Коли в середині 2000-х Sony з Microsoft оголосили затяжну консольну війну і почали спалювати сотні мільйонів доларів, міряючись терафлопсами, в Nintendo знизали плечима і пішли своїм шляхом. Замість продуктивності акцент був зроблений на ігровому процесі, а залізо випущеної у 2007-му році ігрової приставки Nintedo Wii сильно відставало від Xbox 360 і Sony PlayStation 3. Замість красивої «некстген графіки» японці запропонували геймерам безліч не найкрасивіших ігрових проєктів з незвичним геймплеєм, який зав'язаний на керуванні ігровим процесом за допомогою незвичайних органів управління.

Фото з магазину Nintendo у Японії.

Наприклад, сенсорний контролер Wiimote вміє орієнтуватися у просторі та відправляти сигнали про це на консоль. Тому граючи в теніс геймеру потрібно розмахувати рукою з контролером, наче це ракетка, у боксі — бити кулаками та тримати захист, а при фехтуванні тримати контролер перед собою наче меч. Згодом на додачу до Wii японці випустили контролер у вигляді танцювального килимка, допоміжний джойстик Nunchuk, віртуальний бластер для шутерів Zapper та безліч іншої екзотики, яка подарувала гравцям десятки годин унікального ігрового досвіду.

Під час четвертої війни Sony і Microsoft, у якій брали участь PlayStaion 4 та Xbox One, Nintendo знову пішла убік. У 2017 році вона представила на суд публіки портативну консоль Nintendo Switch, яка, на перший погляд, взагалі не вписувалася в ландшафт ігрової індустрії того часу. По суті це була реінкарнація легендарних портативних консолей Game & Watch і Game Boy, яка коштувала трохи дешевше за PS4, суттєво поступалася їй у потужності та знову не могла похвалитися іграми з красивою графікою. Проте консоль принесла компанії Nintendo приголомшливий успіх. Виявилося, що «жахливі та не серйозні» Mario Kart, Зельда та Super Smash вражали багатьох гравців зі стажем куди сильніше, аніж черговий ексклюзив Sony з фотореалістичною графікою та новою системою лицьової анімації.

Конструкція та ергономіка Switch: наскільки вона зручна?

Switch багатоликий.

Nintendo Switch ознаменувала собою інновацію з унікальним дизайном: її можна назвати сумішшю портативної приставки та домашньої консолі. Вона складається з невеликого планшета з LCD або OLED-екраном, з боків до нього підключається пара модулів Joy-Con з основними кнопками управління, які грають роль геймпада. У зібраному вигляді консоль нагадує Game Boy Advance, який суттєво набрав м'язової маси. У комплекті із приставкою також йде стаціонарний блок, необхідний для заряджання консолі та підключення до телевізора. Ігри можна запускати з картриджів або завантажувати цифрові версії у пам'ять.

Консоль не сказати, що велика (ширина 172 мм, вага 400 грамів), особливо за мірками сучасних смартфонів. Зверху на корпусі розташований слот для картриджів з іграми, роз'єм для навушників, кнопка включення, клавіша гучності та решітка вентиляції. Знизу розташований порт USB-C і роз'єм для док-станції. Ззаду ховається невелика висувна ніжка та слот для карток пам'яті. У оригінальної Switch на борту всього 32 ГБ пам'яті, тому якщо ви купуєте не картриджі з іграми, а їх цифрові версії, то картка пам'яті — це справжній маст хев. Охолодження у консолі активне, усередині знаходиться кулер.

З боків корпусу знаходяться вставки для знімних контролерів Joy-Con, в які вбудований гіроскоп, акселерометр, інфрачервона камера та вібромоторчики. Контролери вийшли компактними (висота 100 мм, ширина 30 мм) та зручно лягають у долоні. Розташування кнопок дублює класичні геймпади останніх років: на кожній половинці розташований стик, 4 основні кнопки і пара шифтів.

Грати вдвох з однієї консолі? Легко!

Зручність керування консоллю залежить від того, як саме власник використовуватиме «джойкони». А зробити це можна трьома різними способами.

  • У першому випадку пади підключаються з обох боків планшета, як ми згадували вище. Відчуття від гри схожі з використанням консолей 3DS або PlayStation Vita, тільки грати зручніше завдяки повноцінним стікам та шифтам.
  • Якщо консоль підключена до телевізора та гравцю не потрібен сам планшет з екраном, то джойкони з'єднуються між собою за допомогою спеціального кріплення, яке формою нагадує класичний геймпад DualShock.
  • У третьому випадку джойкони можна тримати безпосередньо в руках, ні до чого не підключаючи. Річ у тім, що 4 основні кнопки обох геймпадів функціонально дублюють один одного, тому в деякі ігри можна грати спільно з другом, віддавши йому другий джойкон.
Ігрові приставки Nintendo

Наскільки вдалою вийшла ідея гібридної консолі?

