1. Тип

Перша задача покупця – вибрати тип унітаза. Асортимент моделей досить великий, а конкретний різновид сантехнічного виробу впливає на наступні моменти:

  • дизайн – дуже важливий індивідуальний момент для покупця;
  • комплект постачання – наявність зливного бачка та кришки ;
  • конструкцію зливного бачка;
  • кращий варіант монтажу;
  • загальну функціональність.

Нижче наведено основні типи унітазів:

  1. Компакти. Це найзвичніша класична варіація, з якою і асоціюється термін «унітаз». Такий тип передбачає об'єднану в одне ціле чашу та зливний бачок. Унітаз-компакт надійний, простий у монтажі та обслуговуванні, найчастіше має збалансоване співвідношення ціни та якості. У плані дизайну він нейтральний, щоправда, дехто вважає його вже старомодним.
  2. Окремий унітаз зазвичай без бачка. Це дуже універсальне рішення і щодо дизайну, і щодо встановлення. Такі моделі допускають різні варіанти монтажу – підвісний (частіше) або підлоговий (рідше). Окремий унітаз доцільно розглядати якщо бачок у вас вже є, ви плануєте купувати його окремо або застосовуватимете інсталяцію.
  3. Унітази із підвісним бачком. Ці моделі справедливо віднести до ретро-стилю: були досить поширені раніше, а зараз зустрічаються рідко. Підвісний бачок може бути розміщений на середній (до 1,5 метра від підлоги) або великій висоті (до 2,5 м). З чашею він жорстко з'єднується металевою трубою або гнучким способом – гофрованим шлангом. Таку модель можна рекомендувати для інтер'єрів «під старовину» або для створення незвичних дизайнерських рішень.
  4. Унітази-біде. Це моделі, що передбачають функцію гігієнічного душу. Вони здатні виконувати задачі відразу двох сантехнічних виробів — унітаза та біде. До основних фішок таких рішень належить кілька режимів подачі води, можливість її підігріву та/або опція самоочищення, що знижує потребу в ручному догляді. Крім того, саме серед унітазів-біде зустрічаються так звані розумні пристрої. Їхня функціональність може бути дуже варіативною і включати підсвічування, датчик присутності з наступним автопідйомом кришки, підігрів сидіння, усунення запахів. Приставку «смарт» отримують і моделі з прогресивними органами управління, в тому числі дисплеєм, пультом або доступом зі смартфона. Зрозуміло, що всі ці особливості прямо позначаються на ціні сантехніки.
  5. Дитячі унітази: вони менші за розміром та висотою, можуть бути виконані в характерному дизайні та/або доповнені м'якими накладками на сидіння. Такі моделі актуальні для багатодітних сімей з великою ванною (санвузлом) або для непобутового використання — у молодшій школі, дитячих садках, ігрових студіях.
  6. Унітази для людей із інвалідністю. Конструктивні особливості можуть бути різними, але суть одна — спростити експлуатацію для даної категорії користувачів.

Плюс для комерційного застосування або на додаток до стандартної сантехніки у великих санвузлах можна встановити і пісуар.

Сьогодні найчастіше вибирати доводиться між компактами та окремими унітазами. Причому рішення нерідко залежить від варіанта монтажу. Функція біде також вітається, але вибір моделей з нею невеликий, тому нерідко доцільніше взяти звичайний унітаз і окремий гігієнічний душ.

2. Монтаж

За способом встановлення виділяють дві великі групи унітазів:

