш відповідає цим значенням. У мультипечах, функції яких досить різноманітні, діапазон температур зазвичай значно ширше, наприклад, у багатьох моделях становить 60 – 200 °C. А ось високі робочі температури(понад 200 °) зустрічаються рідше.

Місткість кошика фритюрниці, чаші мультипечі або колби аерогрилю (див. «Тип») у кілограмах — максимальна кількість продуктів, яку можна завантажити у пристрій за один раз.

Для фритюрниць, що застосовуються у побуті, цілком достатньою вважається місткість до 0,6 – 0,8 кг; при домашньому використанні рідко нагоді смажити за раз велику кількість продуктів. А ось моделі, що вміщають від кілограма і більше, розраховані переважно на виробниче застосування — у кафе, їдальнях тощо. У свою чергу, мультипечі місткістю до 0,8 кг можна назвати невеликими, до 1,5 кг середніми, більше на 1,5 кг - великими. Приблизно таку ж місткість мають аерогрилі.

Об'єм чаші мультипечі, корзини фритюрниці, колби аерогрилю або робочої камери мультидуховки.

Даний параметр виражається в літрах і напряму пов'язаний із місткістю кошика (див. вище) – для більшої кількості продуктів і об'єми потрібні відповідні. Зі свого боку, для фритюрниць цей параметр зазвичай вказується не за повним об'ємом, а за кількістю олії, яке заливається в пристрій при стандартній заправці – дана інформація дає змогу оцінити, скільки олії потрібно для використання приладу. У моделях з роздільними ємностями (див. нижче) об'єм може вказуватись для кожного відсіку окремо.

- Підтримка температури. Функція підтримки температури готової страви, щоб вона не остигала. Виявиться доречним у тих випадках, коли між готуванням і подачею до столу проходить тривалий час, а їжу бажано вживати теплою.

- Знімна чаша. Можливість зняти чашу пристрою. Це значно полегшує обслуговування та очищення: наприклад, зливати олія з окремої чаші зручніше, ніж нахиляти для цього весь прилад та й миття помітно спрощується. Зазначимо, що мультипечі та аерогрилі (див. «Тип») практично всі мають знімну чашу; виняток становлять лише поодинокі моделі мультипечок, де знімною робиться не чаша, а кришка. А ось у фритюрницях ця особливість передбачається далеко не завжди.

— Оглядове вікно. Прозоре вікно в кришці пристрою дозволяє спостерігати за процесом приготування, не відкриваючи кришку. Така можливість особливо актуальна для фритюрниць: при відкриванні кришки з чаші можуть вилітати бризки окропу, наприклад що найбезпечніше спостерігати за процесом через вікно. Втім, вікном можуть оснащуватися мультипечі (див. «Тип»).

- Фільтр проти запаху. Фільтр, який очищає повітря, що виходить з пристрою, і запобігає появі сильних запахів при готуванні. Варто враховувати, що такій фільтр має обмежений термін служби, через певний час його доводиться чистити або міняти.

- ...>Індикатор нагрівання. Індикатор, що сигналізує, що пристрій нагрівся до робочої температури. Зазначимо, що в багатьох моделях такій покажчик працює і в процесі нагрівання, попереджаючи про те, що прилад увімкнений і вже міг встигнути розігрітися до високих температур.

- Антипригарне покриття. Спеціальне покриття, що перешкоджає підгоранню та прилипанню продуктів до стінок чаші. Ця особливість значно полегшує очищення чаші. Зазначимо, що багато видів антипригарного покриття дуже делікатні, вимагають акуратного поводження і не допускають чищення металевими предметами чи абразивними засобами; з іншого боку, таке чищення зазвичай і не потрібно.

— Приготування фондю. Фондю є стравою, що вживається специфічним способом: у розплавлений сир на довгих вилочках опускаються невеликі шматочки хліба, овочів, грибів тощо. Можливість приготування такої страви зустрічається виключно у фритюрницях (див. «Тип»): для цього кришка знімається, а нагрівач постійно працює у режимі «повільного вогню», підтримуючи необхідну консистенцію сиру. Існують й інші види фондю, зокрема, м'ясне (з бульйоном та тонкими шматочками м'яса) та шоколадне (шоколад та шматочки фруктів); можливість їхнього приготування варто уточнювати окремо.

