Порівняння Bosch GLL 2-20 Professional 0601063J00 vs Bosch GLL 2-80 P Professional 0601063204

Найбільша дальність вимірювань, що забезпечується лазерним нівеліром (див. «Тип») при використанні спеціального приймача з фотоелементом.

Завдяки чутливості такий приймач здатний реагувати навіть на слабкий лазерний промінь, мітку від якого вже не видно неозброєним оком; при цьому площа фотоелемента досить велика, а спеціальні індикатори дають змогу визначити точне положення мітки. Крім іншого, це помітно розширює радіус дії нівеліра – дальність вимірювань з приймачем зазвичай в кілька разів більше, ніж без нього. З іншого боку, таке оснащення неминуче позначається на загальній вартості приладу; а в деяких моделях приймач і взагалі не входить до комплекту, його потрібно купувати окремо. Втім, другий варіант має і свої переваги: не потрібно відразу платити за додатковий аксесуар, його можна придбати пізніше, коли виникне реальна необхідність, при цьому деякі моделі дають змогу на свій розсуд вибрати оптимальну модель приймача з декількох варіантів.

Відзначимо, що приймач може стати в нагоді не тільки для збільшення дальності; ці моменти докладно описані в п. «Комплектація».

Точність вимірювань, що забезпечується тим чи іншим різновидом нівеліра (див. «Тип»).

Точність в даному разі вказують за похибкою – тобто найбільшим відхиленням результатів вимірювання від фактичних значень вимірюваної величини. В нівелірах таке відхилення прийнято позначати в міліметрах на метр дистанції до рейки, мішені тощо. Це позначення більш практичне і інтуїтивно зрозуміле, ніж зазначення кутової похибки; зокрема, воно дає змогу з легкістю визначати максимальне відхилення для тієї чи іншої дистанції. Наприклад, якщо прилад має точність 0,3 мм/м, то на дистанції в 7 м відхилення мітки від того положення, де вона повинна бути, не буде перевищувати 0,3*7 = 2,1 мм.

Відповідно, чим менше цифра в даному пункті – тим більш високу точність забезпечує прилад. Низькі показники похибки особливо важливі на великих дистанціях — адже фактичне (лінійне) відхилення, як ми бачимо, зі збільшенням відстані зростає пропорційно. З іншого боку, збільшення точності неминуче позначається на вартості, а в деяких ситуаціях — також габаритах і вазі приладів, притому що реальна потреба в таких характеристиках виникає далеко не завжди. Характерний випадок якраз описаний в прикладі вище: 0,3 мм/м – це середня точність сучасного лазерного нівеліра, а відхилення в 2,1 мм, що отримується на дистанції в 7 м, можна порівняти з товщиною самої мітки. Якщо вже мова зайшла про конкретні цифри, відзначимо, що в оптичних нівелірах похибка зазвичай не перевищує 0,05 – 0,1 мм/м, в ротаційн...их — 0,1 – 0,15 мм/м, а в звичайних лазерних вона може варіюватися і становить від 0,2 мм/м до близько 1 мм/м.

Наостанок варто окремо торкнутися оптичних нівелірів. Для них наводиться ще й такий показник, як СКП — середньоквадратична похибка; а вона значно (на порядки) менше, ніж заявлена точність. Детальніше про СКП див. відповідний пункт нижче; тут же відзначимо, що середньоквадратична похибка характеризує тільки якість самого приладу, а точність в мм/м описує його ефективність в реальних умовах — при роботі зі стандартною нівелірною рейкою. Тобто при визначенні реальних можливих відхилень варто орієнтуватися не на СКП, а саме на даний показник.

Діапазон температур, при якому прилад здатний гарантовано працювати досить довгий час без збоїв, поломок і перевищень зазначеної характеристик похибки вимірювань. Варто враховувати, що мова йде насамперед про температуру корпусу пристрою, а вона залежить не тільки від температури навколишнього повітря — до прикладу, залишений на сонці інструмент може перегрітися навіть у досить прохолодну погоду.

Загалом звертати увагу на цей параметр варто тоді, коли Ви шукаєте модель для роботи на відкритому повітрі, в неопалюваних приміщеннях та інших місцях з умовами, відчутно відрізняються від кімнатних; в першому випадку має сенс також переконатися в наявності пиловологозахисту (див. «Клас захисту»). З іншого боку, навіть відносно прості і «короткозорі» нівеліри/далекоміри зазвичай добре переносять і спеку, і холод.

Типорозмір різьблення, використовуваного для кріплення нівеліра/далекоміра на штатив (при наявності такої можливості). Цей параметр може стати в нагоді в тому разі, якщо у Вас вже є геодезичний штатив, який ви хочете використовувати з інструментом.