Вранці можна пограти перед телевізором, увечері — у компанії друзів.

Ідея Nintendo схрестити портативну та стаціонарну консолі безперечно вдалася. Оскільки вся начинка ховається безпосередньо всередині планшета, Switch можна будь-коли дістати з док-станції та продовжити грати на ходу. На практиці це дає гравцеві цілу пачку можливих сценаріїв використання: грати можна розвалившись перед екраном телевізора, лежачи в ліжку або сидячи у вагоні поїзда. Тобто Switch дарує досвід гри як на стаціонарній консолі, так і на портативній приставці/смартфоні. З тією різницею, що Nintendo випускає справді цікаві ігри, а більшість мобільних ігор для iOS та Android прагнуть не стільки розважити гравця, скільки вичавити з нього більше грошей.

Sony намагалася робити щось подібне зі зв'язкою PS4 + PS Vita, проте проблема була в тому, що в цій парі Vita грала роль екрана та геймпада, а картину обробляла стаціонарна консоль, тому якість зображення залежала від якості інтернет-підключення. У випадку з консолями Nintendo Switch гравцю не потрібно витрачатися на два пристрої, а потім поратися з перенесенням збережень. Все необхідне в одному місці. Також потрібно зазначити, що до однієї Wi-Fi мережі можна під'єднати кілька приставок і грати з друзями локальною мережею.

Які існують версії Nintendo Switch і чим вони відрізняються?

Switch, Switch OLED та Switch Lite.

Оригінальний Nintendo Switch вийшов у 2017-му році. Він оснащений 6.2-дюймовим LCD-дисплеєм та сховищем на 32 ГБ. Як мозок використовується процесор NVIDIA Tegra X1 з чотирма ядрами ACortex-A57, що працюють на частоті 1.02 ГГц. Об'єм оперативної пам'яті — 4 ГБ. З виходом 8-версії прошивки Nintendo додала функцію авторозгону, за допомогою якої частота ядер на нетривалий час прискорюється до 1.75 ГГц, а загальна продуктивність консолі збільшується майже на 70%.

Через 2 роки Nintendo пішла назустріч фанатам Game Boy, випустивши в продаж повністю портативну модель Switch Lite з аналогічною начинкою, зменшеним 5.5-дюймовим дисплеєм та вмонтованими в корпус джойконами. Switch Lite розрахована виключно на портативне використання, вона не має док-станції і її не можна під'єднати до телевізора. Власне, звідси пішли порівняння з Game Boy.

На думку більшості фанатів бренду, найцікавішим на сьогодні варіантом є модифікація Nintendo Switch OLED 2021 випуску. Вона базується на тій же апаратній платформі, проте в ній встановлений цікавіший 7-дюймовий OLED-дисплей, обсяг сховища розширився до 64 ГБ, а до док-станції тепер можна під'єднати LAN-кабель. Багато геймерів відзначають якість матеріалів і складання, що помітно зросли, завдяки яким консоль зручніше лежить в руках, не люфтить і не скрипить при натисканні.

У що погратись?

Унікальна ігротека Nintendo.

І ось ми дісталися найцікавішої частини. Річ у тім, що компанія Nintendo як той самурай з японських притч — у неї немає мети, є лише свій унікальний шлях, з якого вона не збивається. Протягом 30 з лишком років японці продовжують випускати олдскульні мультяшні ігри про братів Маріо, Зельду, Данки Конга та Покемонів, в яких немає фотореалістичної графіки, стрілянини через укриття, королівської битви, донатів, змінних скінів та інших принад.

Що ще цікавіше, більшість ігор компанії виглядають так, ніби вийшли в далекі часи 8 і 16-бітних приставок, а коштують найчастіше дорожче за ексклюзиви для PlayStation, в розробку яких вклали сотні мільйонів доларів. Проте саме Nintendo залишається однією з найстабільніших і найприбутковіших компаній на ігровому ринку, найчастіше випереджаючи по прибутках і Sony, і Microsoft.

У чому секрет? Nintendo робить ігри з акцентом на геймплей. У них цікаво грати, адже в Nintendo використовують найрізноманітніші ігрові механіки, не соромляться експериментувати та не сприймають себе надто серйозно. Це докорінно відрізняється від філософії великих ААА-студій, які вкладають сотні мільйонів доларів у розробку проєкту, бояться будь-яких ризиків і використовують одні й ті самі ігрові механіки (привіт, стелс у кущах та стрілянина через укриття).

