На прилавках магазинів охолоджувальні рідини представлені у вигляді антифризів (від англ. antifreeze — що не замерзає) і тосоловів. Відмінностей між ними небагато, але вони є.

Антифриз чи тосол?

Тосол отримав свою назву від абревіатури радянського інституту технології органічного синтезу. Інженери цього закладу розробили спиртовмісну рідину для використання в системах охолодження авто. Головний компонент тосола — етиленгліколь, доповнений всілякими добавками (гліцерином, фосфатами, глюколем і т.п.) для забезпечення опору низьким температурам та роботи при екстремальному нагріванні.

Тосоли в сучасному розумінні мало чим відрізняються за складом від антифризів. Цим народним терміном заведено іменувати» «незамерзайки» для «Жигулів», «Москвичів» та іншої спадщини радянського автопрому.

Меж між антифризами та тосолами сьогодні майже стерлася. Сама ж назва «тосол» походить ще з радянських часів, коли під нею випускалася одна конкретна охолоджувальна рідина.

Антифризи хлинули на вітчизняний ринок в «лихі 90-ті» укупі з поширенням іномарок. В основі їх складу знаходиться моноетиленгліколь — ключова фігура в рецептурі охолоджувальної рідини. Залежно від пропорцій цей компонент забезпечує необхідні низькотемпературні властивості та антикорозійний захист охолоджувальної системи автомобіля. А оскільки її конструкція складається з різних матеріалів (сталь, чавун, алюміній, мідь, гумові патрубки), у складі антифризів використовуються різні пакети присадок, які визначають придатність антифризу під певні марки автомобілів і умови їх експлуатації. Антифризи захищають систему охолодження від замерзання, корозії та накипу, оберігають гумові шланги, ущільнювачі та пластмасові деталі від висихання і розтріскування

Марки антифризів

Загальноприйнята класифікація антифризів була введена в ужиток концерном VAG (Volkswagen Audi Gruppe) приблизно в 90-х роках ХХ століття. Заповітні позначення G11 і G12 підхопили сторонні виробники охолоджувальних рідин і нині вони зустрічаються повсюдно. Однак орієнтуватися на них, як на істину останньої інстанції, не потрібно. Систематизація від VAG хоч і стала найбільш поширеною, але до двигунів інших марок авто вона часто не має жодного стосунку.

Найширше поширення набуло G-маркування антифризів від концерну VAG.

Класифікація від VAG передбачає розбивку антифризів на кілька G-груп:

Рідини групи G11 — це гібридні суміші дистильованої води та етиленгліколю з включенням невеликого пакета антикорозійних присадок органічного або неорганічного походження. Антифризи G11 забезпечують комбінований захист системи охолодження. Призначаються для старих авто випуску приблизно до 1998 року, термін служби таких рідин становить до 3 років.

Антифризи G12 — це карбоксилатні рідини на водно-етиленгліколевій основі з добавкою органічних присадок. Їх ключовою особливістю став вплив безпосередньо на вогнища корозії. Подібні антифризи підходять для алюмінієвих моторів, в системі охолодження вони не утворюють накипу і нальоту. Незамерзайки G12 виходжують до 5 років без необхідності заміни. Оригінальні антифризи цієї групи перестали випускати у 2004 році, на зміну їм прийшли «плюсові» модифікації рідин G12.

Охолоджувальні рідини марки G12+ не тільки утворюють захисну плівку в осередках виникнення корозії, але й здійснюють профілактичні заходи, щоб уникнути їх появи. Це досягається завдяки вдосконаленому пакету присадок з інгібіторами корозії на основі карбонових кислот. Міняти рідини групи G12+ необхідно через 5 років використання або 200 після тис.км пробігу.

Лобридний склад антифризів стандарту G12++ включає органічну основу і мінеральні інгібітори. Така комбінація поєднує в одному флаконі плюси органічних і неорганічних присадок, забезпечуючи ефективний точковий захист стінок двигуна від корозії. Термін служби лобридних охолоджувальних рідин G12++ вдалося збільшити до 10 років.

В антифризах групи G13 етиленгліколь замінили менш токсичним пропіленгліколем, який набагато швидше розкладається після використання. Крім того, властивості антифризів G13 дозволяють застосовувати відповідні рідини в потужних форсованих двигунах, включаючи спортивні авто. Інтервал міжсервісної заміни антифризів G13 збільшений до тих же 10 років.


