Порівняння Dell Alienware AW3423DWF 34.18 " чорний vs Dell Alienware AW3423DW 34.18 "

Максимальна частота зміни кадрів, підтримувана монітором на рекомендованому (максимальному) роздільній здатності.

Чим вище частота кадрів — тим більш згладженим буде виглядати рух на екрані, тим менш помітні на ньому будуть ривки і змазування. Зрозуміло, фактична якість зображення прямо залежить також від відеосигналу, але для нормального перегляду відео з великою частотою кадрів її має підтримувати і монітор.

При виборі за цим параметром варто мати на увазі, що на більш низьких роздільних здатностях, ніж максимальне, підтримувана частота кадрів може бути вище. Наприклад, модель з матрицею 1920х1080 і заявленою частотою кадрів у 60 Гц на зниженому роздільній здатності може давати 75 Гц; але частота кадрів 75 Гц вказується в характеристиках тільки в тому випадку, якщо вона підтримується на власному (максимальному) роздільній здатності монітора.

Зазначимо також, що висока частота кадрів особливо важлива для ігрових моделей (див. «Тип»). У більшості з них цей показник становить 120 Гц і вище; оптимальним варіантом по співвідношенню ціни і якості багато вважають монітори з частотою 144 Гц, однак зустрічаються і більш високі значення — 165 Гц і 240 Гц. А монітори на 100 Гц можуть являти собою як н...едорогі ігрові моделі, так і прогресивні домашні.

Оцінити всі частоти кадрів, на яких здатний працювати даний монітор, можна за заявленою в характеристиках частоті вертикальної розгортки (див. нижче).

Глибина кольору, підтримувана монітором.

Даний параметр характеризує кількість відтінків, що здатний відобразити екран. І тут варто нагадати, що зображення в сучасних моніторах будується на основі 3 базових кольорів — червоний, зелений, синій (схема RGB). А кількість біт вказується не для всього екрану, а для кожного базового кольору. Приміром, 6 біт (мінімальна глибина кольору для сучасних моніторів) означає, що екран здатний видати по 2^6, тобто по 64 відтінка червоного, зеленого і синього кольору; загальна кількість відтінків буде становити 64*64*64 = 262 144 (0,26 млн). Глибина кольору 8 біт (256 відтінків на кожен базовий колір) дає вже загальну кількість в 16,7 млн кольорів; а найбільш прогресивні сучасні монітори підтримують кольоровість в 10 біт, що дає можливість працювати більш ніж з мільярдом відтінків.

Окремої згадки варті екрани з підтримкою технології FRC; в наш час можна зустріти моделі з маркуванням «6 біт + FRC» і «8 біт + FRC». Ця технологія була розроблена для того, щоб поліпшити якість зображення в тих ситуаціях, коли вхідний відеосигнал має більшу глибину кольору, ніж екран — наприклад, якщо на 8-бітну матрицю подається 10-бітне відео. Якщо такий екран підтримує FRC — картинка на ньому буде помітно якісніше, ніж на звичайному 8-бітному моніторі (хоча і дещо гірше, ніж на повноцінному 10-б...ітному — проте екрани «8 bit +FRC» обходяться помітно дешевше).

Висока глибина кольору важлива насамперед для професійної роботи з графікою та інших завдань, що потребують високої точності передачі кольору. З іншого боку, подібні можливості помітно впливають на вартість монітора. До того ж варто пам'ятати, що якість передачі кольору залежить не тільки від глибини кольору, але і від інших параметрів, зокрема, колірного охоплення (див. нижче).

— VGA. Роз'єм, який розроблений для передачі аналогового відеосигналу ще в епоху ЕПТ-моніторів (спеціально під них). Нині вважається застарілим і поступово виходить з ужитку, зокрема, через слабку пропускну здатність, що не дає змогу повноцінно працювати з HD-контентом, а також подвійне перетворення сигналу при використанні VGA в РК-моніторах (що може стати потенційним джерелом перешкод).

