Порівняння Thomas Mokko XT Aqua Box vs Thomas Twin T1 Aquafilter

Тип пилозбірника, передбаченого конструкцією пилососа.

В наш час існує три основних типи пилозбірників — звичайний мішок, система циклон і аквафільтр. Також в деяких пилососах (зокрема, промислових і камінних моделях — див. «Тип») можуть використовуватися ємності у вигляді жорстких контейнерів (баків) без додаткового оснащення; для таких моделей тип пилозбірника в нашому каталозі не уточнюється. Що стосується трьох основних типів, то ось їх особливості:

— Мішок. Пилозбірник у вигляді м'якого мішка, який грає одночасно роль одного з фільтрів: повітря через стінки мішка проходить, а більшість забруднень затримується. Подібні ємності прості і недорогі, при цьому їх можна зробити досить місткими; крім того, пилосос з мішком зберігає працездатність при будь-якому положенні корпуса. З іншого боку, у міру заповнення мішка ефективність всмоктування помітно падає; а процедура очищення, як правило, досить морочлива — зокрема, в повітря при цьому піднімається багато пилу. Подібного недоліку позбавлені одноразові мішки, які доступні для багатьох моделей як додатковий аксесуар — однак, з іншого боку, купівля таких мішків пов'язана з додатковими витратами. Внаслідок цього даний тип пилозбірника хоча і вельми популярний в сучасних пилососа, однак зустрічається помітно рідше описаних нижче «циклонів».

— Система циклон. Пилозбірник, заснований на очищувачі...повітря типу циклон; зазвичай має вигляд пластикової чаші спеціальної форми. Принцип дії таких систем полягає в тому, що потік повітря, що надходить в пилозбірник, закручується в спіраль. При цьому відцентрова сила викидає сміття і пил за межі вихору, що утворився, і зібрані забруднення опускаються на дно пилозбірника. Однією з головних переваг «циклонів» є простота в очищенні: досить перевернути ємність і вміст висипається з неї без додаткових зусиль, а при бажанні пилозбірник можна з легкістю вимити. Крім того, потужність всмоктування практично не залежить від ступеня заповненості чаші. Правда, циклони дещо поступаються за місткістю мішкам, однак з урахуванням вищевикладеного цей момент зазвичай не є принциповим. А ось однозначними недоліками цього варіанта є більш висока ціна, ніж у тих же мішків; більш низька потужність всмоктування при тій же потужності двигуна; а також дещо менша ефективність уловлювання дрібного пилу. У світлі останнього «циклони» доводиться оснащувати додатковими фільтрами, які теж періодично вимагають очищення. Також варто мати на увазі, що подібні системи найбільш ефективні при штатному, строго визначеному положенні в просторі; при відхиленні від цього положення (наприклад, при встановленні звичайного побутового пилососа «на диби») ефективність пилозбірника може помітно знизитися, що призводить до швидкого засмічення фільтрів.

— Аквафільтр. Пилозбірник цього типу має вигляд ємності з водою: повітря, втягнуте пилососом, проходить через рідину, яка й затримує більшість забруднень. Подібні системи відрізняються високою ефективністю і гігієнічністю: вони непогано вловлюють різні забруднення, включаючи навіть дрібний пил, без додаткових фільтрів. До того ж повітря, яке випускається пилососом, додатково зволожується — що буває особливо корисно в холодну пору року, коли опалення «сушить» повітря в приміщенні. При цьому процедура очищення самого мішка дуже проста і зручна: після прибирання його вміст можна просто вилити в каналізацію, при цьому в повітря не піднімається ніякого пилу (на відміну від процесу очищення циклонів і особливо мішків). З іншого боку, аквафільтри бажано мити і сушити після кожного застосування, що дещо ускладнює обслуговування. Крім того, подібні пилососи в більшості своїй досить дорогі, проходження повітря через воду створює додатковий шум, а сама вода помітно збільшує вагу агрегата.
Окремо варто підкреслити, що наявність аквафільтра ще не означає, що пилосос є мийним (див. вище) або хоча б має можливість вологого прибирання (див. «Прибирання»). Досить багато моделей з аквафільтром працюють тільки в сухому форматі — і навпаки, агрегати з функцією вологого прибирання цілком можуть оснащуватися іншими типами пилозбірників.

— Аквафільтр+мішок. Даний варіант означає, що пилосос укомплектований відразу двома видами пилозбірника — аквафільтром і традиційним мішком. Особливості того й іншого докладно описані вище; тут же відзначимо, що такі моделі обов'язково мають режим вологого прибирання (див. вище) та/або функцію збирання води — для цих цілей застосовується аквафільтр; конкретний «водний» функціонал варто уточнювати окремо. А ось мішок в будь-якому разі призначається для традиційного сухого прибирання. Загалом це найбільш поширена комбінація з двох типів пилозбірників; інші варіанти, описані нижче, зустрічаються помітно рідше.

