Порівняння Gree GWH(12)QC-K6DND2D/I 35 м² vs Gree Pular R32 GWH12AGB-K6DNA1B 35 м²

Набір компонентів, що входить в комплект поставки кондиціонера.

Даний параметр вказується тільки для спліт - і мультиспліт систем (див. «Тип») — інші різновиди кондиціонерів виконуються у вигляді єдиних блоків, і для них комплектацію уточнювати просто нема чого. «Спліти» ж можуть поставлятися як в повній комплектації, так і окремими блоками (як внутрішніми, так і зовнішніми). Серед традиційних спліт-систем найбільш популярний перший варіант: таке рішення найзручніше купити готовим комплектом, а купівля окремого блока потрібно переважно при поломці одного з оригінальних блоків. А ось компоненти мультиспліт-кондиціонерів, навпаки, найчастіше продаються окремо — це дозволяє з легкістю зібрати таку систему під конкретну ситуацію, окремо купивши зовнішній блок і потрібне число внутрішніх.

Додаткові функції, передбачені в пристрої.

— Інверторний компресор. Наявність в кондиціонері компресор з інверторним управлінням потужністю. Моделі без інвертора мають лише два режими роботи — повна потужність і «вимк.»; а задана інтенсивність обігрівання/охолодження забезпечується за рахунок вмикання і вимикання компресора на певні проміжки часу. Зі свого боку, принцип інверторного управління полягає в плавній зміні потужності компресора, що дає змогу уникати постійних вмикань і вимикань. Такий формат роботи дає цілий ряд переваг: мінімальний знос, відсутність стрибків напруги і зайвого навантаження на мережу, а також комфортний (невисокий і стабільний) рівень шуму. Головний недолік інверторних моделей — досить висока вартість.

— Таймер. Функція, що дає змогу задавати час автоматичного відключення кондиціонера. Завдяки таймеру можна, наприклад, запустити кондиціонер перед відходом до сну і спокійно заснути, не переживаючи про відключення пристрою — він сам вимкнеться через заданий користувачем час. А в деяких моделях таймер є складовою нічного режиму (див. нижче).

— Авторестарт. Автоматичне відновлення налаштувань кондиціонера після відключення живлення. Простіше кажучи, при відновленні живлення пристрій з даною функцією продовжить працювати в тому ж режимі, що й до перерви з подачею енергії.

— Сенсор забрудненості повітря. Сенсор, який відстежує наявність диму, пилу та інших забруднень у повітрі, що проходить через кондиціонер. Застосування такого датчика може бути різним: одні моделі здатні самостійно запускати режим вентиляції (фільтрації повітря) при виявленні забруднень, в інших сенсор відповідає тільки за автоматичне вимикання, а вмикати вентиляцію потрібно вручну. Однак у будь-якому разі ця функція помітно полегшує спостереження за якістю повітря.

— Сенсор присутності. Датчик, що відслідковує наявність в приміщенні людей. Використовуючи дані про місцезнаходження людей в приміщення, кондиціонер може змінювати напрямок потоку в бік від людей, тим самим захищаючи від протягів. Якщо присутність людей не виявлена, то кондиціонер може перейти в режим зниженого енергоспоживання і працювати не на повну потужність, підтримуючи комфортну температуру, а залежно від реалізації даного функціоналу, може і зовсім відключатися, якщо тривалий час в приміщенні відсутня активність. Це сприяє економії енергії і дає додаткову гарантію на той випадок, якщо користувач забуде вимкнути кондиціонер вручну.

— Привод вертикальних жалюзі. Наявність власного приводу у вертикальних стулок на виході кондиціонера. Нагадаємо, в більшості моделей вихід для повітря має вигляд щілини, оснащеної двома видами заслінок – горизонтальною (зазвичай однією), по довжині, і вертикальними, по висоті. За замовчуванням привод від мотора має тільки горизонтальна стулка: це дає можливість змінювати напрямок потоку повітря по вертикалі, а також закривати повітропровід у неробочий час. Однак в деяких сучасних кондиціонерах (переважно настінних, див. «Тип») передбачається також привод вертикальних стулок – він дає змогу повертати їх з боку в бік, змінюючи напрямок потоку повітря по горизонталі. Це помітно розширює можливості з налаштування агрегату під особливості ситуації.

