Порівняння Cybex Eezy S Twist Plus 2 vs Anex E-Type 3 in 1

Загальна конструкція коляски.

Крім традиційних різновидів — класичних моделей (з люлькою) і прогулянкових (із сидячим місцем) — у наш час можна зустріти також універсальні коляски, які бувають 2 в 1 і 3 в 1, трансформери та прогулянкові коляски спортивного призначення. Ось більше детальний опис кожного різновиду:

— Прогулянкова. Коляски, розраховані на сидяче положення дитини. Місце для малюка в таких колясках називають «прогулянковий блок»; фактично це сидіння особливої конструкції. У деяких моделях таке сидіння може нахилятися практично горизонтально, що дає маленькому пасажиру можливість подрімати. Тим не менш, всі прогулянкові коляски призначаються для більше-менш підрослих дітей, здатних самостійно сидіти — тобто не молодше 6 – 8 місяців.
Також зазначимо, що в даній категорії зустрічаються коляски з можливістю встановлення люльки. Фактично такі моделі є універсальними (див. нижче); але якщо люлька від початку не входить до комплекту поставки — коляску прийнято все ж відносити до прогулянкових.

— Прогулянкова (спортивна). Різновид прогулянкових моделей (див. вище), призначений для батьків, які цінують активний спосіб життя: спортивну коляску можна використовувати не тільки при спокійн...ій ходьбі, але і під час пробіжки. Такі коляски зазвичай оснащуються трьома колесами досить великого діаметра, а також мають велику ширину шасі (див. нижче); все це дає додаткову стійкість і прохідність, в тому числі на нерівних дорогах. Крім цього, в конструкції можуть передбачатися специфічні функції для додаткової зручності і безпеки — наприклад, ремінь, що фіксує руку батька на ручці коляски, або додаткові гальма, що спрацьовують при випусканні коляски з рук.

— Універсальна. Коляски, які штатно комплектуються як мінімум двома (а то й трьома) змінними блоками: люлькою, де дитина перебуває в лежачому положенні, прогулянковим блоком для сидіння, а іноді — ще й автокріслом групи 0+. Батьки самі вибирають, що саме встановити на шасі. Основна зручність даного варіанта полягає в тому, що однією коляски вистачає на весь «колясочний» вік дитини: до 6 – 8 місяців використовується люлька, потім можна поступово переходити на прогулянковий блок. Правда, універсальні коляски дорожче і менш зручні в зберіганні, ніж трансформери (див. нижче), які мають аналогічні можливості. З іншого боку, люлька і прогулянковий блок, виконані окремо, зручніше і надійніше, ніж «люльки-прогулянки», застосовувані в трансформерах.
Варто враховувати, що деякі універсальні моделі можуть поставлятися в альтернативних варіантах комплектації — наприклад, «люлька+автокрісло». Так що при покупці такої коляски не завадить уточнити набір аксесуарів, які поставляються з нею.

— Коляска-трансформер. Коляски, в яких посадкове місце — так звана «люлька-прогулянка» — може трансформуватися з люльки в прогулянковий блок і назад. Це дає ті ж можливості, що і в універсальних моделях (див. вище): одну і ту ж коляску можна використовувати як в перші місяці життя дитини, коли для неї потрібна люлька, так і в подальшому, коли можна возити малюка вже в сидячому положенні. Однак, на відміну від універсальної коляски, в трансформері для такого переналаштування не потрібно переставляти основний блок; це дає відразу декілька переваг. По-перше, формат основного блоку можна змінювати в будь-який момент – у тому числі буквально на ходу; для цього не потрібен змінний прогулянковий блок або люлька. По-друге, люлька-прогулянка займає менше місця при зберіганні, ніж два окремих блоки.

— Класична. Коляски, які комплектуються тільки люльками; деякі допускають також встановлення прогулянкового блоку, як в універсальних моделях, але якщо такий блок не входить до комплекту — коляска вважається класичною. Нагадаємо, люльки призначаються переважно для дітей до 6 – 8 місяців, які ще не здатні нормально сидіти в прогулянковому блоці; іншими словами, даний різновид колясок підходить переважно для найменших дітей. Саме тому «класика» в наш час особливою популярністю не користується.