— DVI. Роз'єм для передачі відеосигналу, який розроблений спеціально під РК-пристрої, включаючи монітори. Хоча першопочатково абревіатура DVI розшифровується як «цифровий відеоінтерфейс», цей інтерфейс допускає також аналогову передачу даних. Власне, існує три основних різновиди DVI: аналоговий, комбінований і цифровий. Перший різновид у сучасній комп'ютерній техніці майже вийшов з ужитку (цю функцію фактично виконує роз'єм VGA), а виключно цифровий роз'єм — DVI-D — у нашому каталозі вказується окремо (див. нижче). Тому, якщо в характеристиках монітора вказаний «просто DVI» — швидше за все, мова йде про комбінований роз'єм DVI-I. За характеристиками аналогового відеосигналу він аналогічний до описаного вище VGA (і навіть сумісний із ним через найпростіший перехідник), за цифровими можливостями — DVI-D (одноканальному, не Dual Link). Утім, у зв'язку з поширенням суто цифрових стандартів DVI-I зустрічається дедалі рідше.

— DVI-D....Різновид описаного вище інтерфейсу DVI, який підтримує виключно цифровий формат відеосигналу. Стандартний (Single Link) інтерфейс DVI-D дає змогу передавати відео з роздільною здатністю до 1920х1080 при частоті кадрів 75 Гц або 1920х1200 при частоті кадрів 60 Гц, чого вже достатньо для роботи з сучасними роздільними здатностями до Full HD включно. Крім цього, зустрічається двоканальний (Dual Link) різновид цього роз'єму, який має збільшену пропускну здатність і дає можливість працювати з роздільними здатностями аж до 2560х1600 (на 60 Гц; або 2048х1536 на 75 Гц). Відповідно, конкретний тип DVI-D залежить від роздільної здатності монітора. При цьому одноканальний екран можна підключити до двоканальної відеокарти, але не навпаки. Також зазначимо, що з роз'ємами ситуація схожа: порти Single Link і Dual Link дещо відрізняються за конструкцією, і одноканальний кабель сумісний із двоканальним входом/виходом, але, знову ж таки, не навпаки.

— DisplayPort. Інтерфейс, що спочатку створений для передачі відео (втім, може застосовуватися і для аудіосигналу - в цьому DisplayPort аналогічний HDMI). Зустрічається у багатьох сучасних моделях моніторів. Зазначимо, що монітори з входами DisplayPort сумісні також із виходами Thunderbolt (через перехідник).

Конкретні можливості цього роз'єму залежать від його версії. У сучасних моніторах трапляються такі варіанти:

• v.1.2. Найбільш рання із загальнопоширених у наш час версій, випущена у 2010 році. Саме в ній вперше були представлені такі можливості, як підтримка 3D та можливість послідовного (daisy chain) підключення кількох екранів. Версія 1.2 дає змогу передавати 5К-відео на частоті кадрів 30 к/с, робота з вищими дозволами (до 8К) також можлива, але вже з певними обмеженнями.
• v.1.3. Версія DisplayPort, випущена у 2014 році. Має у півтора рази більшу пропускну здатність, ніж v.1.2, і дає змогу передавати відео 8К на 30 к/с, 5К – на 60 к/с та 4К – на 120 к/с. Крім того, у цій версії з'явилася функція Dual-mode, що дає змогу підключатися до виходів HDMI та DVI через найпростіші пасивні перехідники.
• v 1.4. У цій версії максимальна частота кадрів при роботі з одним екраном збільшилася до 120 к/с для стандарту 8K і до 240 к/с для стандартів 4K і 5K (при цьому дані передбачається передавати зі стисненням за технологією DSC — Display Stream Compression). З інших особливостей можна згадати сумісність з HDR10 та можливість одночасної передачі до 32 каналів звуку.
• v 2.1. Версія зразка 2022 року, що використовує ту ж специфікацію фізичного рівня, що USB4. Пропускну спроможність інтерфейсу наростили вдвічі порівняно з v 1.4 (до 80 Гбіт/с, з яких передачі даних доступно 77.37 Гбіт/с). При цьому реалізовано підтримку підключення дисплеїв з роздільною здатністю аж до 16К при 60 к/с, 8К при 120 к/с, 4К при 240 Гц і 2К при 480 Гц (без додаткового використання технології DSC — Display Stream Compression). Довжина кабелів DP40 (з пропускною спроможністю 40 Гбіт/с) тепер може перевищувати два метри, а DP80 (80 Гбіт/с) – більше одного метра.

