Порівняння Focusrite Clarett+ 2Pre vs Focusrite Scarlett 4i4 3rd Gen

Кількість вхідних та вихідних каналів, якими обладнано аудіоінтерфейс. Докладніше про кожен тип див. нижче.

- Вхідних каналів. Вхідні канали input (in) в аудіоінтерфейсах позначають кількість різних аудіосигналів, які пристрій може приймати для запису відразу. Їхнє число відіграє вирішальну роль при багатоканальному звукозаписі, підключенні декількох інструментів або вокалу одночасно. При виборі аудіоінтерфейсу враховуйте не лише кількість вхідних каналів, а й типи роз'ємів (див. «Входи»).

- Вихідних каналів. Вихідні канали output (out) — це та кількість аудіосигналів, яку допускається відправляти на інші пристрої або обладнання для відтворення. Виходи аудіоінтерфейсу можуть бути використані для підключення до підсилювачів, моніторів, акустичних систем, навушників тощо. Велика кількість вихідних каналів прийде до речі при створенні звукових міксів, в режимі багатоканального запису або при багатозадачній роботі в студійному середовищі. Для найпростіших завдань досить мати від 2 до 4 вихідних каналів. При виборі аудіоінтерфейсу враховуйте не лише кількість вихідних каналів, а й типи роз'ємів (див. Виходи).

Діапазон частот звуку підтримується пристроєм. Найчастіше йдеться про діапазон частот, який пристрій може видати аналоговому аудіосигналу на виході.

Загалом чим ширший частотний діапазон — тим повнішим виходить звучання, тим нижчою є ймовірність, що аудіоінтерфейс «обріже» верхні чи нижні частоти. Однак слід враховувати, що людське вухо здатне чути звуки на частотах від 16 до 22 000 Гц, причому з віком верхня межа знижується. Так що з практичної точки зору передбачати більш широкий діапазон аудіотехніки не має сенсу. А вражаючі цифри, що зустрічаються у висококласних пристроях, є скоріше «побічним ефектом» просунутих електронних схем і наводяться в характеристиках з метою реклами. Також нагадаємо, що на загальну якість звуку впливає безліч інших факторів, крім частотного діапазону.

- Всього аудіовходів Jack/XLR. Загальна кількість аналогових аудіовходів типу Jack (6.35 мм) та/або XLR (цей інтерфейс може поєднуватися з «джеком»). Зазначимо, такі роз'єми можуть відігравати роль як лінійного, і мікрофонного чи інструментального входу. Докладніше див. відповідні пункти.

- Mini-Jack. Стандартний роз'єм 3.5 мм mini-Jack прийнято використовувати в аудіоінтерфейсах як аналоговий (лінійний) вход на два канали стерео, а також у ролі мікрофонного аудіовходу (див. відповідні пункти).

Тип лінійного входу, передбаченого у пристрої. Використовується лінійний вхід для подачі звуку із зовнішнього джерела на аудіоінтерфейс.

Для лінійного входу можуть використовуватися такі типи роз'ємів:

- Mini-Jack (3.5 мм). Гніздо під стандартний штекер mini-jack (3.5 мм). Роз'єм служить як аудіовхід на два канали стерео. Розрахований він переважно на портативну електроніку на кшталт смартфонів, кишенькових плеєрів тощо. У стаціонарних пристроях популярніші Jack (6.35 мм), XLR та RCA.

- Jack (6.35 мм). Поширений аудіороз'єм для передачі аналогового сигналу. За конструкцією цей різновид гнізда максимально схожий на mini-Jack (3.5 мм), проте відрізняється розмірами. Роз'єм Jack (6.5 мм) забезпечує щільний контакт і менш схильний до перешкод. Також він підтримує балансне підключення — якісну передачу аудіосигналу досить довгими проводами з ефективним захистом від перешкод.

- XLR. Стандарт XLR відноситься до професійних – не тільки через високу якість передачі сигналу, але також через досить великі розміри та наявність замків для надійного закріплення штекерів. При цьому по одному кабелю можна передавати лише один канал звуку, тому виходи XLR зазвичай встановлюються парами — для звуку формату стерео. Також відзначимо, що ці роз'єми можуть поєднуватися з гніздами Jack (6.35 мм). А ще вони дозволяють реалізувати підключення в балансному...форматі з високим ступенем завадостійкості та використанням дротів досить великої довжини без впливу на частоту аналогового сигналу.

