Порівняння SJCAM SJ8 Plus vs Sony HDR-AS50R

— Поздовжний. Екшн-камери поздовжнього компонування — мають вигляд витягнутого прямокутника (паралелепіпеда) або циліндра, при цьому об'єктив розміщується на одному з вузьких торців. У цьому полягає відмінність поздовжніх камер від описаних нижче фронтальних (звичайних). Подібне компонування зручне насамперед тим, що воно дає змогу надійно тримати камеру в руці. З іншого боку, панель управління і дисплей під час зйомки найчастіше виявляються відвернені від користувача, що може створювати певні незручності. Втім, це може компенсуватися застосуванням відкидних дисплеїв і інших подібних хитрощів; а в деяких ситуаціях бокове розташування дисплея і органів управління навіть виявляється перевагою.

— Вертикальний. Подовжені action камери, які витягнуті вгору і мають об'єктив у верхній частині. Такі моделі дуже схожі на нагрудні камери і можуть застосовуватися для таких цілей. Однак головне їх застосування це зйомка самого себе, утримуючи в руці. Саме для цієї мети корпус виконаний витягнутим, що дає змогу зручно охопити його рукою.

— Фронтальна (звичайна). Корпус камери має форму прямокутника, але при цьому об'єктив розміщений на його широкій, фронтальній грані. Зовні такі моделі найбільше схожі на класичні цифрові фотоапарати. Деякі можуть похвалитися досить великим дисплеєм, розміщеним з протилежного від об'єктива боку, як у тих же фотоапаратах, що...дає змогу тому, хто знімає, бачити сцену зйомки в реальному часі. Втім, місце розміщення об'єктива, зазвичай, не позначається на технічних характеристиках самої камери, у зв'язку з чим і фронтальні, і поздовжні моделі здатні забезпечити однакову якість зйомки.

— Кубик. Досить специфічний вид екшн-камер, корпус яких має форму компактного кубика. Зазвичай, такі моделі мають порівняно невеликі розміри, але зменшення габаритів, зі свого боку, позначається на можливостях зйомки і загальному функціоналі. Наприклад, такі моделі вкрай рідко оснащуються дисплеями (хоча багато з них можуть підключатися по Wi-Fi до смартфону або планшету, що компенсує цей недолік).

— Окуляри з камерою. Пристрій у вигляді окулярів спортивного формату з вбудованою в них камерою. Об'єктив такої камери зазвичай знаходиться між лінзами, рідше — збоку, на основі однієї з дужок, при штатному використанні він постійно «дивиться» приблизно в тому ж напрямку, що й сам користувач. Також до переваг камер цього типу можна віднести акуратність і малопомітність. З іншого боку, в окулярах додаткова електронна начинка повинна бути дуже мініатюрною, що ускладнює застосування прогресивної оптики і сильно обмежує ємність акумуляторів. І навіть з урахуванням цього подібні пристрої виходять більш важкими і громіздкими, ніж звичайні спортивні окуляри. Ще один недолік полягає в тому, що камеру і оправу з лінзами не можна підібрати окремо — у результаті модель з підходящою камерою може виявитися непридатною через розмір або стиль окулярів, і навпаки.

— Маска з камерою. Пристрій у вигляді захисної маски з вбудованою в неї камерою. Зазначимо, що такі маски можуть мати різну спеціалізацію — для підводного плавання, мотокросу, гірськолижного спорту тощо; ці подробиці потрібно обов'язково уточнювати перед покупкою. Однак у будь-якому разі об'єктив в подібних пристроях зазвичай розташовується посередині чола, так що камера фактично знімає фото та відео з видом «з очей користувача». Головний недолік таких пристроїв полягає в тому, що при виборі потрібно враховувати як технічні характеристики самої камери, так і призначення та зручність носіння маски. Іншими словами, гарна камера може виявитися вбудованою в маску, що не підходить, і навпаки.

— Кріплення кліпсою. В цю категорію потрапляють екшн-камери, для яких кріплення за допомогою кліпси (затискача) є штатним. Багато з них можуть додатково комплектуватися й іншими кріпленнями, але насамперед розраховані саме на такий тип використання і можуть виявитися не найкращим придбанням для екстремальної зйомки. З іншого боку, подібне кріплення досить універсальне, оскільки дає змогу прикріпити камеру практично на будь-якому елементі спорядження (лямка рюкзака, ремінь розвантаження, пояс тощо).

— Сфера. Форма корпуса, що зустрічається переважно в панорамних і 360° камерах (див. «Тип») — саме в таких пристроях кулеподібний корпус нерідко виявляється найбільш зручним. У разі звичайних екшн-камер «сфера», зазвичай, означає циліндричний корпус з об'єктивом на плоскому торці; такі корпуси є різновидом фронтальних (див. вище) і не мають принципових відмінностей від них.

Ступінь захисту від пилу та вологи боксу, що поставляється разом з камерою.

