Порівняння Samsung Galaxy A04e 32 ГБ / 3 ГБ vs Samsung Galaxy A04 32 ГБ / 4 ГБ

Наскрізний рейтинг процесорів (незалежно від виробника чіпсету) для смартфонів на базі Android. Ґрунтується він на комплексі максимальних показників швидкодії самого процесора, шини пам'яті, графічного ядра тощо. Оцінка процесора може бути корисною для забезпечення можливості порівняння та зручного підбору аналогічних моделей.

Параметр визначає загальну швидкодію смартфона: чим більше об'єм ОЗП – тим швидше працює пристрій і тим краще він справляється з великою кількістю задач та/або ресурсомісткими додатками (за інших рівних). Це ще більше вірно у світлі того, що великі об'єми оперативної пам'яті зазвичай поєднуються з потужними процесорами. Однак напряму порівнювати між собою можна тільки апарати з ідентичними операційними системами, а у разі Android — з однаковими версіями та редакціями цієї ОС (докладніше про це див. «Операційна система»). Пов'язано це з тим, що різні ОС і навіть різні версії однієї ОС можуть помітно відрізнятися за вимогами до RAM. Наприклад, iOS, завдяки гарній оптимізації під конкретні пристрої, здатна ефективно працювати з 3 ГБ оперативної пам'яті. Для сучасних версій Android у звичайній редакції (не Go Edition) згадані 3 ГБ фактично є необхідним мінімумом. Під таку ОС краще мати хоча б 4 ГБ чи 6 ГБ RAM. У висококласних апаратах з потужною електронною «начинкою» можна зустріти і більш вражаючі цифри — 8 ГБ або навіть 12 ГБ і більше.

Специфікація, якій відповідає вбудована пам'ять телефону.

Від специфікації залежить насамперед швидкість роботи пам'яті, і, відповідно, швидкодія апарата в цілому (особливо під час роботи з великими об'ємами даних або ресурсномісткими додатками). В наш час зустрічається дві базові специфікації — eMMC і UFS; кожна з них має кілька версій. Загалом найбільш швидкими і прогресивними на сьогодні є накопичувачі з UFS 3.1 та UFS 4.0, однак вони і коштують відповідно, а тому застосовуються переважно в смартфонах преміумкласу. А більш детальний опис цих стандартів виглядає так:

— eMMC. Один з найбільш простих і доступних стандартів твердотільної пам'яті — наприклад, саме цю специфікацію використовує більшість флешок. В смартфонах і інших портативних гаджетах цей стандарт був загальноприйнятим до 2016 року, коли почалося впровадження UFS; однак і зараз він досить популярний — переважно завдяки невисокій вартості і низькому енергоспоживанню. А ось швидкості у eMMC помітно нижче, ніж у UFS. Так, у найновішій версії eMMC 5.1 A (2019 рік) швидкість читання складає до 400 МБ/с, а більш рання і поширена версія eMMC 5.1 передбачає до 250 МБ/с в режимі читання, до 125 МБ/с в режимі послідовного запису і всього лише до 7,16 МБ/с при випадковому запису (простіше кажучи, в режимі роботи з додатками).

— UFS. Стандарт твердотільних накопичувачів, створений як більш швидкий та досконалий спа...дкоємець eMMC. Крім збільшених швидкостей обміну даними, в UFS був змінений ще й формат роботи — він повністю дуплексний, тобто читання і запис можуть здійснюватися одночасно (тоді як у eMMC ці процеси виконувалися по черзі). Також була значно підвищена ефективність в режимі випадкового читання і запису, що позитивно позначилося на якості роботи з додатками. Конкретні ж швидкості обміну даними та особливості роботи залежать від версії UFS, у наш час на ринку можна зустріти такі варіанти:

• 2.0. Найбільш рання з версій, що зустрічаються в сучасних смартфонах; була випущена ще в 2013 році. Забезпечує швидкість передачі даних до 600 МБ/с на одну лінію і до 1,2 ГБ / с на дві лінії, максимально доступні в цій версії. Ті ж показники має більш нова версія 2.1, однак вона доповнена рядом важливих нововведень. Тому пам'ять UFS 2.0 в мобільних телефонах використовується дуже рідко.
• 2.1. Перша з версій, що одержали поширення в мобільних телефонах; була випущена в 2016 році.За показниками швидкості не відрізняється від описаної вище версії 2.0, а основні відмінності полягають в деяких удосконаленнях. Зокрема, в UFS 2.1 були впроваджені індикатор стану («здоров'я») накопичувача, можливість віддаленого оновлення прошивки, а також ряд рішень, спрямованих на підвищення загальної надійності.
• 2.2. Розвиток стандарту UFS 2.x, представлений влітку 2020 року. Ключовим поліпшенням є впровадження функції WriteBooster (яка першопочатково з'явилася в UFS 3.1); ця функція дозволяє значно збільшити швидкість запису і, відповідно, загальну продуктивність в задачах на кшталт запуску додатків.
• 3.0. Версія, випущена в 2018 і реалізована «в залізі» роком пізніше. Пропускна здатність була збільшена до 2,9 ГБ/с на дві лінії (1,45 ГБ/с на одну, були впроваджені нові версії електронного протоколу M-PHY (фізичний рівень) і заснованого на ньому Uniрro, підвищена надійність роботи з даними і розширений температурний режим роботи контролерів (в теорії він може становити від -40 °С до 105 °С). Застосовується UFS 3.0 переважно в досить прогресивних смартфонах, хоча в подальшому можна очікувати поширення цієї специфікації і на скромніші моделі.
• 3.1. Спадкоємець стандарту UFS 3.0, офіційно представлений на початку 2020 року. Позиціонується як специфікація, створена спеціально для мобільних пристроїв високої продуктивності та спрямована на збільшення швидкості роботи при максимальному зниженні енергоспоживання. Для цього в UFS 3.1 реалізовано низку нововведень: енергонезалежний кеш Write Booster для прискорення запису; спеціальний режим енергозбереження DeepSleep для відносно простих і недорогих систем; а також функція Performance Throttling Notification, що дозволяє накопичувачу подавати на керуючу систему сигнали про перегрівання. Крім того, в даному стандарті може додатково передбачатися підтримка розширення HPB, що підвищує швидкість читання.
• 4.0. У версії UFS 4.0 удвічі збільшили пропускну спроможність на смугу (23.2 Гбіт/с на лінію) і приблизно на 46% покращили показники енергоефективності (порівняно з попередньою специфікацією 3.1). Модулі пам'яті стандарту UFS 4.0 забезпечують максимальну швидкість читання до 4200 МБ/с, записи до 2800 МБ/с. Висока пропускна здатність робить стандарт пам'яті ідеальним для 5G-смартфонів.

