Порівняння Sony HXR-NX80 vs Sony HXR-NX100

Фокусна відстань штатного об'єктива відеокамери в перерахунку на повнокадрову матрицю формату 35 мм. Також цей параметр називають «еквівалентна фокусна відстань» — ЕФВ.

Саме по собі фокусна відстань — це відстань від оптичного центра об'єктива (при фокусуванні на нескінченність) до матриці, при якій на матриці виходить максимально різке зображення. Воно є однією з ключових характеристик будь-якого об'єктива, оскільки визначає кути огляду, ступінь наближення і, відповідно, специфіку застосування оптики. Водночас порівнювати різні варіанти по фактичному фокусній відстані не можна: закони фізики такі, що при різних розмірах матриць одне і те ж фокусна відстань буде давати різні кути огляду. Тому в якості універсальної характеристики та критерії для порівняння було прийнято ЕФВ. Його можна описати як фокусна відстань, яку мав би об'єктив під матрицю 35 мм з такими ж кутами огляду.

Чим більше фокусна відстань, тим вже буде кут огляду і тим вище ступінь наближення видимої сцени. Оптика з ЕФВ до 18 мм належить до класу надширококутної («риб'яче око») і застосовується насамперед для створення художніх ефектів. Відстані до 40 мм відповідають «широкоугольникам», 50 мм дає таку ж ступінь наближення, як у неозброєного ока, діапазон 70-100 мм вважається оптимальним для портретної зйомки, а великі значення дають змогу застосовувати оптику вже в якості телеоб'єктива. Знаючи ці положення, можна приблизно оцінити можливості об'єктива і його...придатність для визначених завдань; є й більш детальні рекомендації, вони описані в спеціальних джерелах.

Також відзначимо, що зазвичай сучасні відеокамери оснащуються об'єктивами із змінною фокусною відстанню (трансфокатором), що дозволяє змінювати ступінь наближення і кут огляду; докладніше див. «Оптичне збільшення».

Світлосила штатного об'єктива відеокамери.

Даний параметр описує те, наскільки об'єктив послаблює світловий потік. Зазвичай він записується у вигляді співвідношення між діаметром чинного отвори і фокусною відстанню об'єктива, при цьому перша величина приймається за одиницю і позначається як f — наприклад, f/1.8 або f/5.6. При цьому чим менше число в такий запису — тим вище світлосила: так, у нашому прикладі перший варіант «світліше» другого. Також відзначимо, що більшість об'єктивів із змінною фокусною відстанню (див. вище) мають також змінну світлосилу — в таких випадках вона позначається діапазоном від максимальної до мінімальної (від меншого числа до більшого).

Висока світлосила важлива насамперед при зйомки в умовах слабкої освітленості: вона дозволяє фіксувати зображення, не задираючи» чутливість матриці і не створюючи додаткових артефактів у вигляді шумів, а в режимі фотозйомки — ще й працювати з більш короткими витримками (що знадобиться для динамічних сцен). Крім того, чим вище світлосила, тим нижче глибина різкості і тим простіше отримати розмитий фон. Зазначимо, що для нескладних побутових завдань цей параметр не грає вирішальної ролі, а от професійної зйомки може виявитися вельми значущим.

Максимальна роздільна здатність відео, яке здатне знімати камера. Роздільною здатністю називають розмір зображення в точках (точках); зазвичай його записують двома цифрами, які відповідають кількості пікселів по горизонталі і вертикалі.

Чим більше пікселів у зображенні, тим воно чіткіше, тим краще на ньому видно дрібні деталі, однак і розмір відеофайлів при цьому збільшується відповідно. Крім того, варто враховувати, що для повноцінного перегляду відзнятих матеріалів вам знадобиться екран відповідного роздільної здатності — інакше всі переваги зображення будуть зведені нанівець. Та й на ціну пристрою цей параметр також відчутно впливає.

