Порівняння Computherm T70RF vs Computherm Q7 RF

Тип обладнання, для якого призначений регулятор.

Сучасні терморегулятори і системи автоматики можуть призначатися:

– Для різних типів котлів — газовий, електричний, твердопаливний.
— Для обігрівачів і теплих підлог – одночасно для того й іншого: особливості управління в обох варіантах дуже схожі, що дає змогу з легкістю об'єднати їх в одному пристрої.
— Для насосів – а саме для циркуляційних насосів систем опалення. Це допоміжне призначення, яке, як правило, зустрічається не саме по собі, а в поєднанні з одним або декількома варіантами, описаними вище.
— Для теплових насосів. Тепловий насос, нагадаємо, забезпечує перенесення тепла з навколишнього середовища в приміщення, забезпечуючи обігрівання. (За схожим принципом працюють кондиціонери, проте їх основне завдання — охолодження).
— Для фанкойлів. Фанкойл являє собою пристрій, що охолоджує або нагріває повітря за рахунок пропускання його через систему трубок з циркулюючим по ним теплоносієм. А за необхідний нагрівання або охолодження теплоносія відповідає інший компонент системи — чилер, що встановлюється зазвичай поза приміщенням. Особливістю таких кліматичних систем є те, що більшість з них може застосовуватися не тільки для обі...грівання в холодну пору року, але і для охолодження — в спекотну.
— Для зовнішніх установок. Регулятори для різного кліматичного обладнання, що встановлюється поза приміщеннями. Це можуть бути, наприклад, антикригові системи, пристрої для прогрівання трубопроводів, чилери для систем «чилер – фанкойл» тощо. Конкретну спеціалізацію регулятора варто уточнювати за офіційною документацією.

У багатьох моделях об'єднуються відразу кілька варіантів призначення; наприклад, більшість пристроїв під електрокотли цілком сумісні і з газовими котлами.

У будь-якому разі призначення – це перший критерій, на який варто звертати увагу при виборі. Якщо регулятор першопочатково не призначений для вашого пристрою – інші його характеристики вже не мають значення.

Штатний спосіб встановлення регулятора.

— В монтажну коробку. Встановлення в стандартну монтажну коробку розеткового типу. Простіше кажучи, регулятор монтується на стінку на кшталт звичайного вимикача або розетки (найчастіше навіть монтажні розміри співпадають, хоча є й винятки). Для монтажу, швидше за все, доведеться попрацювати перфоратором, зате прилад виявиться надійно закріплений і водночас буде займати мінімум місця.

— Накладної. Накладний монтаж зазвичай передбачає підвішування на стіну; при цьому подібні прилади зазвичай мають плоску форму, із невеликою товщиною. Накладний монтаж простіше вбудовування, проте дещо менш надійний — при невдалому збігу обставин пристрій можна зачепити і серйозно пошкодити.

— Вбудований в котел. Встановлення терморегулятора безпосередньо на котлі. Даний варіант є традиційним для приладів, які використовуються в твердопаливних котлах (див. «Тип»), керуючих горінням через ланцюжок, приєднану до повітряній заслінці, однак може зустрічатися і в інших різновидах регуляторів — наприклад, розрахованих на газові котли. У першому випадку такий спосіб встановлення обумовлений конструктивними особливостями приладу (див. «Довжина ланцюжка»). У другому випадку монтаж на котел спрощує конструкцію і її встановлення, але водночас робить регулятор не дуже зручним: з одного боку, у конструкції відсутній виносний блок,...з підключенням якого пов'язані певні клопоти, з іншого — для регулювання термостата доведеться щоразу підходити до котла, що далеко не завжди зручно.

— На DIN-рейку. Монтаж на спеціальну металеву рейку, яка також може використовуватися для заземлення. Такі рейки стандартно застосовуються в електричних щитах; відповідно, пристрої з таким монтажем варто вибирати в тому випадку, якщо їх планується розміщувати на щитку, в розподільній шафі і т. ін. Найчастіше такий спосіб встановлення використовується в промисловому обладнанні, хоча може знадобитися і для житлового приміщення. Зазначимо, що існує кілька різновидів і розмірів DIN-рейок. Найпопулярніша у вітчизняній техніці — «омега-типу» шириною 35 мм і висотою 7,5 мм, однак можуть зустрічатися і інші варіанти. Тому перед покупкою регулятора з таким монтажем вкрай бажано уточнити його сумісність з посадочним місцем.