Результати тестів вказуються або молодшій моделі в лінійці або конкретній моделі, зроблено це для більшого розуміння продуктивності моделей телефонів, якщо ви порівнюєте телефони за цими параметрами. Наприклад, у моделі 128 ГБ є результати тестування, а у моделі на 256 ГБ у мережі немає інформації, в обох моделях ви побачите однакове значення, яке дасть розуміння загальної продуктивності пристрою. Але якщо редакція має інформацію окремо по кожній моделі, то буде на кожну модель заповнені свої результати тестів, і модель з великим об'ємом ОЗП матиме більші значення.

Результат, показаний пристроєм під час проходження тесту продуктивності (бенчмарка) AnTuTu Benchmark.

AnTuTu Benchmark є комплексним тестом, розробленим спеціально для мобільних пристроїв, в першу чергу смартфонів і планшетів. Під час перевірки він враховує ефективність роботи процесора, пам'яті, графіки та систем введення-виведення, забезпечуючи таким чином досить наочне враження про можливості системи. Чим кращий результат — тим більша кількість балів видається за підсумками. І високопродуктивними за рейтингом AnTuTu вважаються смартфони, які набрали понад 900 балів.

Як і будь-який бенчмарк, цей тест не дає абсолютної точності: той самий апарат може показувати різні результати, зазвичай з відхиленнями в межах 5-7 %. Ці відхилення залежать від багатьох факторів, не пов'язаних безпосередньо з системою – починаючи від завантаженості пристрою сторонніми програмами і закінчуючи температурою повітря під час тестування. Так що говорити про істотну різницю між двома моделями можна лише в тому разі, якщо різниця в їх показниках виходить за межі згаданої похибки.

Характеристики основного об'єктиву тилової камери, встановлених у телефоні. У моделях з кількома об'єктивами (див. «Кількість об'єктивів») основним вважається «вічко», що відповідає за базові можливості зйомки і не має вираженої спеціалізації (ширококутний, телеоб'єктив тощо). Тут можуть вказуватися чотири основні параметри: роздільна здатність, світлосила (досить часто зустрічається оптика з високою світлосилою), фокусна відстань, додаткові дані матриці.

Дозвіл(у мегапікселях, МП)
Дозвіл матриці, яка використовується для основного об'єктиву. Бюджетні варіанти оснащуються модулем на 8 МП і нижче, багато моделей мають камеру 12 МП / 13 МП, також останнім часом популярна тенденція до нарощування мегапікселів. Часто в смартфонах можна зустріти основний фотомодуль на 48 МП, 50 МП, 64 МП та навіть 108 МП.

Від роздільної здатності сенсора безпосередньо залежить найбільша роздільна здатність одержуваного зображення; а висока роздільна здатність «картинки», у свою чергу, дає змогу краще відображати дрібні деталі. З іншого ж боку, саме собою збільшення числа мегапікселів може призвести до погіршення загальної якості зобра...ження — через менший розмір кожного конкретного пікселя зростає рівень шумів. У результаті безпосередньо роздільна здатність камери на якість зйомки впливає слабко - більше залежить від фізичного розміру матриці, особливостей оптики та різних конструктивних хитрощів, що застосовуються виробником.

Світлосила
Світлосила визначає здатність об'єктиву пропускати світло. Записується вона дрібним числом, наприклад f/1.9. При цьому чим більше кількість в знаменнику - тим нижче світлосила, тим менше світла проходить через оптику інших рівних. Тобто, наприклад, об'єктив f/2.6 буде «темнішим», ніж f/1.9.

Висока світлосила дає камері низку переваг. По-перше, вона покращує якість зйомки за низького освітлення. По-друге, з'являється можливість знімати на малих витримках, зводячи до мінімуму ефект «ворушки» і розмиття предметів, що рухаються в кадрі. По-третє, на світлосильній оптиці простіше добитися гарного розмиття фону (боке) — наприклад, при портретній зйомці.

Фокусна відстань(у міліметрах)
Фокусною відстанню називають таку відстань між матрицею та центром об'єктиву (сфокусованого на нескінченність), при якому на матриці виходить максимально чітке зображення. Втім, для смартфонів у характеристиках вказується не фактична, а наприклад звана еквівалентна фокусна відстань (ЕФР) – умовний показник, перерахований за особливими формулами; про нього і йтиметься. За цим показником можна оцінювати і порівнювати між собою камери з різним розміром матриць (фактична фокусна відстань для цього використовувати не можна, наприклад як при різному розмірі сенсора одна і та ж реальна фокусна відстань буде відповідати різним кутам огляду).