— Mini Display Port. Зменшена версія описаного вище DisplayPort, яка застосовується переважно в ноутбуках; особливо популярна у лептопах від Apple. Останнім часом намітилася тенденція заміни Mini Display Port на універсальний інтерфейс Thunderbolt; однак цей інтерфейс працює через той же роз'єм і надає ті ж можливості. Іншими словами, монітори можуть підключатися до Thunderbolt (версій 1 і 2) через штатний кабель miniDisplayPort, без використання адаптерів (для v3 перехідник все ж таки знадобиться).

— HDMI. Інтерфейс HDMI спочатку створений для передачі відео високої роздільної здатності та багатоканального звуку в цифровому вигляді по одному кабелю. Це найбільш популярний із сучасних інтерфейсів подібного призначення, виходи HDMI є практично обов'язковими як для комп'ютерних відеокарт, наприклад і для медіацентрів, DVD/Blu-ray програвачів та іншої техніки.

Наявність у моніторі кількох виходів даного типу дає змогу тримати його підключеним одночасно до кількох джерел сигналу - наприклад, комп'ютера та супутникового ТВ-тюнера. Таким чином можна перемикатися між джерелами через програмні налаштування, не пораючись з перепідключенням кабелів, а також використовувати функцію PBP.

При цьому сам порт має різні версії, а найпоширеніші в наш час такі:

• - V.1.4. Найраніша версія з активно застосовуваних у наш час; з'явилася у 2009 році. Підтримує роздільну здатність до 4096х2160 при 24 к/с, а в стандарті Full HD (1920х1080) частота кадрів може досягати 120 к/с; можлива також передача 3D-відео.
• - V.2.0. Версія, представлена у 2013 році як масштабне оновлення стандарту HDMI. Підтримує 4K відео з частотою кадрів до 60 к/с (завдяки чому також відома як HDMI UHD), а також до 32 каналів звуку та до 4 аудіопотоків одночасно. Також у цій версії з'явилася підтримка надширокого формату 21:9.
• - v.2.1. Досить значне, порівняно з версією 2.0 оновлення, представлене наприкінці 2017 року. Подальше підвищення пропускної спроможності дозволило передбачити на підтримку дозволів до 8К на 120 к/с включно. Також були внесені покращення щодо роботи з HDR. Зазначимо, що для всіх можливостей HDMI v 2.1 потрібні кабелі типу HDMI Ultra High Speed, хоча базові функції доступні і зі звичайними кабелями.

— USB З (DisplayPort AltMode). Ще один різновид USB-інтерфейсу, який використовується для роботи з відеосигналом. Має невеликі розміри (не набагато більше microUSB) та двосторонню конструкцію, що дає змогу підключати штекер будь-якою стороною – це робить Type З зручнішим, ніж попередні стандарти. При цьому відзначимо, що подібний монітор може бути розрахований на підключення до виходу USB З (принаймні, саме такий кабель-перехідник може поставлятися в комплекті), цей момент не завадить уточнити окремо.

— Інтерфейс Thunderbolt. Thunderbolt є протоколом передачі даних (застосовується у пристроях Apple), пропускна спроможність у якому сягає 40 Гбіт/с. Сам роз'єм як і швидкість залежить від версії: Thunderbolt v1 і v2 використовує miniDisplayPort (див. вище), монітори з входами Thunderbolt не обов'язково сумісні з оригінальними виходами miniDisplayPort - цю сумісність не завадить уточнити окремо. А Thunderbolt v3 оснований на роз'єм USB З (див. вище).

- KVM-перемикач. Наявність у моніторі перемикача KVM – Keyboard, Video, Mouse. Цей модуль дає змогу керувати двома або більше комп'ютерами за допомогою одного монітора, однієї клавіатури та однієї миші, швидко перемикаючись між різними ПК (наприклад, "стаціонарником" та ноутбуком). KVM-перемикач підвищує продуктивність праці за необхідності використання кількох комп'ютерів одночасно чи по черзі і дає змогу позбутися безладу на робочому столі. Для перемикання з одного комп'ютера на інший достатньо буквально одного натискання миші у фірмовому програмному забезпеченні або запрограмованої кнопки на клавіатурі.

- Сенсор освітленості. Датчик відстежує яскравість навколишнього освітлення. Застосовується переважно для автоматичного підстроювання яскравості самого монітора особливо обстановки: наприклад, якщо в кімнаті темніє, зображення на екрані теж можна зробити більше тьмяним, а під сонячним світлом для нормальної видимості яскравість повинна бути високою. Це забезпечує додатковий комфорт для користувача, а також сприяє економії енергії.

