Порівняння Dark Project KD83A PBT G3ms Sapphire Switch vs Dark Project KD87A ABS Gateron Optical 2.0 Red Switch

Традиційні клавіатури поділяються на три головні різновиди: стандартні, компактні й ультракомпактні. Головна відмінність між ними полягає в тому, що стандартні моделі є повнорозмірними і мають Num-блок — додатковий блок з цифровими клавішами й знаками арифметичних дій. Компактні моделі, відповідно, num-блоку не мають, а в ультракомпактних ще й блок стрілок або взагалі відсутній, або знаходиться під клавішею Enter у вигляді дуже невеликих клавіш.

І повнорозмірні, і компактні, і ультракомпактні клавіатури можуть мати різні типи розкладки. При цьому розташування букв і цифр над літерами у всіх типах розкладок однакове, відмінності полягають у формі й положенні додаткових клавіш (спецсимволи на зразок бекслеша, системне управління, модифікатори на зразок Shift і Alt тощо). Ось найпопулярніші варіанти:

— ANSI. «Американський» формат розкладки, характерними особливостями якого є, зокрема, однакова ширина обох клавіш Shift, однакове маркування і призначення клавіш Alt, однорядна клавіша Enter і розташований над нею бекслеш (який часто робиться трохи довше стандартної клавіші).

— ISO. «Європейський» формат розкладки. Клавіша Enter займає два ряди, при цьому зверху вона трохи довше, ніж знизу; лівий Shift коротше правого, поруч з ним розташований бекслеш; поряд з нижньою ч...астиною Enter може бути другий бекслеш або інша клавіша спеціального символу; правий Alt позначений як Alt Gr і призначений для введення додаткових символів європейських мов.

— KS. «Корейська» розкладка клавіатури передбачає дворядний Enter, як і в описаній вище ISO, проте у цьому варіанті довшою робиться нижня частина Enter, а не верхня. Бекслеш знаходиться над Enter, поруч з Backspace, а сама Backspace має ту ж довжину, що й стандартні клавіші (тобто помітно коротший, ніж в інших розкладках).

— JIS. Клавіатури з «японською» розкладкою мають дворядний Enter зі збільшеною довжиною верхньої половини — як у описаних вище ISO. Проте у цьому варіанті бекслеш розташовується не в лівій частині клавіатури, а в правій, поряд з Enter (там, де в ISO може розташовуватися додаткова клавіша символів). Можуть передбачатися додаткові клавіші символів — поряд з Backspace (як у KS) і/або зліва від правого Shift. Крім того, правий Alt може мати формат Alt Gr.

Крім компактних і повнорозмірних, існують також нетрадиційні формати клавіатур:

— Num-блок. Окремо виготовлений блок цифрових клавіш. За допомогою такого пристосування можна, зокрема, перетворити компактну клавіатуру в повнорозмірну. Крім того, таке поєднання може стати в нагоді для подорожей: запакувати Num-блок окремо від клавіатури простіше, ніж знайти місце для повнорозмірної «дошки». Ще один варіант застосування Num-блока — підключення до касового апарата, термінала тощо, для роботи в ролі клавіатури калькулятора або в аналогічній ролі.

— Кейпад. Спеціалізоване пристосування у вигляді невеликої (приблизно на 15 – 20 клавіш) клавіатури для однієї руки; зазвичай, доповнюється підставкою під руку, а часто — ще й бічними кнопками для великого пальця. Такі пристосування особливо зручні для ігор і застосовуються здебільшого саме для них — на кнопки кейпада можна прив'язати певні ігрові дії (зокрема ті, які зазвичай реалізуються через меню або сполучення клавіш на стандартній клавіатурі). Кейпад може як доповнювати основну клавіатуру, так і бути повністю окремим ігровим маніпулятором.

— Нестандартна. Клавіатури нестандартного формату, які не належать до жодного з описаних вище різновидів. Конкретна конструкція і застосування таких приладів може бути різним. Так, це можуть бути ігрові моделі у вигляді лівої половини стандартної клавіатури (саме ця частина переважно використовується в іграх); ультракомпактні моделі для планшетів (див. «Призначення»); клавіатури для телевізорів, доповнені спеціальними кнопками й розраховані на утримання в двох руках на манер геймпада тощо.

— Мембранна. Назва цього типу зумовлене тим, що контакти під кожною клавішею виконані у вигляді двох мембран — дисків на гнучкій плівці. Повернення клавіш у вихідне положення після натискання забезпечується за рахунок пружності мембран. Подібна конструкція відрізняється невисокою вартістю і невеликим рівнем шуму; крім того, такі клавіатури досить стійкі до рідини (хоча робити цього все одно не рекомендується). З недоліків варто відзначити відносно невисоку довговічність — в 3-4 рази нижче, ніж у механічних. Крім того, по мірі зносу в клавішах даного типу зменшується зусилля, необхідне для натискання, вони починають «провалюватися» під пальцями («ефект втоми»).