- RCA. Роз'єм під коаксіальний кабель зі штекером типу «тюльпан». Стандартний вхід RCA складається з двох гнізд - під стереозвук, лівий та правий канал. Через один аналоговий роз'єм RCA може передаватися лише один канал звуку, тому кількість таких роз'ємів відповідає кількості каналів, що підтримуються пристроєм.

Вхід для цифрового аудіосигналу, що передається оптоволоконним кабелем TOSLINK. Оптичний інтерфейс перетинається на можливості з коаксіальним входом (див. відповідний пункт) — зокрема, дозволяє передавати багатоканальний звук. Ключовою відмінністю та головною перевагою такого з'єднання є повна нечутливість до електромагнітних перешкод. З іншого боку, оптоволоконний кабель досить тендітний і чутливий до пошкоджень - його потрібно берегти від сильних натисків і перегинів.

Аудіоінтерфейси, заточені під запис подкастів та ведення прямих ефірів в Інтернеті (стримів). До них передбачається підключати стрімерське та підкастерське обладнання на кшталт мікрофонів та навушників, а з функцій у таких моделях передбачаються тонкі регулювання звуку, налаштування балансу між різними джерелами аудіосигналу тощо.

Основна функція атенюатора PAD (Passive Attenuation Device) полягає в тому, щоб знижувати надлишковий рівень вхідного сигналу. Коли він занадто високий, існує ризик навантаження або навіть пошкодження аудіоапаратури. Атенюатор PAD може бути корисним при підключенні гітар з активними звукознімачами або, наприклад, при використанні мікрофонів із високим вихідним рівнем аудіосигналу.

Програмне забезпечення, що постачається в комплекті з аудіоінтерфейсом, може відрізнятися залежно від виробника та моделі. У переважній більшості воно представлено драйверами, утилітами для керування пристроєм, програмним забезпеченням для запису та редагування звуку, віртуальними інструментами або ефектами, всілякими плагінами. Які саме програмні компоненти включені в комплект постачання аудіоінтерфейсу, бажано уточнювати окремо.

Способи живлення, передбачені у пристрої. Існують моделі, що поєднують комбіновані способи живлення - наприклад, від мережі та USB. Докладніше див. окремі пункти довідки.

- Від мережі. Живлення від звичайної побутової електромережі 230 В. Стаціонарна аудіотехніка використовує тільки такий спосіб живлення, однак у компактних пристроях він може поєднуватися з підключенням USB, живленням від батарейок або наявністю акумулятора.

- USB. Живлення від того ж USB-роз'єму, за допомогою якого пристрій підключається до зовнішнього обладнання. Подібний спосіб запитки дозволяє обходитися без зайвих проводів і працювати незалежно від розеток, проте потужність його невисока, тому цей варіант застосовується лише в компактних пристроях. У деяких моделях живлення від USB поєднується з вбудованим акумулятором або доповнює живлення від мережі, є запасним варіантом у разі відсутності розеток.

- Акумулятор. Наявність вбудованого акумулятора дозволяє пристрою працювати незалежно від будь-яких зовнішніх джерел енергії, проте термін такої роботи обмежений - у певний момент все одно доведеться робити перерву на зарядку акумулятора. У чистому вигляді цей тип живлення зустрічається дуже рідко - набагато частіше акумуляторна батарея передбачається як "запасний варіант", що доповнює живлення від мережі або USB (див. відповідні пункти).

- Батарейки. Живлення від змінних елементів стандартного типорозміру - наприклад, "пальчикових" АА. Відзначимо, що серед таких елементів зустрічаються як одноразові батарейки, так і акумулятори, що перезаряджаються. Це дає користувачеві вибір: регулярно докуповувати свіжі елементи або один раз витратитися на акумулятори та зарядник до них. Однак у будь-якому випадку живлення від батарейок пов'язане з додатковими витратами - такі джерела живлення зазвичай не входять у комплект і доводиться докупляти окремо. Цей варіант зустрічається переважно серед портативних моделей.