Порівняння Epson EB-L200W vs Epson EB-L200F

Цей параметр багато в чому визначає здатність проєктора працювати в освітленому приміщенні. Для темної кімнати вистачить і 1000 лм, щоб картинка проєкції була яскравою, насиченою, ясно і зрозуміло. Але під час роботи в освітленому приміщенні проєктора потрібно буде як мінімум 3500-4000 лм. Не варто плутати значення ANSI-люмен і Peak lumens. Це два різних стандарту яскравості. Щоб перевести один тип яскравості в інший, потрібно помножити Peak lumens на 10-12. У підсумку вийде приблизне значення ANSI-Lumens.

Втім, фахівці не рекомендують гнатися за високими значеннями яскравості ANSI-люмен. Існує маса професійних проєкторів з яскравістю до 3500 лм. Чим менше яскравість, тим нижче енергоспоживання, а разом з цим збільшується і термін служби освітлювача. Зрозуміло, якщо проєктор встановлений в робочому офісі або навчальної аудиторії, де необхідне хороше освітлення, рекомендується купувати модель з яскравістю ANSI-Lumens від 4000 лм і вище.

Розмір матриці впливає на глибину і підсумкове якість зображення. Чим більша матриця, тим більше світла вона здатна обробляти, а значить картинка буде виходити більш чіткої і структурованою. Середньостатистичний проєктор має матрицю розміром 0,5-0,7", в проєкторах високого класу використовуються матриці 1,2-1,5" і більше того.

Нативна роздільна здатність зображення, що видається матрицею проектора.

Мінімумом для сучасних проекторів фактично є стандарт VGA, що передбачає роздільну здатність 800x600 або близьку до нього. Найскромніший із сучасних стандартів високої роздільної здатності — HD (720) ; класичний розмір такого кадру – 1280х720, але у проекторах зустрічаються й інші варіанти (аж до 1920х720). Більше просунутий HD-формат - Full HD (1080), також має кілька варіацій (найпопулярніша - 1920х1080). А серед висококласних проекторів зустрічаються моделі стандартів Quad HD, Ultra HD (4K) і навіть Ultra HD (8K).

Загалом чим вище роздільна здатність — тим більш чітку та деталізовану картинку здатний видати проектор. З іншого боку, цей показник безпосередньо позначається на вартості, а всі переваги високого дозволу можна оцінити лише в тому випадку, якщо контент, що відтворюється, теж йому відповідає. Зазначимо, що сучасні проектори можуть працювати і з більш високими роздільними здатностями, ніж «рідне» — докладніше див. «Максимальна роздільна здатність відео».

Формати зображення, що підтримуються проєктором.

Під форматом у даному випадку мається на увазі співвідношення сторін зображення. Загальне правило таке: проєктор повинен підтримувати той самий формат, у якому записаний початковий контент. В іншому випадку зображення буде або розтягнутим по висоті або ширині, або із чорними смугами по бокам або знизу. Конкретно ж формати можна поділити на три основні категорії:

— Традиційні, або прямокутні. Класичні формати, у яких висота картинки не набагато менше ширини. Найбільш популярні варіанти — 4:3, широко застосовувався в аналоговому TV, і 5:4, поширений у комп'ютерній техніці. Традиційні формати добре підходять для презентацій, роботи з документами і графіками та інших аналогічних завдань.

— Широкоекранні — формати, у яких ширина кадру значно (більше ніж у 1.5 рази) перевищує висоту. Найпопулярніші з таких стандартів — 16:9 і 16:10. Такі співвідношення сторін добре підходять для ігор і фільмів; зокрема, більшість контенту у високій роздільній здатності (HD 720p і вище) записано саме в широкоекранному форматі.

— Надширокі. Формати ще більшої ширини, ніж описані вище широкоекранні — наприклад, 21:9. Використовуються переважно в кінематографії.

Варто зазначити, що чимало сучасних проєкторів здатні працювати відразу з декількома видами форматів — наприклад, з класичним...4:3 і ширококутним 16:9.

Найменша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Зазвичай, вказується мінімальна відстань, при якому зображення з проєктора залишається зосередженим.

Цей параметр особливо важливий у тому випадку, якщо пристрій належить розміщувати на невеликій відстані від екрану (наприклад, у тісному приміщенні). Деякі сучасні проєктори здатні нормально працювати вже на відстані в 10 – 20 см. Також відзначимо, що проекційні відстані визначаються насамперед об'єктивом, і якщо початковий діапазон цих відстаней вас не влаштовує — можливо, ситуацію можна вирішити заміною оптики.

Найбільша відстань до екрану, на якому можна використовувати проєктор. Це максимальна відстань, на якому зображення залишається у фокусі і зберігає прийнятну яскравість — як мінімум, достатню для перегляду в затемненому приміщенні на високоякісному екрані.

Вибирати за цим параметром потрібно з урахуванням передбачуваних умов експлуатації і відстаней, з якими доведеться мати справу. При цьому не завадить мати певний запас по максимальній відстані — оскільки, як уже говорилося, воно зазвичай вказується для ідеального екрану і затемненого приміщення, а такі умови далеко не завжди. Також зазначимо, що хоча проекційні відстані залежать від об'єктива, далеко не кожен проєктор зі змінним об'єктивом допускає установку більш «далекобійної» оптики, ніж штатна — у пристрої може просто не вистачити яскравості на збільшену дистанцію.

Діагональ зображення, що видається проєктором. Зазвичай, вказується у вигляді діапазону — від найменшої, на мінімальному проекційному відстані, до найбільшої, на максимальному. Про проекційні відстані докладніше див. вище; тут же варто сказати, що вибір по діагоналі залежить як від відстані між екраном і глядачами, так і від формату застосування проєктора. Наприклад, для перегляду відео оптимальним варіантом вважається ситуація, коли відстань від глядача до зображення відповідає 3 – 4 діагоналях, а для роботи з презентаціями може стати в нагоді і відносно велика картинка. Більш детальні рекомендації для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах; тут лише нагадаємо, що зображення повинно поміщатися на екран, використовуваний з проєктором.

Проєкційна відстань проєктора має життєво важливе значення у визначенні того, яких розмірів використовувати проєкційний екран і як далеко він повинен знаходитися від проєктора. Більшість проєкторів має змінну величину проєкційного співвідношення. У крайніх положеннях це ширококутний режим (найменша величина) і режим телеобьектива (найбільша величина). Знаючи ці величини, можна визначити діапазон проекційних відстаней, в межах якого необхідно помістити проєктор, щоб проецируемое зображення збігалося з заданими розмірами проєкційного екрану.

За цим значенням потрібно перевіряти або ставити оптичне збільшення. Більше значення ділимо на менше значення, отримуємо цифру, наприклад 1,33-2,16:1.

Якщо хочемо для певного розміру картинки порахувати чи підійде даний проєктор робимо так: 1,33*3(ширина картинки)=відстань на якому повинен висіти проєктор.