— Механічна. У даній конструкції для повернення клавіші у вихідне положення після натискання використовуються пружини. Механічні клавіатури вважаються більш прогресивними, ніж мембранні: вони більш надійні і довговічні, майже не втрачають властивостей у міру зносу і дають чітку тактильну віддачу. Загальний рівень шуму нерідко виходить вище, ніж у мембранних, однак характерне клацання при кожному натисканні багато відносять до переваг подібних моделей; крім того, випускаються і повністю безшумні механічні перемикачі. А ось з однозначних недоліків можна назвати високу вартість і чутливість до пролитої рідини (хоча механічну клавіатуру теж можна зробити вологозахищеній).

— Оптико-механічна....Різновид описаних вище механічних клавіатур, в яких кожна клавіша оснащена не традиційної парою контактів, а оптичним перемикачем у вигляді датчика, на який потрапляє інфрачервоний промінь; при натисканні на клавішу цей промінь блокується, що і служить сигналом до спрацьовування. Одне з ключових переваг подібних перемикачів — дуже висока швидкість спрацьовування (мілісекунди); цей момент не критичний при побутовому використанні, проте він може виявитися принциповим для геймерів-ентузіастів і кіберспортсменів. Крім того, відсутність електричних контактів, схильних стиратися і окислюватися, позитивно позначається на довговічності. І хоча першопочатково «оптика» складніше, ніж класичні системи з контактами, проте в ігрових клавіатурах оптико-механічні перемикачі нерідко обходяться навіть дешевше, ніж чиста «механіка». І те, що даний варіант зустрічається порівняно рідко, обумовлено насамперед тим, що оптична технологія з'явилася не так давно і лише набирає популярність.

— Мембранна + механічна. Компонування, при якій більшість клавіш має мембранну конструкцію, а окремі, найбільш «відповідальні» — механічну. Про особливості обох варіантів див. вище, а таке їх поєднання зустрічається переважно в ігрових клавіатурах. При цьому «механіка», зазвичай, використовується на традиційній комбінації WASD плюс на оточуючих клавіші Q, E, R і F.

— Механічно-мембранна. Гібридна конструкція, що поєднує в собі елементи механічної та мембранної клавіатур (про тієї та іншої докладніше див. вище). У даному разі ці особливості поєднуються в кожної окремої клавіші. Зазвичай, під кожною кнопкою в таких клавіатурах є мембрана, проте всередині цієї мембрани знаходиться не просто пара контактів, а механічна пружинна система. Таким чином, подібна конструкція поєднує переваги обох варіантів. Водночас механічно-мембранні системи коштують дуже недешево. Тому основною сферою їх застосування є висококласні ігрові клавіатури, і навіть серед таких пристроїв даний варіант зустрічається досить рідко.

— Ножичний. Кілька модифікована різновид мембранних клавіатур (див. відповідний пункт), в якій гнучка мембрана на кожній клавіші доповнено механізмом з двох деталей, скріплених у вигляді ножиць. Одна з головних особливостей ножичних клавіатур — невисокий хід клавіш (помітно нижче, ніж у мембранних). Також така конструкція менш вимоглива до точності, вона дає змогу досягти чіткого натискання незалежно від того, куди потрапив палець — в центр або на край клавіші. Термін служби «ножиць» виходить великим; вони складніше у очищенню, однак і забруднюються помітно повільніше, ніж «мембрани». З недоліків даного варіанта можна відзначити кілька збільшений рівень шуму під час роботи — через клацання ножичних механізмів.

Модель використовуваних в клавіатурі перемикачів (світчів) – механізмів перемикання, встановлених під кожною окремою клавішею. Ці подробиці вказуються в тому разі, якщо в конструкції використана прогресивна механіка, що позиціонується як більш досконалий варіант, ніж традиційні перемикачі. Такою механікою оснащуються переважно геймерські клавіатури.

Найбільш популярні в наш час бренди перемикачів – Cherry MX, що вважається класикою жанру для високоякісної механіки; Gateron, який практично не поступається йому; не такі прогресивні, зате і дешевші Kailh та Razer, а також ультрабюджетні Outemu. У всіх цих брендів різні види свитчів мають різний колір штока, за ним можна визначити особливості клавіатури. Також варто сказати, що сучасні механічні перемикачі поділяються на три основні різновиди: лінійні, тактильні та з клацанням.

– Лінійні (Linear). Такі рішення найближче до звичайних мембранних клавіатур: хід клавіші виходить рівномірним по всій довжині, з мінімальним опором і відсутністю точки чіткого спрацьовування. Існує думка, що лінійна «механіка» оптимально підходить для ігор, де доводиться мати справу з швидкими і частими натисканнями; однак на практиці цей момент...багато в чому залежить від особистих смаків користувача, ніщо не заважає застосовувати такі клавіатури і для роботи з текстами.

– Тактильні (Tactile). Перемикачі з чітко вираженою точкою спрацьовування-свого роду перешкодою на шляху проходження клавіші. Така «перешкода» дає змогу чітко визначити навпомацки, спрацювала клавіша чи ні. Тактильні клавіатури цінуються насамперед тими, кому доводиться набирати великі обсяги текстів.