Як би там не було, від ЕФР безпосередньо залежить кут огляду та ступінь збільшення: більша фокусна відстань дає менший кут огляду і більший розмір окремих предметів, що потрапили в кадр, а зменшення цієї відстані, у свою чергу, дає змогу охоплювати більший простір. У більшості сучасних смартфонів фокусна відстань основної камери лежить у діапазоні від 13 до 35 мм; якщо порівнювати з оптикою традиційних фотоапаратів, то об'єктиви з ЕФР до 25 мм можна віднести до ширококутних, більше 25 мм до універсальних моделей «з ухилом у ширококутну зйомку». Подібні значення вибираються з урахуванням того, що смартфони нерідко використовуються для зйомки в стиснених умовах, коли при малій відстані в кадр потрібно вмістити досить простір. Збільшення картинки, за потреби, найчастіше здійснюється цифровим способом - за рахунок запасу мегапікселів на матриці; Проте трапляються й моделі з оптичним збільшенням (див. нижче) — їм наводиться не одне значення, а весь робочий діапазон ЕФР (нагадаємо, оптичний зум здійснюється зміною фокусної відстані).

Кут огляду(у градусах) Кут огляду характеризує розмір простору, що охоплюється об'єктивом, а також розмір окремих предметів, що «видимі» камерою. Чим більший цей кут — тим більша частина сцени потрапляє у кадр, проте тим дрібнішими виходять окремі предмети на зображенні. Кут огляду безпосередньо пов'язаний з фокусною відстанню (див. вище): збільшення цієї відстані звужує поле зору об'єктиву, і навпаки.

Зазначимо, що цей параметр загалом вважається важливим скоріше для професійного застосування камери, ніж для аматорської фотозйомки. Тому дані з кута огляду наводять переважно для смартфонів, оснащених просунутими камерами — у тому числі, щоб підкреслити таким чином високий клас камер. Що стосується конкретних значень, то для основного об'єктиву вони зазвичай лежать в діапазоні від 70 ° до 82 ° - це відповідає загальній специфіці такої оптики (універсальна зйомка з упором на загальні сцени і широке охоплення на невеликих відстанях).

Додаткові дані матриці
Додаткова інформація щодо матриці, встановленої переважно об'єктиві. У цьому пункті може вказуватися як розмір по діагоналі (у дюймах), наприклад і модель сенсора, а іноді обидва параметри відразу. У будь-якому разі подібні дані наводяться в тому випадку, якщо апарат оснащений висококласною матрицею, яка помітно вирізняється на загальному тлі. З моделлю все досить просто: знаючи назву сенсора, можна знайти докладні дані щодо нього. Розмір варто розглянути докладніше.

Діагональ матриці зазвичай вказується в дрібних частинах дюйма — відповідно, наприклад, сенсор на 1/2.3" буде більшим, ніж 1/2.6". Більші матриці вважаються більше просунутими, тому що при тому ж дозволі вони дають змогу досягти кращої якості зображення. Логіка тут проста - за рахунок великої площі сенсора кожен окремий піксель також має більші розміри і на нього потрапляє більше світла, що покращує чутливість та знижує шуми. Зрозуміло, фактична якість картинки залежатиме також від інших параметрів, але загалом більший розмір сенсора, зазвичай, означає більше просунуту камеру. У просунутих фотофлагманах можна зустріти матриці з фізичним розміром 1”, що можна порівняти з датчиками зображення, що застосовуються у топових компактних фотоапаратах із незмінною оптикою.

Види комунікацій, підтримувані апаратом крім мобільних мереж.

Даний список включає два види характеристик. Перший — це безпосередньо технології зв'язку: Wi-Fi (включаючи прогресивні стандарти Wi-Fi 5 (802.11ac), Wi-Fi 6 (802.11ax), Wi-Fi 6E (802.11ax), Wi-Fi 7 (802.11be)), Bluetooth (зокрема нове покоління Bluetooth v 5 у вигляді версії 5.0, 5.1, 5.2, 5.3 та 5.4), NFC, супутниковий зв'язок. Другий різновид – додаткові функції, які реалізуються через той чи інший стандарт зв'язку: це насамперед підтримка aptX (в тому числі aptX HD і aptX Adaptive) і aptX Lossless) і навіть вбудована рація. Ось докладніший опис кожної з цих характеристик:

— Wi-Fi 4 (802.11 n). Першопочатково Wi-Fi — технологія бездротового зв'язку, яка в сучасних телефонах може застосовуватися як для виходу в Інтернет через бездротові то...чки доступу, так і для прямого зв'язку з іншими пристроями (зокрема, фотокамерами і дронами). Wi-Fi є обов'язковим для смартфонів, а ось в традиційних телефонах зустрічається вкрай рідко. Конкретно ж Wi-Fi 4 (802.11 n) забезпечує швидкість передачі даних до 600 Мбіт/с і використовує відразу два частотні діапазони — 2,4 ГГц і 5 ГГц, завдяки чому сумісний і з більш ранніми стандартами 802.11 b/g, і з більш новим Wi-Fi 5 (див. нижче). Wi-Fi 4 за сучасними мірками вважається порівняно скромним стандартом, однак для більшості задач його все одно цілком достатньо.

— Wi-Fi 5 (802.11 ac). Стандарт Wi-Fi (див. вище), який є спадкоємцем Wi-Fi 4. В теорії підтримує швидкості до 6,77 Гбіт/с, а також використовує діапазон 5 ГГц — він менш завантажений сторонніми сигналами і більш стійкий до перешкод, ніж традиційний 2,4 ГГц. В цілях сумісності в смартфоні з модулем Wi-Fi 5 може передбачатися підтримка і більш ранніх стандартів, однак цей момент не завадить уточнити окремо.