— Аквафільтр+циклон. Поєднання, аналогічне описаному вище аквафильтру з мішком. До комплекту такого пилососа входять два типи ємностей: водний фільтр для вологого прибирання та/або збору води (така функція може передбачатися і в пилососах з чисто сухим прибиранням), а також система циклон (див. вище) для прибирання в «сухому» форматі.

— Система циклон + мішок. Поєднання, що зустрічається виключно у моделях для сухого прибирання. Аналогічно описаним вище комбінаціям, найчастіше мова йде про наявність в комплекті двох змінних пилозбірників різного типу; конкретний тип вибирається залежно від ситуації. Наприклад, система циклон зручна для збору відносно великих і важких забруднень, а мішок краще справляється з дрібним пилом.

Номінальний об'єм пилозбірника, встановленого в пилососі.

Цей показник багато в чому залежить від типу агрегата (див. вище). Приміром, у більшості ручних побутових моделей ємність не перевищує 0,5 л. Об'єм контейнера у вертикальних пилососах і роботах може бути дещо більше — серед першого різновиду є досить багато моделей на 1 – 2 л і навіть більше, а серед другого — на 0,6 – 1 л і дещо більше. Для звичайних пилососів мінімальний показник фактично становить близько 0,8 – 1 л; великою популярністю у таких пристроях користуються пилозбірники на 1 – 2 л і 2 – 4 л; максимальна ж ємність фактично становить 4 – 6 л — агрегати аналогічного компонування, але більшої місткості, прийнято відносити вже до господарських. Зі свого боку, серед господарських моделей зрідка зустрічаються відносно невеликі ємності, проте в пилососах цього типу ємність в цілому досить велика — вона може досягати 26 – 50 л і навіть більше; те ж стосується промислових (будівельних) агрегатів.

В цілому більш великий пилозбірник дає змогу довше працювати без перерв; з іншого боку, місткий контейнер сам по собі займає більше місця — і, відповідно, позначається на габаритах, вазі і ціні. Так що при виборі за даним параметром варто враховувати факт...ичні особливості застосування пилососа. Тут можна навести такий приклад: для повноформатного прибирання середньої міської квартири потрібна ємність близько 1 – 1.5 л. Таким чином, скажімо, мішок на 4 л дає змогу з достатньою ефективністю провести два таких прибирання, не розвантажуючи пилосос. Існують більш детальні рекомендації щодо оптимальних об'ємів пилозбірника, в тому числі для специфічних варіантів прибирання; ці рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.

Ємність резервуару для води або мийного засобу, яким оснащений або укомплектований пилосос з функцією вологого прибирання (див. «Прибирання»).

Велика ємність дає змогу пропрацювати довше, не заправляючи ємність. З іншого боку, збільшення резервуару відповідним чином впливає на розміри, вагу і вартість агрегату. У світлі цього виробники вибирають даний параметр з урахуванням загальної спеціалізації і «вагової категорії» конкретної моделі. Так, в роботах (див. «Тип») об'єм бака для води за визначенням невеликий — навіть у найважчих моделях він не перевищує 650 мл. А ось інші різновиди пилососів можуть помітно відрізнятися за цим параметром.

В цілому для агрегатів, що не належать до роботів, ємність в 1 л і менше вважається дуже скромною, 1 – 2 л — невеликою, 2 – 3 л — середньою, більше 3 л — вище середньої. Однак тут, знову ж, багато чого залежить від типу. Наприклад, у звичайних побутових пилососах ємність не перевищує 2,5 л, а для господарських моделей це дуже небагато — у них в більшості варіантів ємність бака становить від 3 л і вище.

Тип регулятора потужності, передбаченого конструкцією пилососа.

Саме по собі регулювання потужності дає змогу налаштувати режим роботи під поточну ситуацію. Наприклад, для чищення товстого килима краще використовувати пилосос на повну, а на делікатному покритті дивана або крісла, можливо, потужність краще знизити. Типи регуляторів потужності розрізняють за розташуванням, варіанти можуть бути такими:

— На корпусі. Найпопулярніший варіант серед сучасних пилососів. Головною перевагою моделей з такою конструкцією є те, що вони не потребують спеціальних шлангів (на відміну від описаних нижче агрегатів з регулюванням на ручці). Правда, встановлення на корпусі не дуже зручне для класичних пилососів (див. «Тип») — для зміни налаштувань доводиться кожен раз нахилятися до корпусу; однак для більшості користувачів цей момент не критичний.

— На ручці. Регулятор потужності на ручці пилососного шланга зручний тим, що управління знаходиться прямо під рукою, і змінювати потужність можна буквально одним рухом пальця, не нахиляючись до корпусу. Однак у такої зручності є і зворотна сторона. Так, деякі з таких пилососів можна повноцінно використовувати тільки зі спеціальними шлангами; при встановленні класичного шланга (без регулятора) пристрій в кращому випадку буде працювати на повну потужність, без підлаштування, в гіршому — взагалі не увімкнеться. Спеціальний шланг зазвичай входить в ко...мплект, але от пошук заміни для нього може виявитися досить важкою (і витратною) справою. В інших моделях застосовується бездротовий пульт, його наявність помітно впливає на ціну агрегата.

