Порівняння Focusrite Clarett+ 2Pre vs Behringer U-PHORIA UMC22

Кількість вхідних та вихідних каналів, якими обладнано аудіоінтерфейс. Докладніше про кожен тип див. нижче.

- Вхідних каналів. Вхідні канали input (in) в аудіоінтерфейсах позначають кількість різних аудіосигналів, які пристрій може приймати для запису відразу. Їхнє число відіграє вирішальну роль при багатоканальному звукозаписі, підключенні декількох інструментів або вокалу одночасно. При виборі аудіоінтерфейсу враховуйте не лише кількість вхідних каналів, а й типи роз'ємів (див. «Входи»).

- Вихідних каналів. Вихідні канали output (out) — це та кількість аудіосигналів, яку допускається відправляти на інші пристрої або обладнання для відтворення. Виходи аудіоінтерфейсу можуть бути використані для підключення до підсилювачів, моніторів, акустичних систем, навушників тощо. Велика кількість вихідних каналів прийде до речі при створенні звукових міксів, в режимі багатоканального запису або при багатозадачній роботі в студійному середовищі. Для найпростіших завдань досить мати від 2 до 4 вихідних каналів. При виборі аудіоінтерфейсу враховуйте не лише кількість вихідних каналів, а й типи роз'ємів (див. Виходи).

Інтерфейси підключення, якими обладнано аудіоінтерфейс.

- USB-A. Підключення через стандартний порт USB. Донедавна це був найбільш популярний інтерфейс для зовнішньої периферії, що зустрічається практично у всіх ПК та ноутбуках. Нині на зміну йому часто використовується порт USB type C (див. відповідний пункт). Більшість аудіоінтерфейсів, що підключаються через роз'єм USB-A, одержують живлення безпосередньо від ПК або іншого хост-пристрою.

- USB type B. Роз'єм характерної квадратної форми, що помітно відрізняється від загальновідомих прямокутних портів USB-A. В аудіоінтерфейсах він застосовується для передачі сигналу із зовнішніх джерел на комп'ютер для запису та обробки.

- USB type C. Периферійний роз'єм із симетричною контактною групою, яким часто замінюються повнорозмірні USB-порти на борту сучасних ПК та ноутбуків. Під цей інтерфейс робляться багато нових моделей аудіоінтерфейсів. Виняток із правила - окремі екземпляри під Thunderbolt. Їх вказується саме Thunderbolt, а чи не USB type C.

- Thunderbolt v2. Спочатку Thunderbolt - це універсальний роз'єм, який застосовується переважно в комп'ютерній техніці Apple. На борту аудіоінтерфейс він використовується в ролі загального периферійного роз'єму (аналогічно USB). У цьому використовується апаратний порт miniDisplayPort. Швидкість передачі в дан...ій версії досягає 20 Гбіт/с. Останнім часом редакція v2 витісняється версією Thunderbolt v3, що прийшла на зміну (див. відповідний пункт).

- Thunderbolt v3. Універсальний інтерфейс, який зустрічається переважно у техніці Apple. В аудіоінтерфейсах використовується як загальний периферійний роз'єм (аналогічно USB). Саме Thunderbolt v3 забезпечує швидкість передачі даних до 40 Гбіт/с і використовує апаратний роз'єм USB type C (на відміну від попередніх версій, заснованих на miniDisplayPort).

- Lightning. Роз'єм, який застосовується виключно в портативній електроніці компанії Apple (з 2012 року). Відповідно, аудіоінтерфейси з таким портом націлені на зручність підключення до «Айфонів» та «Айпадів». Відзначимо, що нині намітився перехід з фірмового Lightning на загальнопоширений USB type C – останні покоління «яблучних» гаджетів випускаються саме з таким периферійним роз'ємом підключення.

- Mini-USB. Зменшена версія повноформатного USB інтерфейсу, створена для портативної техніки. Зустрічається в аудіоінтерфейс дуже рідко.

- FireWire. Універсальний роз'єм, також відомий як IEEE 1394 чи i-Link. За функціональністю є аналогом USB, а за деякими характеристиками навіть перевершує його. Втім, зустрічається FireWare помітно рідше. Застосовується для підключення до комп'ютерів та деяких різновидів спеціалізованого звукового обладнання.

