Порівняння Denon AVR-X2800H vs Denon AVR-S970H

— AM/FM-радіо. Наявність вбудованого тюнера, що дозволяє приймати радіопередачі AM і FM-діапазону без додаткових пристроїв (може знадобитися хіба що антена, і то далеко не завжди). В FM можна реалізувати передачу якісного стереозвуку, однак хвилі поширюються тільки в межах прямої видимості (10-20 км); тому більшість станцій цього діапазону належать до «міським музичним». В AM дальність передачі вимірюється вже сотнями кілометрів, однак якість звуку відчутно нижче, тому такі станції зазвичай спеціалізуються на розмовних програмах (зокрема, новинах).

— USB-носій. Можливість підключити до ресівера USB-носій — наприклад, «флешку або зовнішній жорсткий диск — і програвати з нього вміст безпосередньо. Для цього необхідний роз'єм USB. Найчастіше у моделях з такою функцією він розташовується на передній панелі (див. нижче) — це забезпечує зручність підключення; водночас є й винятки. Також відзначимо, що сама наявність USB не обов'язково передбачає можливість відтворення з зовнішніх носіїв — цей інтерфейс може використовуватися для службових цілей, наприклад, для оновлення прошивки або відтворення з ПК (див. «Додатково (входи) — USB Type B»).

— Мережеве потокове аудіо. Можливість відтворення потокового аудіо через локальну мережу або Інтернет (у т. ч. з сервісів на зразок Grooveshark або Last.Fm). Назва «потокове» пов'язано з тим, що кожна композиція відтво...рюється безпосередньо з мережі, без запису у власне постійне сховище ресивера. Ця функція за визначенням вимагає підключення до комп'ютерних мереж; найчастіше з цією метою використовується модуль Wi-Fi (див. «Інтерфейси») або роз'єм LAN.

— Інтернет-радіо. Можливість використання ресівера для прийому і відтворення передач Інтернет-радіостанцій. Ця функція багато в чому схожа з вищеописаним мережевим аудіо — зокрема, для її роботи потрібно підключення до мережі, а дані передаються в потоковому форматі; однак у разі мережевого аудіо користувач сам вибирає, що і коли слухати, тут же трансляція йде аналогічно звичайним радіопередачам і управляється з радіостанції. Власне, багато великі станції транслюють свої передачі не тільки в традиційному ефірі, але також і через Інтернет; є і спеціалізовані проєкти, що віщають тільки в Мережі. Загалом вибір програм значно більші, ніж для звичайного радіомовлення — адже Інтернет-радіо не має обмежень по дальності. А самих ресіверах можуть передбачатися додаткові інструменти з управління таким мовленням — наприклад, каталоги, пошук за жанрами, мов і т. ін.

Формати аудіо-та відеофайлів, які ресивер здатний відтворювати самостійно. Моделі з функціями плеєра, зазвичай, підтримують більшість популярних типів мультимедійних файлів (зокрема, AVI, MPEG і AVI для відео, MP3, WAV і WMA для аудіо), проте набір файлів може мати свої особливості. Даний пункт дозволяє з'ясувати їх.

Декодер загалом можна описати як стандарт, у якому записаний цифровий звук (нерідко багатоканальний). Для нормального відтворення звуку необхідно, щоб відповідний декодер підтримувався пристроєм. Першими ластівками багатоканального декодування були Dolby Digital та DTS, поступово покращуючись та приносячи нові фішки. Заключною стадією на 2020 рік стали декодери Dolby Atmos та DTS X. А проміжними були Dolby TrueHD, Dolby Pro Logic II, DTS-HD, DTS ES, DTS Neural: X, DTS Neo (6, X).

- Dolby Atmos. Декодер, який використовує не жорсткий розподіл звуку каналами, а обробку аудіооб'єктів, завдяки чому може застосовуватися практично з будь-яким числом каналів на відтворювальній системі — звук буде розділений між каналами з таким розрахунком, щоб кожен аудіооб'єкт був чутний максимально близько до місця, що покладається для нього. При використанні Dolby Atmos дуже бажаним вважається наявність стельових колонок (або динаміків, спрямованих у стелю). Втім, у крайньому випадку можна обійтися без них.