Найменше значення максимального роздільної здатності, що зустрічається в сучасних відеокамерах, становить близько 720х480; якість такої «картинки» можна порівняти зі звичайним аналоговим телемовленням. Роздільна здатність 1280х720 відповідає стандарту HD, його можна зустріти серед недорогих телевізорів і моніторів, а 1920х1080 (Full HD) є найпопулярнішим варіантом серед відеотехніки середнього і топового класу. Максимальна роздільна здатність, що використовується в сучасної споживчої електроніки (включаючи відеокамери) — 4K, 4096x2160; воно характерне для самих прогресивних пристроїв.

Абсолютна більшість камер здатні працювати не тільки з максимальною роздільною здатністю, але і з декількома варіантами «скромніше» — для тих випадків, коли...невеликі обсяги файлу важливіше високої чіткості.

Найбільша частота зміни кадрів, що забезпечується камерою під час зйомки відео. Мінімальною частотою для нормального перегляду вважаються класичні 24 к/с, застосовувані в кінематографі. Водночас більшість сучасних відеокамер здатні забезпечувати до 50 – 60 к/с, а для ефекту сповільненої руху можуть застосовуватися ще більш високі частоти.

На практиці даний показник важливий насамперед під час зйомки динамічних сцен. Чим вище частота кадрів — тим більш рівним буде виглядати в кадрі швидкий рух, тим менше в ньому буде ривків і тим приємніше буде загальне враження від зображення. Зворотною стороною цього є збільшення об'єму записуваних файлів (за інших рівних умов). Тому частота кадрів може робитися регульованою — щоб оператор міг вибирати оптимальний варіант для конкретної ситуації.

Швидкість передачі даних, що забезпечується камерою при запису відео. Також цей параметр називають бітрейтом (т. е. кількістю біт за одиницю часу). Для будь-якого формату файлів, що застосовується при записі, загальне правило таке: чим вище швидкість — тим краще якість зображення (особливо для форматів, використовують стиснення з втратами). З іншого боку, висока швидкість висуває відповідні вимоги до можливостей використовуваних карт пам'яті — докладніше див. «Підтримка карт пам'яті»; та й об'єм файлу вона збільшує відповідно. Тому зазвичай сучасні відеокамери здатні працювати з різними битрейтами; це дозволяє вибрати оптимальний варіант у залежності від того, що для Вас в даний момент важливіше — максимальна якість або можливість роботи з повільною картою.

Водночас відзначимо, що з точки зору якості даний параметр має значення переважно для професійної відеозйомки. Якщо ж камера потрібна Вам для аматорських цілей — нема чого гнатися за максимальним бітрейтом: адже подібні моделі (і карти пам'яті для них) коштують відповідно.

— Наявність видошукача. Наявність в конструкції камери видошукача — спеціального оптичного пристрою у вигляді трубки з окуляром і знаходяться під ним невеликим екраном. Власне, роль цього пристрою аналогічна звичайному дисплею: наведення кадру, контроль параметрів зйомки, перегляд відзнятих матеріалів. Головна ж відмінність полягає в тому, що в даному випадку екран максимально закритий і його видимість майже не залежить від умов зовнішнього освітлення; це незамінне на яскравому сонці і в інших подібних ситуаціях, де зовнішні дисплеї «сліпнуть». Крім того, видошукач може стати в нагоді і в тому випадку, коли важлива скритність — він не дає від світу на обличчя оператора і не демаскує його; та й енергії такі системи споживають менше. З іншого боку, окуляр під час роботи необхідно підносити впритул до ока; і якщо зовнішній дисплей дозволяє тримати камеру, приміром, на витягнутій руці над головою, видошукач не дає такої свободи для маневру. Також зйомка через подібний пристрій може бути досить виснажливою, особливо для незвичних користувачів; та й з окулярами видошукачі сумісні слабо. Як наслідок, цей елемент зустрічається переважно в професійних моделях камер (див. «За напрямом»).

— Вбудована спалах. Наявність в камері спалаху — імпульсного джерела світла для зйомки фото. Найбільш популярним призначенням спалаху є підсвічування в умовах слабкої освітленості; крім того, вона може застосовуватися для...зйомки проти яскравого світла і деяких інших спеціальних завдань. В камерах, оснащених лампою підсвічування (див. нижче) ця ж лампа може грати і роль спалаху.

