Порівняння Omoikiri Shinagawa-C 4994177 vs Grohe Eurocube 23446000

Спосіб застосування, передбачений конструкцією змішувача.

Сучасні змішувачі можуть призначатися для ванни, для душу, для умивальника, для біде, для кухні, тільки фільтра питної води та з можливістю підключення до фільтра >. При цьому чимало моделей розраховані одночасно на кілька форматів застосування – наприклад, обслуговування одночасно ванни і умивальника; а зустрічаються моделі і взагалі без змішування води (з однією трубою підключення) — тільки для холодної або тільки для вже змішаної. Більше детально в окремих пунктах нижче.

– Для ванни. Змішувачі, що використовуються для наповнення ванни. Традиційно передбачають настінний монтаж (див. «Тип монтажу»), хоча в деяких специфічних моделях зустрічаються і винятки. Крім ванни, такий змішувач може призначатися для душу і/або умивальника; в першому варіанті в конструкції передбачається підключення душового гарнітура, у другому — довгий поворотний вилив, який можна повернути від ванної до раковини умивальника, що знаходиться поруч.

— Для душу. Така спеціалізація означає, що до змішувача можна підключити душовий гарнітур; іноді такий гарнітур навіть постачається в комплекті (див. Спеціалізовані душові змішувачі монтують...ся виключно на стіну або способом вбудовування (див. «Конструкція виливу»). Водночас крім моделей «тільки для душу» зустрічаються також «багатоцільові» вироби, розраховані одночасно на застосування з ванною, а іноді — ще й з умивальником (див. «Для ванни» вище).

– Для умивальника. Спеціалізовані змішувачі «тільки для умивальників» мають порівняно короткий вилив, зазвичай нерухомий, а встановлюватися можуть практично будь-яким способом (хіба що підлогові моделі є досить екзотичним варіантом, що не отримав поширення). Завдяки схожості умивальників з кухонними мийками деякі моделі аналогічної конструкції допускають застосування ще й в ролі кухонних. Інша, досить поширена, опція – гігієнічний душ для використання з біде. Також відзначимо, що призначення «для умивальника» може передбачатися ще й як додаткова функція в змішувачах, першопочатково призначених для ванн (див. вище).

– Для кухні. Змішувачі цього призначення можуть бути як вузькоспеціалізованими, так і передбачати інші варіанти застосування — для умивальника (див. вище) або для фільтра питної води (див. нижче). У будь-якому разі такі вироби монтуються переважно настінним або настільним способом, а вилив може робитися досить високим – щоб під нього можна було помістити каструлю або інший великий посуд. Також в змішувачах цього призначення може зустрічатися така цікава особливість, як пружинний вилив (див. «Конструкція виливу»).

– Для біде. Біде являє собою пристосування у вигляді гігієнічної ванночки для миття зовнішніх статевих органів і ануса після відвідування туалету. Класичний змішувач для біде встановлюється прямо на таку ванночку горизонтальним способом (див. «Тип монтажу»); форма і конструкція виливу в подібних моделях підбирається таким чином, щоб забезпечити ефективне обмивання. Однак, крім цього, в категорію «для біде» також входять спеціалізовані змішувачі для гігієнічного душу — аналогічної процедури, здійснюваної за допомогою окремого душового гарнітура. Такі змішувачі вбудовуються в стіну і не потребують наявності окремого біде — гігієнічний душ можна використовувати і зі звичайним унітазом.

– Для фільтра питної води. Змішувачі, призначені для подачі питної води з водопровідного фільтра, розташованого зазвичай під кухонною мийкою. Встановлюються виключно настільним способом (див. «Тип монтажу»), найчастіше на саму мийку. Спеціалізовані моделі, що мають тільки це оснащення, виділяються невеликими розмірами і одновентильною конструкцією (див. «Тип змішувача»). Крім цього, можливість підключення фільтра питної води може передбачатися як додаткова функція в змішувачах для кухні (див. вище). У таких моделях вилив має два отвори – для «загальнокухонної» і для питної води; кожен отвір управляється окремо, власним вентилем (набором вентилів) або джойстиком.

– Без змішування води. Змішувачі, які навіть назвати змішувачами складно, оскільки дані моделі призначені для подачі води однієї температури. Зовні такі моделі нічим не відрізняються від класичних: одні виконані з джойстиками, інші — з вентилем. Але ключове в них – це наявність лише однієї труби для підведення води. Відповідно можна підключити тільки холодну, тільки гарячу або ж воду, змішану заздалегідь.

