Порівняння TP-LINK M7650 vs TP-LINK M7350

Швидкості підключення по Wi-Fi, точніше-стандарти Wi-Fi, підтримувані модемом з відповідними можливостями (див. «Тип», «Підключення»).

— Wi-Fi 3 (802.11g). Подальший розвиток стандарту Wi-Fi 1 (802.11b), розроблений насамперед в розрахунку на підвищення пропускної здатності з'єднання (2.4 ГГц) і представлений в 2003 році. Обладнання 802.11g повністю зворотно сумісне з 802.11b, тому навіть найпростіші з сучасних Wi-Fi пристроїв підтримують обидва цих стандарти.

— Wi-Fi 4 (802.11n). Стандарт Wi-Fi, що є подальшим розвитком описаних вище форматів – зокрема, за рахунок доповнення їх підтримкою технології MIMO (розподіл введення і виведення між декількома антенами). Представлений в 2009 році. Основна робоча частота – 2,4 ГГц, проте зустрічаються пристрої, доповнені 5-ГГц діапазоном.

— Wi-Fi 5 (802.11ас). Побудований на основі 802.11n, представлений в кінці 2013 року. Основні удосконалення торкнулися збільшення кількості потоків на другій частоті (5 ГГц) і впровадження більш прогресивних стандартів MIMO і модуляції, що дало змогу відповідним чином підвищити пропускну здатність.

Найбільша кількість пристроїв, які можна одночасно підключити до модему через Wi-Fi (див. «Підключення»).

Наявність даного обмеження пов'язана з тим, що оброблення мережевих запитів від декількох пристроїв відразу потребує досить великої кількості обчислювальних ресурсів, а їх в мініатюрній електроніці, на зразок бездротових модемів, не так багато. Втім, навіть недорогі моделі можуть підтримувати близько 5 – 6 пристроїв, чого більш ніж достатньо для більшості ситуацій; а в більш прогресивних модемах ця кількість може досягати 10.

Швидкість мобільного зв'язку за стандартом 4G (LTE), підтримувана модемом.

Всьому сучасному LTE-обладнанню присвоюється та чи інша категорія (Cat.3, Cat.4, Cat.6, Cat.7, Cat.9, Cat.12, Cat.13, Cat.16, Cat.18, Cat.19, Cat.20, Cat.22), від якої безпосередньо залежить швидкість передачі даних. В даному пункті уточнюється як ця категорія, так і конкретні показники швидкості, причому за двома параметрами — на прийом і на передачу. Швидкість на передачу завжди значно нижче, але з урахуванням специфіки мобільного доступу в Інтернет даний момент зазвичай не критичний.

Відзначимо, що обладнання з різними категоріями швидкості буде цілком сумісне одне з одним, проте пропускна здатність буде обмежуватися можливостями більш повільного пристрою. Також варто сказати, що в даному пункті вказаний теоретичний максимум; практичні ж показники можуть бути помітно нижче (залежно від якості покриття, завантаженості ефіру, особливості конкретної електроніки). Тим не менш, модем з більш високою категорією швидкості і на практиці буде працювати швидше.

Технології передачі даних, підтримувані модемом.

— GPRS. Найстаріша з застосовуваних на сьогоднішній день технологій зв'язку. Розроблена як стандарт для стільникових мереж GSM, що дає змогу передавати дані паралельно з голосовим зв'язком і текстовими повідомленнями, а також тарифікувати доступ в мережу за кількістю переданих даних, а не за часом підключення (як в попередньому стандарті CSD). На момент створення була досить прогресивною, однак зараз вважається остаточно застарілою і застосовується лише в тих ситуаціях, коли прогресивніші стандарти використовувати неможливо.

— EDGE Технологія, створена як модифікація описаного вище GPRS, яка дозволила б збільшити пропускну здатність каналу і підвищити надійність зв'язку. В іншому цей стандарт повністю аналогічний GPRS за основним практичним особливостями.

— W-CDMA. Один з ранніх стандартів зв'язку третього покоління (3G). Застосовується в мережах формату UMTS. Однією з головних переваг таких мереж є можливість побудови мереж на основі існуючої інфраструктури GSM. Тому UMTS і конкретно W-CDMA використовується багатьма операторами мобільного зв'язку на початковому етапі переходу з 2G на 3G.

— HSUPA. Технологія зв'язку третього покоління (3G), розвиток описаної вище W-CDMA. Назва розшифровується як High-Spe...ed Uplink Packet Access — високошвидкісна пакетна передача даних в напрямку «від абонента». Це, власне, і описує призначення даної технології: вона збільшує швидкість передачі даних з модему на базову станцію, що може знадобитися для деяких специфічних задач — наприклад, відеозв'язку.

— HSDPA. Подальше, після HSUPA, удосконалення стандарту W-CDMA (див. вище). Належить до мереж третього покоління (3G), проте вважається «розширеним» стандартом, через що мережі з підтримкою HSUPA можуть позначатися як 3.5G, 3G+ тощо. Сама назва — «High-Speed Downlink Packet Access» — перекладається як «високошвидкісна пакетна передача даних від базової станції на пристрій».

