Порівняння Voopoo Drag 2 177W vs Tesla Invader IV 280W

Додаткові функції плати, передбачені в електронному батарейному моді (див. «Батарейний мод»).

— Варивольт. Батарейні моди, що дозволяють регулювати напругу, що подається на атомайзер. За рахунок цього змінюється потужність живлення і, відповідно, регулюється потужність нагріву і загальний режим польоту. При цьому, на відміну від вариватта (див. нижче), зміна напруги у варивольте здійснюється тільки вручну, незалежно від опору атомайзери. На практиці це означає, що якщо користувач хоче отримати ту ж потужність на атомайзере з іншим опором — йому доведеться перенастроювати варивольт.

— Вариватт. Батарейні моди з можливістю автоматичної підтримки заданої потужності, що подається на атомайзер. Автоматизованої версія варивольтов, яка здатна автоматично підлаштовуватися під зміну опору атомайзери. Напруга в вариватте виставляється для конкретного опору атомайзери; якщо опір змінюється, то електроніка автоматично виставляє напруга на виході батарейного мода таким чином, щоб потужність залишалася незмінною. Завдяки цьому можна ставити на батарейний блок нагрівачі з різним опором, не турбуючись про налаштування параметрів живлення — вариватт самостійно вибере потрібну напругу, зберігаючи інтенсивність випарювання на звичному рівні. Головний недолік цього варіанта в порівнянні з варивольтом — відносно висока вартість, а порівняно з термоконтролем (див. нижче) — необхідність вибирати потужність експериментальним способом, методом проб і помилок.

— Вариватт + варивольт. Батарейні моди, здатні працювати в двох різних режимах — варивольт або вариватт, за бажанням користувача. Ці режими детальніше описані окремо, а їх поєднання в одному батарейному блоці може стати в нагоді тим, хто цінує переваги вариватта, однак не проти поекспериментувати і з варивольтом.

— Термоконтроль+вариватт. Батарейні моди, що поєднують описані вище можливості вариватта з функцією термоконтроля. Термоконтроль дозволяє відслідковувати температуру спіралі, підтримувати її на оптимальному рівні і відключати живлення при наближенні до критичного нагріванню. Поєднання двох цих регулювань є найбільш прогресивним на сьогодні варіантом, фактично позбавляючи вейпера від необхідності вручну підбирати оптимальні параметри живлення. При цьому пара виходить приємним на смак (як через власної температури, та й завдяки тому, що ймовірність перепалити гніт зводиться практично до нуля), а заряд акумулятора витрачається оптимальним чином. Серйозним недоліком термоконтроля, крім досить високої вартості, є обмежена сумісність з атомайзерами: для коректної роботи цієї функції потрібна «голова» зі спіраллю з нікелю чи титану, а такі моделі зустрічаються порівняно нечасто, та й самі по собі коштують недешево.

— Термоконтроль. Батарейні моди, налаштування яких обмежені лише термоконтролем. Детальніше ця функція описана вище; тут же відзначимо, що сам по собі термоконтроль не дозволяє керувати інтенсивністю паріння, тому даний варіант особливого поширення не отримав.

Можливість оновлення прошивки електронної сигарети — точніше, батарейного мода (саме там зазвичай розміщується вся керуюча електроніка).

Ця можливість переважно зустрічається в моделях з прогресивними регулюваннями на зразок вариватта або термоконтроля (див. «Батарейний мод») — для пристроїв простіше складна прошивка не потрібно (хоча бувають і винятки). Великі виробники електронних сигарет періодично випускають для своєї техніки програмні оновлення, які покращують якість роботи та усувають помилки, помічені споживачами. Так що ця можливість дуже бажана для пристрою з великим функціоналом і складною електронною начинкою.

Найменший опір нагрівальної спіралі електронної сигарети.

Сенс даного параметра буде різним, залежно від того, про яку саме частину пристрою йдеться (див. «Тип»). Так, для атомайзера даний параметр наводиться у тому випадку, якщо в комплекті постачаються запасні нагрівачі — відповідно, він вказується для «голови» з найменшим опором. Для батарейного мода це найменший опір, який до нього можна підключати. А в стартових наборах мінімальний опір також зазвичай вказується по батарейному моду; низькоомні «голови» в таких випадках можуть як входити, так і не входити в комплект поставки.

Дані по мінімальному опорі в будь-якому разі важливі при взаємному підборі атомайзера і батарейного мода (у тому числі при створенні користувальницьких намоток) — підключення випаровувача з дуже низьким опором загрожує перевантаженням і різними неприємним наслідками аж до займання. Проте особливе значення даний параметр має для любителів так званого сабома — паріння при низькому опорі нагрівача (до 1 Ом), яке дозволяє досягти високої насиченості пару (при зниженні опору зростає потужність). Працювати з сабомними нагрівачами здатні далеко не всі акумулятори, так що придатність батарейного моду для такого паріння потрібно уточнювати особливо.

Максимальна потужність живлення, видається акумулятором.