- Таймер відстрочки старту. Система, що дозволяє відкласти початок приготування на певний час. У пристрій із таймером відстрочки можна завантажити продукти заздалегідь, а час початку програми виставити на свій розсуд — наприклад, за півгодини до повернення з роботи, щоб після приходу додому отримати свіжоприготовлену гарячу страву.

- Самоочищення. Підтримка пристроєм режиму самоочищення. Такий спосіб очищення значно простіше, ніж миття важкої колби з присохлими забрудненнями в кухонному миття: як правило, достатньо налити в колбу трохи води з миючим засобом і включити відповідний режим, а потім вилити воду і протерти колбу. Зазначимо, що аерогрилі з механічним керуванням можуть не мати окремої кнопки для ввімкнення режиму самоочищення - натомість необхідні параметри (температура та час) вказуються в інструкції.

- Захист від дітей. В даному випадку мається на увазі можливість заблокувати панель керування - щоб цікава дитина не змогла включити пристрій або змінити виставлені робочі налаштування. При цьому для дорослого зняття блокування не становить проблем.

- Автовідключення. У кришці аерогрилю знаходяться основні агрегати - нагрівач та вентилятор. Тому ввімкнення приладу з кришкою, що знаходиться поза чашею (і навіть просто при відкритій кришці) небезпечне, воно загрожує опіками, пошкодженнями предметів і навіть пожежею. Щоб уникнути цього, у більшості сучасних аерогрилів передбачається автоматична система, що відключає нагрівання та конвекцію при відкритті кришки. Найчастіше подібна автоматика має вигляд вимикача під доладною ручкою: коли користувач піднімає ручку, щоб зняти чашу, вимикач звільняється і розмикає ланцюг. Зрозуміло, теоретично кришку можна зняти, і не піднімаючи ручку; проте на практиці це дуже незручно, а то й взагалі неможливо, і загалом вимикачі під ручкою досить надійні.

Тип таймера, передбаченого в конструкції пристрою.

Сам по собі таймер — це пристрій для контролю часу готування: воно відміряє заданий користувачем проміжок часу і після закінчення його подає сигнал, а в деяких моделях — ще й припиняє нагрів. А типи таких пристроїв можуть бути такими:

— Механічний. Найпростіший різновид таймера, що має зазвичай вид спеціальної ручки. Виставляється такий таймер поворотом ручки до потрібної поділки, після чого вона обертається в зворотному напрямку, відлічуючи час. Таймери механічні максимально прості, надійні і недорогі, проте не дуже точні: час можна виставити з точністю до однієї-двох хвилин, до того ж ручка з часом розбовтується і точність установки ще більше знижується. Тим не менше, для більшості випадків такої точності цілком достатньо.

— Електронний. Таймер, що виставляється за допомогою електронних схем. Виставлене час і зворотний відлік при цьому відображаються на дисплеї. Головною перевагою даного варіанта є висока точність: час можна вибрати з точністю до секунди. З іншого боку, електронні таймери складніше і дорожче механічних.

- Поворотний перемикач. Управління, яке здійснюється за рахунок механічних елементів, безпосередньо пов'язаних з відповідними вузлами пристрою. Традиційний, найбільш популярний варіант передбачає дві поворотні ручки: термостат і таймер вимкнення з годинниковим механізмом (див. «Функції»). Основні переваги цього типу керування - простота і низька ціна. При цьому можливості "механіки" хоч і скромні, проте їх цілком вистачає для керування всіма ключовими функціями. З однозначних недоліків у порівнянні з електронним управлінням варто відзначити меншу точність.

- Кнопкове. Кнопкове керування ґрунтується на електронних схемах. Такі системи точніші, ніж механічні, передбачається більше можливостей та режимів. З іншого боку, подібне керування складніше і дорожче механічного.

- Сенсорне. Різновид електронного керування із сенсорними перемикачами. У порівнянні з кнопковими моделями забезпечує високий рівень комфорту в роботі, сучасніше і естетичніше виглядає. Зустрічається сенсорне керування переважно у топових моделях соковитискачів.

— Поворотний перемикач із сенсором. Ще один різновид електронного керування, де основним органом керування є повортний перемикач, який доповнюють сенсорні кнопки. Сам перемикач спрощує вибір режимів, температури, часу таймера, а сенсори є...другорядними. Однак сама панель керування виглядає стильно і не поступається дизайну моделям тільки з сенсорним управлінням.