Порівняння TAGA Harmony inTONE 2.1 vs Triangle Color 123

Чутливість акустичної системи.

Цю характеристику вказують на підставі того, яку гучність звуку акустика здатна видати при підведенні до неї сигналу визначеної стандартної потужності. Простіше кажучи, чим вище чутливість АС — тим голосніше вона буде звучати під час тієї ж вихідної потужності підсилювача. Таким чином, чутлива акустика може ефективно використовуватись у поєднанні з порівняно малопотужними «усилками». З іншого боку, низька чутливість теж має свої переваги: вона дозволяє досягти більш рівномірного АЧХ і знижує ймовірність перевантаження підсилювача. У найменш чутливих сучасних АС даний показник не перевищує 84 дБ, у найбільш чутливих він становить 95 – 96 дБ і більше.

Зазначимо, що на практиці звертати увагу на цей параметр доводиться тоді, коли акустику планується використовувати з окремо підібраним підсилювачем потужності. Тому для активних систем (див. «Тип») чутливість має чисто довідкове значення, і при виборі її, зазвичай, можна не враховувати.

Імпедансом називають номінальна електричний опір акустичної системи. В наш час використовується набір стандартних значення імпедансу; найбільше поширення отримали колонки на 4 Ом, 6 Ом, 8 Ом і 16 Ом.

Основне значення даний параметр має для пасивної акустики (див. «Тип»). При підключенні таких колонок до підсилювача потужності вкрай бажано, щоб їх імпеданс відповідав опору АС, на яке розрахований підсилювач; при невідповідності можливі або перевантаження і спотворення в звучанні (якщо імпеданс колонок нижче оптимального), або зниження потужності (у протилежному випадку).

Що стосується активної акустики, то тут імпеданс має переважно довідкове значення колонки в таких системах першопочатково підбираються під відповідні підсилювачі. Правда, існує думка, що більш високий опір знижує рівень перешкод і позитивно позначається на чистоті звуку; однак різниця в імпедансі між різними моделями зазвичай не настільки велика, щоб цей вплив було помітно на тлі інших факторів, що визначають якість звучання.

Номінальна потужність однієї фронтальної колонки АС. Детальніше про номінальної потужності див. «Сумарна номінальна потужність» нижче. Тут же відзначимо, що чим вище потужність, тим голосніше може звучати компонент системи — зрозуміло, при правильно підібраному підсилювачі. Крім того, і для узгодження з підсилювачем цей параметр дуже важливий: бажано, щоб вихідна потужність на відповідному каналі підсилювача була не більше, ніж потужність колонки. Якщо вхідний сигнал буде потужнішим — можливі спотворення в звучанні і навіть ушкодження динаміків, а якщо слабкіше — то гучність звучання знизиться (іншими словами, не можна буде використовувати весь потенціал акустики), але цей момент буде критичний лише для прослуховування на максимальній гучності.

Загальна номінальна потужність всіх компонентів АС, іншими словами — сума потужностей всіх колонок. Як номінальної зазвичай вказують найбільшу середню (середньоквадратичну) потужність, на якій акустика може працювати тривалий час без перевантажень і пошкоджень. При цьому окремі стрибки потужності можуть помітно перевищувати це значення, однак саме номінальна потужність є основною характеристикою будь-якій АС.

Від цієї характеристики залежить насамперед гучність звучання: чим потужніший колонки — тим більш гучний звук вони можуть видати за наявності відповідного підсилювача. Крім того, пасивні й пасивно-активних моделях від потужності залежить ще й сумісність із зовнішнім підсилювачем: вихідна потужність «усилка» не повинна перевищувати потужності підключеного до нього акустики, інакше можливі перевантаження і навіть поломки.

Детальні рекомендації щодо вибору АС по потужності під ту чи іншу ситуацію можна знайти в спеціальних джерелах. Проте загалом показник до 100 Вт за мірками сучасної акустики вважається досить скромним, 100 – 200 Вт — середнім, 200 – 300 Вт — вище середнього, а найпотужніші комплекти видають до 500 Вт і навіть більше.

В завершення відзначимо ще два нюанси. По-перше, при порівнянні різних систем по даній характеристиці потрібно враховувати ще й формат звук...у, в якому вони працюють. Зокрема, за наявності сабвуфера на нього може припадати значна частина сумарної потужності — до половини і більше. У підсумку, наприклад, комплект 2.1 на 50 Вт з 20-ватним «сабом» на основних частотах не зможе витягнути таку ж гучність, як 40-ватна система 2.0: у першому випадку на кожен основний канал буде припадати всього по 15 Вт, у другому — по 20 Вт. По-друге, у багатоканальних системах загальна потужність може розподілятися між каналами в різній пропорції; так що, скажімо, дві системи 5.1 з однієї і тієї ж сумарною потужністю можуть помітно відрізнятися по балансу фронту і тилу на максимальній гучності.