Ручка для перенесення люльки, як випливає з назви, встановлюється на люльці і полегшує її перенесення з місця на місце, наприклад, якщо потрібно зняти люльку для чищення, а потім поставити назад. Ручка може мати різну форму - у вигляді дуги, прикріпленої до бортів люльки, у вигляді вирізу в капюшоні і т.п.

У колясках з цією функцією сидяче місце — прогулянковий блок можна закріпити в одному з двох положень, на вибір: обличчям до батьків (проти ходу руху) або особою від батьків (по ходу). Кожен варіант має свої переваги: у першому випадку малюк може бачити знайоме обличчя і менше нервує, а при розташуванні по ходу руху йому зручніше розглядати навколишній світ.

Зазначимо, що аналогічну роль відіграє перекидна ручка (див. вище). Однак при перекиданні такої ручки на іншу сторону коляски саму коляску, по суті, доводиться везти задом наперед, що незручно і може використовуватися лише як тимчасовий захід. Якщо ж прогулянковий блок може закріплюватися в двох положеннях — обидва ці положення є рівноцінними, однаково зручними. З іншого боку, якщо змінити напрям потрібно всього на хвилину-дві, то простіше перекинути ручку, а не переставляти знімний блок. Тому в сучасних колясках можуть передбачатися відразу обидві ці функції: і перекидна ручка, можливість кріплення по ходу/проти руху.

Система амортизації призначена для того, щоб згладжувати поштовхи і струси від нерівностей на дорозі. Найбільшою популярністю в наш час користуються моделі з пружинними системами; також можна зустріти амортизацію шарнірного та подвійного типу, а в досить великій кількості колясок ця функція і зовсім відсутня. Ось основні особливості кожного варіанта:

— Пружинна. Системи амортизації на основі класичних пружин, встановлених на окремих колесах. Застосовуються у всіх видах колясок, крім класичних (див. «Конструкція»). У найпростіших моделях використовується один набір пружин, у більш прогресивних можуть передбачатися додаткові функції для підвищення комфорту — наприклад, технологія гасіння ударів/вібрацій SAS. В будь-якому разі, амортизаційні системи цього типу прості і водночас практичні, ефективні і надійні.

— Шарнірна. Тип амортизації, застосовуваний у колясках з люльками — класичних, універсальних, трансформерах. Каркас, на якому встановлена люлька або прогулянковий блок, в таких моделях кріпиться до основи коляски за допомогою особливих перемичок-коромисел, які і відіграють роль амортизаторів. В якості перемичок можуть використовуватися ремінні петлі, такі системи теж можуть відносити до шарнірних. В будь-якому разі, даний тип амортизації відмінно підходить саме для люльок. По-перше, хід коляски виходить максим...ально плавним і м'яким, що сприяє комфорту та міцному сну дитини (та й батькам везти коляску помітно простіше, особливо по нерівній поверхні). По-друге, люльку на такій колясці можна похитувати взад-вперед, заколисуючи дитину. З іншого боку, подібні системи слабо придатні для прогулянкових рам з поворотними передніми колесами; а вихід з ладу одного амортизатора веде до перекосу люльки.

— Подвійна. Найчастіше під цим терміном розуміються описані вище пружинні системи, оснащені додатковими амортизаторами на рамі коляски. Такі системи сприяють максимальному зменшенню вібрацій, по ефективності вони можуть наближатися до шарнірних (див. вище). З іншого боку, м'якість підвіски може створювати незручності при подоланні бордюрів та інших нерівностей: щоб підняти передні колеса коляски, доводиться сильно натискати на ручку.