- Сенсор присутності. Датчик, який визначає наявність людини перед екраном. Найчастіше використовується для автоматичного керування сплячим режимом: якщо перед монітором певний час нікого немає, підсвічування екрана вимикається, а після повернення користувача - вмикається назад. Це сприяє економії енергії та збільшує...термін служби матриці. Крім того, датчик може стати в нагоді і для більше специфічних завдань - наприклад, для контролю присутності співробітника на робочому місці.

- PBP (Picture by Picture). Можливість відображення на моніторі одночасно двох "картинок" - з двох різних джерел, кожен з яких підключений до свого відеовходу. Така можливість може виявитися дуже корисною у випадках, коли доводиться працювати одночасно з двома пристроями — наприклад, з ноутбуком і основним системним блоком. Зображення з обох пристроїв зазвичай виводиться пліч-о-пліч. Зазначимо, що для ефективної роботи PBP екран має бути досить великим, тому ця функція зустрічається здебільшого серед моніторів із відповідною діагоналлю – від 27” і вище.

- Flicker Free. Технологія керування яскравістю, що усуває зайве мерехтіння екрана. Ідея цієї технології полягає в тому, щоб зменшувати яскравість зображення безпосередньо за рахунок зниження яскравості підсвічування (тоді як у моніторах без Flicker Free яскравість регулюється за рахунок включення та вимкнення підсвічування з великою частотою). Завдяки відсутності мерехтіння знижується навантаження на очі та нервову систему, і робота з монітором (особливо тривала) стає більше комфортною.

- AMD FreeSync. Сумісність монітора з технологією AMD FreeSync. Як випливає з назви, ця технологія використовується в графічних адаптерах AMD - наприклад що шукати монітор з такою сумісністю варто, якщо у вашому комп'ютері стоїть відповідна відеокарта. А загальна ідея FreeSync полягає в тому, щоб узгодити частоту кадрів монітора та частоту відеосигналу з відеокарти. Подібна необхідність виникає у світлі того, що в деяких випадках частота кадрів відеосигналу може «плавати» (особливо це характерно для сучасних ігор та інших ресурсомістких завдань); а розбіжність із частотою оновлення монітора може призводити до появи нерівностей, ривків та інших артефактів. FreeSync дає змогу уникнути цього.
Зазначимо, що в даному випадку йдеться про оригінальну версію даної технології — підтримка FreeSync Premium і Premium Pro вказується окремо, про ці версії див. нижче. Аналогічне рішення від NVIDIA зветься G-Sync; воно також описано нижче.

- AMD FreeSync Premium Pro. Найбільш просунута (на початок 2020 року) версія описаної вище технології FreeSync раніше відома як AMD FreeSync 2 HDR. Як випливає з першої назви, однією з особливостей цієї версії є підтримка HDR. Крім того, для FreeSync Premium Pro заявлено частоту кадрів не нижче 120 к/с при роздільній здатності Full HD, а також функцію компенсації низької частоти кадрів (LFC). Суть цієї функції полягає в тому, що коли частота кадрів вихідного відеосигналу падає нижче за мінімальну частоту, підтримувану монітором — один і той же кадр виводиться на екран кілька разів, що дає змогу зберегти максимальну плавність «картинки». За твердженням творців, FreeSync Premium Pro особливо добре працює в іграх; а багато сучасних ігор спочатку створюються для роботи з цією технологією.

- AMD FreeSync Premium. Проміжний варіант між базовою технологією AMD FreeSync та просунутою FreeSync Premium Pro. Докладніше обидві ці версії технології описані вище; а FreeSync Premium не має підтримки HDR (на відмінність від версії Pro), проте працює з тією ж частотою кадрів (не нижче 120 к/с при роздільній здатності 1920x1080) і також використовує технологію компенсації низької частоти кадрів LFC.

- NVIDIA G-Sync. Технологія узгодження частоти кадрів монітора та частоти кадрів відеосигналу, що використовується у відеокартах NVIDIA. Необхідність у такому узгодженні виникає через те, що у деяких випадках частота кадрів відеосигналу може «плавати» (особливо це притаманно сучасних ігор та інших ресурсомістких завдань); а розбіжність із частотою оновлення монітора може призводити до появи нерівностей, ривків та інших артефактів. Аналогічна технологія від AMD зветься Freesync (див. вище).
Зазначимо, у цьому випадку мається на увазі підтримка оригінальної технології G-Sync, спочатку закладена під час виробництва. Підтримка більше сучасної G-Sync Ultimate, як і відповідність G-Sync Compatible, вказуються окремо (див. нижче).