— Самодіагностування. Можливість автоматичного виявлення несправностей і помилок у роботі кондиціонера. Конкретні особливості роботи цієї функції можуть бути різними: в одних моделях «здоров'я» агрегата відстежується постійно або автоматично перевіряється через певні проміжки часу, в інших-подібна процедура запускається тільки вручну. Зазвичай, системи самодіагностування здатні автоматично усувати дрібні неполадки, які не потребують зовнішнього втручання; про серйозніші проблеми пристрій повідомляє користувача – наприклад, кодом помилки на дисплеї.

— Управління зі смартфона. Можливість дистанційного управління кондиціонером зі смартфона або іншого аналогічного пристрою — наприклад, планшета. Зазвичай, для цього потрібно встановити на пристрій спеціальний додаток. Таке управління може бути більш зручним і наочним, ніж використання пульта ДУ — у додатку можна передбачити різні специфічні параметри і функції, недоступні для пульта (наприклад, розклад роботи по днях тижня). Крім того, через додаток можна в реальному часі стежити за параметрами роботи кондиціонера — виставленою температурою, швидкістю, програмою тощо – і отримувати повідомлення про неполадки. А деякі моделі з цією функцією можна навіть підключати до Інтернету та отримувати доступ до управління кондиціонером з будь-якої точки земної кулі, де є доступ у Всесвітню мережу. З'єднання з управляючим гаджетом може здійснюватися по Bluetooth або Wi-Fi, залежно від моделі; в деяких пристроях для роботи цієї функції може знадобитися використання зовнішнього Wi-Fi модуля (див. нижче).

— Підключення модуля Wi-Fi. Таке оснащення помітно розширює функціонал: з'єднання по Wi-Fi може використовуватися для управління зі смартфона або навіть через Інтернет, для передачі статистики та інших службових даних на зовнішні пристрої (смартфон, ноутбук тощо), для дистанційної діагностики і усунення несправностей і т. п. Конкретний набір можливостей, пов'язаних з бездротовим модулем, варто уточнювати окремо; проте в будь-якому разі дана особливість характерна переважно для досить прогресивних моделей. Зазначимо, що сучасні кондиціонери можуть оснащуватися і вбудованими модулями Wi-Fi. Однак при покупці подібної моделі доводиться відразу доплачувати за додаткові можливості зв'язку, тоді як з окремим Wi-Fi адаптером є вибір — його можна купити як разом з кондиціонером, так і окремо, пізніше (або навіть взагалі не купувати, якщо ця функція виявиться непотрібною).

— I Feel (пульт з датчиком температури). Наявність датчика температури в комплектному пульті дистанційного управління. Зазвичай, на такому пульті знаходиться також окрема кнопка, при натисканні на яку кондиціонер заміряє температуру в місці розташування пульта ДУ, тобто в безпосередній близькості до користувача. Це дає змогу точніше регулювати мікроклімат, ніж при використанні датчика на внутрішньому блоці — пристрій оцінює температуру в місці знаходження користувача, а не в місці встановлення внутрішнього блока.

Споживана потужність кондиціонера в режимі охолодження і нагрівання; для моделей без функції обігріву, відповідно, є тільки одне число. Не слід плутати цей параметр з ефективною потужністю кондиціонера. Ефективна потужність — це кількість тепла, яке агрегат здатний «перекачати» в навколишнє середовище або в приміщення (докладніше див див. «Потужність у режимі охолодження», «Потужність в режимі обігріву»). У цьому ж пункті зазначається кількість електроенергії, споживаної пристроєм з мережі.