— Переносний. Пристрої, що не передбачають постійної установки на одному і тому ж місці. За визначенням використовують бездротове підключення (див. вище). Відзначимо, що найчастіше переносні термостати оснащуються підставками для установки на столі або іншій рівній поверхні і розраховані радше на «настільне» застосування, ніж на роль портативного пульта ДУ. Тим не менш, конструкція дозволяє з легкістю переміщати такий пристрій з місця на місце, що може стати в нагоді, наприклад, у великому будинку, де в різний час доводиться перебувати в різних місцях і при цьому незручно було б щоразу бігати до настінного або вбудованому регулятору. З недоліків переносних термостатів можна згадати досить високу вартість і необхідність використання батарейки (відповідно — обмежений час роботи).

— В розетку. Термостати, що включаються в звичайну побутову розетку. Зазвичай, такі пристрої мають власну розетку на корпусі і відіграють роль перехідника вимикач, через який електричний обігрівач (або інший пристрій) підключається до мережі. При такому підключенні термостат керує живленням, що надходять від розетки: відключає його при досягненні необхідної температури і включає при необхідності. Подібні прилади надзвичайно прості в установці, до того ж з легкістю переставляються з розетки на розетку. З іншого боку, саме місце розміщення термостата загалом не дуже зручно — розетки часто знаходяться у важкодоступних і не найкращих для термодатчика місцях.

Діапазон, в якому можна виставляти температуру повітря на регуляторі. Вибір за даним показником залежить від передбачуваних умов в приміщенні і, відповідно, від особливостей самого приміщення. Так, в житловому будинку цілком достатньо нижньої межі температури на рівні 5 – 10 °С, верхнього в межах 30 – 40 °С (незалежно від того, чи йдеться про температуру повітря чи підлоги). А ось в керуючих пристроях, розрахованих на промислове використання, цей діапазон значно ширший — від мінусових температур до верхньої межі в 100 – 125 °С.

Гістерезис автоматичного регулювання температури, що забезпечується приладом.

Гістерезис в даному разі можна описати як різницю між температурами вмикання і вимикання системи, керованої термостатом. Зазвичай допустимі відхилення фактичної температури від номінальної в ту чи іншу сторону складають половину гістерезису. Наприклад, при виставленій температурі 22 °С і гістерезисі 0,5 °С регулятор увімкне нагрівання, як тільки температура в приміщенні знижується до 21,75 °С, і вимикає при її підвищенні до 22,25 °С. Відповідно, чим нижче даний показник — тим ретельніше підтримується температура і тим менше її коливання. З іншого боку, малі значення гістерезису потребують точних і дорогих термодатчиків, підвищують витрату палива/енергії і знос всієї системи, а також створюють підвищений ризик помилкових спрацьовувань (наприклад, від прохолодного протягу, що потрапив на термодатчик). Крім того, відносно невеликі коливання температури практично непомітні з точки зору комфорту людини. Тому чимало сучасних терморегуляторів мають гістерезис в 1 °С - цього, як правило, цілком вистачає для побутового застосування.

Також відзначимо, що даний параметр може бути як фіксований, так і регульований. Перший варіант простіше і дешевше, а другий дає додаткові можливості з налаштування терморегулятора під особливості ситуації.

Максимальна дальність зв'язку між приймачем і передавачем бездротового терморегулятора (див. «Підключення»), що забезпечується під час роботи на відкритому просторі або в будь-якій іншій ситуації, коли блоки знаходяться в прямій видимості один від одного і які-небудь перешкоди на шляху проходження сигналу відсутні. Фактично — це максимально можлива теоретична дальність зв'язку, забезпечується пристроєм. На практиці приймач і передавач рідко встановлюються в межах прямої видимості, тому даний параметр призначений переважно для приблизної оцінки можливостей зв'язку та порівняння з іншими моделями.

— Дисплей. Наявність власного екрану в конструкції регулятора. Такий екран зазвичай являє собою найпростішу ЖК-матрицю з сегментними цифрами. Тим не менш, навіть на такий екран можуть виводитися вельми різноманітні дані (у тому числі температура з точністю до часток градуса), і дана функція помітно розширює можливості термостата і робить його більш зручним. Зазначимо, що дисплей має сенс встановлювати насамперед в електронні моделі (див. «Тип пристрою»), для таких термостатів він є практично обов'язковим (а ось в механічних, навпаки, майже не використовується).