  1. Підлогові. Традиційний варіант із розміщенням на підлозі. Характерний для унітазів-компактів. Такий монтаж простий і недорогий, забезпечує легке обслуговування зливного бачка. Щоправда, є й мінуси: ускладнений догляд простору за унітазом та необхідність вибирати висоту чаші при покупці. Окремими варіаціями підлогового встановлення можна вважати кутову і пристінну (приставну). Перша дає змогу раціонально використовувати місце у стиснених умовах, але може ускладнювати підведення комунікацій. Приставний монтаж допомагає приховати або знизити помітність каналізаційних труб, що підвищує загальну естетичність.
  2. Підвісні. Чаша кріпиться до стіни, а бачок, як правило, прихований, що виглядає акуратно, красиво і стильно. Плюс набір води не чутний та легко виконувати вологе прибирання під унітазом. На етапі монтажу можна визначити оптимальну висоту розміщення чаші з урахуванням зросту користувачів. Але саме встановлення складніше, передбачає застосування інсталяційної системи, яка коштує майже як унітаз. Крім того, інсталяція зазвичай має глибину близько 15 см і займає за висотою до 1.2 метра, а в найменших санвузлах такі втрати простору можуть бути більш критичними, ніж розміщення компакта.

Основні відмінності підлогового та підвісного монтажу зведені до таблиці:

Параметри порівняння Підлоговий монтаж Підвісний монтаж
Загальна естетика нижче вище
Вибір висоти чаші на етапі покупки на етапі монтажу
Прибирання навколо унітазу складніше простіше
Шумність вище нижче
Монтаж легше та дешевше складніше та дорожче
Доступ до бачка відкритий утруднений

Крім власне варіанта монтажу при виборі унітаза обов'язково необхідно врахувати тип випуску (зливу). Йдеться про розташування патрубка, який підключається до каналізації. Виділяють 4 варіанти зливу, а саме:

  • Горизонтальний. Злив спрямований паралельно до підлоги і, як правило, легко підключається до каналізаційних труб, які розташовані вздовж стін. Найбільш типовий варіант для Європи;
  • Косий. Зливний патрубок йде злегка під кутом до підлоги, що також підходить для звичного європейського розведення комунікацій і іноді може бути навіть зручніше за горизонтальний;
  • Вертикальний. Злив спрямований прямо вниз від унітазу. Такий випуск вважається американським, але може траплятися і в нас (якщо комунікації розташовані під підлогою).
  • Універсальний. У таких унітазах повноцінного патрубка немає, а випуск можна задати за допомогою перехідника так, як саме вам потрібно для зручного монтажу.
Важливо! Якщо вам потрібен косий випуск, а у моделі, що сподобалася, він вертикальний, то це не означає, що від неї обов'язково доведеться відмовитися. За допомогою кількох перехідників можна змінити напрямок зливу. Але конструкція комунікацій в результаті буде ускладнена, плюс унітаз доведеться далі відсувати від труб або піднімати його (і весь рівень підлоги). Ось чому в ідеалі краще відразу вибирати підходящий випуск.

Також при визначенні оптимальної моделі та способу монтажу варто звернути увагу на:

  • Попередній варіант встановлення. Якщо новий ремонт не планується, від зміни способу монтажу доведеться відмовитися;
  • Фізичні розміри сантехніки – глибину, ширину, висоту чаші та всієї конструкції (для компактів);
  • Дизайн інтер'єра. Так, підвісний варіант естетичніший і сучасніший, але якщо у вас ретро-оформлення, то, ймовірно, підлоговий монтаж більш доцільний.

3. Форма чаші

Форм-фактор чаші – це досить цікава характеристика. Вона впливає і на естетику, і на практичність у процесі експлуатації. Розберемо основні варіації:

  • Напівкругла. Це найпоширеніша форма сьогодні. Вона універсальна, не має кутів, що спрощує догляд, не надто важка та громіздка на тлі аналогів. З потенційних мінусів така форма може бути не зовсім зручна для великих користувачів;
  • Прямокутна. Досить рідкісний варіант із правильною геометрією чаші та четвіркою кутів 90 градусів кожен. Такі унітази можна вважати дизайнерськими. Коштують досить дорого. Плюс кути можуть стати причиною травмувань і ускладнювати догляд;
  • Прямокутна заокруглена. Чаша виглядає оригінальніше, ніж напівкругла. Скошені кути ефектно виглядають і запобігають травмам від випадкових зачеплень ногами. У прибиранні такі унітази теж досить прості. Коштують вони трохи дорожче, ніж напівкруглі;
  • Прямокутна з дугою. Такий унітаз спереду закруглений, а з боків та ззаду чаша має пряму геометрію. Виглядає ефектно, через кутову конструкцію може бути складніше у догляді. В іншому має такі ж плюси та мінуси, що і прямокутні заокруглені рішення.

