Порівняння Native Instruments Komplete Audio 6 MKII vs Audient iD14

Кількість вхідних та вихідних каналів, якими обладнано аудіоінтерфейс. Докладніше про кожен тип див. нижче.

- Вхідних каналів. Вхідні канали input (in) в аудіоінтерфейсах позначають кількість різних аудіосигналів, які пристрій може приймати для запису відразу. Їхнє число відіграє вирішальну роль при багатоканальному звукозаписі, підключенні декількох інструментів або вокалу одночасно. При виборі аудіоінтерфейсу враховуйте не лише кількість вхідних каналів, а й типи роз'ємів (див. «Входи»).

- Вихідних каналів. Вихідні канали output (out) — це та кількість аудіосигналів, яку допускається відправляти на інші пристрої або обладнання для відтворення. Виходи аудіоінтерфейсу можуть бути використані для підключення до підсилювачів, моніторів, акустичних систем, навушників тощо. Велика кількість вихідних каналів прийде до речі при створенні звукових міксів, в режимі багатоканального запису або при багатозадачній роботі в студійному середовищі. Для найпростіших завдань досить мати від 2 до 4 вихідних каналів. При виборі аудіоінтерфейсу враховуйте не лише кількість вихідних каналів, а й типи роз'ємів (див. Виходи).

Характеристики вбудованого ЦАП - цифро-аналогового перетворювача для конвертації цифрового звуку в аналоговий аудіосигнал лінійного рівня, зазвичай формату стерео.

- Розрядність. Розрядність цифро-аналогового перетворювача (ЦАП), що використовується у пристрої. В даному випадку сенс у цього параметра такий: розрядність ЦАП повинна бути не нижче за розрядність аудіосигналу, з яким планується використовувати перетворювач, в іншому випадку пристрій не зможе ефективно впоратися з конвертацією. Що стосується конкретних значень, то стандартні варіанти в сучасних аудіоінтерфейсах - це 16 біт, 24 біт і 32 біт.

- Частота дискретизації. Частота дискретизації цифро-аналогового перетворювача (ЦАП), встановленого в аудіоінтерфейс. Нагадаємо, такий перетворювач відповідає за конвертацію цифрового звуку в аналоговий аудіосигнал. У пункті зазвичай вказується максимальне значення частоти дискретизації, навіщо використовується одне із стандартних значень, відповідних певної якості звуку ( 48 кГц, 96 кГц, 192 кГц).

Діапазон частот звуку підтримується пристроєм. Найчастіше йдеться про діапазон частот, який пристрій може видати аналоговому аудіосигналу на виході.

Загалом чим ширший частотний діапазон — тим повнішим виходить звучання, тим нижчою є ймовірність, що аудіоінтерфейс «обріже» верхні чи нижні частоти. Однак слід враховувати, що людське вухо здатне чути звуки на частотах від 16 до 22 000 Гц, причому з віком верхня межа знижується. Так що з практичної точки зору передбачати більш широкий діапазон аудіотехніки не має сенсу. А вражаючі цифри, що зустрічаються у висококласних пристроях, є скоріше «побічним ефектом» просунутих електронних схем і наводяться в характеристиках з метою реклами. Також нагадаємо, що на загальну якість звуку впливає безліч інших факторів, крім частотного діапазону.

Кількість підсилювачів у конструкції аудіоінтерфейсу, призначених для роботи зі слабким сигналом, який безпосередньо надходить з мікрофона, звукознімача тощо. Кожен підсилювач відповідає одному вхідному каналу з низьким рівнем сигналу. Наприклад, якщо аудіоінтерфейс має чотири підсилювачі, він може одночасно обробляти сигнали від чотирьох мікрофонів або інших пристроїв, підключених до цих підсилювачів. Професійні студійні аудіоінтерфейси часто обладнані великою кількістю підсилювачів для забезпечення гнучкості та можливості запису з великої кількості джерел одночасно.

- Всього аудіовходів Jack/XLR. Загальна кількість аналогових аудіовходів типу Jack (6.35 мм) та/або XLR (цей інтерфейс може поєднуватися з «джеком»). Зазначимо, такі роз'єми можуть відігравати роль як лінійного, і мікрофонного чи інструментального входу. Докладніше див. відповідні пункти.

- Mini-Jack. Стандартний роз'єм 3.5 мм mini-Jack прийнято використовувати в аудіоінтерфейсах як аналоговий (лінійний) вход на два канали стерео, а також у ролі мікрофонного аудіовходу (див. відповідні пункти).

