Порівняння ARMAC Office PSW 850E 850 ВА vs Elim INPP-800P 800 ВА

Час безперервної роботи ДБЖ від повністю зарядженої батареї при підключенні до нього навантаження з потужністю, яка дорівнює вихідній потужності ДБЖ (максимальної або ефективної, залежно від типу навантаження, детальніше див. відповідні пункти). Для ДБЖ, розрахованих на роботу з домашнім або офісним ПК, достатнім вважається час близько 10-15 хв, цього вистачає для збереження даних і завершення роботи. Для живлення серверів варто використовувати пристрої з часом роботи від 20 хв і більше.

У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.

Максимальна вихідна потужність, що видається ДБЖ, іншими словами — найбільша повна потужність навантаження, допустима для даної моделі.

Цей показник вимірюється у вольт-амперах (загальний сенс цієї одиниці той самий, що і у вата, а різні назви використовуються для того, щоб розділити різні види потужності). Повна споживана потужність навантаження, припущена в даному випадку, є сумою двох потужностей — активної і реактивної. Активна потужність — це фактично ефективна потужність (у характеристиках електроприладів саме вона вказується в ватах). Реактивної називають потужність, що витрачається даремно» котушками і конденсаторами в пристроях змінного струму; при великій кількості котушок та/або конденсаторів ця потужність може становити досить значну частину від загального енергоспоживання. Зазначимо, що для нескладних завдань можна користуватися даними про ефективної потужності (вона нерідко наводиться і для ДБЖ — див. нижче); але для точних електротехнічних розрахунків варто використовувати повну.

Найпростіше правило вибору за даним показником звучить так: максимальна вихідна потужність ДБЖ в вольт-амперах повинна бути як мінімум в 1,7 разу вище, ніж загальна потужність навантаження у ватах. Існують і більш детальні формули розрахунку, що враховують особливості різних типів навантаження; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні сучасні ДБЖ видають 700 – 1000 ВА, а то...і менше — цього достатньо для живлення ПК середньої продуктивності; а в найбільш «великовагових» моделях цей показник може становити 8 – 10 кВа і вище.

Ефективна вихідна потужність ДБЖ, по суті — максимальна активна потужність навантаження, яке можна підключати до пристрою.

Активна потужність витрачається безпосередньо на роботу пристрою; вона позначається у ватах. Крім неї, більшість приладів змінного струму споживає також реактивну потужність, яка «даремно» (умовно кажучи) витрачається котушками і конденсаторами. Повна потужність (позначається у вольт-амперах) як раз і є сумою активної і реактивної потужностей; саме цю характеристику варто використовувати при точних електротехнічних розрахунках. Детальніше див. «Максимальна вихідна потужність»; тут же відзначимо, що при підборі ДБЖ для відносно нескладного застосування цілком можна користуватися і однієї тільки ефективною потужністю. Це як мінімум простіше, ніж перераховувати вати, заявлені в характеристиках пристроїв, в вольт-ампер повній потужності.

Найбільш скромні сучасні ДБЖ видають не більше 500 Вт. 501 – 1000 Вт можна вважати середнім значенням, 1,1 – 2 кВт — вище середнього, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 2 кВт і може досягати вельми вражаючих значень (до 1000 кВт і більше окремих ДБЖ промислового класу).

Частота (діапазон частот) змінної напруги, що видається на виході ДБЖ. Для комп'ютерної техніки вважається нормальним діапазон частот 47-53 Гц, хоча чим менше відхилення від стандарту 50 Гц – тим краще. З іншого боку, в деяких моделях ДБЖ ця частота може автоматично синхронізуватися з частотою мережі живлення таким чином надходить на навантаження живлення не буде відрізнятися незалежно від того, харчується навантаження від мережі або від акумулятора. У цьому випадку більш широкий діапазон частот, навпаки, більш бажаний.

Гніздо під певний тип штепселя у конструкції ДБЖ.

– Тип F (Schuko). Традиційна європейська розетка з двома круглими отворами по центру та контактами заземлення у вигляді двох металевих скоб (вгорі та внизу гнізда). Термін Schuko приклеївся до цього типу розеток завдяки скороченню від німецького Schutzkontakt – захисний контакт.

– Тип E (французька). Розетка французького зразка має в своєму розпорядженні два круглі отвори і виступаючий заземлюючий штир трохи вище них по центру. Стандарт набув поширення у Франції, Польщі та Бельгії (поряд із традиційним типом розеток F).