Діапазон звукових частот, які здатна відтворити фронтальна колонка АС. Детальніше про це параметр див. Частотний діапазон» нижче.

Загальний діапазон частот, який здатна відтворити АС. Вказується від нижньої межі діапазону в самому низькочастотному компоненті до верхньої межі — в самому високочастотному: наприклад, в системі 2.1 з основними колонками на 100 – 22000 Гц і сабвуфером на 20 – 150 Гц загальне значення буде становити 20 – 22000 Гц.

Чим ширший частотний діапазон — тим повніше відтворений звук, тим нижче ймовірність, що якась частина низьких або високих частот виявиться «обрізаною». Тут варто зазначити, що людське вухо сприймає частоти в середньому від 16 Гц до 22 кГц, і з практичної точки зору передбачати в АС більш широкий частотний діапазон не має сенсу. Тим не менш, чимало моделей виходять за межі цього діапазону, іноді досить значно (так, існують колонки з діапазоном близько 10 – 50000 Гц). Такі характеристики є свого роду «побічним ефектом» висококласної акустики, і вони зазвичай наводяться в рекламних цілях.

Таким чином, нижня межа діапазону в сучасних колонках може перебувати в межах частот до 20 Гц, однак частіше зустрічаються більш високі значення — 30 – 40 Гц, 40 – 50 Гц, а то і більше 70 Гц. Зі свого боку, верхня межа в більшості сучасних АС лежить в діапазоні 19 – 22 кГц, хоча зустрічаються відхилення як у бік збільшення (див. вище), так і у бік зниження.

Тип сабвуфера, що входить до комплекту АС.

— Закритий. Найпростіший різновид сабвуфера: низькочастотний динамік, поміщений, згідно з назвою, у закритий корпус. Такі моделі забезпечують непогану якість звуку, він не так схильний до викривлень, як в описаних нижче фазоінверторних — з іншого боку, вони менш чутливі.

— Фазоінверторний. Сабвуфери, оснащені так званими фазоінверторами — трубками, виведеними з корпусу назовні. Довжина фазоінвертора така, що сигнал, який виходить з нього, виявляється перевернутим за фазою відносно сигналу з динаміка (звідси й назва). Вважається, що це позитивно позначається на потужності звучання; водночас рух повітря в трубці створює деякий шум і може вплинути на чистоту звуку.

— З пасивним випромінювачем. Пасивний випромінювач зовні виглядає як звичайний динамік — проте в нього не має котушки й магніту та він не є джерелом звуку, а лише повторює вібрації від повноцінних динаміків. Призначення цієї функції аналогічне до описаного вище фазоінвертора, водночас вигідною відмінністю пасивних випромінювачів від фазоінверторних трубок є відсутність шуму від повітряного потоку.

Номінальна потужність сабвуфера, передбаченого в АС.

Чим могутніше «саб» — тим більш гучний і насичений бас здатна видати акустика. Крім того, ця характеристика визначає сумісність із зовнішнім підсилювачем (якщо його підключення передбачено конструкцією АС): вихідна потужність такого підсилювача на басовому каналі не повинна перевищувати даного показника. А краще всього, коли номінальні потужності підсилювача і сабвуфера збігаються — це дозволяє в повній мірі реалізувати всі можливості НЧ-динаміка і водночас уникнути перевантажень.

Також зазначимо, що від співвідношення потужності сабвуфера і основних колонок залежить загальне забарвлення звуку, перш за все на максимальній гучності. Наприклад, якщо в одному 100-ваттном комплектах формату 2.1 на сабвуфер припадає 50 Вт, а в іншому — всього 30 Вт, то перша АС на максимальній потужності буде видавати більш насичений бас, проте з меншою гучністю основних каналів.

Діапазон частот, який здатний відтворити сабвуфер АС.

Нагадаємо, сабвуфери першопочатково призначаються для басових частот. Тому верхня межа робочого діапазону в таких динаміках зазвичай не перевищує 200 Гц — з більш високими частотами цілком справляються основні компоненти акустики; втім, зустрічаються і виключення. Щодо нижньої межі варто нагадати що для людського слуху вона знаходиться на рівні близько 16 Гц. У сучасних сабвуферів мінімальна відтворювана частота зазвичай трохи вище — найчастіше від 22 – 24 Гц; однак і тут можливі виключення, зокрема, є моделі з нижньою межею у 13 Гц і навіть 8 Гц, тобто вже на рівні інфразвуку. Такі показники не лише є ознакою висококласного «саба» — вони мають і певний практичний сенс, особливо в тому випадку, якщо акустика використовується для кінотеатру. Річ у тім, що велика кількість звукових явищ на низьких частотах — вибухи, землетруси і т. ін. — супроводжуються в тому числі інфразвуковими коливаннями, які безпосередньо не чутні, проте все одно так чи інакше сприймаються людиною. Відповідно, сабвуфер з розширеним у бік інфразвуку діапазоном здатний передати подібні звуки максимально достовірно.