Порівняння Kratki Bravo 2 vs Kratki Sierra

Призначення визначає передусім спосіб встановлення, а іноді — ще й особливості дизайну каміна. Зустрічаються підлогові, підлогові портальні, настільні, настінні, вбудовуються , вбудовані кутові і вуличні. Детальніше про кожен:

— Класичний підлоговий. Пристрої, що імітують традиційні портальні каміни. Розраховані на встановлення впритул до стіни, випускаються також кутові моделі. Стійкість такому пристрою забезпечує переважно масивна основа для додаткової надійності може передбачатися кріплення до стіни і/або підлоги. Технічно можна поставити «класику» і посеред кімнати, однак це не має сенсу ні з практичної, ні з естетичної точки зору: полум'я в подібних біокамінах закрите з трьох сторін і видиме тільки спереду. Зазначимо, що стиль оформлення «класичних» моделей може бути різним: зустрічаються і багато прикрашені, вигадливі вироби в стилі ретро, і суворі мінімалістичні рішення в стилі «хай-тек».

— Підлоговий. У цю категорію включені переважно острівні підлогові біокаміни — пристрої, розраховані на встановлення посеред приміщення, на певній відстані від стін. Вони дещо більш мобільні, ніж класичні підлогові (див. відповідний пункт): «класика» зазвичай встановлюється у розрахунку на постійне пе...ребування на одному місці, а «звичайний» підлоговий біокамін можна без особливих труднощів переміщати по приміщенню і навіть з кімнати в кімнату. Ще одна відмінність — дизайн: даний різновид найчастіше виконується в сучасному мінімалістичному стилі, з поєднанням скла і металу. Зазначимо, що для острівного підлогового біокаміна потрібно досить просторе приміщення.

— Настільний. Моделі, які не мають власної підставки і встановлюються на стільницю або іншу аналогічну поверхню. Це один з найбільш компактних різновидів біокамінів, подібні моделі займають помітно меншу площу, ніж підлогові, і мають вагу до 6 кг — при тому, що теплова потужність у них якщо і нижче, то ненабагато. Завдяки цьому настільні моделі можна застосовувати в якості переносних обігрівачів і джерел освітлення — як декоративного, так і цілком практичного. Наприклад, такий камін можна тримати на столі у вітальні і періодично брати з собою на час вечірніх «посиденьок» в альтанці.

— Настінний. Моделі, що підвішуються на стіну за допомогою саморізів або іншого аналогічного кріплення; такий монтаж простіше, ніж вбудовування, але складніше, ніж підлогове встановлення. З іншого боку, настінні пристрої мають невелику товщину, не займають місця на підлозі, а розміщувати їх можна практично на будь-яких стінах (за винятком тонких перегородок) і на будь-якій висоті, що буває незамінним для створення оригінального оформлення інтер'єру.

— Вбудований. Моделі, розраховані на вбудовування безпосередньо в стіну (втім, для пальників допускаються й інші варіанти вбудовування, детальніше див. «Тип»). Монтаж такого каміна є досить складною і трудомісткою справою, для цього потрібно підготувати нішу, причому не всяка стіна підійде для цього. Зате після встановлення біокамін взагалі не займає місця в приміщенні — за винятком рамки, яка виступає на пару сантиметрів. Крім того, подібний пристрій в принципі неможливо перекинути. Зустрічаються і кутові моделі, які добре доповнять інтер'єр в стінах, колонах, що випирають, коли актуально щоб камін був видимий не тільки з лицьового боку, але і збоку.

— Вуличний. Біокаміни, розраховані на постійне перебування поза приміщенням. Такий камін можна встановити, наприклад, в альтанці, під навісом у дворі, на літньому майданчику ресторану тощо. Ключовою відмінністю вуличних моделей є підвищена стійкість до вологи, перепадів температур, пилу і інших несприятливих чинників, пов'язаних з перебуванням на вулиці. Деякі з подібних пристроїв мають оригінальне оформлення — наприклад, у вигляді багаття. А за способом встановлення вуличні каміни найчастіше належать або до підлогових, або до настільних (див. відповідні пункти).

Теплова потужність, що виробляється під час роботи біокаміна; для моделей з регулюванням інтенсивності полум'я вказується потужність на максимальному режимі.

