Порівняння Samsung NZ64R9777GK чорний vs Bosch PIF 651 FC1E чорний

— Емальована. Найпростіший і найпоширеніший різновид покриття. Емаль поєднує невисоку вартість і непогані показники міцності, крім того, може випускатися практично в будь-якому кольорі. З іншого боку, її очищення може вимагати значних зусиль, а згодом на такій поверхні з'являються подряпини і сколи.

— Нержавіюча сталь. Для сталевих поверхонь характерний солідний зовнішній вигляд; крім того, вони міцніше емальованих, на них не з'являються тріщини й відколи. Також сталь досить легко очищається, однак цей момент практично зводиться нанівець через труднощі у підтримці чистоти — забруднення з'являються легко, навіть відбитки пальців здатні зіпсувати акуратний зовнішній вигляд. А для очищення потрібно користуватися спеціальними засобами — інакше можна подряпати плиту.

— Склокерамічна. Склокераміка як матеріал загалом примітна високою теплопровідністю у поєднанні з непоганими характеристиками міцності і термостійкості. Особливо в цьому досягли успіху Schott Ceram і EuroKera - виробники цієї самої склокераміки, яку виробники побутової техніки встановлюють в свої моделі. Це дало змогу створювати оригінальні моделі електричних варильних поверхонь, де нагрівальні елементи розташовуються під суцільною «кришкою» зі склокераміки, зазначимо, що властивості цього матеріалу дають змогу застосову...вати його і з індукційними конфорками (див. нижче). Такі «кришки» не мають виступаючих частин, а розташування нагрівачів відзначено тільки лініями; завдяки цьому можна зручно переміщати посуд між нагрівачами, та й очищення подібної поверхні максимально просте. Правда, є і недоліки: склокераміка менш міцна, ніж емаль або сталь, потребує ідеально рівного посуду, а проливання рідини на рівну поверхню загрожує розтіканням по всій плиті і (не тільки). Також даний матеріал застосовується і в газових варильних поверхнях «газ на склі»; однак там він є скоріше іміджевим, оскільки, крім міцності, не має ключових переваг перед загартованим склом (див. нижче), а коштує відчутно дорожче.

— Загартоване скло. Матеріал, що використовується в варильних поверхнях формату «газ на склі»: з нього робиться поверхня, над якою розташовуються газові конфорки. Такі моделі мають оригінальний зовнішній вигляд, а саме скло стійке до подряпин і непогано піддається очищенню. Міцність і стійкість до нагрівання у нього значно нижче, ніж у склокераміки (власне, останнє стало причиною того, що загартоване скло не застосовується в електроплитах), однак ці моменти з лишком компенсуються невисокою вартістю.

— Чавун. Оригінальний варіант, що зустрічається в деяких газових моделях преміумкласу. Робоча поверхня в даному разі виконується з того ж чавуну, що і решітка конфорок, а самі решітки фактично являють собою виступи на чавунній поверхні. Це надає всій конструкції незвичайного, дуже солідного зовнішнього вигляду, до того ж підвищує її надійність: конструкція виступів-решіток така, що вони не зігнуться навіть під самим важким посудом. З іншого боку, очищення такої поверхні може виявитися досить трудомісткою справою (як через особливості самого чавуну, так через необхідність вичищати куточки між сіткою і поверхнею), а обходиться даний варіант недешево. Через це моделей з чавунною поверхнею на ринку одиниці.

Особливі зони на поверхні варильної панелі, що передбачають можливість використання посуду нестандартних форм і розмірів. FlexZone складається з декількох індукційних ділянок нагріву під єдиною підкладкою зі склокераміки, які задіюються залежно від розміру встановленої посуду. Варильні панелі з адаптивної областю автоматично розпізнають наявність предметів, також допускається одночасне застосування на цій ділянці різних видів посуду.

Наявність на варильної поверхні зони нагріву овальної форми. Такий нагрівач стане в нагоді для роботи з відповідною витягнутої посудом (наприклад, утятницами). У моделях з електричними нагрівачами (див. «Тип варильної поверхні») потрібна форма забезпечується за рахунок додаткового сегмента, встановленого впритул до конфорки; конфорка в штатному режимі працює як звичайна кругла, а при підключенні цього сегмента перетворюється в овал. У моделях, що працюють на газу, встановлюється окрема конфорка витягнутої форми.

Окремо зазначимо, що досягти аналогічного ефекту можна за допомогою режиму Bridge (див. «Функції»). Однак Bridge і овальна зона — це все ж різні функції: перша передбачає об'єднання двох конфорок, друга реалізується строго на одній конфорці.

Кількість температурних режимів конфорки. Чим більше ступенів потужності, тим точніше можна виставити необхідну температуру для приготування того чи іншого блюда. Втім, в більшості ситуацій для домашнього застосування досить і 9 рівнів. Але, якщо ви гурман і часто готуєте незвичайні страви, що потребують точного дотримання рецепту, тоді більша кількість температурних режимів вам просто необхідна.

