Як вибрати блок живлення для комп'ютера?

Актуальні форм-фактори

Насамперед потрібно визначитися з форм-фактором блока живлення, щоб він без проблем помістився в корпус вашого ПК і підключився до материнської плати.

ATX – найпоширеніший форм-фактор блоків живлення. Виділяється найвищою потужність (від 300 Вт до 1,5 кВт) і, відповідно, великими габаритами.

SFX і TFX – компактні блоки живлення потужністю від 200 до 500 Вт. Моделі SFX зовні нагадують зменшену копію ATX, тоді як TFX мають довгасту форму. В силу своїх габаритів і кріплення застосовуються в миникомпьютерах: офісних тонких клієнтів, домашніх медіацентри, мережевих сховищах та ігрових консолях Steam Machine.

Зовнішні БЖ – схожі на блоки живлення для ноутбуків, але комплектуються перехідником-перехідником живлення для материнської плати й інших компонентів ПК. Максимальна потужність – 100 Вт. Призначені для самих компактних ПК, в корпусі яких не знайшлося місця для внутрішнього БЖ.

Номінальна потужність і потужність по лініях

Важливо враховувати, що дві моделі блоків живлення, для яких заявлена однакова номінальна потужність, скажімо, 500 Вт, насправді можуть видавати кардинально різну потужність – від 300 до 600 Вт. Причин цьому декілька.

По-перше, виробники низькоякісних БЖ, які постачаються в комплекті з дешевими комп'ютерними корпусами, можуть банально обманювати – причепити на 300-ватну модель наклейку від 500-ватної. Тоді як компанії з гарною репутацією часто навпаки занижують заявлену потужність своїх БЖ порівняно з реальною. Наприклад, гарантується безпроблемна робота БЖ на потужності 500 Вт, але на межі своїх можливостей (пікова потужність) він видає 600 Вт, хоча при цьому істотно підвищується знос.

По-друге, номінальна потужність БЖ є сумою потужностей по лініях живлення з різними напругою: +3,3, +5 і +12 В. Лінія +3,3 У сучасних комп'ютерах практично не використовується, а лінія +5 застосовується для живлення дискових накопичувачів і тихохідних вентиляторів, тобто завантажити її більш ніж на 100 Вт не можливо. Самою важливою і потужною є лінія +12 В, яка живить процесор і відеокарту (або декілька відеокарт). Ця лінія може бути як загальною, так і розділеною на підлінії (+12_1, +12_2 тощо). У різних моделей БЖ співвідношення потужності лінії +12 В до номінальної потужності може істотно відрізнятися. Хорошим показником вважається коефіцієнт 0,8 (наприклад, 400 Вт по лінії +12 В при номінальній потужності БЖ 500 Вт), а відмінним – коефіцієнт 0,9 і вище (450 з 500 Вт).

Сертифікація 80 PLUS

Ще однією важливою характеристикою блока живлення є коефіцієнт корисної дії – відсоток електроенергії, яка дійсно передається компонентів ПК, а не перетворюється в побічне тепло. Для спрощеного позначення ККД блоків живлення була розроблена сертифікація 80 PLUS. Так, БЖ з ККД не менше 82 відсотків на повному навантаженні при живленні від побутової електромережі 230 В нагороджуються сертифікатом 80 PLUS. Зі свого боку, моделі з ККД 85 відсотків – сертифікатом 80 PLUS Bronze, 87 відсотків – Silver, 89 відсотків – Gold, 90 відсотків – Platinum, а 94 відсотки – лише нещодавно затвердженим Titanium.

До того ж, за сертифікатом 80 PLUS найпростіше відрізнити якісний БЖ від неякісного. Недобросовісний виробник БЖ, намагаючись зекономити на всьому, чим можна, вже точно не буде витрачатися на проходження офіційного тестування і сертифікацію. А отже, наявність хоча б мінімального сертифіката 80 PLUS є, з високою ймовірністю, гарантією якості. Втім, існує чимало хороших БЖ без сертифіката 80 PLUS (наприклад, серії Aerocool VX і Chieftec іагепа) – вони цілком надійні, просто не дотягують до потрібного ККД.