– Перо. Змішувачі одноважільної конструкції, в яких важіль-джойстик для управління потоком води виконаний у вигляді невеликої вузької палички. Формою вона нагадує перо і конструктивно входить безпосередньо в картридж (на відміну від звичайних моделей, де подібний важіль є частиною пластини, що кріпиться до картриджа). Розміщуватися перо може як вертикально, так і горизонтально (залежно від конструкції змішувача). Як мінімум, такі вироби відрізняються незвичним зовнішнім виглядом, а для деяких користувачів джойстик-перо може бути зручнішим у використанні. З іншого боку, подібні джойстики зустрічаються переважно серед змішувачів преміумкласу.

— Ліктьовий (медичний). Змішувачі з важелем регулювання води незвичайної форми, зручної для використання ліктем. Такі моделі особливо затребувані в медичних установах, коли руки мед. працівника завжди повинні бути чистими і закривати кран ними — вже порушення гігієнічних норм.

— Джойстик з отвором. Характерний отвір в ручці одноважельних змішувачів відіграє як декоративну роль, так і практичну. Для деяких моделей він служить дизайнерським елементом оформлення змішувача, а в цілому отвір можна використовувати для зручності налаштування напору і температури води (шляхом піддягання пальцем і подальшого повороту або підйому/опускання рукояті).

— Прямий. Вилив, що має пряму або майже пряму форму і спрямований практично горизонтально (інші варіанти розташування виділені в окремий пункт — див. «Прямий під кутом»). В цілому такий вилив поєднує в собі простоту, практичність і універсальність. Зокрема, він може мати будь-яку довжину, а також робитися поворотним (див. «Вилив»), при цьому обходиться недорого у виробництві. У наш час прямі виливи надзвичайно популярні, причому практично у всіх видах змішувачів (див. «Призначення»). Винятком є хіба що кухонне застосування: подібна форма незручна для миття посуду сама по собі і залишає в мийці менше місця для посуду, ніж інші варіанти конструкції (наприклад, виливи під кутом або дугоподібні).

— Дугоподібний. Змішувачі з виливом у формі дуги, зазвичай напівкруглої і досить крутої. Подібна конструкція найбільш популярна в кухонних змішувачах, оскільки вона забезпечує необхідний простір для миття великого посуду. Чимало моделей з таким виливом призначені для умивальників — в них також використовується вертикальне встановлення, для якого дуга дуже зручна. А дугоподібні змішувачі для ванн найчастіше являють собою оригінальні моделі преміумкласу, що встановлюються безпосередньо на борт ванни (також горизонтально).

— Г-подібний. Вилив в формі літери «Г» – з вертикальною основою і горизонтальною «поперечиною», що відходить від неї. Завдяки такій формі вихідн...ий отвір можна розташувати на досить великій висоті, що особливо зручно при використанні на кухні або з умивальником. Більшість Г-подібних моделей належать саме до цих варіантів спеціалізації (див. «Призначення»). За типом змішувача (див. відповідний список) вони зазвичай є одноважільними, при цьому джойстик розташовується збоку; однак зустрічаються і інші варіанти — як за розташуванням джойстика, так і за типом управління.

— П-подібний. Змішувачі з даної категорії нагадують Г-подібні моделі (див. відповідний пункт), у яких кінець виливу помітно загнутий донизу. Це надає їм оригінальну форму, а також деяку схожість з дугоподібними виробами. Виливи у формі літери «П» зазвичай мають велику висоту і призначаються для використання на кухнях або з умивальниками. Водночас вони не настільки популярні, як згадані Г-подібні і тим більше дугоподібні. Зокрема, через більше високу вартість при відсутності явних практичних переваг (хоча подібна форма цілком може виявитися оптимальною з точки зору дизайну).

— S-подібний. Варіант, який зустрічається переважно серед моделей для ванни (включаючи рішення для ванни і умивальника), а також в окремих кухонних змішувачах. Вилив в такому компонуванні має форму літери «S», покладеної «на бік». Подібна конструкція добре підходить для настінних моделей, де вихідний отвір виливу потрібно розмістити помітно нижче самого змішувача.

— Прямий під кутом. Прямий вилив, розташований під кутом щодо корпусу змішувача – а саме спрямований від основи корпусу під кутом вгору або вниз. Подібна форма особливо зручна для умивальників і кухонь. У змішувачах такої спеціалізації (див. «Призначення») вона переважно і зустрічається. Більшість моделей з подібним виливом мають досить сучасний зовнішній вигляд, завдяки чому добре вписуються в інтер'єри стилю «модерн», «хай-тек» тощо.