— DTS X. Аналог описаного вище Dolby Atmos, коли звук розподіляється не окремими каналами, а через аудіооб'єкти....У цифровому сигналі міститься інформація про те, де (за задумом режисера) повинен знаходитися об'єкт, що чує користувач і як він повинен переміщатися, а процесор відтворюючого пристрою обробляє цю інформацію і визначає, яким саме чином потрібно розподілити звук по наявних каналах, щоб домогтися необхідної локалізації. Завдяки цьому DTS X не прив'язаний до конкретної кількості звукових каналів - їх може бути скільки завгодно, система автоматично розділить звук по них, вимагаючи потрібного звучання. Також відзначимо, що цей декодер дає змогу окремо регулювати гучність діалогів.

- IMAX Enhanced. Знак відповідності IMAX Enhanced присвоюється обладнанню, яке відповідає вимогам сертифікації аудіопристроїв від компанії IMAX Corporation. У поєднанні зі звуковою технологією DTS забезпечується фірмове звучання "як у IMAX-кінотеатрах" у себе вдома. Найбільш точне відтворення такого аудіо можливе у системах з великою кількістю каналів (від 5.1 і більше). Зазначимо, що для ефекту повного занурення сертифікація IMAX Enhanced має поширюватись і на відеообладнання для відтворення контенту (телевізор, проектор тощо).

Кількість коаксіальних входів, передбачених у конструкції ресивера.

Коаксіальний інтерфейс використовується для передачі аудіосигналу в цифровому форматі. Фактично — це різновид інтерфейсу S/PDIF, що використовує для підключення електричний коаксіальний кабель з роз'ємами RCA («тюльпан»). Не варто плутати даний інтерфейс з описаним вище аналоговим RCA: коаксіальне підключення відрізняється за типом сигналу, за кількістю гнізд на роз'єм (тут достатньо одного), а також погано працює зі звичайним RCA-кабель (бажано використовувати екранований). Пропускної здатності S/P-DIF вистачає для передачі багатоканального звуку аж до 7.1 (див. «Кількість каналів»), однак lossless-формати на зразок Dolby TrueHD або DTS-HD Master Audio (див. «Декодери») не підтримуються.

Що стосується кількості, то наявність декількох входів дозволяє підключити до ресівера відразу кілька джерел сигналу з відповідними виходами і перемикатися між ними через програмні установки, не борсатися з перемиканням кабелів.

Версія інтерфейсу HDMI, підтримувана ресивером. Зазвичай, цій версії відповідають всі наявні в пристрої HDMI-роз'єми — входи і (див. вище), і виходи (див. нижче). Ось варіанти, актуальні на сьогодні:

— v 1.4. Найбільш стара з актуальних на сьогодні версій, випущена в 2009 році. Тим не менш, підтримує 3D-відео здатна працювати з дозволами аж до 4096х2160 на швидкості до 24 к/с, а в роздільній здатності Full HD частота кадрів може досягати 120 к/с. Крім оригінально v.1.4, зустрічаються також поліпшені модифікації — v.1.4 a і v.1.4 b; вони аналогічні за основним можливостям, в обох випадках поліпшення торкнулися переважно роботи з 3D-контентом.

— v 2.0. Значне оновлення HDMI, представлене в 2013 році. У цій версії максимальна частота кадрів в 4K зросла до 60 к/с, а пропускна здатність аудіо — до 32 каналів і 4 окремих потоків одночасно. Також з нововедений можна згадати підтримку ультраширокого формату 21:9. В оновленні v.2.0 a до можливостей інтерфейсу була додана підтримка HDR, в v.2.0 b ця функція була покращена і розширена.

— v 2.1. Незважаючи на схожість назви з v.2.0, дана версія, випущена в 2017 році, стала вельми масштабним оновленням. Зокрема, до неї додалася підтримка 8K і навіть 10 K на швидкості до 120 к/с, а також ще більш розширилися можливості для роботи з HDR. Під цю версію був випущений власний кабель HDMI Ultra High Speed, всі можливості v.2.1 доступні тільки при використанні кабелів цього стандарту, хоча базові функції можна в...икористовувати і з більш простими шнурами.

Додаткові входи, передбачені в конструкції AV-ресивера, крім описаних вище. Це можуть бути, зокрема, такі інтерфейси:

— Балансний цифровий (AES/EBU). Професійний інтерфейс, призначений, згідно з назвою, для передачі звуку в цифровому форматі і використовує балансне підключення, що дозволяє знизити рівень перешкод. Детальніше про балансному підключенні див. «XLR (балансні)» вище; тут же відзначимо, що AES/EBUне сумісний з «звичайним» XLR, хоча найчастіше використовує роз'єм того ж типу. Зустрічається даний вхід переважно в найбільш прогресивних AV-ресіверах.