— Захист насоса від "закисання". У неробочий час — наприклад, між опалювальними сезонами — на деталях циркуляційного насоса системи опалення можуть утворюватися відкладення, здатні ускладнити обертання крильчатки, знизити ефективність роботи насоса, а то і взагалі вивести його з ладу. Це явище називають «закисанием». Щоб уникнути його в автоматичних регуляторах може передбачатися захист від закисання: періодично (раз у кілька тижнів) насос ненадовго включається в роботу, що перешкоджає утворенню відкладень (і видаляє вже утворилися).

— Функція «відпустка». Спеціальний режим, передбачений на випадок тривалої відсутності людей в будинку (наприклад, під час відпустки — звідси і назва). В режимі відпустки можна задати підтримання певної температури на кілька днів (наприклад, тиждень; максимальн...а тривалість залежить від моделі термостата). При цьому в деяких моделях функція обьединить з захистом від замерзання (див. нижче) і дозволяє виставляти тільки мінімальну температуру (зазвичай 5 °С); в інших температурний режим відпустки може програмуватися.

— Режим Random. Режим, що передбачає включення різних функцій опалення у випадковому порядку (але не викликаючи критичних навантажень на систему опалення). Найбільш популярний варіант використання цієї функції — імітація того, що вдома хтось є; це може зупинити зловмисників, які планують крадіжку у відсутність господарів.

— Управління через Інтернет. Можливість керування регулятором через Інтернет. Сам пристрій зазвичай підключається до Мережі через Wi-Fi, а особливості управління можуть бути різними. Наприклад, в одних моделях потрібно використовувати фірмове додаток, встановлений на смартфон або планшет, в інших досить відкрити в будь-якому браузері спеціальну сторінку. Однак у будь-якому разі дана функція дозволяє керувати системою опалення віддалено з будь-якої точки земної кулі. Це може бути надзвичайно зручно в непередбачених ситуаціях — наприклад, якщо за час відсутності господаря на вулиці різко потепліло. Крім того, при управлінні через Інтернет можуть бути доступні додаткові можливості — такі, як розширене програмування таймера.

— Захист від замерзання. Функція, що запобігає замерзання теплоносія в системах опалення. Вода при замерзанні розширюється, що може призвести до механічних пошкоджень і розгерметизації системи. Щоб уникнути цього регулятори з даною функцією здатні «стежити, щоб температура теплоносія не опускалася нижче 5 °С, і при необхідності включати нагрівання для підтримки температури. Ця функція актуальна насамперед для випадків, коли відключену систему опалення необхідно залишити без догляду в холодну пору року.

— Захист від дітей (блокування). Можливість блокування панелі керування регулятора, щоб допитливий малюк не зміг збити його налаштування. Блокування, зазвичай, включається і відключається так, щоб це легко міг зробити дорослий, але не дитина — наприклад, одночасним натисканням певних клавіш.

— Лічильник годин роботи обігрівача. Вбудований лічильник, що відслідковує загальний час роботи опалення. Ця функція значно полегшує спостереження за режимом роботи та витратами тепла, позбавляючи користувача від необхідності вести облік вручну і даючи змогу відслідковувати робочий час навіть при повній відсутності кого-небудь поблизу.

— Калібрування датчика t. Можливість калібрування температурного датчика термостата. На практиці можуть виникати ситуації, коли показання температурного датчика з тих чи інших причин відрізняються від фактичної температури в приміщенні — наприклад, регулятор встановлений недалеко від електроприладу, що виділяє тепло і яке збиває налаштування, а перемістити ні те, ні інше пристрій не можна. Для таких випадків і передбачається калібрування — внесення поправки до свідчення термодатчика. Наприклад, якщо термометр посеред кімнати показує 20 °C, а датчик регулятора — 22 °С, можна внести в термостат поправку до -2 °С, і відображається на регуляторі температура буде відповідати істинній. Зрозуміло, поправку можна брати і «в умі», не переналаштовуючи прилад; проте найчастіше простіше заздалегідь виставити необхідні параметри і не плутатися в підрахунках.