- Dante. Роз'єм Dante використовується для підключення аудіоінтерфейсів до мережі з метою передачі звуку в цифровій формі. При цьому для фізичного доступу до мережі застосовується стандартний Ethernet-порт (RJ-45).

Характеристики вбудованого ЦАП - цифро-аналогового перетворювача для конвертації цифрового звуку в аналоговий аудіосигнал лінійного рівня, зазвичай формату стерео.

- Розрядність. Розрядність цифро-аналогового перетворювача (ЦАП), що використовується у пристрої. В даному випадку сенс у цього параметра такий: розрядність ЦАП повинна бути не нижче за розрядність аудіосигналу, з яким планується використовувати перетворювач, в іншому випадку пристрій не зможе ефективно впоратися з конвертацією. Що стосується конкретних значень, то стандартні варіанти в сучасних аудіоінтерфейсах - це 16 біт, 24 біт і 32 біт.

- Частота дискретизації. Частота дискретизації цифро-аналогового перетворювача (ЦАП), встановленого в аудіоінтерфейс. Нагадаємо, такий перетворювач відповідає за конвертацію цифрового звуку в аналоговий аудіосигнал. У пункті зазвичай вказується максимальне значення частоти дискретизації, навіщо використовується одне із стандартних значень, відповідних певної якості звуку ( 48 кГц, 96 кГц, 192 кГц).

Діапазон частот звуку підтримується пристроєм. Найчастіше йдеться про діапазон частот, який пристрій може видати аналоговому аудіосигналу на виході.

Загалом чим ширший частотний діапазон — тим повнішим виходить звучання, тим нижчою є ймовірність, що аудіоінтерфейс «обріже» верхні чи нижні частоти. Однак слід враховувати, що людське вухо здатне чути звуки на частотах від 16 до 22 000 Гц, причому з віком верхня межа знижується. Так що з практичної точки зору передбачати більш широкий діапазон аудіотехніки не має сенсу. А вражаючі цифри, що зустрічаються у висококласних пристроях, є скоріше «побічним ефектом» просунутих електронних схем і наводяться в характеристиках з метою реклами. Також нагадаємо, що на загальну якість звуку впливає безліч інших факторів, крім частотного діапазону.

Кількість підсилювачів у конструкції аудіоінтерфейсу, призначених для роботи зі слабким сигналом, який безпосередньо надходить з мікрофона, звукознімача тощо. Кожен підсилювач відповідає одному вхідному каналу з низьким рівнем сигналу. Наприклад, якщо аудіоінтерфейс має чотири підсилювачі, він може одночасно обробляти сигнали від чотирьох мікрофонів або інших пристроїв, підключених до цих підсилювачів. Професійні студійні аудіоінтерфейси часто обладнані великою кількістю підсилювачів для забезпечення гнучкості та можливості запису з великої кількості джерел одночасно.

- Всього аудіовходів Jack/XLR. Загальна кількість аналогових аудіовходів типу Jack (6.35 мм) та/або XLR (цей інтерфейс може поєднуватися з «джеком»). Зазначимо, такі роз'єми можуть відігравати роль як лінійного, і мікрофонного чи інструментального входу. Докладніше див. відповідні пункти.

- Mini-Jack. Стандартний роз'єм 3.5 мм mini-Jack прийнято використовувати в аудіоінтерфейсах як аналоговий (лінійний) вход на два канали стерео, а також у ролі мікрофонного аудіовходу (див. відповідні пункти).

Вхідний роз'єм, який використовується для запису аудіосигналу з мікрофона, який може передавати низький рівень сигналу та потребує посилення. Нерідко включає мікрофонний підсилювач — він посилює слабкий сигнал до того рівня, який придатний для запису або обробки в аудіоінтерфейсі. Найбільшого поширення набули такі типи мікрофонних входів:

- Mini-Jack (3.5 мм). Стандартний аудіороз'єм міні-Jack (3.5 мм) забезпечує середню якість сигналу, через що слабо підходить для професійних завдань на кшталт студійного запису. Як наслідок, «чисто мікрофонний» різновид гнізда 3.5 мм зустрічається відносно рідко, але все ж таки має право на існування. Також варто враховувати, що в мікрофонах можуть застосовуватись штекери mini-Jack під різну кількість контактів (від 2-х до 4-х).