– Тактильно-аудіальні (Clicky). У таких світчах точка спрацьовування відчувається не тільки на дотик, але і на слух: спрацьовування клавіші супроводжується чітко чутним клацанням, яке часто порівнюють зі звуком клавіш друкарської машинки. Завдяки цьому даний варіант також вельми популярний серед користувачів, що мають справу з текстами. Деякі вважають світчі цього типу не дуже придатними для ігор, оскільки вони нібито не особливо зручні при частих швидких натисканнях; однак якісний перемикач типу Clicky в цьому плані не поступається лінійному, і вибір залежить виключно від особистих переваг. А ось до однозначних недоліків таких клавіатур можна віднести досить гучний звук клацання, який в деяких ситуаціях може бути зайвим.

Що стосується конкретних кольорів, то ось їх особливості:

– Red (Червоний). Перемикачі лінійного типу з мінімальним опором. Популярні, зокрема, серед професійних геймерів, які мають справу з динамічними іграми і намагаються всіма засобами прискорити свою реакцію на ігрові події. З іншого боку, невисоке зусилля підвищує ймовірність випадково натиснути непотрібну кнопку.

— Black. Ще один різновид лінійних перемикачів. Мають більш тугий хід в порівнянні з Red, що, з одного боку, потребує дещо більших зусиль, з іншого — зводить до мінімуму ймовірність випадково натиснути не ту клавішу.

— Blue. Перемикачі формату «clicky», з тактильною віддачею і клацанням.

— Brown. Перемикачі з тактильною віддачею, але без «кліка». Механіка Brown відмінно підходить для тих ситуацій, коли хочеться мати клавіатуру з тактильним відгуком і водночас потрібно уникнути зайвого шуму (хоча звук все одно виходить більш гучним, ніж на мембранній клавіатурі). Крім того, вона вважається непоганим варіантом для тих, хто тільки починає знайомство з механічними клавіатурами.

— Silver. Лінійні перемикачі, створені в розрахунку на максимальну швидкість спрацьовування. Мають дуже низький хід – близько 1 - 1,2 мм — а також дуже невелике зусилля натискання, що сприяє високій швидкості роботи. Водночас використання такої клавіатури потребує певної навички, оскільки навіть невелике зусилля від випадкового дотику зазвичай призводить до спрацьовування клавіші.

Колір букв кирилиці, нанесених на клавіатуру.

Цей колір зазвичай вибирається з таким розрахунком, щоб букви були добре помітні. На функціонал клавіатури цей момент не впливає, і вибір в даному випадку залежить переважно від особистих уподобань. Втім, є і практичний момент: для недосвідчених користувачів, не освоїли сліпий набір, бажано, щоб букви максимально виділялися на тлі клавіш.

Окремий випадок являють собою прозорі літери — вони застосовуються в клавіатурах, оснащених підсвічуванням (див. нижче), завдяки чому такі символи при включеній підсвічуванні виявляються видно навіть у темряві.

Спосіб регулювання гучності, передбачений в клавіатурі (якщо така можливість взагалі не передбачена).

— Через Fn. Регулювання з використанням клавіші Fn (див. вище): збільшення і зменшення гучності здійснюється шляхом одночасного натискання Fn і однією з основних клавіш клавіатури (зазвичай з ряду F1 – F12), Головна перевага такого управління полягає в тому, що воно дозволяє не перевантажувати клавіатуру додатковими органами управління — це, зі свого боку, позитивно позначається на габаритах і вартості. Недолік — необхідність одночасно натискати дві клавіші, що не завжди зручно.

— Дод. клавіші. Управління за допомогою додаткових клавіш, спеціально призначених для роботи з гучністю. Дуже зручний і практичний варіант: додаткові клавіші зазвичай мають цілком однозначну маркування, при цьому вони займають менше місця і обходяться дешевше, ніж колесо або сенсорний повзунок (див. нижче).

— Колесом. Управління за допомогою механічного коліщатка, обертанням якого вгору-вниз, вліво-вправо забезпечується зміна гучності. Досить зручний з точки зору користувача варіант — наочний, інтуїтивно зрозумілий і доступний навіть наосліп. Водночас колесо може займати досить багато місця, та й на вартості клавіатури воно помітно позначається.

— Сенсорний повзунок. Управління за допомогою сенсорної поверхні, рухом...пальця в ту або іншу сторону. Сенсор займає мінімум місця, виглядає акуратно і загалом зазвичай непогано вписується в загальний дизайн клавіатури, однак обходиться недешево. Тому даний варіант зустрічається вкрай рідко, переважно у висококласних клавіатурах геймерської або мультимедійної спрямованості.

Наявність знімного кабелю в конструкції клавіатури.

Ця особливість забезпечує насамперед додаткову зручність в зберіганні і транспортуванні: упакувати знятий кабель простіше, ніж змотувати і укладати прикріплений до клавіатурі дріт. Ще одна перевага полягає в тому, що при необхідності комплектний дріт можна замінити, не змінюючи всю клавіатуру — наприклад, якщо він пошкоджений або якщо потрібен кабель більшої довжини. Втім, ці моменти не так часто є значущими, тому і клавіатур зі знімними кабелями зустрічається не так багато.