Порівняння Garmin Fenix 6 Sapphire vs Garmin Fenix 5 Plus Sapphire

В даному блоці зібрані як різні навігаційні системи (GPS, Galileo), так і допоміжні функції для них (aGPS, ведення по GPS-треку, наявність карт, компас, альтиметр (висотомір), барометр). Детальніше про них: — GPS модуль. Модуль супутникової навігації GPS, вбудований прямо в годинник/браслет. Першопочаткова функція такого модуля — визначення поточних географічних координат; а ось як буде використовуватися ця інформація, залежить вже від конкретного типу і моделі гаджета. Приміром, у деяких пристроях GPS застосовується лише для замірів пройденої відстані і/або швидкості руху, а більш прогресивні моделі підтримують повноцінну навігацію і оснащуються вбудованими картами. Крім того, дана функція є практично обов'язковою в дитячих маячках (див. «Тип») — саме GPS відповідає за визначення місцезнаходження дитини.

— aGPS. Допоміжна функція, що дає змогу прискорити запуск основного приймача GPS. Для роботи за основним призначенням такої приймач повинен оновити дані про розташування навігаційних супутників; отримання цих даних класичним способом, напряму з самих супутників, може зайняти досить тривалий час (до кількох хвилин). Особливо це актуально для так званого «холодного старту» – коли приймач запускається після три...валої перерви в роботі, і дані, що збереглися в ньому, встигли повністю втратити свою актуальність. aGPS (Assisted GPS) дає змогу отримувати актуальну службову інформацію від оператора мобільного зв'язку – з найближчої базової станції (така функція підтримується більшістю операторів в наш час). Це може значно прискорити процес запуску.

— ГЛОНАСС. Ця система являє собою альтернативу американській GPS. Правда, вона забезпечує дещо меншу точність, тому підтримка ГЛОНАСС зазвичай передбачається у додаток до GPS-модулю. Одночасне використання двох систем, зі свого боку, дає змогу покращити точність позиціонування.

— Galileo. Європейська супутникова система навігації, створена як альтернатива американській GPS. Зазначимо, що вона перебуває під контролем цивільних відомств, а не військових. При повній флотилії з 24 активних супутників система дає точність до 1 м у публічному режимі та до 20 см із сервісом GHA. Працюючи спільно з GPS, система Galileo забезпечує більш точне вимірювання розташування, особливо у густонаселених районах.

— Карти. Функція відображення на екрані годинника топографічних карт місцевості з висотами, рельєфом і типами рослинності. Попередньо встановлені карти застосовуються для наочної GPS-навігації без прив'язки до смартфону. Найчастіше можливість відображення карт реалізована в тактичних смартгодинниках з ухилом в туризм.

— Ведення по GPS-треку. У багатьох годинниках з можливістю прокладання маршрутів реалізована функція ведення по GPS-треку. Носимий гаджет при цьому виступає в якості навігатора по місцевості, показуючи на екрані шлях прямування і підказуючи, де необхідно повернути в ту чи іншу сторону. В окремих екземплярах смартгодинників з вираженим туристичним ухилом також є програма «Зворотній шлях», що дає змогу повернутися назад по вже пройденому маршруту. У режимі GPS-трекера точки треку зазвичай записуються автоматично на підставі обраного інтервалу фіксації місця розташування. Також точку трека можна відмітити вручну в будь-який час.

— Компас. Класичний компас — прилад, що вказує напрям на сторони світу. В наручних гаджетах зазвичай використовується електронний компас — мініатюрний магнітний датчик, дані з якого при необхідності відображаються на дисплеї.

— Альтиметр (висотомір). Функція, що дає можливість визначати поточну висоту місцезнаходження користувача. Варто враховувати, що принцип і формат роботи альтиметра може бути різним. Так, одні моделі для замірів висоти використовують дані барометра, інші — інформацію з GPS-датчика; сама висота може визначатися відносно рівня моря, відносно певної вихідної точки або ж будь-яким з цих способів, на вибір користувача. Ці подробиці варто уточнювати окремо.

— Барометр. Функція, що дає змогу визначати поточний атмосферний тиск. Один з варіантів застосування барометра — прогнозування погоди: наприклад, різке зниження тиску зазвичай сигналізує про наближення негоди. Крім того, інформація з цього датчика може використовуватися для роботи альтиметра (див. вище); і навіть якщо альтиметр в гаджеті не передбачений, різницю висот між двома точками на місцевості можна легко обчислити за різницею тисків між ними.

Діагональ дисплея, встановленого в гаджеті; для круглих екранів, відповідно, вказується діаметр.

Більш великий екран, з одного боку, виходить більш зручним у використанні, з іншого — помітно впливає на габарити всього пристрою, що особливо критично для наручних гаджетів. Тому виробники вибирають розмір дисплея у відповідності з призначенням і функціоналом кожної конкретної моделі — щоб і місця на екрані вистачало, і саме пристрій було не надто громіздким.