Система охолодження

Навіть енергоефективні БЖ з сертифікатом Titanium вироблені значний обсяг тепла, що потрібно якимось способом відводити і розсіювати. Блоки живлення з повністю пасивним охолодженням – велика рідкість, оскільки коштують дуже дорого і обмежені по потужності відміткою 500 Вт. Трохи частіше зустрічаються БЖ з відключається в просте вентилятором, втім, гібриди теж коштують недешево. Масовими ж на ринку є блоки живлення з активним охолодженням, але автоматично регульованими залежно від навантаження і температури оборотами крильчатки. Діаметр вентилятора може варіюватися від 80 до 135 мм – чим більше, ніж тихіше. Вентилятор з гідродинамічним підшипником буде залишатися тихим набагато довше, ніж звичайний втулковий, а додаткова підсвічування прикрасить екстер'єр ПК.

Кабелі і конектори

За способом кріплення дротів блоки живлення поділяються на три типи: немодульні з наглухо припаяними кабелями, напівмодульні з фіксованими основними кабелями і знімними додатковими і, нарешті, модульні, в яких можна від'єднати абсолютно всі дроти. З точки зору кабель-менеджменту модульні або хоча б напівмодульні БЖ краще, оскільки дають змогу позбутися від непотрібних для вашої конфігурації ПК дротів. Але деякі компактні комп'ютерні корпуси модульні БЖ не помістяться, оскільки через портів для підключення дротів вони трохи довші немодульних.

До обов'язкових кабелях належать 20+4-контактний для живлення материнської плати і 4-контактний (або 4+4) для живлення процесора. Посилений кабель живлення потрібно для процесорів Intel LGA2011 і AMD FX-8000 (див. статтю «Як вибрати процесор для комп'ютера?»). Також вам точно знадобиться хоча б один SATA-конектор для живлення жорсткого диска або твердотільного накопичувача (їх буває до десяти штук, об'єднаних по два-три на один кабель). Вже опціонально для корпусних вентиляторів, які не живляться безпосередньо від материнської плати, знадобляться великі Molex-конектори, а для деяких дискретних звукових карт – конектори MiniMolex, який раніше застосовувалися для Floppy-дисководів.

Окремим «пучком» йдуть кабелі для живлення відеокарт з 6 або 6+2-контактними конекторами. Для відеокарт початкового рівня (GeForce GTX 750 і 750 Ti, Radeon R7 360) кабель живлення взагалі не потрібно, для середньорівневих (GTX 950, 960, 970, 1060, Radeon R7 370, RX 480) потрібен один 6 або 6+2-контактний, а для флагманських (GTX 980, 980 Ti, 1070 і 1080, Radeon R9 380, 380X, 390 і 390X) – пара таких конекторів. У старих і сучасних блоків живлення малопотужних конектора для відеокарт може взагалі не бути, але можна скористатися перехідником з Molex, який поставляється з деякими відеокартами в комплекті або продається окремо.

Хто насправді виробляє блоки живлення?

На полицях магазинів зустрічаються блоки живлення десятків брендів, але більшість з них найбільш нічого, крім дизайну корпусу, не розробляють і, вже тим більше, не виробляють. Так, блоки живлення популярної марки Aerocool побудовані переважно на готових рішеннях Andyson і HEC, а добре знайомі вітчизняному покупцеві Chieftec застосовують схемотехніку Sirtec і CWT. В принципі, в цьому немає нічого поганого, просто варто враховувати, що одна і та сама електронна «начинка» може зустрічатися в БЖ різних брендів, що відрізняються ціною вдвічі. Не тільки для інших, але і під своїм брендом виробляють блоки живлення з відомих тільки компанії FSP і Seasonic. Наостанок рекомендуємо прочитати статтю «Кращий вибір: 5 блоків живлення для комп'ютера».