— Лампа підсвічування. Наявність в конструкції камери власної лампи для підсвічування недостатньо освітлених сцен. Від описаної вище спалаху ця лампа відрізняється тим, що призначена для роботи під час відеозйомки і працює в режимі постійного світла, а не імпульсами. Власна підсвічування дозволяє використовувати камеру автономно, без зовнішніх освітлювальних приладів, які не завжди можна встановити. Однак не варто забувати, що на її роботу також витрачається заряд акумулятора.

— Гарячий башмак. Гарячим черевиком (hot shoe) називають спеціалізоване кріплення для установки додаткових аксесуарів. Найчастіше його використовують для зовнішніх спалахів, але цим справа не обмежується: у гарячий башмак можуть кріпитися зовнішні видошукачі, мікрофони, GPS-модулі і багато іншого. Існує кілька загальноприйнятих стандартів цього кріплення, крім того, кожний виробник використовує свій набір додаткових контактів для управління розширеними функціями зовнішнього обладнання; це потрібно враховувати при підборі такого обладнання. Тим не менше, якщо Ви припускаєте використовувати зовнішні аксесуари — має сенс вибрати камеру з hot shoe. Більшість таких моделей належить до професійних (див. «За напрямом»), але є і виключення.

— Вбудований динамік. Наявність в конструкції камери власного динаміка. Ця функція дозволяє переглядати зняті матеріали зі звуком, не використовуючи додаткового обладнання на кшталт навушників. Зазначимо, що якість вбудованих динаміків зазвичай висока, і вони не розраховані на більш серйозні завдання (наприклад, відтворення музики); а при перегляді вони дають змогу не стільки оцінити якість аудіо, скільки визначити, чи був зафіксований той чи інший звук.

— Вбудований проєктор. Наявність в конструкції камери власного проєктора. Ця функція значно полегшує перегляд відзнятих матеріалів: вона дозволяє забезпечити досить велику «картинку» з діагоналлю в кілька десятків сантиметрів) засобами самої камери, без використання телевізорів чи інших зовнішніх екранів. Правда, для перегляду Вам знадобиться відповідна поверхня — хоча б однотонна світла стіна; а потужність самих проєкторів невелика, і при яскравому світлі зображення може бути взагалі не видно. Тим не менш, якщо відео потрібно показати відразу декільком глядачам, такий варіант, безумовно, зручніше, ніж перегляд на власному екрані камери. Крім того, на проєкторі можна дивитися будь-яке підходить за форматом відео, залите в пам'ять — простіше кажучи, використовувати камеру в ролі плеєра.

— Wi-Fi модуль. Наявність в камері власного модуля бездротового зв'язку Wi-Fi. Даний стандарт використовується для побудови комп'ютерних мереж, а з недавніх пір — ще й для прямого зв'язку між різними пристроями: ноутбуками, смартфонами, планшетами і т. ін. Конкретні можливості використання з Wi-Fi, можуть відрізнятися залежно від моделі камери і включають такі варіанти, як пряме копіювання матеріалів на зовнішній пристрій або навіть в Інтернет (наприклад на YouTube), дистанційне керування камерою, використання в ролі вебкамери (див. нижче), оновлення прошивки і т. ін. І все це здійснюється без використання дротів, дальність зв'язку може досягати 100 м, а стіни не є перешкодою (хоча і знижують «далекобійність»).

— NFC-чип. Наявність в камері чипу для бездротового зв'язку стандарту NFC. Дальність такого зв'язку — до 10 см, і в камерах вона відіграє допоміжну роль, полегшуючи бездротове з'єднання камери і зовнішнього пристрою (смартфона, планшета і т. ін.), також має чип NFC. Замість того, щоб копатися в настройках, досить піднести обидва пристрої впритул один до одного і підтвердити з'єднання по Wi-Fi (див. вище). Відповідно, даний чип встановлюється тільки в камерах, мають більш «вагомі» бездротові можливості.

— GPS-модуль. Наявність в камері вбудованого модуля супутникової навігації GPS. Сам по собі такий модуль під час роботи лише фіксує поточне місце розташування на основі даних із супутників, а от як ці дані використовуються — залежить вже від конкретної моделі камери. Найчастіше пристрої з GPS здатні як мінімум додавати до знятим матеріалами геометки — інформацію про географічні координати місця зйомки; але крім цього, можуть передбачатися і більш обширні можливості — наприклад, пошук серед матеріалів за місцем зйомки або навіть повноцінна навігація по карті.