Захищений бокс врятує вашу камеру від пилу, води, перепадів температур, ударів і т. ін. Конкретна ступінь захищеності вказується згідно з міжнародною системою IP (Ingress Protection Rating), відповідно до якої кожному пристрою присвоюється код виду IPXX, де замість X — конкретні цифри. Перша з них характеризує захищеність від проникнення сторонніх предметів (від 0 до 6, де 0 — немає захисту). Зазвичай, в боксах для екшн-камер цей показник не буває нижче 5, оскільки інакше контейнер мав би надто великі зазори, і його використання просто не мало б сенсу. Рівень 5 передбачає пилостійкість — пил може потрапити всередину корпусу, проте в невеликих кількостях, що не впливають на пристрій, що перебуває всередині. Рівень 6 відповідає повній непроникності для пилу.

Друга цифра — захист від проникнення рідини (від 0 до 8, де 0 — немає захисту). Зазвичай, мінімальний рівень захищеності від проникнення рідини — 6.

6 — захист від короткочасного затоплення (наприклад, попадання в морську хвилю);
7 — захист від тимчасового занурення під воду (до 30 хвилин) на невелику глибину (до 1 метра), без постійної роботи в зануреному режимі;
8 — захист від занурення на глибину більше 1 метра на час більше 30 хв, з можливістю постійної роботи під водою. Конкретний рівень захисту 8 рівня може бути досить значним — аж до можливості занурення н...а кілька десятків метрів.

Зазначимо, що бокси для екшн-камер можуть продаватися окремо. Тому якщо можливості комплектного контейнера Вас не влаштовують — можливо, у продажу знайдеться більш захищений бокс. З іншого боку, загалом все-таки зручніше купувати такий аксесуар відразу з камерою — щоб не витрачати часу і сил на підбір відповідного боксу.

Можливості камери до зйомки відео стандарту QuadHD.

Цей стандарт включає великий набір роздільних здатностей — від 1440 до 3456 пікс по горизонталі і від 1440 до 2160 пікселів по вертикалі, з майже двома десятками проміжних варіантів. Він є досить специфічним перехідним варіантом між порівняно недорогим FullHD 1080p і вимогливим UltraHD 4K, даючи змогу знімати відео більш високої чіткості, ніж 1080p, без значного збільшення вартості техніки. Відзначимо, що в телевізорах і моніторах дуже рідко зустрічаються QuadHD-роздільної здатності в чистому вигляді, проте сучасні технології дають змогу з комфортом дивитися відео цього формату на будь-яких екранів високої роздільної здатності.

Ще один важливий показник, наведений у цьому пункті — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавним і згладженим буде рух в кадрі, тим чіткіше будуть видні окремі деталі в динамічних сценах. Так, швидкість зйомки до 25 к/с або 30 к/с приблизно відповідає стандартній частоті кадрів у кіно і телебаченні; таке зображення виходить цілком придатним для перегляду, але швидко рухомі об'єкти в кадрі будуть виглядати змазаними. При підвищенні швидкості до 60 к/с цей ефект стає практично непомітний. А найбільша частота кадрів QuadHD, що зустрічається в сучасних action-камери — 120 к/с; така частота застосовується при сповільненої зйомки відео...(як і моделі з частотою 100 к/с), так як на звичайній швидкості відтворення достатньо і 60 к/с.

Можливості камери до зйомки відео стандарту Ultra HD 4K.

Даний формат охоплює кілька роздільних здатностей, у яких розмір кадру по горизонталі приблизно відповідає 4 тис. пікс. Найбільш популярним в екшн-камерах є 3840х2160 (у два рази більше FullHD-кадру по кожній стороні), однак зустрічаються й інші варіанти — наприклад, 3840х1920, відповідне співвідношенням сторін 2:1. Загалом 4K є свого роду наступником Full HD: серед HD-стандартів, переважаючих Full HD, саме UltraHD є самим популярним, зокрема, чимало прогресивних телевізорів випускаються саме з екранами 3840х2160. З іншого боку, цей формат є досить вимогливим до обчислювальної потужності і об'ємах пам'яті, тому в екшн-камери він зустрічається відносно рідко, переважно серед моделей преміумкласу.

Ще один важливий показник, наведений у цьому пункті — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавним і згладженим буде рух в кадрі, тим чіткіше будуть видні окремі деталі в динамічних сценах. Проте в режимі UltraHD більшість сучасних екшн-камер видають досить невисоку частоту кадрів — найчастіше 30 к/с, а в деяких моделях 24 к/с або навіть 15 к/с. Таке відео виходить цілком придатним до перегляду, проте швидкий рух у кадрі може виглядати змазаним. Існують камери, здатні знімати UltraHD на солідній швидкості в 60 к/с — ефект змазування при такій зйомки практично...непомітний, однак і коштують такі моделі відповідно.

Частота кадрів, підтримувана камерою при уповільненій зйомці (slow-mo).