— WiGig (802.11 ad). Подальший, після Wi-Fi 5, розвиток стандартів Wi-Fi, що характеризується, насамперед, використанням діапазону 60 ГГц. За максимальною швидкістю фактично не відрізняється від Wi-Fi 5, однак вища частота збільшує пропускну здатність каналу, завдяки чому при одночасному зв'язку декількох гаджетів з одним загальним пристроєм (наприклад, роутером) швидкість зв'язку падає не так сильно, як у попередніх стандартах. З іншого боку, сигнал 802.11 ad майже не здатний проходити крізь стіни; виробники використовують різні хитрощі для компенсації цього недоліку, однак найкраща якість зв'язку все одно досягається лише при прямій видимості. Обладнання під стандарт WiGig поки що випускається порівняно мало, а з більш ранніми версіями Wi-Fi він не сумісний; тому в смартфонах зазвичай передбачається підтримка і інших стандартів.

— Wi-Fi 6 (802.11 ax). Стандарт, розроблений як безпосередній розвиток і удосконалення Wi-Fi 5. Використовує діапазони від 1 до 7 ГГц — тобто здатний працювати і на стандартних частотах 2,4 ГГц і 5 ГГц (зокрема з обладнанням попередніх стандартів), і в інших смугах частот. Максимальна швидкість передачі даних збільшилася до 10 Гбіт/с, проте основною перевагою Wi-Fi 6 стало навіть не це, а подальша оптимізація одночасної роботи декількох пристроїв на одному каналі (поліпшення технічних рішень, застосованих в Wi-Fi 5 і WiGig). Завдяки цьому Wi-Fi 6 дає найменше з сучасних стандартів падіння швидкості при завантаженому каналі.

– Wi-Fi 6E (802.11ax). Стандарт Wi-Fi 6E має технічну назву 802.11ax. Але на відміну від базового Wi-Fi 6 (докладніше див. відповідний пункт), який називається аналогічним чином, у ньому передбачається робота в незавантаженому діапазоні 6 ГГц. Загалом стандарт використовує 14 різних діапазонів частот, пропонуючи високу пропускну здатність в найбільш людних місцях з безліччю активних підключень. І він зворотно сумісний із попередніми версіями.

– Wi-Fi 7 (802.11be). Технологія, як і попередня Wi-Fi 6E, здатна працювати у трьох частотних діапазонах: 2.4 ГГц, 5 ГГц та 6 ГГц. При цьому максимальну ширину смуги пропускання в Wi-Fi 7 наростили зі 160 МГц до 320 МГц – чим ширший канал, тим більше даних він може передати. У стандарті IEEE 802.11be використовується модуляція 4096-QAM, що дає змогу вміщувати більше символів в одиниці передачі даних. З Wi-Fi 7 можна вичавити максимальну теоретичну швидкість обміну інформацією до 46 Гбіт/с. У контексті застосування бездротового підключення для стрімінгу та відеоігор дуже цікавою є впроваджена розробка MLO (Multi-Link Operation). З її допомогою можна агрегувати кілька каналів у різних діапазонах, що суттєво зменшує затримки при передачі даних, забезпечує низький та стабільний пінг. А мінімізувати затримки зв'язку за умови великої кількості підключених клієнтських пристроїв покликана технологія Multi-RU (Multiple Resource Unit).

— Bluetooth. Технологія прямого бездротового зв'язку між різними пристроями. У мобільних телефонах використовується переважно для підключення навушників, гарнітур і наручних гаджетів на зразок фітнес-браслетів, проте можливі й інші способи застосування — режим пульта ДУ, пряма передача файлів тощо. В сучасних мобільниках можуть зустрічатися різні версії Bluetooth, ось їх особливості:

• Bluetooth v 4.0. Принципове оновлення (після версії 3.0), що представило ще один формат передачі даних — Bluetooth з низьким енергоспоживанням (LE). Цей протокол розроблений переважно для мініатюрних пристроїв, що передають невеликі об'єми інформації, таких як фітнес-браслети і медичні датчики. Bluetooth LE дає можливість значно економити енергію при подібному зв'язку.
• Bluetooth v 4.1. Розвиток і удосконалення Bluetooth 4.0. Одним з ключових удосконалень стала оптимізація спільної роботи з модулями зв'язку 4G LTE — щоб Bluetooth і LTE не створювали перешкод один одному. Крім того, у цій версії з'явилася можливість одночасного використання Bluetooth-пристрою в декількох ролях — наприклад, для дистанційного управління зовнішнім пристроєм з одночасною трансляцією музики на навушники.
• Bluetooth v 4.2. Подальший, після 4.1, розвиток стандарту Bluetooth. Принципових оновлень не представив, проте отримав ряд поліпшень, які стосуються надійності і захисту від перешкод, а також покращену сумісність з «Інтернетом речей» (Internet Of Things)
• Bluetooth v 5.0. Версія, представлена в 2016 році. Ключовими нововведеннями стало подальше розширення можливостей, пов'язаних з «Інтернетом речей». Зокрема, в протоколі Bluetooth Low Energy (див. вище) з'явилася можливість збільшувати швидкість передачі даних вдвічі (до 2 Мбіт/с) ціною зменшення дальності, а також збільшувати дальність вчетверо ціною зменшення швидкості; крім того, був введений ряд поліпшень, які стосуються одночасної роботи з великою кількістю підключених пристроїв.
• Bluetooth v 5.1. Оновлення описаної вище версії v 5.0. Крім загальних поліпшень якості та надійності зв'язку, у цьому оновленні була реалізована така цікава можливість, як визначення напряму, з якого надходить Bluetooth-сигнал. Завдяки цьому з'являється можливість визначати місце розташування підключених пристроїв з точністю до сантиметра, що може стати в нагоді, наприклад, при пошуку бездротових навушників.
• Bluetooth v5.2. Наступне, після 5.1, оновлення Bluetooth 5 покоління. Основними нововведеннями в даній версії став ряд поліпшень безпеки, додаткова оптимізація енергоспоживання в режимі LE і новий формат аудіосигналу для синхронізації паралельного відтворення на декількох пристроях.
• Bluetooth v 5.3. Протокол бездротового зв'язку Bluetooth v 5.3 був узвичаєний на зорі 2022 року. З нововведень у ньому прискорили процес узгодження каналу зв'язку між контролером і пристроєм, реалізували функцію швидкого перемикання між станом роботи в малому робочому циклі та високошвидкісному режимі, покращили пропускну здатність та стабільність з'єднання за рахунок зниження сприйнятливості до перешкод. При несподіваному виникненні перешкод у режимі роботи з низьким енергоспоживанням Low Energy прискорено процедуру вибору каналу зв'язку для перемикання. Принципових нововведень у протоколі 5.3 не представлено, проте ряд якісних поліпшень в ньому очевидні.
• Bluetooth v 5.4. У версії протоколу 5.4, який представили на початку 2023 року, збільшили радіус дії та швидкість обміну даними, що добре підходить для використання у додатках, що потребують зв'язку на великих відстанях (наприклад, системах «розумного дому»). Також у Bluetooth v 5.4 удосконалили енергозберігаючий режим BLE. Ця версія протоколу використовує нові функції безпеки для захисту даних від несанкціонованого доступу, має підвищену надійність з'єднання за рахунок вибору найкращого каналу для зв'язку та запобігає втратам з'єднань через перешкоди.