— Відсутня. Коляски без амортизації слабо підходять для нерівних поверхонь: в подібних умовах коляску буде сильно трясти, що створює як дискомфорт для малюка, та й незручність для батьків. З іншого боку, такі моделі мають і переваги перед колясками з амортизацією. По-перше, за рахунок відсутності зайвих деталей вони коштують помітно дешевше, а сама конструкція виходить максимально простою і водночас надійною. По-друге, без амортизації простіше долати бортики і інші перешкоди: щоб підняти передні колеса, досить невеликого натискання на ручку. По-третє, такі коляски менше розгойдуються на згладжених, хвилеподібних нерівностях покриття.

Коляски, в яких люлька / прогулянковий блок мають поворотну конструкцію і можуть розгортатися відносно основи (навколо вертикальної осі).

Зміст цієї функції може бути різним — залежно від того, чи передбачена в колясці перекидна ручка (див. вище). Якщо така ручка є, то поворотний блок доповнює її, забезпечуючи додаткову зручність. Річ у тім, що при перестановці перекидної ручки передні і задні колеса коляски фактично міняються місцями, що може створювати труднощі при русі; щоб уникнути цього, змінивши положення ручки, можна розгорнути поворотний блок — і колеса знову займуть вказане їм положення.

Якщо ж перекидної ручки в колясці немає, то поворотний блок фактично замінює її, даючи змогу розгортати малюка, що сидить в колясці, в потрібну сторону — наприклад, обличчям вперед на прогулянці, обличчям до батьків під час сну. При цьому, знову ж таки, передні і задні колеса залишаються на своїх звичайних місцях.

Таким чином, дана особливість у будь-якому разі забезпечує додаткову зручність. З іншого боку, поворотне кріплення помітно позначається на вартості конструкції і дещо знижує її надійність, а тому зустрічається досить рідко.

Можливість відрегулювати ручку коляски по висоті. Ця функція дає змогу оптимально підлаштувати довжину ручки під зріст батька. Вона буде особливо корисною, якщо батьки розрізняються за зростанням, при цьому кожен з них регулярно возить візок.

Зазвичай, регулювання висоти здійснюється за допомогою опускання або підняття верхнього сегмента ручки, а в просунутих реалізаціях за неї відповідає телескопічний механізм. Висувна ручка робить коляску більше адаптивною до різних ситуацій та умов. Наприклад, вона може бути подовжена для більше комфортної ходьби або скорочена для зручності використання в тісних просторах.

Тип коліс, встановлених на колясці.

Найбільшою популярністю в наш час користуються гумові колеса, в тому числі надувні. Пластикові колеса застосовуються переважно в недорогих колясках для додаткового зниження вартості, а гелеві, навпаки, вважаються досить прогресивним варіантом. Також широкого поширення набули поліуретанові колеса та колеса зі спіненої гуми EVA. Ось більше докладний опис кожного з цих різновидів:

— Гумові. В даному випадку маються на увазі колеса, що мають суцільну шину з гуми. Такі шини обходяться недорого, при цьому вони мають досить м'який хід, не шумлять і непогано згладжують нерівності дороги; саме це і зумовило їх популярність в сучасних колясках. Правда, такі колеса трохи менш зручні і ефективні на нерівних поверхнях, ніж надувні та гелеві (див. нижче) — з іншого боку, вони коштують помітно дешевше, не вимагають спеціального обслуговування, не бояться пошкоджень і можуть використовуватися на колесах будь-якого діаметра, в тому числі дуже невеликого.

— Надувні. Колеса з гумовими надувними шинами. Такі шини м'якше, ніж звичайні гумові (див. вище), а самі колеса зазвичай мають досить великий розмір. Це дає змогу коляскам, які мають цю особливість, з легкістю рухатися по нерівних поверхнях, а також долати досить...високі бордюри та інші перешкоди. Головним недоліком надувних шин можна назвати порівняно високу вартість. Крім того, за ними треба стежити — періодично підкачувати, щоб тиск не падав — а також берегти від порізів і проколів: при розгерметизації така шина стає непридатною для використання. З іншого боку, у разі колясок обслуговування надувних коліс не складає особливих труднощів, а самі покришки робляться досить товстими, і вірогідність їх пошкодження невелика.