— Автопідпал. Система підпалювання газових конфорок, що вбудована прямо у варильну поверхню. Найчастіше автопідпал використовує електричну іскру, і пристрою потрібне підключення до мережі, навіть якщо всі конфорки на поверхні — газові. З іншого боку, ця функція значно спрощує розпалювання, даючи змогу обійтися без сірників, запальничок та інших джерел відкритого вогню. Варто сказати, що системи автопідпалу можуть працювати по-різному: в одних моделях підпалювання спрацьовує відразу за умови повороту ручки, що відкриває газ, в інших для цього потрібно натиснути окрему кнопку.

— Газ-контроль. Система безпеки, яка автоматично припиняє подачу газу, якщо полум'я випадково гасне. Складається з двох основних елементів: термопари й пристрою блокування газу. При згасанні полум'я термопара подає сигнал на пристрій блокування, який перекриває подачу газу, запобігаючи його витоку.

– Термощуп. Пристосування для вимірювання температури страви та визначення ступеня її готовності. Такі вимірювання можуть проводитися як на поверхні, так і у глибині продукту. Термозонди зазвичай обмінюються даними з варильною поверхнею в бездротовому режимі. Покладаючись на вимірювані термощупом показники панель автоматично регулює нагрівання або підтримує необхідну температуру води. Також термощуп виявиться корисним при приготуванні страв методом «сувід».

— Автоматичне вимкнення. Система, що дає можливість автоматично вимикати нагрівання за необхідності. Конкретний формат роботи автовимкнення може бути різним: в одних моделях воно спрацьовує за таймером, заданим користувачем (див. нижче), в інших — при досягненні конфоркою критичної температури чи в тому разі, якщо нагрівач довгий час пропрацював без втручання користувача. Подробиці для кожної моделі варто уточнювати окремо. Однак у будь-якому разі ця функція робить користування варильною поверхнею зручнішим, а то й безпечнішим. Відзначимо, що в газових конфорках автовимкнення майже не зустрічається з технічних причин.

— Таймер. Пристрій, який відлічує певний проміжок часу (заданий користувачем) і подає сигнал після закінчення відліку. Крім цього, таймер може забезпечувати ще й автовимкнення нагрівання (див. вище). Конкретні різновиди таймерів бувають різними — від найпростіших механічних ручок до електронних блоків з дисплеями. Перший варіант коштує дешевше, проте похибка в такому пристрої може досягати декількох хвилин; електронні пристрої дорожчі, зате набагато точніші й наочніші. В будь-якому разі, а наявність таймера може помітно спростити життя користувачу, звільнивши його від необхідності стежити за часом самостійно.

— Режим паузи. Можливість одним натисканням кнопки «поставити на паузу» всі працюючі конфорки, а потім відновити їх роботу натисканням тієї ж кнопки. У режимі паузи конфорки фактично вимикаються, і нагрівання триває тільки завдяки залишковому теплу; а після вимкнення паузи повертаються всі раніше виставлені параметри роботи — потужність, відлік часу за таймером тощо. Ця можливість може знадобитися в тому разі, коли потрібно ненадовго відлучитися з кухні — особливо якщо страва, яка готується, може згоріти або «збігти» в будь-який момент, а ви не впевнені, наскільки затягнеться відсутність. Відзначимо, що режим паузи зазвичай має обмеження за часом на декілька хвилин, після закінчення яких поверхня повністю вимикається.

— Захист від дітей. Можливість заблокувати панель управління пристроєм, щоб повороти ручок і натискання кнопок не впливали на режим його роботи (нерідко після ввімкнення блокування ручки взагалі фіксуються в нерухомому положенні). Ця функція корисна перш за все як захист від дітей: допитливий малюк не зможе на свій розсуд ввімкнути варильну поверхню або змінити режим її роботи. Знімається ж блокування зазвичай таким чином, щоб це зміг зробити дорослий, але не дитина — наприклад, натисканням кнопок у визначеному порядку.

— Індикатор залишкового тепла. Покажчик, що сигналізує про те, що ця конфорка ще гаряча. Зазвичай, реагує на нагрівання від 50 °С і вище. Головне призначення такого індикатора — запобігання опікам від дотику до конфорки, яка ще не охолола. Також його можна використовувати під час увімкнення конфорки — щоб визначити, нагрілася вона чи ні. Така функція особливо актуальна для чавунних конфорок (див. вище), хоча може знадобитися і для Hi-Light нагрівачів.

— Вбудована витяжка. Наявність власної вбудованої витяжки в конструкції варильної поверхні. Зазвичай, повітрозабірник при цьому розташовується на рівні конфорок, його розмір невеликий, а продуктивність невисока. Відповідно, вбудована витяжка навряд чи підійде на роль основної системи вентиляції на кухні, але водночас вона може виявитися непоганим доповненням до окремо встановленої витяжки. Головними недоліками варильних панелей з такою функцією є висока вартість і складність у встановленні.