Таку зйомку називають «швидкісною» тому, що вона здійснюється на підвищеній частоті кадрів (більше 60 к/с). В результаті при відтворенні на звичайній швидкості (60 к/с і нижче) відео виглядає уповільненим (звідси назва «slo-mo»). Подібне уповільнення може застосовуватися і просто для розваги, і як художній прийом, і навіть в наукових цілях — щоб зафіксувати рух, надто швидкий для людського сприйняття. У будь-якому разі чим вище частота кадрів slo-mo — тим сильніше можна уповільнити відео та тим більш прогресивною в цьому плані є камера. З іншого боку, чим вище частота кадрів — тим продуктивніше повинна бути графічна частина; а це, зі свого боку, впливає на ціну апарата, іноді досить помітно.

Також відзначимо, що зйомка slow-mo може бути доступна лише на певних роздільних здатностях, далеко не завжди максимальних; ці моменти можуть прямо уточнюватися в характеристиках action камери.

Наявність системи цифрової (електронної) стабілізації в конструкції камери.

Будь-яка стабілізація призначена для того, щоб компенсувати дрібні тремтіння зображення, що виникають через нестабільності утримання в руках, вібрацій від двигуна або нерівностей дороги (при використанні на транспорті) і т. ін. Цифрова стабілізація здійснюється наступним чином: по краях матриці виділяється «резерв», який в нормальних умовах не бере участі у формуванні остаточного зображення. Якщо ж пристрій коливається, електроніка камери відбирає певні фрагменти зображення з резерву і будує зображення таким чином, щоб воно залишалося стабільним.

Порівняно з іншим способом стабілізації — оптичним (див. нижче), цифрові системи надзвичайно прості і надійні, до того ж коштують недорого і майже не позначаються на вазі, габаритах і ціною камери. Водночас при такому способі стабілізації зменшується корисна площа матриці, що може негативно позначитися на якості зображення та кількості шумів на ньому.

Наявність системи оптичної стабілізації в конструкції камери.

Будь-яка стабілізація призначена для того, щоб компенсувати дрібні тремтіння зображення, що виникають через нестабільності утримання в руках, вібрацій від двигуна або нерівностей дороги (при використанні на транспорті) і т. ін. Оптична стабілізація здійснюється за рахунок системи рухомих лінз і гіроскопів в об'єктиві камери; така система відслідковує коливання пристрою і підлаштовує оптику таким чином, щоб зображення, що потрапляє на матрицю, залишалося нерухомим.

Оптичний спосіб вважається більш прогресивним, ніж описаний вище електронний: він дозволяє задіяти всю площу матриці, що сприяє хорошій якості зображення. Водночас механізм стабілізації виходить досить складним і дорогим, а нерідко — ще й досить делікатним. До того ж він збільшує вагу і габарити всього пристрою — ненабагато, проте у деяких ситуаціях це може виявитися важливим. А мініатюризація таких систем ще більше впливає на ціну. Як наслідок, наявність оптичного стабілізатора найчастіше є ознакою досить прогресивної камери.

Кількість вбудованих мікрофонів, передбачене в камері.

Даний параметр вказується тільки для моделей, у яких передбачено більше одного мікрофона. Така конструкція дає додаткові можливості, а ось набір цих можливостей залежить від кількості мікрофонів і особливостей конкретної моделі. Так, найчастіше в подібних пристроях передбачається два мікрофони; це може бути пара для запису стереозвуку, або ж один мікрофон може працювати на запис звуку, а другий — грати роль датчика для системи шумозаглушення (див. вище). Більша кількість — 3 або 4 мікрофона — зустрічається переважно в 360-градусних камерах (див. «Тип»), де таке обладнання застосовується для запису «об'ємного» багатоканального звуку.

Додаткова інформація щодо матриці, встановленої в об'єктиві. У цьому пункті може вказуватися як розмір по діагоналі (в дюймах), так і модель сенсора, а іноді — обидва параметри відразу. У будь-якому випадку подібні дані наводяться в тому випадку, якщо апарат оснащений висококласної матрицею, яка помітно виділяється на загальному тлі. З моделлю все досить просто: знаючи назву сенсора, можна знайти докладні дані по ньому. Розмір варто розглянути трохи докладніше.

Діагональ матриці традиційно вказується в дрібних частинах дюйма-відповідно, наприклад, сенсор на 1/2.3"буде більшим, ніж 1/2.6". Більші матриці вважаються більш просунутими, так як при тому ж дозволі вони дозволяють досягти кращої якості зображення. Це пов'язано з тим, що за рахунок більшої площі сенсора кожен окремий Піксель також має великі розміри і на нього потрапляє більше світла, що покращує чутливість і знижує шуми. Зрозуміло, фактична якість картинки буде залежати також від ряду інших параметрів, але в цілому більший розмір сенсора, як правило, означає більш просунуту камеру.