Порівняння DJI Mavic 2 Zoom vs DJI Phantom 4 Pro

Відстань, яку квадрокоптер здатний подолати в повітрі на повному заряді акумулятора. Простіше кажучи, це запас ходу дрона за кілометри. Зазначимо, що менші та легкі дрони, як правило, мають більш обмежену дальність польоту порівняно з більшими та потужнішими моделями. В останніх вона може сягати 30 км і більше. Також на максимальну відстань польоту нерідко впливають погодні фактори та навантаження, яке несе коптер.

Максимальний час польоту квадрокоптера на повному заряді акумулятора. Цей показник є досить приблизним, оскільки найчастіше вказується для ідеальних умов — у реальному використанні час польоту може виявитися меншим за заявлений. Тим не менш, за цим показником цілком можна оцінити загальні можливості коптера і порівняти його з іншими моделями - більший час польоту на практиці зазвичай означає більше високу автономність.

Зазначимо, що для сучасних коптерів хорошим показником вважається час польоту від 20 хв і більше, а в «моделях, що довго «грають», воно може перевищувати 40 хв.

Швидкість, з якою квадрокоптер піднімається нагору у повітрі чи опускається землі. Моделі для розваги, а також фото- та відеозйомки, як правило, мають більш помірні швидкості підйому/зниження, в той час як професійні або гоночні дрони можуть значно швидше підніматися вгору і опускатися на землю. За цим показником можна оцінити, наскільки швидко коптер здатний піднятися на висоту для зйомки або у разі необхідності уникнути перешкод, а висока швидкість зниження виявиться корисною, якщо дрон потрібно швидко та безпечно повернути на землю.

Здатність квадрокоптера зберігати та підтримувати стабільні параметри польоту у вітряну погоду. У цій графі прийнято вказувати силу вітру в метрах за секунду, за якої забезпечуються безаварійний зліт і посадка дрону у межах допустимої швидкості вітру. Безпосередньо в польоті коптери можуть долати опір і швидше вітру. А ось злети та посадки при силі вітру вище зазначеної планки загрожують непередбачуваними рухами дрону, втратою управління та підвищеним ризиком виникнення аварійних ситуацій.

Фізичний розмір світлочутливого елемента камери. Вимірюється по діагоналі, часто позначається в частках дюйма — наприклад, 1/3.2" або 1/2.3" (відповідно, друга матриця буде мати більший розмір, ніж перша). Зазначимо, що в таких позначеннях використовується не «звичайний» дюйм (2.54 см), а так званий «відіконовскій», який менше на третину і становить близько 17 мм. Почасти це данина традиції, що походить від телевізійних трубок-«відтконів» (попередників сучасних матриць), почасти — маркетинговий хід, який створює у покупців враження, що матриці мають більший розмір, ніж насправді.

В будь-якому разі, при рівній роздільній здатності (кількості мегапікселів) більший розмір матриці означає більший розмір кожного окремого пікселя; відповідно, на великих матрицях на кожен піксель потрапляє більше світла, а значить, у таких матриць вище світлочутливість і нижче рівень шумів, особливо під час зйомки в умовах недостатньої освітленості. З іншого боку, збільшення діагоналі сенсора неминуче призводить до зростання його вартості.

Роздільна здатність матриці в штатній камері квадрокоптера.

Теоретично що вище роздільна здатність — то чіткіше, деталізоване зображення здатна видати камера. Однак на практиці якість «картинки» залежить від низки інших технічних особливостей — розміру матриці, алгоритмів обробки зображення, властивостей оптики тощо. Мало того, при підвищенні роздільної здатності без збільшення розміру матриці якість зображення може впасти, т.к. значно підвищується ймовірність виникнення шумів та сторонніх артефактів. А для зйомки відео велика кількість мегапікселів взагалі не потрібна: наприклад, для зйомки відео Full HD (1920x1080), що вважається дуже солідним форматом для квадрокоптерів, достатньо сенсора лише на 2,07 Мп.

Відзначимо, що висока роздільна здатність часто є ознакою просунутої камери з високою якістю зображення. Однак ця якість обумовлена не кількістю мегапікселів, а характеристиками камери та застосованими у ній спеціальними технологіями. Тому при виборі квадрокоптера з камерою варто дивитися не так на роздільної здатності, як на клас і цінову категорію моделі загалом.

Максимальна роздільна здатність фотографій, які здатна знімати штатна камера квадрокоптера. Цей параметр безпосередньо пов'язаний з роздільною здатністю матриці (див. вище): зазвичай, максимальний роздільна здатність фото відповідає повному роздільній здатності матриці. Наприклад, для знімків 4000х3000 пікселів передбачається сенсор на 4000*3000=12 мегапікселів.

Теоретично більш високий роздільна здатність фотозйомки дає змогу досягти високо деталізованих фотографій, з гарною видимістю дрібних деталей. Однак, як і у випадку з загальним роздільною здатністю матриці, високий роздільна здатність ще не гарантує такого ж спільного якості, і варто орієнтуватися не тільки на цей параметр, але і на цінову категорію квадрокоптера і його камери.

Також відзначимо, що висока роздільна здатність камери позначається на обсягах знімаються матеріалів, їх зберігання та пересилання потрібні більш об'ємні накопичувачі і «товсті» канали зв'язку.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів, підтримувані камерою коптера при зйомки в стандарті HD (720p) .

HD 720p — перший стандартів з відео високої роздільної здатності. Помітно поступаючись форматів Full HD і 4K по характеристикам, він, тим не менш, дає досить непогану деталізацію без значних вимог до камери і обчислювальної потужності. Тому підтримка HD зустрічається навіть у порівняно недорогих коптерах. А у висококласних моделях вона може передбачатися як додаток до більш прогресивним стандартам.

У дронах HD-камери зазвичай використовують класичне роздільна здатність 1280х720; інші, більш специфічні варіанти, практично не зустрічаються. Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більше плавним виходить відео, тим менше змащується рух в кадрі. Загалом значення до 24 к/с можна назвати мінімальними, від 24 до 30 к/с — середніми, від 30 до 60 к/з високими, а швидкості більше 60 к/с застосовуються переважно для сповільненої зйомки HD.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів, які підтримуються камерою коптера (вбудованою або комплектною) при зйомці в стандарті Quad HD.

Даний стандарт є проміжним між Full HD (див. вище) і UltraHD 4K (див. нижче); в камерах сучасних дронів розмір Quad HD кадру може становити від 2560 до 2720 пікс по горизонталі і від 1440 до 1530 пікселів по вертикалі. В деяких ситуаціях таке відео виявляється оптимальним варіантом: воно дає кращу деталізацію, ніж Full HD, при цьому не потребує такої потужної «начинки» і ємких накопичувачів, як 4K.

Що стосується власне частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним виходить відео, тим менше змазується рух в кадрі. З іншого боку, швидкість зйомки безпосередньо впливає на вимоги до потужності «начинки» і на об'єми готових файлів. Загалом значення до 24 к/с можна назвати мінімальними, від 24 до 30 к/с — середніми, від 30 до 60 к/с — високими. Швидкості більш ніж в 60 к/с застосовуються переважно для зйомки уповільненої відео, однак з низки причин саме в стандарті QuadHD подібна можливість передбачається рідко: відносно простим апаратам для цього була потрібна б занадто потужна і дорога начинка, а в прогресивних коптерах, де вартість електроніки не особливо принципіальна, виробники вважають за краще використовувати сповільнену зйомку на більш високій роздільній здатності.