— На корпусі і ручці. Пилососи, що поєднують обидва описаних вище варіанти. В комплекті такого агрегата, зазвичай, постачається шланг з регулятором на ручці, однак за потреби можна встановити звичайний шланг і змінювати потужність перемикачем на корпусі. Таке управління найбільш універсальне, однак і коштує дорожче кожного з описаних вище варіантів.

Наявність в пилососі індикатора заповнення пилозбірника.

Загальний сенс цієї функції зрозумілий вже з назви: це покажчик, що повідомляє користувачеві про заповнення пилозбірника. При цьому зазначимо, що особливості роботи такого покажчика можуть бути різними. Найпростіший варіант — механічне або електричне пристосування, яке спрацьовує тоді, коли кількість сміття в пилозбірнику наближається до критичного. Прогресивніші індикатори можуть відображати конкретний ступінь заповнення в будь-який момент часу; в прогресивних пилососах з цією метою можуть застосовуватися навіть складні електронні системи, з виведенням показань на дисплей або світловий покажчик.

Відзначимо, що найбільшою популярністю ця функція користується в моделях з мішками (див. «Пилозбірник»), оскільки без індикатора контролювати заповненість такого пилососа доводилося б вручну — відкриваючи відсік пилозбірника і на дотик перевіряючи, наскільки щільно наповнений мішок. У системах циклон спеціальні індикатори заповнення зустрічаються досить рідко, а в аквафільтрах — ще рідше: і там, і там часто використовуються прозорі матеріали, що дають змогу бачити кількість сміття всередині, не відкриваючи пилосос.

Моделі змінних мішків та інших ємностей для сміття (див. «Пилозбірник»), з якими сумісний пилосос.

На функціонал самого пилососа цей момент не впливає; проте дані про моделі пилозбірника помітно полегшують пошук запасної або змінної ємності. При цьому зазначимо, що сумісні моделі таких ємностей можуть помітно відрізнятися за характеристиками від комплектних. Приміром, багато пилососів з тканинним мішком допускають також встановлення одноразових мішків з паперу; а деякі агрегати першопочатково комплектуються пилозбірником одного типу, однак при бажанні дають змогу купити і встановити контейнер іншого типу (наприклад, замінити мішок на аквафільтр).

Моделі HEPA фільтрів, що сумісні з пилососом.

На практиці дана інформація необхідна переважно для пошуку нових фільтрів на заміну засміченим або зношеним. Теоретично, знаючи модель HEPA, при бажанні можна знайти докладні дані про нього — однак на практиці такі подробиці зазвичай не потрібні, для вибору пилососа цілком вистачає даних про клас фільтра тонкого очищення.

Рівень шуму, що виробляється пилососом при роботі. Як правило, тут вказується значення для роботи в штатному режимі на максимальній потужності двигуна. При меншій потужності «гучність» агрегата може бути і нижчою, проте ключовим є саме максимальний показник.

Щодо конкретних цифр потрібно мати на увазі, що децибел, що використовується для вимірювання рівня шуму — це нелінійна величина. Тому оцінювати конкретні показники варто за спеціальним порівняльними таблицями. В цілому пилососи — це досить гучна техніка; так що тихими у даному разі вважаються моделі, у яких даний показник не перевищує 65 дБ — це рівень гучної розмови між 2-3 людьми на відстані 1 м. Найтихіші з таких моделей видають всього 40 дБ — це середня гучність мови людини на звичайних тонах (і мінімальна гучність, допустима для джерел постійного шуму в житлових приміщеннях вдень). Для більш гучних агрегатів порівняльна таблиця виглядає так:

— 66 – 70 дБ — голосні розмови між декількома групами людей на відстані близько 1 м;
— 71 – 75 дБ — гучність крику або сміху в повний голос на відстані близько 1 м;
— 76 – 80 дБ — гучність механічного будильника або двигуна старого вантажного автомобіля;
— більше 80 дБ — дуже високий рівень шуму, що перевищує рівень гучного крику; при тривалій роботі з пилососом, який м...ає такі характеристики, вкрай бажано використовувати захист слуху.

Зазначимо також, що рівень шуму багато в чому залежить від потужності двигуна, а також деяких інших особливостей (наприклад, на нього сильно впливає наявність аквафільтра — див. «Пилозбірник»). Водночас жорсткого зв'язку тут немає, і агрегати зі схожим набором характеристик можуть помітно відрізнятися за фактичною гучністю. В таких ситуаціях при виборі варто виходити з того, що тихіший пилосос буде комфортнішим у використанні, однак і коштувати, швидше за все, буде помітно дорожче.