Це один з основних параметрів батарейного блока, що визначають його сумісність з атомайзери. У стартові набори (див. «Тип») за визначенням включаються атомайзери, оптимально підходять до даного акумулятора по потужності, і даний параметр має в основному довідкове значення. А от при виборі комплектуючих окремо на нього варто звернути особливу увагу. Більш висока потужність дає змогу досягти більш насиченого пара, однак лише до певних меж — занадто сильне нагрівання призводить до погіршення смаку, а то і пригоранню гнота (що тим більше не сприяє поліпшенню відчуттів від паріння). Так що атомайзер повинен нормально переносити потужність акумулятора, інакше в кращому разі доведеться постійно обмежувати потужність за допомогою варивольта або вариватта (див. «Батарейний мод»), а в гіршому — нормальне використання взагалі буде неможливим.

Варто враховувати, що для класичних випарників-баків з одного спіраллю достатньою вважається потужність до 40 Вт; більш потужні батареї розраховані в основному на прогресивні обслуговуються моделі, дріп-атомайзери і бакодрипки (див. «Вид атомайзери»), які мають більше однієї спіралі і, відповідно, більш «ненажерливі» в плані споживання енергії. Також відзначимо, що фактична потужність нагріву залежить від напруги, і на практиці вона може бути нижчою від заявленої — залежно від опору атомайзери. Д...окладніше про це див. «Макс. напруга».

Найменше напруження, яке батарейний мод може видавати на атомайзер.

Сенс цього параметра залежить від типу батарейного мода і функцій плати (див. вище). Так, у найпростіших механічних і електронних модах тут зазвичай вказується найменше значення, до якого може впасти напруга акумулятора перед тим, як він відключиться і потребує зарядки. Знаючи цей параметр, а також опір атомайзери, можна розрахувати мінімальну гарантовану потужність паріння.

Якщо ж мова йде про моду з регулюваннями на зразок варивольта або вариватта, то мінімальна напруга — це ще й найменше напруження, яке можна виставити в налаштуваннях вручну. Це може знадобитися для зниження потужності і, відповідно, інтенсивності паріння — наприклад, якщо заправка має дуже насичений смак, і рясний щільний пар буде надмірністю. У регульованих батарейних блоках чим нижча мінімальна напруга (при тому ж максимальному) — тим ширше діапазон регулювання, тим більше у вейпера можливостей по налаштуванню параметрів польоту. Детальніше про розрахунках потужності див. «Макс. напруга».

Найбільша напруга, яку батарейний мод може видавати на атомайзер.

Знаючи мінімальну (див. вище) і максимальну напругу, можна оцінити потужність нагріву, яку акумулятор здатен забезпечити при певному опорі атомайзера. Наприклад, якщо ми маємо батарейний мод з діапазоном напруги 3,3 – 4,8 В та атомайзер зі спіраллю 1,8 Ом, то сила струму на мінімальній напрузі буде становити 3,3/1,8 ≈ 1,8 А, а на максимальній 4,8/1,8 ≈ 2,7 А. Відповідно, найменша потужність нагріву буде становити 3,3*1,8 ≈ 6 Вт, а найбільша 4,8*2,7 ≈ 13 Вт. При цьому номінальна потужність акумулятора може бути і вищою, але не навпаки — фактична потужність не може бути вищою від номінальної. Скажімо, теоретично акумулятор з нашого прикладу в поєднанні з сабомним атомайзером на 0,15 Ом навіть на мінімальній напрузі повинен буде видавати струм 3,3/0,15= 22 А і потужність 3,3*22 = 72,6 Вт. Однак якщо в характеристиках заявлена потужність 50 Вт, то більш високих значень добитися не вийде, навіть якщо викрутити регулятор на максимум — при низьких опорах напруга на виході акумулятора сильно падає.

Наявність в батарейному моді роз'єми microUSB, через який можуть заряджати акумулятори.

Головною перевагою цієї функції є те, що вона робить батарею незалежної від фірмових зарядних пристроїв. Стандарт microUSB надзвичайно популярний в різній портативної техніки — смартфонах, планшетах, плеєрах і т. ін.; відповідно, для цього роз'єми випущено величезну кількість зарядних пристроїв, кабелів формату USB-microUSB і мережевих/автомобільних адаптерів під такі кабелі. Таким чином, батарейний мод можна заряджати не тільки від «рідного» адаптера/кабелю, але і від будь-якого аксесуара з відповідним роз'ємом. Однак варто враховувати, що все вищевикладене відноситься в основному до моделей з незнімними батареями. Якщо ж акумулятор зроблений знімним (див. вище), то його в будь-якому разі рекомендується заряджати в окремому зарядному пристрої, а портом microUSB користуватися лише в разі крайньої необхідності. Це обумовлено тим, що в більшості батарейних модів під змінні акумулятори плати не розраховані на регулярне застосування в режимі зарядного пристрою, і часте використання microUSB-зарядки може привести до передчасного виходу плати з ладу.