— Управління витяжкою. Можливість управління кухонною витяжкою з варильної поверхні. Для цього обидва пристрої синхронізуються через той чи інший канал зв'язку, витяжка вмикається при увімкненні конфорки на варильній поверхні й підлаштовує потужність роботи залежно від того, скільки конфорок працює і на якій потужності. Це звільняє користувача від необхідності вручну вмикати й вимикати витяжку; а параметри управління зазвичай підбираються таким чином, щоб потужності вистачало навіть на найскладніші ситуації. Деякі моделі дають змогу навіть підлаштувати конкретну продуктивність витяжки в тій чи іншій ситуації. Щоправда, варто відзначити, що різні виробники кухонної техніки використовують для зв'язку різні технології, які розрізняються навіть за принципом дії: так, Con@Сtivity в Miele працює через радіозв'язок, а Hob2Hood у Electrolux — через ІЧ-канал. Тому якщо плануєте використовувати цю функцію — варто звернути особливу увагу на сумісність поверхні й витяжки; а для максимальної гарантії варто обирати серед пристроїв одного виробника.

— Управління через Інтернет. Можливість управління варильною поверхнею через Інтернет. Для підключення до мережі зазвичай використовується вбудований модуль Wi-Fi, а сам спосіб управління може бути різним: в одних моделях потрібно встановити на смартфон або планшет фірмовий додаток, у інших досить відкрити спеціальну сторінку в будь-якому браузері. В будь-якому разі, ця функція дає змогу управляти варильною поверхнею та контролювати її стан з будь-якої точки світу, де є Інтернет. Таким чином можна, наприклад, залишити на конфорці чайник і дорогою додому ввімкнути нагрівання заздалегідь, щоб гаряча вода була готова до моменту повернення. А коли зібралися в далеку подорож, можна в будь-який момент проконтролювати, чи не забули ви вимкнути плиту, і за необхідності виправити ситуацію. Щоправда, варто враховувати, що подібний функціонал помітно впливає на вартість.

— Автоматика закипання. Система на основі датчика, що відстежує стан продукту, що готується (зазвичай по температурі посуду): до закипання води конфорка працює на максимумі, а після закипання датчик знижує інтенсивність роботи до певного значення. Сенс такого регулювання полягає в тому, що для підтримки кипіння потрібно набагато менше тепла, ніж для нагрівання до температури кипіння; мало того, якщо не зменшити нагрівання, рідина може «втекти». Відповідно, автоматика закипання дає змогу не тільки економити енергію, але і уникати подібних неприємностей. Ця функція зустрічається в електричних моделях (див. «Тип поверхні»).

– Підтримка температури. Функція підтримки температури зберігає страву теплою до моменту її подачі на стіл. Буде до речі в тих ситуаціях, коли вечеря вже приготовлена, а гості ще не прийшли. Максимальний час підтримки тепла зазвичай не перевищує 1-2 години.

– Розтоплення. Спеціальний режим для низькотемпературного відтаювання невеликих порцій заморожених продуктів, розтоплення масла або шоколаду. Функція дає змогу дбайливо розтопити необхідні інгредієнти в масу однорідної структури, не побоюючись, що вони пригорять або перегріються.

– Автосмаження. Попередньо встановлений режим автоматичного смаження, що забезпечує підтримання оптимальної температури днища посуду, не даючи йому охолону...ти або перегрітися. Програма автосмаження зазвичай передбачає кілька режимів готування для різних задач.

– Додатково. Ряд специфічних автопрограм, що застосовуються на борту окремих екземплярів варильних поверхонь і не підпадають під список вище.

Потужність підключення варильної поверхні — це максимальна електрична потужність, яка споживається нею під час роботи. Даний параметр вказується тільки для моделей, які оснащені хоча б однією електроконфоркою. Саме електричні нагрівачі є найбільш «ненажерливими» з точки зору енергоспоживання; допоміжні функції на зразок автопідпалу вимагають небагато енергії, для них достатньо звичайної розетки.

Від цього показника залежать насамперед вимоги до електромережі: вона має бути здатною забезпечити таку потужність без перенавантажень. Тут варто зазначити, що для побутових розеток обмеження по потужності складає близько 3 – 3.5 кВт, при більшій потужності підключати плиту до мережі 230 В слід за спеціальними правилами. Альтернативний варіант — використати трифазну мережу 400 В: більшість сучасних варильних поверхонь із електронагрівачами допускають підключення як до 230 В, так і до 400 В, на вибір.

Загальні габарити пристрою в ширину і в глибину. Під глибиною в даному випадку мається на увазі розмір від передньої до задньої кромки (якщо дивитися з боку користувача). Зазначимо, що зовнішні розміри варильних поверхонь нерідко бувають більшими за розміри для вбудовування (див. нижче).

Країна, в якій за заявою виробника виготовляється та чи інша модель. Не дивлячись на те, що більшість потужностей зосереджено у Китаї, європейські заводи з виробництва побутової техніки нікуди не поділися. І певні моделі можуть вироблятися саме на них. В цілому, такий поділ на китайський або європейський завод особливо не повинен впливати на якість продукції, але все ж стереотип надійної європейської збірки (Німеччина, Іспанія, Італія, Польща, Туреччина) присутній в нас. Однак не виключено, що у моделі може бути заявлена країна виробництва, наприклад, Польща, а в магазині під цим же артикулом вам зустрінеться Китай.