Також варто сказати, що екрани зі схожою діагоналлю можуть мати різні пропорції сторін. Наприклад, традиційні розумні годинник зазвичай оснащуються квадратними або круглими матрицями, тоді як у фітнес-браслетах екрани часто роблять витягнутими у висоту.

Розмір екрану годин точок (пікселів) по горизонталі і вертикалі. Загалом це один з показників, що визначають якість зображення: чим вище роздільна здатність, тим чіткіше і рівніше картинка на екрані (при тій же діагоналі), тим менш помітні окремі точки. З іншого боку, зростання кількості пікселів впливає на вартість дисплеїв, їх енергоспоживання і вимоги до апаратної платформи (потрібна більш потужна «начинка», яка і сама буде коштувати дорожче). Крім того, специфіка використання розумних годин така, що у них «наворочені» екрани високої роздільної здатності просто нічого. Тому сучасні наручні аксесуари використовують дисплеї з відносно невеликим роздільною здатністю: наприклад, 320х320 при діагоналі близько 1,6" вважається цілком достатнім показником навіть для годин преміумкласу.

Назва моделі процесора (CPU), встановленого в годиннику. Знаючи це назва, можна знайти детальні дані по конкретному CPU і оцінити його рівень і загальні можливості. Це особливо актуально у світлі того, що ці можливості залежать не тільки від базових характеристик (кількості ядер, тактової частоти), але і від специфічних нюансів конструкції.

Кількість власної енергонезалежної пам'яті, передбаченої в конструкції годинника/браслета. Ця пам'ять застосовується для постійного зберігання різної інформації: журналу дзвінків, отриманих SMS та інших повідомлень, додаткових додатків, даних про фізичну активність за певний час тощо. Чим більше її об'єм — тим більше даних можна зберігати в пристрої без необхідності «чистити» його для звільнення місця. З іншого боку, в роботі розумних годинників великі об'єми (64 ГБ, 32 ГБ, 16 ГБ, навіть 8 ГБ та 4 ГБ) потрібні далеко не завжди, коштують ємні накопичувачі досить дорого, а непоганою альтернативою для них можуть стати змінні картки, що встановлюються у відповідний слот (див. нижче).

Час, який гаджет здатний працювати на одному заряді акумулятора (або комплектної батарейки) у звичайному режимі використання. У цьому варіанті значення вказуються днями, що свідчить про витривалість пристрою.

Під нормальним режимом, як правило, мається на увазі робота з порівняно невисоким навантаженням. Дисплей у цей час може відображати якісь дані, також можуть працювати базові функції (підрахунок кроків, періодична перевірка пульсу тощо), однак у будь-якому випадку енергоспоживання виходить невисоким. Тому час роботи у звичайному режимі може бути досить вражаючим, аж до кількох тижнів, а то й місяців. Однак при виборі не завадить звернути увагу на заявлений час в активному режимі (див. нижче) — особливо якщо тривалий час роботи має вирішальне значення, або ж ви плануєте інтенсивно експлуатувати гаджет. Реальна автономність пристрою, швидше за все, виявиться десь посередині між цими двома значеннями залежно від фактичного навантаження. Якщо для гаджета вказано лише час у звичайному режимі — варто вибирати з певним запасом.

Час, який гаджет здатний пропрацювати на одному заряді акумулятора (або комплектної батарейки) в активному режимі використання.

Для годинників-телефонів (див. «Тип») під цим, зазвичай, мається на увазі режим розмови, для інших гаджетів — режим інтенсивної роботи, коли використовується велика кількість функцій та датчиків і йде постійний обмін інформацією зі смартфоном/планшетом. Втім, конкретне розуміння «активного режиму» у різних виробників може відрізнятися: одні вказують час при максимальному навантаженні (тобто, по суті, гарантований час автономної роботи), інші — в деякому «середньому режимі». Однак у будь-якому разі це досить наочний параметр, що непогано описує автономність тієї чи іншої моделі (і набагато більш близький до реальних показників, ніж згадане вище час у звичайному режимі).

Відзначимо, що для моделей з датчиком GPS (див. «Навігація») в характеристиках може додатково уточнюватися час активної роботи з використанням такого датчика. Детальніше див. «Час роботи (GPS)»

Час, який гаджет здатний пропрацювати на одному заряді акумулятора (або комплектної батарейки) при використанні GPS-датчика.