Важливо! Вказані вище форми – це характеристики зовнішнього контуру чаші. Усередині всі моделі заокруглені, інакше б виражені стики перетворилися на місця скупчення бактерій та нальоту, суттєво збільшили б складність догляду. При цьому внутрішня геометрія чаші також може відрізнятися. Зазвичай зустрічається одна з трьох форм (тарілчаста або з полицею, козиркова, воронкоподібна).

  • Тарілчаста або з полицею. Класична геометрія, яка сьогодні вже не дуже популярна. Тут немає розбризкування води («сплеску») при експлуатації, але нижче гігієнічність – можуть поширюватися запахи, складніше догляд – частіше треба користуватися йоржиком;
  • Козиркова. Тут усі відходи відразу потрапляють у змив, «сплеску» немає, але працювати йоржиком треба майже так само часто, як і у разі з тарілчастими чашами;
  • Воронкоподібна. Така геометрія забезпечує найвищу гігієнічність та найменшу витрату води. Але «сплеск» все ж таки не виключений. У Європі саме така форма вважається найходовішою.

До речі, продовжуючи розмову про гігієнічність, варто згадати щонайменше дві цікаві функції. Так, деякі моделі мають антисплеск. Якщо ця опція заявлена, форма чаші повинна забезпечити мінімальне розбризкування води при зливі. Відповідно, покупцю не обов'язково вникати у відмінності між умовною козирковою та воронкоподібною формою.

Друга, напевно, навіть ще корисніша з погляду гігієни фішка – це безободкова конструкція. У такому унітазі немає обода, що зменшує кількість забруднень та бактерій, а значить і процедура догляду, як правило, спрощується.

Ось так виглядає унітаз у розрізі: без обідка та з ним.

4. Підведення води

Підведення визначає розташування патрубка, яким у зливний бачок унітазу надходить вода. Ця особливість актуальна насамперед для підлогових компактів, а при використанні інсталяції та підвісного монтажу особливого значення не має.

Підведення води на встановлення унітазу особливо не впливає, адже для підключення, як правило, використовуються гнучкі шланги, зате безпосередньо впливає на шумність при наборі води та естетичність. Виділяють такі варіанти підведення:

  • Бокове. Воно просте у реалізації, тому не збільшує вартість унітазу. Але це підведення шумне і нерідко помітне (негативно впливає на естетику);
  • Нижнє. Такий варіант сприяє тиші та майже непомітний для сторонніх очей. Вважається найкращим сьогодні;
  • Заднє. Воно доступне, естетичніше за бокове, але як і останнє досить шумне.

Найбільш тихе підведення води до бачка — нижнє.

5. Матеріали

Унітази найчастіше роблять із санітарного фаянсу або фарфору. Причому перший найчастіше властивий для рішень бюджетного та середнього цінового сегменту, а другий – для прогресивного та вищого. Обидва матеріали добре виглядають – візуально майже не відрізняються один від одного. Вони дуже міцні, надійні та довговічні. Через багато загальних властивостей вибір між санфаянсом і санфарфором вважати ключовим моментом, напевно, не варто. Основні відмінності цих матеріалів представлені у таблиці:

Параметри порівняння Санфаянс Санфарфор
Термін служби до 15 років до 25 років
Міцність висока ще вище
Ціна нижче вище


Зрідка у продажу зустрічаються унітази з інших матеріалів, припустимо, з металу, каменю (як натурального, так і штучного), а також акрилу. Але їх мало, це скоріше дизайнерські рішення.