Даний показник характеризує інтенсивність обігріву, забезпечувану пристроєм. Для оцінки інтенсивності можна скористатися такою формулою: для опалення 1 м2 приміщення у звичайній квартирі з висотою стелі 2,5 – 3 м необхідно 100 Вт теплової потужності. Таким чином, наприклад, камін з потужністю 1,7 кВт зможе ефективно обігріти кімнату площею до 17 м2. Існують й більш детальні, спеціалізовані формули, в т. ч. для використання на вулиці; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Зазначимо тільки, що в приміщенні біокамін зазвичай є лише додатковим джерелом тепла. Тому і дані про теплової потужності призначені переважно для того, щоб знати, як варто перенастроювати основну систему опалення при включенні каміна.

Споживання биокамином палива в штатному режимі роботи, а для моделей з регулюванням інтенсивності полум'я — на максимальній інтенсивності.

Знаючи споживання палива і ємність бака, можна обчислити тривалість горіння, якщо вона не вказана в характеристиках. Крім того, дані про «апетит» пристрої можуть знадобитися для оцінки витрат на його експлуатацію. Правда, фактична витрата може бути і менше заявленого, якщо пристрій використовується не на повну потужність; конкретне його значення для таких випадків варто з'ясовувати вже на практиці.

Тривалість горіння біокаміна на повній заправці; вказується для максимальної інтенсивності полум'я, при зниженій інтенсивності горіння фактичний час роботи може бути і більше. Таким чином, заявлена в характеристиках тривалість горіння — це гарантований мінімум часу, що пристрій може пропрацювати на повному баку (або найменший час, необхідне для того, щоб спалити повний бак палива — в деяких ситуаціях доводиться дивитися і з цієї сторони).

Незважаючи на умовність, за цією характеристикою цілком можна порівнювати між собою різні пристрої: більш «довгограючий» камін і на практиці буде працювати довше.

Основний матеріал, що використовується в конструкції корпусу біокаміна.

— ДСП/МДФ. Корпус з деревостружкових плит (ДСП) або деревно-волокнистих плит середньої щільності (MDF); перші обходяться дешевше, другі більш міцні і щільні. Даний матеріал популярний в класичних підлогових камінах (див. «Призначення»), виконаних під старовину або в схожому стилі. Для забезпечення пожежної безпеки деревні плити обробляються спеціальними складами, що надають їм вогнетривкість; тим не менш, топки таких камінів зазвичай відбуваються зсередини негорючими матеріалами.

— Метал. Під «металом» можуть матися на увазі різні матеріали, але найчастіше мова йде про сталь або алюміній. Відмінності між ними в даному контексті незначні: сталь трохи дешевше, алюміній помітно легше. Що стосується загальних особливостей, то металеві корпуси дуже міцні, надійні, пожежобезпечні і мають солідний зовнішній вигляд. Вони зустрічаються у всіх різновидах біокамінів (див. «Призначення»), найчастіше металеві корпуси мають мінімалістичний, «хай вписався " в сучасний» вигляд.

— Скло. Варіант, характерний для моделей в стилі хай-тек/модерн. В біокамінах, зазвичай, використовується спеціальне загартоване і жаростійке скло; тим не менш, цей матеріал все одно є досить крихким, його потрібно берегти від сильних ударів, особливо точкових. Зазначимо, що скляний корпус» — поняття досить умовне. Так, у вбудованих моделях (див. «Призначення») з цього матеріалу може робитися декоративна рамка навколо...топки; у настільних скляний корпус, встановлений прямо на пальник, може грати одночасно роль захисного скла; а в настінних пальник може закріплюватися між двома стеклами, скріпленими за допомогою металевих стрижнів.

— Пластик. Пластик коштує відносно недорого і легко може приймати навіть найскладніші форми. З іншого боку, цей матеріал погано переносить нагрівання; існують і жаростійкі різновиди пластику, але з низки причин цей матеріал все одно не користується популярністю в біокамінах.

— Камінь. Камінь використовується виключно в класичних підлогових камінах (див. «Призначення») як дизайнерський матеріал, що надає пристрою солідний зовнішній вигляд і максимальну схожість з традиційним дров'яним каміном. Камінь може бути як натуральним, так і штучним, цей момент варто уточнювати окремо. У будь-якому разі даний матеріал має красивий малюнок поверхні, він міцний, надійний, довговічний і абсолютно негорючий. Головний недолік каменю — висока ціна. Крім того, такі пристрої дуже масивні, але після установки цей момент з недоліку перетворюється на перевага — перекинути кам'яний біокамін практично неможливо.

— Бетон. Бетон відрізняється, з одного боку, високою міцністю, надійністю і стійкістю до несприятливих факторів, з іншого — великою вагою і слабкою придатністю для застосування всередині приміщень. Тому подібні корпусу зустрічаються вкрай рідко, в окремих моделях вуличних біокамінів.