Налаштувань струменю
Кількість налаштувань, передбачених у лійці для верхнього душу (див. «Комплектація»).
За наявності
декількох налаштувань, можна змінювати особливості струменя і, відповідно, підлаштовувати душ під бажання користувача. Приміром, в одній лійці можуть передбачатися режими «дощ» (звичайні краплі середнього розміру), «водоспад» (потік у вигляді стіни води) і «струмінь» (суцільний струмінь під великим напором); зустрічаються й інші режими, їх конкретний набір для кожної моделі варто уточнювати окремо. У будь-якому разі чим більше налаштувань — тим ширший вибір у користувача, але тим дорожче і складніше сама лійка на тлі моделей з
одним режимом верхнього душу.
Витрата води
Витрата води під час роботи верхнього душу (див. «Комплектація»). Вказується за кількістю води, що проходить через лійку при повністю відкритому крані і тиску води 3 бар (стандартний тиск побутового водопроводу).
Чим вище пропускна здатність лійки — тим більш потужним і інтенсивним виходить душ. З іншого боку, висока витрата буде небажаною, якщо воду потрібно економити — наприклад, якщо встановлені лічильники або якщо вода подається з бойлера з невеликим об'ємом. Крім того, варто пам'ятати, що лійки можуть мати різні параметри і особливості подачі води. Так що, підібравши лійку з потрібними параметрами, можна отримати приємний і ефективний верхній душ навіть при
невисокій витраті води. Власне, невисоким в даному випадку вважається значення до 10 л /хв; середній показник — 10 – 20 л/хв, а в найпрогресивніших лійках пропускна здатність може досягати 30 л/хв і навіть більше.
Кут нахилу
Кут нахилу верхнього душу в обидві сторони. Не всі моделі мають регулювання, а навіть ті, у яких це закладено, конструктивно мають різні кути. Сама ж
можливість регулювати кут нахилу верхнього душу дозволяє налаштувати потік води в потрібну сторону під потреби того чи іншого користувача.
Вилив
– Каскадний. У таких виливу вода подається через вихідний отвір у формі тонкої горизонтальної щілини, або по широкому жолобу (залежно від моделі). За рахунок цього на виході досягається велика ширина струменя при малій її товщині, що забезпечує хорошу пропускну здатність, а також оригінальний зовнішній вигляд, що імітує водоспад (звідси і назва). З іншого боку, ця форма менш універсальна, ніж класична, та й коштує відчутно дорожче, а тому застосовується досить рідко.
– Класичний. Моделі, в яких вилив виконаний у формі трубки. Такі виливи можуть мати різну форму за довжиною (прямі, вигнуті, з кутом) і перетином (круглі, трикутні, квадратні тощо), проте всі вони є саме трубками.
У більшості ж випадків для душових систем вилив просто відсутній.
Глибина струменя
Відстань від точки кріплення до стіни до аератора. Є характеристикою, що визначає «зону досяжності» виливу змішувача.
Дивертор
Дивертор являє собою пристрій, за допомогою якого потік води можна перемикати між окремими компонентами системи — наприклад, виливом (при його наявності) і душовою лійкою, або між лійкою і верхнім душем. Конструктивне виконання такого пристрою і спосіб управління ним можуть бути різними; в сучасних душових системах можна зустріти, зокрема, такі варіанти:
— Важільний. Дивертори у вигляді поворотного важеля; найчастіше цей важіль безпосередньо рухає клапан, що перемикає потік води, проте в прогресивних моделях зустрічається і електронний принцип роботи. У будь-якому разі важільні перемикачі найбільш популярні в сучасних душових системах: вони дуже зручні і інтуїтивно зрозумілі в управлінні, а механічні дивертори цього типу ще й дуже прості і недорогі.
— Кнопковий. Дивертори цього типу мають вигляд кнопки; а ось конкретна її конструкція залежить від особливостей тієї чи іншої системи. У відносно простих механічних моделях (таких більшість) кнопка теж робиться механічною, і для перемикання на душову лійку її потрібно потягнути вгору. А перемикання у зворотний бік – з лійки на вилив або верхній душ — нерідко може здійснюватися не тільки вручну, але і автоматично, при перекриванні води. Завдяки цій функції при наступному відкритті крана вода починає йти не через душовий шланг, який може перебувати в непідходящому місці, а через вилив або верхній душ, що зазвичай не викликає проблем. У деяких моделях автоперемикання можна і заблокувати за бажанням користувача (...зазвичай поворотом кнопки у верхньому положенні).
Зі свого боку, в прогресивних електронних пристроях подібний дивертор зроблений у вигляді електричної кнопки, яка замикає контакти, що управляють клапаном.
– Поворотом виливу. Досить рідкісний і специфічний варіант: роль важеля, що управляє потоком води, виконує безпосередньо вилив, до основи якого підключений душовий шланг. Працює таке управління, як правило, наступним чином: поки вилив розташовується перпендикулярно корпусу змішувача (тобто спрямований у бік ванни або піддону) — вода надходить через нього; а для перемикання на душ вилив повертається, опиняючись під змішувачем. Подібні пристрої цікаво виглядають, та й у використанні зручні. З іншого боку, вони досить складні і дорогі, а сам вилив, з низки причин, зазвичай робиться досить коротким. Тому даний варіант не набув поширення.
– Поворотом виливу + кнопковий. Поєднання в одній системі відразу двох описаних вище диверторів. Як правило, поворот виливу відповідає за перемикання води між виливом і «душовою частиною», а кнопкою здійснюється перемикання між душовим шлангом і верхнім душем. Через складність і дорожнечу подібна комбінація зустрічається вкрай рідко.