Сидіння для унітазу найчастіше роблять з:

  • Поліпропілена – недорого пластику з високим рівнем міцності. Але згодом може пожовтіти, покритися подряпинами і втратити вихідний товарний вид.
  • Дюропласта – прогресивного полімерного матеріала. Зовні таке сидіння схоже на керамічне. Дюропласт надійніший, міцніший, краще протистоїть зносу, ніж поліпропілен. Але він і важчий за конкурента, тому разом з ним вітається використання доводчика (мікроліфта).

Також варто попередньо переконатися, що сидіння з кришкою включено до комплекту постачання.

6. Додаткові функції та можливості

До корисних додаткових опцій сучасних унітазів належать такі:

  • Половинний злив. Практична функція, яка дасть змогу спорожняти не весь бачок одразу, а близько половини. Це гарна нагода для економії води;
  • Круговий змив. Це функція, яка підвищує якість омивання чаші водою на тлі традиційного каскадного (вертикального) способу. Круговий змив робить унітаз дорожчим, але, як правило, знижує витрату води та рівень шуму в роботі;
  • Невеликий бачок. У цьому разі розуміється ємність до 6 літрів (зазвичай 5 л і менше). Такий варіант може бути актуальним для власників обмежених умов. При цьому коштують моделі з невеликим бачком часто дорожче стандартних, тому що тут передбачаються додаткові конструктивні фішки, спрямовані на підвищення якості змиву (та ж кругова подача) при малій кількості води;
  • Мікроліфт. Популярна опція, яка передбачає наявність у конструкції сидіння доводчика. Він забезпечує плавне опускання, виключає шум та удари об обід;
  • Антибактеріальне покриття. Спеціальна обробка унітазу, що захищає від активного розмноження бактерій, підвищує загальну гігієнічність експлуатації.

Ось як працює на практиці круговий змив:



Ще у продажу можна зустріти моделі з малюнком, причому це властиво не лише дитячим сантехнічним приладам. Плюс крім білого забарвлення сьогодні вистачає й інших кольорових гам.

7. Бренди

Від імені виробника безпосередньо залежить ціна унітазу. При цьому великої різниці у надійності самої чаші моделей із бюджетного та преміального сегмента може і не бути. А ось за оригінальний дизайн, якість фурнітури бачка, а також додаткову функціональність зазвичай треба доплатити. Плюс, наприклад, інсталяційна система перевіреного бренду теж зазвичай коштує дорожче, адже виробник заявляє вищий робочий ресурс. І тут доплата виправдана, адже за передчасної поломки потрібно буде розбирати фальш-стіну.

До відносно недорогих рішень, що непогано зарекомендували себе, можна віднести унітази таких брендів, як Cersanit і Kolo. У середньому та прогресивному сегменті варто виділити марки Duravit, Geberit, Villeroy & Boch та Ravak. Але майже кожна компанія з цієї групи має як відносно доступні, так і дорогі моделі. До топових рішень зазвичай належить сантехніка таких брендів, як Grohe, Ideal Standard, Roca і Laufen.

Сучасні унітази можуть бути дуже футуристичними.

8. Поради та висновки

Насамперед варто визначитися з типом унітаза та варіантом монтажу, який вас цікавить. Якщо робите новий ремонт і санвузол не найменший, то варіативність максимальна, хоча сучасні тенденції натякають, що краще зупинитися на підвісному унітазі з функцією біде або окремим гігієнічним душем. Якщо ремонтні роботи в плани не входять, а раніше інсталяція не була передбачена, то оптимальний варіант – модель-компакт з монтажем. Насправді оригінальні в плані дизайну рішення є і тут.

При виборі форми чаші, матеріалу виготовлення та додаткових функцій варто відштовхуватись від бюджету та інших пріоритетів, у тому числі гігієнічності, тиші, загального комфорту в експлуатації.

На завершення нагадаємо, що перед унітазом у санвузлі потрібно передбачити майданчик розміром мінімум 80 на 60 см, а в ідеалі (щоб не відчувалася тіснота) — 120 на 120 см. І далеко не завжди такий простір є. Тому часом для пошуку оптимального рішення потрібно консультуватися не лише з гарним сантехніком, а й з дизайнером.