Наприклад, мультяшні гонки Mario Kart полюбили навіть люди, вкрай далекі від гоночних аркад і симуляторів. Замість зубодробної серйозності умовної Gran Turismo, Nintendo пропонує зібратися веселою компанією та влаштувати шалене ралі за участю Маріо, Принцеси Піч, динозаврика Йоші та інших персонажів мультивсесвіту Nintendo. По дорозі потрібно збирати різні підсилювачі та прокладати дорогу до фінішу за допомогою різноманітної зброї. І нехай це звучить як опис якоїсь дженерик гри з AppStore, грати в Mario Kart дуже весело незалежно від віку.

Вміння нетривіально розважати гравців стосується й інших проєктів Nintendo, а їх формулу мало кому вдається повторити. Наприклад, жоден із клонів командного файтингу Super Smash Bros. не добився того ж визнання, що й оригінал від Nintendo. А The Legend of Zelda: Breath of the Wild, в якій Nintendo переробила традиційну формулу із зачисткою підземель, практично всі ігрові ЗМІ поставили вище за гучні ААА-проєкти з відкритим ігровим світом, включаючи Horizon Zero Dawn, що вийшла того ж року.

Завдяки акценту на геймеплеї, а не на графіці, ігри від Nintendo старіють як добрий коньяк.

Мультфільми ≠ ігри для дітей.

Втім, необов'язково бути фанатом ігор великої N, щоб отримувати задоволення від Switch. За 5 років із лишком років на консоль портували величезну кількість кросплатформових ААА-проєктів на кшталт Doom 2016, третього Відьмака та ТES: Skyrim. Покататися на Плотві Туссентом, сидячи в таксі ― це, погодьтеся, унікальний досвід. Також на Switch постійно виходять гучні інді-проєкти на кшталт Hollow Knight, Dead Cells та Hades. А все тому, що Switch підтримує популярні двигуни Unity і Unreal Engine, а також товаришує з кросплатформовим API Vulkan, який потихеньку тіснить зі сцени пропрієтарний DirectX 12.

На цьому тлі суттєвим мінусом є цінова політика компанії. Картриджі з іграми стоять на рівні ігор для PS5, цифрові версії виходять не набагато дешевше, а сама Nintendo рідко балує гравців акціями та знижками. В результаті цього виходить парадоксальна ситуація, коли за Switch-версію Doom чи старого-доброго Bioshock у магазинах просять у рази більше, ніж за консольну чи ПК-версію. Кожен власник консолі самостійно вибирає, як із цим жити. Хтось чекає на розпродаж цифрових версій на сторонніх майданчиках, хтось як у дитинстві купує та змінює картриджі (благо вони майже не падають у ціні), а хтось порається з перепрошивкою і грає під піратськими прапорами.

Популярні ігрові приставки

Підсумок: наскільки Switch крутий і чи варто його купувати у 2022 році?

Switch ― гібрид портативної та стаціонарної ігрової приставки.

Магія консолей Nintendo полягає в тому, що вони пропонують щось нове і відмінне від банального покращення продуктивності. Switch, на щастя, не стала винятком. Цей маленький планшет творить справжні дива, легко перемикаючись між різними способами виведення картинки та схемами управління. А в його свободі є щось дуже привабливе: начебто повноцінна консоль, але при цьому абсолютно мобільна.

Граєш на ходу, потім прийшов додому, вставив консоль у док-станцію та продовжив грати з того ж місця. Після зняв з дока і пішов грати лежачи на дивані з того самого місця. Процес налагоджений як у швейцарському банку, а під час використання консолі немає думок, мовляв, у цьому випадку треба було вчинити так, а ось цю фішку я б взагалі прибрав. Swith залишає по собі лише приємний післясмак.

Щоб не здаватися фанбоєм, насамкінець слід відзначити й недоліки консолі. Про високі ціни на ігри ми говорили трохи вище. Крім цін хочеться звернути увагу на автономність. Попри те, що батарея здатна тримати заряд близько 20 годин, у більшості популярних проєктів її вистачає на 3-5 годин гри. В якості альтернативи консоль може замилити графіку і продовжити таким чином тривалість роботи батареї, але в такому випадку картинка виглядає, м'яко кажучи, не дуже красиво.

Засмучують згадки і мережеві можливості консолі. Наприклад, Nintedo вже п'ятий рік поспіль ігнорує прохання гравців додати у прошивку Discord. Та й графіка в кросплатформових проєктах відверто поступається своїм версіям для ПК та стаціонарних консолей. Приміром, той самий третій Відьмак на Switch виглядає так, ніби всі налаштування графіки викрутили на мінімум.