— Під кутом загнутий. Вилив, що йде під кутом вгору від основи змішувача і злегка загнутий до низу на кінці. Формою багато в чому нагадує варіант «прямого під кутом», проте має свої особливості. По-перше, подібний вилив можна зробити трохи довше, що зручно при кухонному застосуванні: вихідний отвір виявляється на досить великій висоті і простору під ним вистачає, щоб без проблем мити навіть великий посуд. Більшість моделей з даної категорії призначаються саме для кухні. По-друге, для деяких користувачів така форма краще з естетичної точки зору (хоча, зрозуміло, це питання особистих смаків). Подібні виливи виглядають більш «дешево» в порівнянні з виробами форм-фактора «прямий під кутом» і вкрай рідко зустрічаються серед топових брендів сантехніки.

— З вертикальним струменем. Такий тип виливу зустрічається серед змішувачів для біде. Він означає вертикальне розпилення водяного струменя для прийняття гігієнічного душу після відвідування туалету. Врізний модуль вертикального розпилення встановлюється окремо від змішувача. Зазвичай у конструкції також передбачається клапан зворотного струму води.

— Підключений до переливу. Змішувачі з виливом у вигляді гнучкого шланга, який підключається до переливу у ванній кімнаті. Через нього здійснюється напускання води. Завдяки таким змішувачам забезпечується мінімалізм у зовнішньому вигляді ванної кімнати, що обумовлюється відсутністю класичного виливу. До того ж у бортику ванної не потрібно робити зайві отвори для встановлення змішувача.

Можливість повертати вилив з боку в бік. Таким чином можна змінювати місце розташування струменя води, що може стати в нагоді в різноманітних випадках. Ця особливість поворотного виливу найбільш популярна в двох різновидах. Перший – це пристрої для ванни і умивальника, де один вилив обслуговує і ванну, і раковину. Другій – це змішувачі для кухні: можливість повернути вилив буває важлива для того, щоб помістити в мийку великий посуд.

Відстань від точки кріплення (в змішувачах з вертикальним монтажем) або від центру монтажного отвору (при горизонтальному монтажі) до середини виливу. Є характеристикою, що визначає «зону досяжності» змішувача.

Висота струменя вказується зазвичай для змішувачів з горизонтальною установкою (див. «Тип монтажу»). Вона вимірюється від підстави змішувача до вихідного отвору виливу. Велика висота виливу важлива насамперед для кухонних моделей (див. «Призначення»), оскільки вона дозволяє помістити в мийку велику посуд. Цей параметр безпосередньо пов'язаний з висотою виливу (див. вище): висота струменя не може бути більше висоти виливу. Таким чином, на практиці доводиться шукати компроміс між висотою струменя і габаритами змішувача, особливо якщо місця для його встановлення небагато.

Максимальна витрата води під час роботи змішувача, іншими словами — максимальна кількість води, яку він може пропустити через себе за хвилину. Ця характеристика важлива насамперед для моделей, призначених для ванн (див. «Призначення»): чим більше пропускна здатність — тим швидше буде наповнюватися ванна. Однак цим значення даного пункту не обмежується. По-перше, інформація про витрату може стати в нагоді при певних розрахунках, пов'язаних з водопостачанням — наприклад, для розрахунку необхідної продуктивності насоса. По-друге, у висококласних змішувачах можуть встановлюватися аератори, що дають змогу досягти потужного і ефективного струменя при низьких витратах води; вказана в характеристиках витрата дає можливість оцінити економічність таких пристроїв у порівнянні з аналогами.

Діаметр отворів, необхідних для установки змішувача. Цей розмір дозволяє оцінити, чи буде змішувач сумісний з посадковими місцями на раковині, стіни і т. ін., які розміри повинні мати додаткові деталі для його встановлення не доведеться розширювати чи звужувати отвори.

Тип додаткового покриття, передбаченого в змішувачі. У цьому пункті може бути декілька варіантів — це означає, що дана модель доступна в різних варіантах оформлення. А якщо матеріал покриття збігається з матеріалом корпуса — це означає, що додаткове покриття фактично відсутнє; таке зустрічається, зокрема, серед змішувачів з нержавіючої сталі, яка сама по собі досить стійка до корозії.

В сучасних змішувачах використовуються такі види покриттів: граніт, хром, хром з гранітом, хром с золотом, матовий хром, нержавіюча сталь (глянцева або матова), латунь, нікель, мідь, бронза, під золото, а також фарбування в той чи інший колір. Ось особливості кожного з варіантів:

— Граніт. Граніт характеризується приємним зовнішнім виглядом, до того ж випускається у великій кількості різних забарвлень, що дозволяє підібрати змішувач під оформлення кухні. З його переваг варто відмітити високу міцність, абсолютну стійкість до корозії і хороші санітарні характеристики (перешкоджає розмноженню бактерій). Головним недоліком є...висока ціна.