Роз'єми, що використовуються для підключення музичних інструментів (акустичних або бас-гітар, клавішних тощо). Найчастіше вони виконуються у вигляді гнізд формату Jack 6.35 мм, але є й інші варіанти (див. нижче). Аудіосигнал зі звукознімачів має свою специфіку, тому інструментальний вхід зазвичай характеризується вищим рівнем вхідного сигналу та спеціальним узгодженням імпедансу, щоб забезпечити оптимальну якість звуку.

- Jack (6.35 мм). Гнізда Jack (6.35 мм) набули найбільш широкого поширення як інструментальний аудіовхід. Вони мають дуже великі розміри, забезпечуючи тим більш щільний контакт, і підтримують балансне підключення (для передачі якісного сигналу без перешкод досить довгими проводами). Число роз'ємів Jack (6.5 мм) зазвичай відповідає кількості інструментів, яку можна одночасно підключити до пристрою.

- XLR. Характерний круглий роз'єм, що нерідко поєднується з інтерфейсом Jack (6.5 мм). XLR оснащується замком-фіксатором та трьома контактами (є й інші варіанти за кількістю, проте вони практично не зустрічаються). Роз'єм використовується передачі аналогового сигналу через балансне підключення, що забезпечує високу стійкість до перешкод — достатню професійного застосування.

Тип лінійного входу, передбаченого у пристрої. Використовується лінійний вхід для подачі звуку із зовнішнього джерела на аудіоінтерфейс.

Для лінійного входу можуть використовуватися такі типи роз'ємів:

- Mini-Jack (3.5 мм). Гніздо під стандартний штекер mini-jack (3.5 мм). Роз'єм служить як аудіовхід на два канали стерео. Розрахований він переважно на портативну електроніку на кшталт смартфонів, кишенькових плеєрів тощо. У стаціонарних пристроях популярніші Jack (6.35 мм), XLR та RCA.

- Jack (6.35 мм). Поширений аудіороз'єм для передачі аналогового сигналу. За конструкцією цей різновид гнізда максимально схожий на mini-Jack (3.5 мм), проте відрізняється розмірами. Роз'єм Jack (6.5 мм) забезпечує щільний контакт і менш схильний до перешкод. Також він підтримує балансне підключення — якісну передачу аудіосигналу досить довгими проводами з ефективним захистом від перешкод.

- XLR. Стандарт XLR відноситься до професійних – не тільки через високу якість передачі сигналу, але також через досить великі розміри та наявність замків для надійного закріплення штекерів. При цьому по одному кабелю можна передавати лише один канал звуку, тому виходи XLR зазвичай встановлюються парами — для звуку формату стерео. Також відзначимо, що ці роз'єми можуть поєднуватися з гніздами Jack (6.35 мм). А ще вони дозволяють реалізувати підключення в балансному...форматі з високим ступенем завадостійкості та використанням дротів досить великої довжини без впливу на частоту аналогового сигналу.

- RCA. Роз'єм під коаксіальний кабель зі штекером типу «тюльпан». Стандартний вхід RCA складається з двох гнізд - під стереозвук, лівий та правий канал. Через один аналоговий роз'єм RCA може передаватися лише один канал звуку, тому кількість таких роз'ємів відповідає кількості каналів, що підтримуються пристроєм.

Вхід для цифрового аудіосигналу, що передається оптоволоконним кабелем TOSLINK. Оптичний інтерфейс перетинається на можливості з коаксіальним входом (див. відповідний пункт) — зокрема, дозволяє передавати багатоканальний звук. Ключовою відмінністю та головною перевагою такого з'єднання є повна нечутливість до електромагнітних перешкод. З іншого боку, оптоволоконний кабель досить тендітний і чутливий до пошкоджень - його потрібно берегти від сильних натисків і перегинів.

Вхід для цифрового аудіосигналу дозволяє передавати як стерео, так і багатоканальний звук. Як роз'єм використовується RCA, проте не варто плутати цей вхід зі входами RCA (див. відповідний пункт). Коаксіальний інтерфейс використовує інший формат сигналу — всі канали звуку передаються через один роз'єм і навіть кабель для такої передачі потрібно використовувати спеціальний (екранований). У порівнянні з волокном, що застосовується в оптичному інтерфейсі (див. вище), такий кабель більш сприйнятливий до електромагнітних перешкод, проте менш делікатний у плані чутливості до пошкоджень.