Даний параметр уточнюється переважно для висококласних годинників туристичного призначення, призначених для досвідчених мандрівників, військових, рятувальників, дайверів, пілотів тощо. В подібних пристроях використовуються прогресивні GPS-приймачі, які самі по собі можуть споживати досить значну кількість енергії; крім того, робота приймача неминуче супроводжується використанням інших функцій — передачею навігаційних даних на інший пристрій (зазвичай по Bluetooth), роботою з власними вбудованими картами тощо. Тому час роботи з використанням GPS виходить досить скромним — він може бути в рази, а то і на порядки менше часу роботи в активному і тим більше в звичайному режимі (про те й інше див. вище).

Нагадаємо також, що зазначені в характеристиках показники автономності є приблизними – на практиці вони можуть відрізнятися (в ту чи іншу сторону, залежно від конкретних особливостей застосування). Проте, за цими показниками цілком можна оцінювати фактичні можливості годинника і порівнювати їх між собою: різниця в заявленому часі роботи, як правило, пропорційно відповідає і різниці в практичній автономності.

Матеріал, з якого виготовлений корпус гаджета. Деякі моделі випускаються в декількох версіях, із різних матеріалів — наприклад, алюмінію або сталі; для таких випадків у характеристиках зазначаються відразу всі доступні варіанти.

— Пластик. Пластик нерідко вважають бюджетним варіантом, однак у випадку наручних гаджетів це неправильно: у таких пристроях можуть застосовуватися різні види пластику, у тому числі дуже прогресивні, міцні й надійні. Тому загальна якість подібного корпусу, зазвичай, безпосередньо залежить від цінової категорії пристрою. Загальними перевагами всіх видів пластику можна назвати порівняно невелику вагу, стійкість до вологи, можливість надати корпусу будь-яке забарвлення і форму, а також низьку теплопровідність.

— Метал. Корпуси з металу, для яких виробник із якоїсь причини не став уточнювати конкретний склад. Утім, найчастіше в таких випадках мова йде про алюміній або сталь, детальніше про обидва див. нижче. А ось такі висококласні матеріали, як золото чи титан, рідко ховаються під скромним терміном «метал» — зазвичай вони вказуються в характеристиках прямо. Хай там що, а загалом металеві корпуси дещо міцніші й надійніші за пластикові, до того ж виглядають солідніше, однак і коштують дорожче.
...r> — Сталь. Переважно для корпусів наручних гаджетів використовується нержавіюча сталь. Вона відрізняється високою міцністю та надійністю, не схильна до корозії, стильно й акуратно виглядає, а коштує порівняно недорого — дешевше багатьох алюмінієвих сплавів, не кажучи вже про титан. Однією з особливостей сталевих корпусів є досить велика вага, проте це може бути як недоліком, так і перевагою: масивний корпус створює додаткове відчуття надійності й солідності. Зазначимо, що більшість гаджетів зі сталевими корпусами мають круглі циферблати й традиційний дизайн, який добре підходить навіть до ділового стилю, проте зрідка зустрічаються і виключення.

— Алюміній. Алюмінієві сплави поєднують у собі високу міцність і невелику вагу — значно меншу, ніж у сталі. Щоправда, і коштує цей матеріал дещо дорожче. Також вважається, що він добре підходить для яскравих молодіжних гаджетів, хоча зрідка застосовується і в більш традиційних пристроях.

— Гума. Матеріал, що зустрічається в окремих моделях дитячих маячків і фітнес-браслетів (див. «Тип»), але майже не застосовується в інших видах наручних гаджетів. Однією з ключових переваг гуми є м'якість, яка створює певний захист від ударів і робить корпус максимально травмобезпечним; і те, й інше особливо важливо саме для дитячих пристроїв. Крім того, такий корпус можна легко зробити водостійким і навіть повністю герметичним, а також надати будь-який колір. З іншого боку, практично ті ж переваги (крім м'якості) має і пластик, а коштує гума трохи дорожче (хоча й помітно дешевше, ніж метали).

— Титан. Титанові сплави належать до матеріалів преміумкласу й застосовуються рідко, здебільшого в топових моделях гаджетів «екстремального» призначення. Цей матеріал легкий і водночас надзвичайно міцний, до того ж відмінно тримає форму при ударах; однак і коштує титан значно дорожче за алюміній, наприклад, притому що висока надійність не так часто виявляється вирішальною.

— Золото. Золотий або позолочений корпус перетворює гаджет на стильний іміджевий аксесуар. Обходиться подібний корпус дуже недешево, проте це не можна назвати недоліком: ціна пристрою додатково підкреслює статус власника.

— Кераміка. Спеціальна високоміцна кераміка — ще один матеріал преміумкласу, який не тільки виконує практичну функцію, але й засвідчує високий рівень гаджета та солідність його власника. З практичної сторони, крім міцності й надійності, цей матеріал вирізняється надзвичайно високою стійкістю до подряпин, що дає йому можливість дуже довго зберігати «товарний вигляд» навіть у не дуже сприятливих умовах. Водночас кераміка погано переносить сильні точкові удари.