— HSPA+. Найпрогресивніший на сьогоднішній день стандарт зв'язку третього покоління на основі мереж UMTS (W-CDMA). Завдяки ряду удосконалень дає змогу досягти вищих швидкостей, ніж описані вище варіанти, наближаючись за можливостями до мереж четвертого покоління; тому іноді умовно позначається як 3.75G.

— WiMAX. Першопочатково WiMAX був створений в двох версіях — «мобільній» і «стаціонарній»; в переважній більшості сучасних стільникових модемів застосовується другий варіант. Він належить до стандартів четвертого покоління — 4G (тоді як «мобільний» був конкурентом 3G-технологій, хоча іноді в маркетингових цілях також позначається як зв'язок 4 покоління). Деякий час тому WiMAX активно поширювався як альтернатива дротовому широкосмуговому підключенню до Інтернету (зокрема, як оптимальний варіант для приватного сектора, куди дотягнути кабель важко). Однак зараз цей стандарт поступово втрачає популярність, зокрема, у зв'язку з розвитком і поширенням досконалішого LTE (який не має до того ж поділу на «мобільний» і «стаціонарний» різновид).

— LTE. Стандарт стільникового зв'язку четвертого покоління, найпопулярніша 4G-технологія на сьогоднішній день — зокрема, завдяки тому, що є подальшим розвитком W-CDMA/UMTS і може бути впроваджений шляхом вдосконалення існуючих мереж (причому як UMTS, так і CDMA2000). Ще одна причина популярності — однакова зручність як для стаціонарного, так і для мобільного устаткування. З іншого боку, при виборі модему даного стандарту варто мати на увазі, що в різних країнах діапазони і канали LTE можуть відрізнятися, тому сама по собі підтримка цієї технології ще не гарантує сумісність з конкретною мережею. Також потрібно враховувати, що в деяких країнах мережі LTE ще тільки знаходяться на етапі розгортання, а в деяких — взагалі відсутні.

— EV-DO (Rev.A). EV-DO — технологія передачі даних третього покоління (3G), що застосовується в мобільних мережах стандарту CDMA (не плутати з W-CDMA, побудованої на іншому базовому стандарті – UMTS). Зазначимо, що в деяких країнах даний різновид 3G-мереж набув поширення набагато раніше, ніж W-CDMA і її модифікації, причому з низки технічних причин застосовується переважно для передачі даних — тобто для роботи 3G-модемів. Що ж до Rev.A, то це — друга за рахунком і найпоширеніша версія стандарту EV-DO.

— EV-DO (Rev.B). Третя за рахунком версія технології EV-DO, розвиток і удосконалення Rev.A; докладніше див. вище. Тут же відзначимо, що даний стандарт також часто використовується як 3G-зв'язок для передачі даних; зона покриття не настільки велика, як у попередньої версії, але все ж охоплює більшість великих населених пунктів і їх околиці. Також варто враховувати, що для використання всіх можливостей Rev.В необхідний модем з підтримкою цієї версії, а цим можуть похвалитися далеко не всі сучасні EV-DO-пристрої.

При оцінці можливостей модему варто враховувати, що наведені для кожної технології значення швидкості є максимумом, якого на практиці можна досягти лише в ідеальних умовах. Фактичні ж значення швидкості, зазвичай, нижче потенційно можливих; вони можуть залежати як особливостей мережі, потужності сигналу та інших технічних моментів, так і від політики оператора і умов конкретного тарифу.

Ємність акумулятора, встановленого в модемі з відповідним типом живлення (див. нижче).

Чим вища ємність, тим довше акумулятор здатний пропрацювати без підзарядки, за інших рівних умов. Однак варто мати на увазі, що ситуація «інших рівних» практично не зустрічається в сучасних бездротових модемів. По-перше, різні технології передачі даних (див. вище) характеризуються різними показниками енергоспоживання; по-друге, навіть моделі з підтримкою одних і тих же стандартів можуть розрізнятися по енергоспоживанню (і часу роботи на заряді) через конструктивних відмінностей. Тому даний показник здебільшого є чисто довідковою інформацією, і порівнювати з нього навіть дуже схожі моделі можна лише приблизно. При виборі ж варто орієнтуватися насамперед на прямо заявлені характеристики часу автономної роботи (див. нижче).

Максимальний час роботи модему з живленням від акумулятора (див. «Живлення») на одному заряді в режимі Інтернет-серфінгу. Таке живлення характерне для Wi-Fi роутерів, тому, зазвичай, під Інтернет-серфінгом розуміється забезпечення доступу у Всесвітню мережу для зовнішнього Wi-Fi пристрою.

Дана характеристика є основним показником автономності для будь-якого модему з акумуляторним живленням, оскільки вона описує час використання його за основним призначенням без підзарядки. Водночас потрібно мати на увазі, що вимірюється цей показник в певних «ідеальних» умовах; фактичний же час роботи залежить від ряду факторів, включаючи інтенсивність серфінгу, об'єми переданих даних, кількість підключених пристроїв і відстань до них, рівень сигналу мережі тощо. Тому на практиці автономність модему може бути трохи нижче. Тим не менш, різні моделі цілком можна порівнювати одну з одною за заявленим у характеристиках часом роботи.