У всіх кондиціонерах споживана потужність в рази нижче ефективною — це пов'язано з особливостями роботи таких агрегатів. Водночас пристрою з однаковою ефективністю можуть розрізнятися по енергоспоживанню. У таких випадках більш економічні моделі зазвичай коштують дорожче, однак при постійному використанні різниця може швидко окупитися за рахунок меншого споживання електрики.

Також від цього нюансу залежать два моменти, пов'язаних з електротехнікою. По-перше, споживана потужність впливає на вимоги до живлення: моделі до 3 – 3,5 кВт можна підключати в звичайну розетку, а при більш високому енергоспоживанні потрібна живлення безпосередньо від щитка, або трифазне підключення (див. нижче). По-друге, споживана потужність потрібна для розрахунків навантаження на мережу і необхідних параметрів додаткового обладнання: стабілізаторів, аварійних генераторів, ДБЖ і т. п.

Потужність, забезпечувана кондиціонером в режимі обігрівання. Вказується за кількістю теплової енергії, що кондиціонер здатний «перекачати» із зовнішнього середовища в приміщення під час роботи в цьому режимі. Найскромніші сучасні агрегати мають потужність обігрівання в 2 – 3 кВт і навіть менше, у найбільш продуктивних вона досягає 6 – 8 кВт і більше.

При оцінці цієї потужності актуальні ті ж формули, що використовуються при розрахунках потужності традиційного опалення. Так, для повноцінного обігрівання звичайного житлового або офісного приміщення (зі стелями 2,5 – 3 м і нормальною теплоізоляцією) потрібна теплова потужність не нижче 100 Вт. Є і детальніші правила розрахунку, що дають змогу вирахувати необхідні характеристики для інших умов. А якщо мова йде про зовнішній блок, що продається окремо (див. «Комплектація»), то сенс даного параметра дещо інший – він позначає максимальну потужність внутрішнього блоку, який можна підключити до даного зовнішнього блоку для роботи в режимі обігрівання. Для мультиспліт-систем, відповідно, враховується сумарна потужність всіх внутрішніх блоків.

Нагадаємо, більшість кондиціонерів не розрахована на застосування в якості повноцінних систем опалення. Однак такий агрегат може виявитися непоганим доповненням до основної системи обігрівання; також він може стати в нагоді в міжсез...оння, коли опалення вже не працює, але зовні все ще досить прохолодно. При цьому кондиціонери менш затратні, ніж електричні обігрівачі: у обігрівача ефективна потужність дорівнює енергоспоживанню, а кондиціонер споживає набагато менше енергії, ніж «постачає» у приміщення, що обігрівається.

Також відзначимо, що для позначення ефективної потужності (у тому числі в режимі обігрівання) може також застосовуватися одиниця BTU (точніше, BTU/год). Таке позначення походить з Британії, 1 BTU (BTU/год) відповідає 0,293 Вт, а цифри в характеристиках кондиціонерів відповідають тисячам BTU/год. приміром, кондиціонер на 7 BTU буде видавати ефективну потужність в 7000 BTU/год, або близько 2 кВт. На практиці подібне маркування зручне тим, що за BTU можна з легкістю визначити рекомендовану площу стандартного приміщення (в м2): досить помножити зазначену в характеристиках на цифру 3. Так, у нашому прикладі потужності 7 BTU буде відповідати площа 7*3 = 21 м2.

Кількість повітря, що кондиціонер здатний пропустити через себе за годину.

Цей показник залежить від потужності і загального рівня пристрої, однак суворої залежності тут немає: моделі з однаковою ефективною потужністю можуть розрізнятися по швидкості циркуляції повітря. У таких випадках варто виходити з того, що більш висока швидкість сприяє рівномірному охолодження/нагріву повітря і зменшує час, необхідний для створення заданого мікроклімату; з іншого боку, більш продуктивні кондиціонери споживають більше енергії, мають більші габарити та/або коштують дорожче.