- Jack (6.35 мм). За формою та розташуванням контактів гнізда Jack (6.35 мм) аналогічні відповідним різновидам стандарту 3.5 мм, однак мають більші розміри. За рахунок більшої площі контакту та меншої схильності до перешкод штекери цього формату зустрічаються у мікрофонах усіх цінових категорій. Крім того, через роз'єм 6.35 мм часто здійснюється балансне підключення - особливий різновид з'єднання, що застосовується в професійній аудіотехніці і дозволяє без перешкод передавати сигнал навіть досить довгими проводами.

- XLR. В аудіотехніці найчастіше використовуються триконтактні роз'...єми XLR для підключення мікрофона. XLR забезпечує надійне та щільне з'єднання, а в гніздах інтерфейсу нерідко передбачаються замки для фіксації штекерів. Підключення через цей роз'єм здійснюється у тому числі й балансним способом - за трьома проводами замість двох. Особливість такої передачі сигналу полягає в тому, що зовнішні перешкоди фільтруються по суті самим проводом, що дозволяє передавати якісний аудіосигнал навіть при великій довжині кабелів. Часто роз'єм XLR може поєднуватися з Jack (6.35 мм).

Роз'єми, що використовуються для підключення музичних інструментів (акустичних або бас-гітар, клавішних тощо). Найчастіше вони виконуються у вигляді гнізд формату Jack 6.35 мм, але є й інші варіанти (див. нижче). Аудіосигнал зі звукознімачів має свою специфіку, тому інструментальний вхід зазвичай характеризується вищим рівнем вхідного сигналу та спеціальним узгодженням імпедансу, щоб забезпечити оптимальну якість звуку.

- Jack (6.35 мм). Гнізда Jack (6.35 мм) набули найбільш широкого поширення як інструментальний аудіовхід. Вони мають дуже великі розміри, забезпечуючи тим більш щільний контакт, і підтримують балансне підключення (для передачі якісного сигналу без перешкод досить довгими проводами). Число роз'ємів Jack (6.5 мм) зазвичай відповідає кількості інструментів, яку можна одночасно підключити до пристрою.

- XLR. Характерний круглий роз'єм, що нерідко поєднується з інтерфейсом Jack (6.5 мм). XLR оснащується замком-фіксатором та трьома контактами (є й інші варіанти за кількістю, проте вони практично не зустрічаються). Роз'єм використовується передачі аналогового сигналу через балансне підключення, що забезпечує високу стійкість до перешкод — достатню професійного застосування.

Тип лінійного входу, передбаченого у пристрої. Використовується лінійний вхід для подачі звуку із зовнішнього джерела на аудіоінтерфейс.

Для лінійного входу можуть використовуватися такі типи роз'ємів:

- Mini-Jack (3.5 мм). Гніздо під стандартний штекер mini-jack (3.5 мм). Роз'єм служить як аудіовхід на два канали стерео. Розрахований він переважно на портативну електроніку на кшталт смартфонів, кишенькових плеєрів тощо. У стаціонарних пристроях популярніші Jack (6.35 мм), XLR та RCA.

- Jack (6.35 мм). Поширений аудіороз'єм для передачі аналогового сигналу. За конструкцією цей різновид гнізда максимально схожий на mini-Jack (3.5 мм), проте відрізняється розмірами. Роз'єм Jack (6.5 мм) забезпечує щільний контакт і менш схильний до перешкод. Також він підтримує балансне підключення — якісну передачу аудіосигналу досить довгими проводами з ефективним захистом від перешкод.

- XLR. Стандарт XLR відноситься до професійних – не тільки через високу якість передачі сигналу, але також через досить великі розміри та наявність замків для надійного закріплення штекерів. При цьому по одному кабелю можна передавати лише один канал звуку, тому виходи XLR зазвичай встановлюються парами — для звуку формату стерео. Також відзначимо, що ці роз'єми можуть поєднуватися з гніздами Jack (6.35 мм). А ще вони дозволяють реалізувати підключення в балансному...форматі з високим ступенем завадостійкості та використанням дротів досить великої довжини без впливу на частоту аналогового сигналу.

- RCA. Роз'єм під коаксіальний кабель зі штекером типу «тюльпан». Стандартний вхід RCA складається з двох гнізд - під стереозвук, лівий та правий канал. Через один аналоговий роз'єм RCA може передаватися лише один канал звуку, тому кількість таких роз'ємів відповідає кількості каналів, що підтримуються пристроєм.