— Пластикові. Колеса виконані з пластику; як правило, з цього матеріалу робиться і шина, і обід, хоча зустрічаються окремі моделі з металевими ободами. Ключові переваги даного варіанта — простота і невисока вартість. З іншого боку, пластикові колеса не відрізняються міцністю і надійністю; а через твердість вони практично не гасять вібрації і сильно шумлять. Так що пластик застосовується переважно в порівняно недорогих колясках з невеликими колесами, розрахованими на рівну поверхню.

— Гелеві. Колеса, схожі за конструкцією з надувними (див. відповідний пункт), однак заповнені не повітрям, а спеціальним гелем. Головна перевага цього варіанта — нечутливість до дрібних проколів і порізів: виходячи назовні, гель, що знаходиться в шині, при контакті з повітрям майже миттєво застигає, ефективно запечатуючи місце пошкодження. Крім того, подібні колеса практично не вимагають обслуговування — їх не потрібно накачувати. До недоліків гелевих шин можна віднести високу вартість і трохи більшу жорсткість, ніж у надувних (хоча по м'якості ходу такі колеса все одно помітно перевершують гумові і тим більше пластикові).

– Поліуретанові. Колеса із суцільною шиною з поліуретану характеризуються гарною маневреністю та амортизацією, стійкістю до проколів та довговічністю. Також поліуретановим колесам не страшні сильні перепади температур, до того ж вони недорого коштують. Цей тип коліс зустрічається у всіх поширених різновидах колясок.

– EVA. Колеса із спіненої гуми мікропористої структури. Для матеріалу EVA характерні високі показники пружності та еластичності, відмінні амортизаційні та зносостійкі якості. Разом з тим колеса зі спіненої гуми мають невелику вагу і забезпечують колясці м'який хід. Їх не можна проколоти або порізати, проте в холодну зимову погоду колеса EVA стають жорсткими.

Діаметр передніх коліс, встановлених у візку.

Чим більше колесо - тим краще воно долає перешкоди і нерівності, тим зручніше везти коляску по бруду, снігу та іншим "складним" поверхням. У той же час передні колеса не такі важливі для прохідності, як задні: наприклад, для подолання перешкод коляску нерідко піднімають "на дибки", нахиляючи на себе, і при цьому працюють тільки задні колеса. Тому діаметр у передніх коліс може бути помітно меншим, ніж у задніх. Тут варто відзначити, що невеликий розмір також має свої переваги – колеса виходять легшими.

Якщо ж говорити про конкретні цифри, що розмір до 15 см вважається дуже скромним, 16 - 20 см - невеликий, 21 - 25 см - середній, 26 – 30 см — більший за середній, а більше 30 см — великим.

Діаметр задніх коліс, встановлених в колясці.

Чим більше колесо — тим краще воно долає перешкоди і нерівності, тим зручніше везти коляску по бруду, снігу і інших «складним» поверхням. Для задніх коліс ці моменти найбільш актуальні: приміром, перевозячи коляску через перешкоди, її зазвичай нахиляють на себе, так що передні колеса опиняються в повітрі, а долати перешкоду доводиться заднім колесам. З іншого боку, невеликі колеса менше важать і легше розганяються, вони краще підходять для рівних поверхонь. Так що вибирати коляску за цим показником варто з урахуванням того, якими шляхами її доводиться возити. Якщо ви плануєте переміщатися по рівних підлог, хорошому асфальту і пандусах для колясок — варто вибрати невеликі колеса, до 20 см. Для пересіченій місцевості, їзди по бруду і снігу, регулярного подолання сходинок і бордюрів має сенс звернути увагу на колеса в 30 см і більше. А діаметр в 20 – 30 см є проміжним варіантом — він підійде, якщо доводиться їздити переважно по рівних поверхнях, однак зрідка виникає необхідність долати перешкоди.