– Тип G (британська). Вилка під такі розетки складається з двох плоских горизонтальних штирів і одного вертикального плоского штиря для заземлення. Зустрічається стандарт переважно у країнах Сполученого Королівства, на Мальті, Кіпрі, в Сінгапурі та Гонконгу.

– Тип B (американські). Розетки на американський манер призначені для вилок із двома плоскими штирями та заземлюючим контактом напівкруглої форми. Тип B набув широкого поширення у регіонах із напругою 110-127 В — США, Японії, Саудівської Аравії тощо.

Розмір робочої напруги одного комплектного акумулятора. Найчастіше становить 12 В, трохи рідше зустрічаються ДБЖ з 24-вольтовими акумуляторами.

Тип акумулятора, встановлений у «безперебійнику».

– Склотканинна (AGM). Прогресивний різновид свинцево-кислотних АКБ з електролітом в адсорбованому стані: відсіки такого акумулятора заповнені пористим матеріалом, який містить кислоту. При цьому корпус батареї герметичний і AGM-моделі є такими, що не обслуговуються. Ця технологія є найпопулярнішою в акумуляторах для «безперебійників»: вона ідеально підходить для батарей, що працюють у буферному режимі (тобто коли доводиться рідко розряджатися і, як правило, потроху). Крім того, вона забезпечує тривалий термін служби та й обходяться AGM-батареї недорого. З недоліків цього варіанта можна відзначити неможливість поповнення електроліту при його витоку, а також погану переносимість перезаряду (хоча останнє при якісному контролері живлення стає неактуальним).

– Гелева (GEL). Різновид свинцево-кислотних акумуляторів, що використовує електроліт у вигляді гелю. GEL-акумулятори найкраще придатні для роботи в циклічному режимі – тобто коли батареї потрібно довго живити навантаження з розрядкою майже до нуля, потім заряджатися і знову забезпечувати тривале автономне живлення. А ось для буферного режиму, в якому працюють більшість ДБЖ (тривалий час стояти напоготові, щоб у разі збою ненадовго підтримати енергопостачання) ця технологія з низки причин підходить погано. Тому купувати такі батареї є сенс лише в тих випадках, коли «безпребійнику» д...оводиться вмикатися практично щодня — наприклад, у нестабільних мережах з постійними та тривалими перебоями у подачі енергії.

– Літій-іонна (Li-Ion). Ключовими перевагами літій-іонних акумуляторів можна назвати високу ємність при невеликих габаритах та вазі. Також батареї Li-Ion не схильні до «ефекту пам'яті» і здатні досить швидко заряджатися. Зрозуміло, цей варіант не позбавлений недоліків – перш за все, це чутливість до низьких і підвищених температур, а при перевантаженні літій-іонний акумулятор може спалахнути або навіть вибухнути. Втім, завдяки використанню вбудованих контролерів ймовірність подібних «аварійних» ситуацій надзвичайно мала і загалом переваги цієї технології помітно перекривають недоліки.

– Літій-залізо-фосфатна (LiFePO4). Прогресивна модифікація літій-іонних акумуляторів (див. вище), розроблена для усунення деяких недоліків оригінальної технології. Літій-залізо-фосфатні акумулятори характеризуються великою кількістю робочих циклів заряду/розряду, хімічною та термічною стабільністю, переносимістю низьких температур, нетривалим часом заряду (зокрема високими струмами) та безпекою в експлуатації. Імовірність «вибуху» батареї LiFePO4 при перевантаженні зведена практично до нуля, та й загалом такі акумулятори без проблем справляються з високими піковими навантаженнями і тримають робочу напругу майже до повного розряду.

Час, що витрачається на повну зарядку батареї ДБЖ. Зазначимо, що в даному випадку це час вважають за особливими правилами: не від 0 до 100 % заряду, а від стану, в якому неможливо підтримувати половинну навантаження, до 90 % заряду. Зрозуміло, повна зарядка займе трохи більше часу. Однак ці дані більш наближені до практики, ніж підрахунок «від 0 до 100 %»: неможливість роботи з половинною навантаженням робить ДБЖ практично марним, і цей стан можна прийняти за нуль, а 90% акумулятора вже здатні дати непогану гарантію на випадок збою електроживлення.