— Підтримка aptX. Технологія aptX була розроблена для поліпшення якості звуку, що передається по Bluetooth. При передачі звуку в звичайному форматі, без aptX, сигнал досить сильно стискається, що позначається на якості звучання; це не критично при розмові по телефону, проте може помітно зіпсувати враження від прослуховування музики. Зі свого боку, aptX дає змогу передавати звук практично без стиснення і досягати якості звучання, порівнянної з дротовим підключенням. Такі можливості особливо оцінять меломани, які віддають перевагу Bluetooth-навушникам або бездротовій акустиці. Звичайно, для використання aptX його повинні підтримувати і смартфон, і зовнішній аудіопристрій.

— Підтримка aptX HD. aptX HD являє собою подальший розвиток і поліпшення оригінальної технології aptX, що дає змогу передавати звук у ще більш високій якості — Hi-Res (24-bit/48kHz). За заявою творців, цей стандарт дає можливість досягти якості сигналу, що перевершує AudioCD, та чистоти звуку, порівнянної з дротовим зв'язком. Останнє нерідко піддається сумніву, однак можна стверджувати, що загалом aptX HD забезпечує дуже високу якість звуку. З іншого боку, всі переваги цієї технології стають помітні тільки на Hi-Res аудіо з якістю 24-bit/48kHz або вище; у іншому разі якість обмежується не стільки особливостями з'єднання, скільки властивостями вихідних файлів.

— Підтримка aptX LL. Модифікація технології aptX, розрахована на максимальне зниження затримок при передачі сигналу. Кодування і декодування сигналу при передачі звуку через Bluetooth з aptX неминуче займає деякий час; це не критично при прослуховуванні музики, однак у відео або іграх може виникнути значна розсинхронізація між зображенням і звуком. Технологія aptX LL позбавлена цього недоліку; вона теж дає затримку, однак це запізнення виходить настільки малим, що людина його не помічає.

— Підтримка aptX Adaptive. Подальший розвиток aptX; фактично об'єднує в собі можливості aptX HD і aptX Low Latency, проте не обмежується цим. Однією з головних особливостей даного стандарту є так званий адаптивний бітрейт: кодек автоматично регулює фактичну швидкість передачі даних, виходячи з особливостей трансльованого контенту (музика, ігрове аудіо, голосовий зв'язок тощо) і завантаженості використовуваних частот. Це, зокрема, сприяє зниженню енергоспоживання і підвищенню надійності зв'язку; а спеціальні алгоритми дають змогу транслювати звук, за якістю порівнянний з aptX HD (24 біт/48 кГц), використовуючи в рази меншу кількість даних, що передаються. А мінімальна затримка передачі даних (на рівні aptX LL) робить цей кодек таким, відмінно підходить в тому числі для ігор і фільмів.

– Підтримка aptX Lossless. Наступна гілка розвитку технології aptX, що дозволяє передавати звук CD-якості бездротовою мережею Bluetooth без втрат і використання компресії. При цьому трансляція звуку з параметрами дискретизації 16 біт / 44.1 кГц здійснюється з бітрейтом порядку 1.4 Мбіт / с - це приблизно втричі швидше, ніж в редакції aptX Adaptive. Підтримку aptX Lossless почали впроваджувати з кінця 2021 року в рамках ініціативи Snapdragon Sound від Qualcomm, яка доступна на смартфонах, навушниках та колонках із процесором Snapdragon 8 Gen 1 та новішою.

— NFC-чип. NFC — технологія бездротового зв'язку на надмалих відстанях, до 10 см. Один з найпопулярніших варіантів застосування даної технології в смартфонах — безконтактні платежі, коли апарат фактично відіграє роль кредитної карти: досить піднести пристрій до терміналу з підтримкою безконтактної технології на зразок PayPass або PayWave. Інший поширений спосіб використання NFC — автоматичне з'єднання з іншими NFC-сумісними пристроями по Wi-Fi або Bluetooth: піднесені один до одного гаджети автоматично налаштовують з'єднання, і користувачеві залишається тільки підтвердити його. Технічно можливі й інші варіанти: розпізнавання смарт-карт і RFID-міток, застосування апарата в ролі проїзного, карти доступу тощо. Однак такі формати використання зустрічаються помітно рідше.