Сертифіковані Фольксвагеном G-групи антифризів часто не мають жодного відношення до інших двигунів. На 100% вони придатні для використання в машинах Volkswagen, Audi, Skoda, Seat, Porche, Bentley, Bugatti, Lamborghini та Ducati. Орієнтування на vag'овскі стандарти може погубити умовний двигун японської або американської «тачки». Тож краще орієнтуватися на допуски охолоджувальних рідин безпосередньо в інструкції по експлуатації конкретно взятого автомобіля.

Про що говорить колір антифризу?

Серед автомобілістів існує хибна думка, що, мовляв, антифризи можна змішувати за їх кольором. Однак принципового впливу на характеристики колір не має: охолоджувальні рідини однакової пігментації нерідко розрізняються за стандартами виробництва і допусками виробників.

Колір антифризу — не показник його кастової приналежності до тієї чи іншої групи охолоджувальних рідин.

Класифікація антифризів за кольором була прийнята тією ж групою VAG для зручності визначення «на око» тієї чи іншої групи охолоджувальних рідин. Найчастіше антифризи з G-маркуванням фарбують в такі кольори:

  • G11 — синій або зелений;
  • G12 — червоний;
  • G12+ і G12++ — рожевий;
  • G13 — жовтий або фіолетовий.

Барвники застосовуються для виявлення дефектів з'єднання патрубків і шлангів системи охолодження. Яскравий пігмент добре помітний в ультрафіолетовому світлі під час сервісного огляду підкатного простору автотранспортного засобу.

Рідини одного кольору жодним чином не можна пов'язувати один з одним за ознакою ідентичності. Адже якщо виробник з якихось своїх міркувань вважатиме за потрібне додати в антифриз певний колір, він може це зробити. Колір охолоджувальної рідини нині став простою умовністю: доки антифриз однієї марки може бути червоним, його повний аналог від іншого бренду нерідко може бути зеленим, фіолетовим і т. п.

Які антифризи можна змішувати?

Різні групи охолоджувальних рідин змішувати не рекомендується. Доливати в розширювальний бачок необхідно антифриз тієї ж групи, що був залитий спочатку.

На зовсім вже крайній випадок допускається можливість вимушеного змішування охолоджувальних рідин за наступною схемою:

Таблиця сумісності різних груп антифризів при виникненні необхідності їх вимушеного змішування

Сумісність антифризів

Антифриз в системі охолодження

G11

G12

G12+

G12++

G13

Антифриз для доливу

G11

+

-

-

-

-

G12

-

+

-

-

-

G12+

+

+

+

-

-

G12++

+

+

+

+

-

G13

+

+

+

+

+


Змішування різних за складом антифризів може обернутися цілим рядом проблем в майбутньому: корозією системи охолодження, розтріскуванням патрубків, утворенням осаду і шлаків, забиванням радіатора грубки і т. п. Все через те, що різні типи присадок в незамерзайках реагують між собою непередбачувано. У разі вимушеного змішування різних груп антифризів найкраще відразу промити систему і поміняти рідину на рекомендовану виробником.

Готові до застосування рідини та концентрати

У продажу антифризи зустрічаються у вигляді готових рідин і концентратів для змішування з водою. Моделі першої форми випуску можна лити прямо в розширювальний бачок автомобіля без додаткових маніпуляцій. Рецептура концентратів передбачає розведення вмісту дистильованою водою в певних пропорціях, які завжди вказані виробником на пакуванні.

Концентрати антифризів необхідно змішувати з дистильованою водою в зазначених на пакуванні пропорціях.

Експерименти в питаннях змішування концентрату з водою не вітаються, проте допускаються з деякими застереженнями. Наприклад, якщо розбавити антифриз великою кількістю води, температура його замерзання зменшиться. При експлуатації машини в м'яку і відносно теплу зиму це некритично, не кажучи вже про теплу пору року.

Вода в якості охолоджуючої рідини

На зорі автомобілебудування вода в системах охолодження силового агрегата авто застосовувалася повсюдно. Нині її варто заливати виключно в аварійних ситуаціях, коли не передбачається ніякої можливості роздобути антифриз. Перевагу необхідно віддавати дистильованій воді, в зовсім вже екстрених випадках можна залити в бачок і звичайну воду (не мінеральну). Майте на увазі, що вода має низьку температуру закипання і залишає після себе накип. При її використанні в якості охолоджуючої рідини систему бажано якомога швидше промити згідно з рекомендаціями виробника машини.

_____

Підбиваючи підсумки, головним критерієм вибору охолоджувальної рідини для авто є стандарт, за яким виготовлений антифриз. Не зациклюйтеся на кольорі та підбирайте модель, орієнтуючись на допуски виробника конкретно взятого автомобіля.