Найбільш популярні в сучасних пристроях варіанти – 1/4 "і 5/8". Варто відзначити, що 1/4 " є стандартним розміром для фототехніки – відповідно, нівеліри з таким різьбленням можна встановлювати навіть на звичайні фотоштативи.

Можливість автоматичного відключення приладу по закінченні певного часу. Дана функція зустрічається в тих різновидах вимірювальних інструментів, які вимагають живлення для роботи — насамперед мова йде про лазерних дальномерах, однак в цей список можуть входити і нівеліри (див. «Тип»), як лазерні, так і оптичні з додатковими цифровими модулями. Основним призначенням автовимкнення є економія електроенергії: адже практично всі подібні пристрої мають автономні джерела живлення (див. «Живлення»), заряд яких не нескінченний. Забувши вимкнути прилад, можна зіткнутися з неприємною ситуацією: батарейки сіли, а свіжих під рукою немає; автовимкнення запобігає подібні ситуації і загалом збільшує час роботи без заміни батарей або зарядки акумулятора. Крім того, ця функція корисна і з точки зору безпеки: автоматичне відключення лазера знижує ймовірність того, що його промінь випадково потрапить в очі кому з оточуючих (включаючи і забудькуватого оператора).

В одних моделях автовимкнення спрацьовує на всю електроніку повністю, в інших може передбачатись відключення спершу лазера (як найбільш енергоємною і небезпечною частини), і лише через деякий час — усіх інших електронних ланцюгів.

Час, через який прилад сам по собі повністю вимикається, якщо користувач не робить ніяких дій.

Детальніше про автовимикання див. вище; а його час має двояке значення. З одного боку, якщо цей час невеликий — то і час роботи приладу «вхолосту» буде мінімальним, що сприяє економії енергії. З іншого боку, занадто часте автовимикання (з подальшим вмиканням для роботи) також небажане — воно підсилює знос компонентів і знижує ресурс, та й для користувача не завжди зручне. Так що виробники вибирають час з урахуванням балансу між цими моментами, а також загального класу і призначення приладу. Наприклад, в деяких далекомірах даний показник не досягає і хвилини, хоча в більшості подібних приладів він знаходиться в діапазоні від 3 до 8 хвилин; а в окремих професійних пристроях (перш за все нівелірах) час автовимикання може становити 30 хвилин і більше (до 3 годин).

Довжина хвилі випромінювання, видається світлодіодом нівеліра або далекоміра; цей параметр визначає насамперед колір лазерного променя. Найбільше поширення в сучасних моделях набули світлодіоди з довжиною хвилі близько 635 нм — при відносно невисокій вартості вони забезпечують яскраве випромінювання червоного кольору, що дає непогано видиму проєкцію. Зустрічаються також зелені лазери, зазвичай на 532 нм — мітки від них видно ще краще, однак такі світлодіоди коштують досить дорого і застосовуються рідко. А випромінювання з хвилею довше 780 нм належить до інфрачервоного спектру. Такий лазер невидимий неозброєним оком і погано підходить для нівелювання, однак може застосовуватися в дальномерах — зрозуміло, за наявності видошукача (докладніше див. «Тип»).

Кут розгортки у вертикальній площині, що забезпечується випромінювачем нівеліра. Якщо таких випромінювачів кілька (наприклад, з двох сторін корпусу) — даний параметр наводиться для кожного з них окремо.

Кут розгортки – це, по суті, кут охоплення, тобто ширина сектора, що захоплюється випромінювачем при формуванні лінії. Чим ширше цей кут – тим зручніше прилад в роботі, тим нижча ймовірність, що пристрій доведеться переміщати вгору-вниз для побудови лінії. З іншого боку, більший кут розгортки (при тій же дальності) потребує більшої потужності — а це, відповідно, позначається на вартості і енергоспоживанні.

Час роботи приладу на одному заряді батареї.

Варто враховувати, що ці цифри є досить приблизними, оскільки час роботи вимірюється для певних стандартних умов (зазвичай для безперервної роботи на штатній потужності). А оскільки на практиці умови можуть помітно відрізнятися, то і час роботи може виявитися помітно менше або більше заявленого. Крім того, якщо прилад використовує змінні батарейки (ААА, АА і подібні), то автономність буде залежати ще й від якості конкретних батарейок/акумуляторів. Проте, за вказаними в характеристиках даними цілком можна оцінювати можливості конкретних моделей і порівнювати їх між собою: різниця в заявленому часі роботи, як правило, пропорційно відповідає різниці в практичній автономності при тих же умовах.

Відзначимо також, що час роботи уточнюється переважно для нівелірів; в далекомірах частіше використовується інший параметр — кількість вимірювань (див. нижче).