— ІЧ-порт. Інфрачервоний порт має вигляд невеликого «вічка», зазвичай, на верхньому торці телефону. Таке оснащення дає можливість перетворити телефон у пульт ДК для управління різною технікою — досить встановити відповідний додаток. При цьому зазначимо, що серед таких додатків можна знайти варіант практично під будь-який пристрій — починаючи з телевізорів і закінчуючи кондиціонерами, витяжками тощо. Відповідно, «пульт-смартфон» виходить досить універсальним.

— Рація. Вбудований модуль радіозв'язку, що дає можливість використовувати телефон в якості рації – для спілкування на відносно невеликих відстанях без використання SIM-карт. Зрозуміло, для такого спілкування буде потрібна інша рація (або телефон з цією функцією). Конкретні частоти, підтримувані вбудованим радіомодулем, варто уточнювати окремо; тим не менш, всі телефони з цією особливістю працюють в одному або декількох стандартних діапазонах. На практиці це означає, що вони здатні зв'язуватися не тільки з аналогічними телефонами, але і з класичними цивільними раціями – за умови збігу за підтримуваними діапазонами. Дальність зв'язку, як правило, досить невелика; проте, вбудована рація може виявитися досить корисною в тих ситуаціях, коли звичайний мобільний зв'язок малоефективний або недоступний. Характерні приклади таких ситуацій – перебування «далеко від цивілізації», в зоні слабкого покриття, або поїздка за кордон, де роумінг обходиться недешево.

– Супутниковий зв'язок. Функція супутникового зв'язку призначається для надсилання екстрених сповіщень рятувальним службам у надзвичайних ситуаціях. Смартфони з можливістю підключення до супутникових частот можуть спілкуватися зі службами екстреної допомоги в тих зонах, де немає покриття мобільних мереж. Для найкращого прийому сигналу від супутників користувачеві бажано перебувати на відкритому просторі. На етапі становлення функції можна передавати лише готові звернення. У перспективі планується підтримка повноцінного обміну повідомленнями через супутниковий зв'язок, однак за них стягуватиметься окрема плата.

Дротові роз'єми, передбачені в конструкції телефону.

В даному пункті зазвичай уточнюється тип універсального роз'єма (найчастіше USB-C, а також наявність гнізда mini-jack (3.5 мм) (є апарати і без такого гнізда). Також тут може вказуватися інтерфейс порту USB-C аж до високошвидкісної третьої версії ( USB-C v 3 ), розташування роз'єму 3.5 мм (виходу на навушники) і наявність додаткових портів, більш специфічного призначення.

Універсальні роз'єми застосовуються насамперед для зарядки батареї, для підключення до телефону різних аксесуарів і для з'єднання самого апарата з комп'ютером через кабель; порт 3.5 мм, зі свого боку, призначений переважно для навушників і інших аудіоаксесуарів, хоча можливі і інші формати використання. Ось більше детальний опис різних видів роз'ємів:

— USB-C. Відносно новий тип універсального інтерфейсу, свого роду спадкоємець microUSB, який все ширше застосовується в мобільних апаратах. USB-C відрізняється від попередника насамперед дещо збільшеними розмірами і зручною двосторонньою конструкцією: завдяки їй немає різниці, якою стороною вставляти штекер. Крім того, цей інтерфейс дає змогу реалізувати більше прогресивні функції, ніж microUSB — зокрема, окремі технології швидкої зарядки першопочатково створювалися саме під USB-C. Також відзначимо, що в характеристиках може уточню...ватися стандарт USB, підтримуваний роз'ємом цього типу. На сьогодні зустрічаються такі варіанти:

• USB-C 3.2 gen1. Стандарт, раніше відомий як USB 3.0 і USB 3.1 gen1. Забезпечує швидкість передачі даних до 4,8 Гбіт/с.
• USB-C 3.2 gen2. Сучасна назва стандарту, що раніше називався USB 3.1, потім USB 3.1 gen2. Швидкість підключення цього інтерфейсу може досягати 10 Гбіт/с.
• USB-C 3.2 gen2x2. Стандарт (раніше відомий як USB 3.2), що забезпечує вдвічі більшу швидкість, ніж «звичайний» USB 3.2 gen2 — тобто до 20 Гбіт/с. На відміну від попередніх версій, був створений спеціально під роз'єм USB-C.

— microUSB. Універсальний розєм, що у свій час надзвичайно широко застосовувався в портативних пристроях (за винятком хіба що техніки Apple). Є менш зручним і технічно досконалим, ніж USB-C, тому поступово втрачає популярність; тим не менш, у продажу все ще можна зустріти чимало апаратів з microUSB.

— Lightning. Фірмовий роз'єм компанії Apple, серед смартфонів застосовується виключно в iPhone. Має двосторонню конструкцію, що дає змогу підключати штекер будь-якою стороною. В сучасних «айфонах» використовується і як універсальний, і для підключення навушників (в 2016 році Apple в цих пристроях відмовилася від аудіовиходу 3.5 мм).

— Фірмовий роз'єм. Той чи інший універсальний роз'єм, що не відноситься до описаних вище типів. В наш час таке оснащення зустрічається вкрай рідко — стандартні інтерфейси є більше зручними і універсальними, оскільки дають змогу використовувати не тільки «рідні» аксесуари, але і рішення від сторонніх виробників.

— USB-A. Повнорозмірний порт USB — на зразок тих, що застосовуються в ПК і ноутбуках для підключення різної периферії. У телефонах має схоже призначення, використовується переважно для флешок та інших зовнішніх аксесуарів (конкретний набір підтримуваних пристроїв варто уточнювати окремо). Як правило, доповнюється більше традиційним універсальним роз'ємом на зразок microUSB або USB-C; в цілому, з низки причин, зустрічається дуже рідко.