- NVIDIA G-Sync Ultimate. Різновид описаної вище технології G-Sync, що передбачає не просто узгодження частоти кадрів з відеокартою, а й низку покращених характеристик самого монітора. Так, моделі з даним маркуванням обов'язково підтримують HDR (причому за дуже високим стандартом - не нижче DisplayHDR1000), а також мають широке колірне охоплення, нерідко вимірюване по DCI P3 (про те і інше див. вище). Більшість таких моніторів належать до ігрових (див. «Тип»).

- NVIDIA G-Sync Compatible. Ця особливість вказується для моніторів, які спочатку не створювалися для використання з технологією G-Sync (див. вище), проте за підсумками тестування виявилися сумісні з нею. Всі подібні пристрої – це моделі з функцією AMD FreeSync (також описано вище), які були протестовані nVIDIA і показали здатність повноцінно працювати ще й із G-Sync. З точки зору користувача різниця полягає в тому, що монітори G-Sync Compatible обходяться помітно дешевше за аналоги з G-Sync, проте можуть поступатися їм за якістю картинки — для таких моніторів не проводяться додаткові тести на якість зображення, обов'язкові для пристроїв з початковою підтримкою G -Sync.

- Adaptive Sync. Підтримка екраном технології адаптивної кадрової синхронізації VESA Adaptive-Sync. Функція націлена на синхронізацію частоти оновлення дисплея із частотою кадрів графічного процесора, щоб зменшити затримку, мінімізувати артефакти та усунути візуальні розриви зображення. Екрани з сертифікацією Adaptive-Sync повинні працювати з частотою оновлення від 120 Гц за промовчанням, причому кадрова частота повинна бути в змозі знизитися до 60 Гц. Реальний час відгуку таких дисплеїв має становити не менше 5 мс. Важливо, що технологія VESA Adaptive-Sync доступна лише для інтерфейсу DisplayPort версії не нижче 1.2a.

- Сертифікація CalMAN. Наявність монітора сертифіката «СalMAN Verified». Такий сертифікат видається високоякісним екранам після перевірки та калібрування з використанням CalMAN – професійного набору програмних інструментів, що застосовується для роботи з кольором та регулювання кольори передачі матриць. Точність цих інструментів така, що вони користуються навіть голлівудські кінематографісти; а у разі моніторів сертифікація CalMAN є додатковою ознакою високої якості – вона означає, що кольори на такому екрані відображатимуться максимально достовірно. Подібні моделі призначені переважно для професіоналів, що працюють з кольором, а також для цінителів високоякісного відеоконтенту.

- Сертифікація Pantone. Наявність у монітора сертифіката Pantone Validated — тобто свідоцтва про відповідність колірній системі Pantone (PMS). Це професійна колірна система, створена однойменною компанією і широко застосовується в дизайні та поліграфії. Одна з базових ідей Pantone полягає в тому, щоб кожен колір залишався незмінним на всіх етапах роботи – від узгодження загальної ідеї до друку/випуску кінцевого продукту; для цього всім охопленим системою відтінкам присвоюються кодові назви, які використовуються в роботі. У разі моніторів сертифікація Pantone означає, що при роботі з матеріалами та програмними інструментами, що використовують дану колірну схему, кольори на екрані максимально точно відповідатимуть фактичним відтінкам Pantone. Підкреслимо, що про ідеальну відповідність не йдеться (ЖК-матриці фізично не здатні адекватно відобразити деякі відтінки); крім того, монітори з такою сертифікацією можуть мати різне колірне охоплення — як у відсотках, наприклад і по системах, що використовуються для позначення (sRGB, Adobe RGB, DCI P3 — див. вище). Однак навіть якщо колір знаходиться за межами можливостей екрана, він відображатиметься настільки точно, наскільки це взагалі можливо. Тому для професійних завдань, пов'язаних із інтенсивним використанням Pantone, варто обирати саме монітори з офіційною сертифікацією; як приклад подібних завдань можна назвати друк іміджевої поліграфії.