Максимальний і мінімальний рівень шуму, що виробляється кондиціонером під час роботи; для спліт- і мультиспліт-систем (див. «Тип») за замовчуванням вказується для внутрішнього блока, а дані щодо зовнішнього блока можуть уточнюватися в примітках.

Рівень шуму вказується в децибелах; це нелінійна одиниця, тому простіше всього оцінювати цей параметр за порівняльними таблицями — їх можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що, відповідно до санітарних норм, максимальний рівень постійного шуму для житлових приміщень становить 40 дБ вдень і 30 дБ вночі; для офісів подібний показник становить 50 дБ, а у виробничих приміщеннях можуть допускатися і більш високі рівні гучності. Так що вибирати кондиціонер за цим показником варто з урахуванням того, де і як планується його використовувати.

Що стосується конкретних показників, то серед найтихіших сучасних кондиціонерів зустрічаються моделі з мінімальними показниками 23 – 24 дБ, 22 – 21 дБ, а іноді навіть 20 дБ і менше. Втім, не рідкістю є і агрегати на 31 – 31 дБ і 33 – 34 дБ; така гучність, зазвичай, не створює дискомфорту в денний час, але ось вночі вже не бажана. Тим не менш, в деяких ситуаціях гучніший кондиціонер може виявитися оптимальним вибором: зниження шуму позначається на вартості, іноді дуже помітно, і якщо пристр...ій не планується вмикати на ніч — можна не переплачувати за додаткове шумозаглушення.

Коефіцієнт обігріву COP, забезпечуваний кондиціонером. Обчислюється як співвідношення теплової потужності кондиціонера в режимі обігріву до споживання електроенергії. Наприклад, якщо пристрій споживає 2 кВт і видає 5 кВт теплової потужності, то COP буде становити 5/2 = 2,5.

Чим вище цей показник — тим більш економічним є кондиціонер і тим вище його клас енергоефективності при обігріві (див. нижче). Власне, для кожного класу є свої чіткі вимоги щодо COP.

Зазначимо, що показники COP зазвичай вище, ніж іншого важливого значення коефіцієнта — EER (див. вище). Це пов'язано з технічними особливостями роботи кондиціонерів.

Також варто сказати, що з 2013 року в Європі введено у використання більш досконалий і наближений до практики коефіцієнт — SCOP. Детальніше про нього див. «Сезонний коефіцієнт SCOP обігріву»

Найменша температура зовнішнього повітря, при якій кондиціонер здатний нормально функціонувати в режимі охолодження.

Потреба в охолодженні повітря виникає не тільки в холодну погоду — наприклад, ефективний тепловідвід постійно необхідний у закритих приміщеннях з великою кількістю тепловиділяючого обладнання (таких, як серверні). А обмеження за мінімальною температурою зовнішнього повітря обумовлено тим, що велика різниця температур між конденсатором (нагрівачем) зовнішнього блока і навколишнім середовищем може призвести до пошкодження контурів.

Відзначимо, що в кондиціонерах побутового призначення цей поріг може бути досить високим — +20 °С і навіть вище (до +25 °С); втім, в побуті додаткове охолодження зазвичай потрібне для більш теплої погоди, а такі температури повітря не настільки високі, щоб викликати значний дискомфорт. А ось у професійних агрегатах мінімальна температура для режиму охолодження може бути значно нижче нуля — до -40 °С і навіть нижче.

Також варто сказати, що за наявності режиму обігрівання допустима температура для нього помітно нижче, ніж для режиму охолодження. Це пов'язано з різницею між форматами роботи кондиціонера в цих режимах.

Найбільша температура зовнішнього повітря, при якій можлива нормальна робота кондиціонера в штатному режимі на охолодження.

Відзначимо, що у базових моделей кліматичного обладнання домашнього визначення «стеля» температури вуличного повітря для охолодження зазвичай становить +43 °C. просунуті екземпляри кондиціонерів зберігають працездатність і при +50 °C, і навіть при +55 °C (що майже дотягує до абсолютного максимуму температури повітря на нашій планеті).