— Магнітний конектор. Конектор, в якому для утримання кабелю використовується не стандартна система «штекер-гніздо», а постійний магніт. Подібні пристосування використовуються переважно в апаратах з захистом від води (див. «Захист від води»), причому найчастіше — для зарядки акумулятора і в доповнення до стандартних універсальних роз'ємів (зазвичай microUSB або USB-C). Головна зручність магнітного конектора полягає в тому, що для захисту від води йому не потрібні заглушки. Завдяки цьому, по-перше, спрощується підключення і відключення зарядника, по-друге, зводиться до мінімуму знос заглушок на стандартних портах — їх не потрібно щоразу відкривати і закривати для зарядки. Правда, для магнітного конектора підходить тільки спеціальний «рідний» кабель; однак на випадок втрати або поломки цього кабелю може передбачатися можливість зарядки звичайним способом, через традиційний універсальний роз'єм.

— Контакти для модулів. Контакти для підключення спеціальних додаткових модулів, що розширюють функціонал апарата. Таке оснащення також зустрічається в окремих захищених телефонах. Самі модулі зазвичай являють собою свого роду «чохли», що надягають на апарат з задньої сторони; в такому «чохлі» може знаходитися, наприклад, додатковий акумулятор, геймпад або навіть тепловізор.

— Mini-jack (3.5 мм). Роз'єм, застосовуваний переважно для підключення дротяних навушників і інших звукових пристроїв (наприклад, портативних колонок). Таке підключення надзвичайно популярне серед аудіоаксесуарів (причому не тільки «мобільного» призначення); так що знайти навушники, гарнітуру або колонки під цей роз'єм зазвичай не становить проблем. Крім того, гніздо 3.5 мм може застосовуватися і для більше специфічних завдань — наприклад, підключення зчитувача карт або обміну даними з фітнес-датчиками і іншим специфічним обладнанням. Втім, такі можливості використовуються рідко і потребують встановлення спеціальних додатків, а ось підключення навушників — це первісна функція такого роз'єму, доступна за замовчуванням. Так що роз'єм mini-jack нерідко називають «виходом на навушники».

— Розташування виходу на навушники. Описаний вище вихід 3.5 мм в сучасних телефонах може розташовуватися на верхньому, нижньому або боковому торці апарата. Втім, останній варіант в цілому менш зручний, ніж перші два, а тому зустрічається рідко. А вибір за даним показником залежить насамперед від того, як саме ви збираєтеся носити телефон і з якого боку до нього найзручніше буде підключати навушники; для різних ситуацій оптимальні варіанти також будуть різними.

Додаткові функції і можливості апарата.

У сучасних мобільних телефонах (особливо смартфонах) може передбачатися дуже велика додаткова функціональність. Це можуть бути як уже звичні можливості, багато з яких безпосередньо пов'язані з оригінальним призначенням апарата, так і досить нові та/або незвичайні функції. До першої категорії можна віднести кнопку екстреного виклику (часто зустрічається на телефонах для літніх людей), шумозаглушення, FM-приймач, індикатор повідомлень і датчик освітлення. Друга категорія включає сканер обличчя та відбитка пальця (останній може розташовуватися на задній кришці, збоку, спереду і навіть прямо в екрані), гіроскоп, прогресивний повноцінний ліхтарик, стереозвук, об'ємний 3D-звук, Hi-Res Audio і навіть таку екзотику, як барометр. Ось більше докладний опис кожного з цих варіантів:
<...br> — 3D сканер обличчя. Особлива технологія розпізнавання обличчя користувача — не просто за рахунок фотографування, а за рахунок побудови тривимірної моделі обличчя на основі даних зі спеціального модуля на передній панелі. Ця технологія постійно вдосконалюється, в наш час вона здатна враховувати зміну зачіски і рослинності на обличчі, наявність окулярів, макіяжу тощо. Водночас слабкими місцями поки залишається розпізнавання близнюків і дитячих обличч (на них менше індивідуальних особливостей, ніж у дорослих). Основне застосування сканера обличчя — аутентифікація при розблокуванні смартфона, вході в додатки, проведенні платежів тощо. Водночас можливі й інші, більше оригінальні варіанти використання. Наприклад, в деяких додатках сканер обличчя зчитує міміку користувача, а потім цю міміку повторює пичка на екрані телефону.

— Сканер відбитка пальця. Пристосування для зчитування відбитку пальця. Використовується переважно для авторизації користувача — наприклад, при розблокуванні апарата, при вході в певні додатки або акаунти, при підтвердженні платежів тощо. Що стосується різних варіантів розташування, то найбільшою популярністю в наш час користуються сканери в задній кришці апарата, — до такого датчика можна доторкнутися вказівним пальцем, не випускаючи смартфон з рук і практично не змінюючи хвату. Аналогічним чином працює і сканер на боковому торці, проте найчастіше для спрацьовування потрібно провести по ньому пальцем, а не просто доторкнутися. Такій формат роботи передбачається як для уникнення помилкових спрацьовувань при звичайному утриманні (зазвичай сканер знаходиться якраз під великим пальцем правої руки), так і через невелику площу датчика, що не дає змогу зчитати досить великий фрагмент відбитка без руху пальця. Зі свого боку, датчики на передній панелі деякий час тому були досить популярні, зокрема, завдяки Apple, яка першою щільно впровадила розпізнавання відбитків у свої гаджети; «яблучні» смартфони дотепер традиційно використовують саме переднє розташування сканера. Однак подібне розташування неминуче збільшує розміри нижньої рамки, тому все більшу популярність у наш час набуває інший варіант — сканери, що встановлені прямо в екрані (точніше, під матрицю екрану) і не займають зайвого місця на передній панелі.

— Стереозвук. Можливість відтворювати повноцінний стереозвук через власні динаміки телефону, без зовнішніх аудіопристроїв. Для цієї задачі динаміків повинно бути як мінімум два. Це ускладнює конструкцію і підвищує її вартість, зате позитивно позначається на якості звучання: звук виходить більш виразним і деталізованим, ніж при використанні одного динаміка, він має ефект об'ємності, а також більш високу гучність.