Наявність дисплея в конструкції електронної сигарети — якщо точніше, батарейного мода (див. «Тип»): ставити дисплей на атомайзер не має сенсу з цілого ряду причин, зокрема, тому, що там недостатньо місця. А ось на батарейному блоці, навіть невеликому, цілком можна розмістити екран. Зазвичай це найпростіша монохромна матриця (чорно-біла або в іншому забарвленні, скажімо, білі символи на синьому тлі), здатна виводити дані в одну, від сили два рядки. Однак навіть з таким оснащенням управління стає більш зручним і наочним: на екрані можуть виводитися різні цифрові та текстові дані, наприклад, виставлене значення напруги або потужності, режим роботи (вариватт/варивольт, якщо підтримуються обидва), заряд акумулятора, повідомлення про початок та закінчення зарядки, повідомлення про неполадки і т. ін. А в деяких моделях можуть передбачатися навіть прогресивні сенсорні дисплеї (див. нижче)

Матеріал, з якого виконаний корпус пристрою.

Цей параметр актуальне насамперед для батарейних модів: вони можуть виконуватися з найрізноманітніших матеріалів, тоді як атомайзери різноманітністю не відрізняються (стандартний варіант — нержавіюча сталь, за поодинокими винятками; докладніше див. нижче). Власне, для готових комплектів (у т. ч. POD-систем, див. «Тип») у даному пункті якраз і вказується матеріал батарейного мода. Ось детальніший опис конкретних варіантів:

— Нержавіюча сталь. Самий, мабуть, найпопулярніший матеріал для електронних сигарет і їх комплектуючих — всіх видів і цінових категорій. При відносно невисокій вартості нержавіюча сталь міцна, надійна, довговічна і не схильна до подряпин і корозії. З недоліків даного матеріалу можна відзначити хіба що досить велику вагу, однак цей момент деякі, навпаки, вважають гідністю: масивний металевий корпус створює враження солідності і якості. Також сталь, як і будь-який метал, може холодити шкіру при низькій температурі повітря і ковзати в руках; проте, щоб уникнути всього цього на корпусі можуть передбачатися різні накладки (наприклад, з гуми або софт-тач пластику), що усувають цей недолік.

— Цинковий сплав. Ще один досить популярний матеріал, фактично представляє собою компромісний варіант між «нержавійкою» і алюмінієм. Цинк важить менше стали і коштує дешевше алюмінієвих сплавів; при цьому даний матеріал відмінно п...ротистоїть корозії і має високу міцність, що і зумовило його поширеність.

— Алюміній. Ледь не самий прогресивний метал з точки зору практичних характеристик: алюміній легкий, міцний і абсолютно нечутливий до корозії. Основний його недолік — досить висока ціна, притому що описані переваги рідко є вирішальними в порівнянні з тією ж сталлю або цинком. Тому алюмінієві корпуси зустрічаються досить рідко; водночас варто відзначити, що цей матеріал зустрічається не тільки в батарейних модах, але і в атомайзерах.

— Пластик. Недорогий матеріал, що має невелику вагу і здатний приймати найрізноманітніші забарвлення. Втім, на цьому переваги пластику, по суті, вичерпуються: по міцності і стійкості до подряпин він помітно поступається металів, а від сильного нагрівання може оплавитися. Правда, існують прогресивні сорти пластику, проте замість них в вейпах більшість виробників вважає за краще використовувати сталь або інший метал. Як наслідок, пластикові корпусу зустрічаються рідко, причому переважно серед моделей початкового рівня.

— Мідь. Матеріал, що використовується переважно як дизайнерський — для додання корпусу незвичайного зовнішнього вигляду (мідь має характерний червонуватий відтінок). З точки зору практичних властивостей такі корпуси схожі зі сталевими зокрема, вони міцні, масивні і стійкі до подряпин. З іншого боку, мідь гірше переносить вологу, на ній можуть з'явитися розводи навіть від постійного контакту з шкірою. Однак головний недолік цього матеріалу — висока ціна, вона і зумовила специфіку його застосування.

— Латунь. Ще один метал, що використовується переважно з естетичних, а не з практичних міркувань. За властивостями подібна до описаної вище міді і відрізняється лише кольором (відтінки жовтого) і дещо більшою стійкістю до окислення (хоча все залежить від конкретного виду латуні).

— Дерево. Дерев'яні корпуси цікаво виглядають завдяки характерному забарвленню і візерунків. Водночас цей матеріал не дуже практичний: він схильний тріщин і розколів від ударів, легко дряпається, а від тривалого впливу вологи може набрякнути і пожолобитися. До того ж коштують дерев'яні корпусу досить дорого (частково це плата саме за стиль). Так що вибирати батарейний мод в подібному оформленні варто лише в тих випадках, якщо можливість «виділитися з натовпу» для вас важливіше описаних недоліків.

— Кераміка, Спеціальна високоміцна кераміка відрізняється високою стійкістю до зносу: подряпати такий корпус дуже складно, завдяки чому він довгий час виглядає як новий. З іншого боку, цей матеріал може тріснути від удару (тоді як метал з великою ймовірністю лише злегка погнеться). Тому керамічні корпуси зустрічаються вкрай рідко — тим паче, що і коштують вони недешево.