— Хром. Хромове покриття наноситься на металеві поверхні, насамперед, для захисту від корозії; воно має характерний блискучий (майже дзеркальний) зовнішній вигляд. Хром забезпечує високу стійкість до окислення та пошкоджень, при цьому непогано виглядає і коштує недорого — як наслідок, є одним з найбільш широко застосовуваних матеріалів для покриття. Його головним недоліком є схильність до появи відбитків на ньому через деякий час; їх виведення пов'язано з певними клопотами.

— Хром/граніт. Поєднання хромового та гранітного покриття в одному виробі. Детальніше про особливості кожного з цих матеріалів див. вище, тут же відзначимо, що їх поєднання передбачає наявність різних типів покриття на різних ділянках змішувача. Таким чином конструкція набуває більш оригінального і стильного зовнішнього вигляду, більшої гігієнічності і стійкості до забруднень, ніж чисто хромова, при цьому коштує дешевше, ніж чисто гранітна. Та й з точки зору загального оформлення санвузла або кухні саме вказане поєднання в деяких випадках виявляється оптимальним варіантом.

— Хром/під золото. Поєднання хромового покриття з окремими вставками «під золото». Особливості хрому описані вище, а «золоті» елементи надають виробу багатого зовнішнього вигляду, при цьому досить велика кількість покупців віддає перевагу саме такому поєднанню, а не «цільнозолотому» покриттю.

— Матовий хром. Різновид хромового покриття (див. вище), що відрізняється матовою поверхнею. На такій поверхні менш помітні бруд та відбитки, ніж на класичній дзеркальній; крім того, вона може виявитися більш відповідною по дизайну або просто приємнішою для очей, ніж глянцева. Водночас створення матових поверхонь пов'язано з певними труднощами, а тому поширені вони відносно слабо.

— Нержавіюча сталь (глянцева). Покриття з нержавіючої сталі загалом аналогічно за характеристиками хрому — воно міцне і стійке до корозії. Однак така поверхня дещо відрізняється зовні і з низки причин вона використовується переважно у моделях преміумкласу — в тому числі в змішувачах, виконаних із «нержавійки» (такі моделі, по суті, не мають покриття).

— Нержавіюча сталь (матова). Аналогічно матовому хрому, така сталь більш стійка до забруднень, ніж глянцева (див. вище), в іншому повністю ідентична їй.

— Латунь. Латунне покриття найчастіше поєднується з корпусом з того ж матеріалу (тобто спеціального покриття в такому змішувачі фактично немає). Одна з переваг такої поверхні — приємний золотистий відтінок, особливо добре підходить для змішувачів в стилі «ретро». Водночас вартість подібних виробів з низки причин виходить досить високою, до того ж вони схильні до появи відбитків, що важко виводяться. Тому вони зустрічаються досить рідко.

— Нікель. За характеристиками нікелеве покриття схоже з хромовим і застосовується з тими ж цілями, проте з низки причин воно поширене значно менше, ніж хром.

— Мідь. Покриття характерного червонуватого кольору. Мідь здатна надати «стародавнього» вигляду навіть сучасному виробу, а для змішувачів в стилі «ретро» вона буває просто незамінною. З іншого боку, цей матеріал обходиться недешево — зокрема, через те, що для міді важко забезпечити достатню стійкість до корозії.

— Бронза. Бронза являє собою сплав на основі описаної вище міді і застосовується аналогічним чином — переважно для забезпечення автентичного вигляду змішувачам в стилі «ретро». Головна відмінність між цими двома матеріалами полягає у кольорі — бронза дещо темніша і червоний колір в ній не так виражений (хоча конкретні відтінки в різних моделях також можуть бути різними). Крім цього, даний матеріал простіше зробити стійким до корозії, тому бронзові вироби зустрічаються помітно частіше мідних.

— Під золото. Покриття з жовтого сплаву, що імітує зовнішній вигляд золота. Використовується для того, щоб надати змішувачу багатого зовнішнього вигляду, при цьому саме по собі обходиться недешево, внаслідок чого переважно використовується в моделях преміумкласу — щоб ще яскравіше підкреслити рівень виробу. З практичної сторони, як і будь-який матеріал подібного рівня, характеризується високою стійкістю до окислення, а ось стійкість до забруднень та легкість очищення може бути різною (хоча здебільшого ці показники також на висоті).

— Забарвлений. Покриття з фарби, що наноситься спеціально для надання виробу певного кольору — найчастіше чорного або білого, але зустрічаються й інші варіанти. Відповідно, основна перевага цього варіанта — нестандартний зовнішній вигляд: з фарбою можна досягти кольорів, недоступних з іншими видами покриттів. При цьому будь-яка фарба відмінно протистоїть корозії, а відмінності між різними моделями змішувачів з таким покриттям полягають переважно в довговічності і стійкості до подряпин. Ці характеристики, зазвичай, безпосередньо залежать від цінової категорії виробу.