– Об'ємний 3D-звук. Механіка просторового об'ємного звучання з локалізацією джерел звуку в тривимірному просторі дозволяє глибоко поринути в атмосферу фільмів, насолодитися прослуховуванням аудіотреків або повністю зануритися в мобільний геймплей. Алгоритми реалізації 3D-звуку в смартфонах відрізняються щодо програмної та апаратної підтримки, проте всі вони націлені на досягнення ефекту реалістичності звукової сцени. Зазначимо, що під підтримкою об'ємного 3D-звучання можуть матися на увазі як загальнопоширені технології на кшталт Dolby Atmos або DTS:X Ultra, так і фірмові рішення від окремих аудіобрендів, що доклали руку до звукової підсистеми мобільного пристрою (AKG, JBL, Harman, Huawei/Honor Histen тощо).

– Hi-Res Audio. Підтримка мобільним пристроєм звуку високої роздільної здатності Hi-Res Audio – цифрового сигналу з параметрами від 96 кГц/24 біт. Аудіотреки у такому форматі звучать максимально близько до оригінальних задумів авторів композицій. Як результат забезпечується звучання, максимально наближене до записуваного в студії.

— FM-приймач. Вбудований модуль для прийому радіостанцій, що ведуть мовлення в FM-діапазоні. У деяких апаратах підтримуються і інші діапазони, проте найбільшою популярністю в наш час користуються саме FM (завдяки можливості передавати стереозвук), саме в ньому зазвичай ведуть мовлення музичні радіостанції. Зазначимо, що деяким апаратам для впевненого прийому може знадобитися підключення дротових навушників — їх кабель відіграє роль зовнішньої антени.

– Індикатор повідомлень. Фізично окремий світловий маячок, що пульсує або безперервно горить у відповідь на вхідні сповіщення про пропущені виклики та отримані повідомлення (зокрема з месенджерів та клієнтів соцмереж). Також лампочка-індикатор зазвичай сигналізує про низький залишок рівня заряду акумуляторної батареї смартфона і світиться під час процедури дозаправки акумулятора. Реалізація індикатора сповіщень може бути різною: в одних телефонів він однобарвний, в інших – має кольорові кодування сигналів, що гнучко регулюються під ті чи інші події через меню налаштувань. Світловий маячок дає можливість візуально оцінити наявність вхідних повідомлень без необхідності вмикати екран смартфона.

— Кнопка екстреного виклику. Окрема кнопка, призначена для використання в критичних ситуаціях. Конкретний функціонал кнопки може бути різним, залежно від моделі: відправлення «тривожних» SMS на обрані номери, автоматичний прийом дзвінків з цих номерів чи виклик на них по черзі, ввімкнення сирени тощо. В будь-якому випадку «екстрена» кнопка зазвичай робиться добре помітною, а її наявність особливо корисна, якщо телефон використовується літньою людиною (власне, в спеціалізованих апаратах, призначених для людей у віці, дана функція є практично обов'язковою).

— Шумозаглушення. Електронний фільтр, що очищує голос користувача від сторонніх шумів (звуків вулиці, гудіння вітру в решітці мікрофона тощо). Таким чином, співрозмовник на іншому кінці лінії чує тільки голос, практично без зайвих звуків. Зрозуміло, жодна система шумозаглушення не є ідеальною; однак здебільшого ця функція помітно покращує якість речі, переданої телефоном співрозмовнику.

— Гіроскоп. Пристрій, що відстежує повороти мобільного телефону в просторі. Сучасні гіроскопи, як правило, працюють по всім трьом осям і здатні розпізнавати і кут, і швидкість повороту; крім того, ця функція практично обов'язково означає наявність акселерометра, який дає змогу (крім іншого) визначати струси і різкі зміщення корпуса.

— Повноцінний ліхтарик. Наявність в телефоні прогресивного ліхтарика — більше потужного і функціонального, ніж звичайний. Конкретна конструкція і можливості такого світильника можуть бути різними. Так, в одних апаратах передбачається окремий світлодіод (або набір світлодіодів) на верхньому торці, і це джерело світла використовується тільки в якості ліхтарика. В інших (переважно смартфонах) мова йде про особливу конструкцію спалаху: він складається з декількох світлодіодів, причому для підсвічування під час зйомки зазвичай використовується лише частина з них, а для роботи в режимі світильника — все відразу. А додатковий функціонал такого джерела освітлення може включати лазерну указку, фокусування променя, регулювання яскравості тощо. В будь-якому разі більшість моделей з цією особливістю належать до захищених пристроїв з підвищеною стійкістю до пилу, вологи і ударів (однак є і винятки).

— Датчик освітлення. Сенсор, який відстежує рівень зовнішнього освітлення. Використовується переважно для автоматичного регулювання яскравості екрану: при яскравому зовнішньому освітленні вона підвищується, щоб зображення залишалося видимим, а в сутінках і темряві — знижується, що дає змогу економити заряд батареї і знижує стомлюваність очей.

— Барометр. Датчик для виміру атмосферного тиску. Сам по собі барометр тільки визначає цей тиск в поточний момент часу, а от способи використання таких даних можуть бути різними, залежно від встановленого на телефоні ПО. Приміром, деякі навігаційні додатки можуть визначати перепад висот між окремими точками на місцевості за різницею атмосферного тиску в цих точках; а в метеорологічних програмах дані з барометра можуть поліпшити точність прогнозу погоди. Також дана функція буде корисна метеочутливим людям: вона сигналізує про зміну погоди, даючи змогу визначити причину нездужань і вжити заходів для їх усунення.