— Знімний мікрофон. Наявність в конструкції камери кріплення для установки зовнішнього знімного мікрофона; сам мікрофон може входити в комплект поставки або придбавається окремо. Ця функція характерна для професійних моделей і аналогічних їм за функціоналом 3D-камер (див. «За напрямом») — вона дозволяє записувати звук більш високої якості і з меншою кількістю перешкод, ніж під час роботи вбудованого мікрофона.

— Функція вебкамери. Можливість підключити пристрій до комп'ютера і використовувати його в ролі вебкамери для відеодзвінків, трансляції відео безпосередньо в Мережу, прямий запис на комп'ютер і т. ін. Перевагою відеокамер перед традиційними вебкамерами є більш високий роздільна здатність і якість зображення загалом. Водночас це перевага останнім часом не надто яскраво виражено, а більш великі габарити роблять повнорозмірні камери не настільки зручними, тому широкого розповсюдження ця функція не отримала.

— Пряме копіювання на HDD. Можливість підключення зовнішнього жорсткого диска безпосередньо до камери і копіювання відзнятих матеріалів без використання комп'ютера. Ця функція буде особливо корисна в ситуаціях, коли потрібно зробити копію (наприклад, для звільнення пам'яті камери), а комп'ютера поруч немає.

— Прямий друк. Можливість підключення камери до принтера (для друку фотографій) безпосередньо, без використання комп'ютера. Власні програмні інструменти в таких моделях можуть мати досить великі можливості по керуванню печаткою: вибір зображень, друк декількох копій, формат і кількість відбитків на аркуші, якість друку, повідомлення про збої і т. ін. Зазвичай, для прямого друку використовується технологія PictBridge, використовує з'єднання по USB. Її повинні підтримувати не тільки камера, але і принтер; водночас підключення не потребує додаткової установки, установки драйверів і т. ін.

Назва моделі акумулятора, штатно встановленого в камері. Ця інформація стане у нагоді, якщо потрібно замінити що вийшла з ладу батарею, або докупити запасну. Відзначимо, що деякі моделі можуть працювати не тільки зі штатними, але і з іншими акумуляторами — наприклад, збільшеної ємності; ці моменти і моделі сумісних батарей потрібно уточнювати по офіційній документації.

Ємність штатного акумулятора відеокамери — тобто кількість енергії, яку він здатен вмістити на повному заряді. В портативній електроніці цей параметр вимірюють в мАгод; 1 мАгод відповідає кількості енергії, що дозволяє давати струм 1 мА протягом 1 години. Зрозуміло, чим вища ємність, тим довше акумулятор здатний пропрацювати; однак потрібно враховувати, що фактичне енергоспоживання і час автономної роботи сучасних камер залежить від величезної кількості факторів, починаючи від класу (див. «За напрямом») і закінчуючи характеристиками окремих електронних компонентів. Тому на практиці ємність акумулятора є чисто довідкової характеристикою, і порівнювати між собою різні моделі по ній не можна — для цього варто використовувати прямо заявлений час роботи від акумулятора (див. нижче).

Час автономної роботи відеокамери від повністю зарядженого штатного акумулятора. Зазвичай, в характеристиках вказують час роботи в режимі запису, але в ідеальних умовах — без використання додаткових функцій на зразок трансфокатора, підсвічування і т. ін., які теж «з'їдають» заряд. А за наявності видошукача (див. «Функції і можливості») зазвичай вказується час зйомки через це пристосування, а не через зовнішній дисплей. Тому на практиці час роботи від акумулятора може бути менше, але загалом даний параметр цілком наочно описує можливості тієї чи іншої камери, і різні моделі цілком можна порівнювати з нього.

Зазначимо, що для багатьох камер випускаються, крім штатних, також «посилені» акумулятори, які дозволяють збільшити автономність у 2-3 рази. Тому, якщо у вибраній моделі Вас не влаштовує час роботи, має сенс поцікавитися наявністю у продажу таких батарей.