— Роз'єм для док-станції. Вхід для з'єднання з док-станцією — спеціальним пристосуванням, що застосовуються переважно для підключення смартфонів і портативних плеєрів. Найбільш популярні доки під пристрої фірми Apple — іРһопеи iPod — але можуть зустрічатися аксесуари і для інших брендів. Док-станція часто буває більш зручною, ніж звичайний кабель, оскільки вона відіграє ще й роль підставки. Крім того, підключення портативного гаджета подібним способом часто забезпечує додаткові можливості керування — наприклад, перемикання треків на плеєрі з пульта управління ресівером.

— Критичний вхід. Даний вхід забезпечує автоматичне включення AV-ресивера при включенні іншого компонента аудіосистеми, оснащеного тригерним виходом — наприклад, CD-програвача. При включенні керуючого компонента, підключеного до триггерному входу, на цей вхід надходить сигнал, який «будить» і ресивер. Це зручніше..., ніж включати обладнання окремо.

— PC IN. Вхід для виводу на AV-ресивер відеосигналу з відеокарти комп'ютера. Зазвичай позначення PC INиспользуется для аналогового роз'єму VGA (15 pin D-Sub); він вважається застарілим, проте все ще досить часто зустрічається у відеокартах, особливо бюджетного рівня. З іншого боку, у тих же відеокартах поширений більш популярний, сучасний, а головне — універсальний стандарт HDMI(див. вище). Тому серед AV-ресиверів вхід PC IN особливого поширення все ж не отримав, їм оснащуються лише деякі моделі топового класу, створені в розрахунку на максимальну різноманітність інтерфейсів

— USB-A. Стандартний роз'єм USB — такий же, як у ПК і ноутбуках. Може використовуватися в різних форматах, однак найчастіше призначається для підключення флешок або інших накопичувачів і використання ресивера в ролі медіаплеєра.

Кількість аналогових стереовиходів RCA, передбачених у конструкції AV-ресивера.

Сам по собі роз'єм RCA (в просторіччі — «тюльпан») може застосовуватися в різних інтерфейсах. Однак конкретно в даному випадку мова йде про лінійний аудіовихід, відповідальному за аналоговий звук. RCA— найбільш популярний роз'єм, що застосовується в сучасній аудіотехніці для таких виходів. При цьому мова може йти як про стандартні виходи для підключення колонок, так і про роз'ємах REC, призначених для підключення до ресивера записуючого пристрою і відрізняються незмінним рівнем сигналу. (втім, таких виходів рідко буває більше одного). Крім того, тут враховуються також виходи передпідсилювача.

Зазначимо, що роз'єми цього типу прийнято вважати по парах; іншими словами, один вихід складається з двох роз'ємів RCA. Це пов'язано з тим, що по одному дроту в даному випадку може передаватися тільки один канал аналогового звуку; відповідно, для передачі стерео потрібно два гнізда RCA.

Кілька виходів RCAпозволяют підключати до ресивера одночасно кілька комплектів акустики — наприклад, для трансляції звуку відразу в декількох кімнатах або для запису звуку паралельно з його прослуховуванням.

Тип виходу для підключення навушників, встановленого в ресивері.

— 3.5 мм (mini-Jack). Цей роз'єм вельми популярний в сучасній електроніці: в портативних пристроях він є основним варіантом для підключення навушників, та й більшість самих навушників (всіх цінових категорій) має «рідне» штекер саме під mini-Jack. Однак з низки технічних особливостей в Hi-Fi і Hi-End техніки, включаючи AV-ресивери, даний інтерфейс широкого розповсюдження не отримав.

— 6.35 мм (Jack). Через своїх великих розмірів даний роз'єм використовується переважно у стаціонарній техніці і майже не зустрічається в портативних гаджетах. З іншого боку, він краще підходить для високоякісних аудіосистем, ніж mini-Jack, багато навушники преміумкласу випускаються саме зі штекером Jack, а моделі з 3.5 мм штекером можна підключити до гнізда 6.35 мм за допомогою найпростішого перехідника (часто він навіть поставляється в комплекті з самими навушниками). Як наслідок, більшість сучасних AV-ресиверів використовують саме цей інтерфейс.

Найбільша потужність, споживана ресивером під час роботи у штатному режимі. Від цього параметра залежить енергоспоживання пристрою, тому якщо економія енергії має для Вас вирішальне значення — варто звернути на нього увагу. Також інформація про споживаної потужності стане в нагоді в тому випадку, якщо у Вас є сумніви з приводу заявлених характеристик вбудованого підсилювача: якщо сумарна потужність всіх каналів більше, ніж загальна споживана потужність ресивера — значить, десь в цифрах є помилка.