Порівняння Orient AA02008D vs Casio MQ-24-7B

— Кварцові. Механізм, що працює на основі електронного кварцового генератора. Такий генератор видає строго визначене число імпульсів у секунду, і на основі цих даних годинник і ведуть відлік часу. У просторіччі «кварцовими» називають тільки годинник зі стрілками, проте в «електронних» моделях (з цифровим дисплеєм) застосовується цей же принцип. У будь-якому разі, головною перевагою кварцових механізмів є висока точність — навіть у недорогих моделях вона становить близько ±15 сек/міс, а в найбільш прогресивних може досягати ±0,3 сек/міс. А коштують такі годинники в рази дешевше механічних. Головний недолік «кварцу» — потреба в електроживленні; і хоча мініатюрної батарейки зазвичай вистачає на кілька місяців, її все одно періодично доводиться міняти. Частково цей момент компенсується застосуванням сонячних батарей і систем автопідзаводу (див. «Джерело ходу»).

— Механічні. Традиційний тип годинникового механізму, де в якості джерела ходу використовується стиснута пружина. Однією з переваг таких годин перед кварцовими вважається те, що їм не потрібна батарейка — досить регулярно заводити пружину, що легко можна ввести в звичку; а за наявності автопідзаводу (див. відповідний пункт) справа ще більш спрощується. «Механіка» помітно дорожче «кварцу», хоча це може бути і перевагою, що підкреслює рівень годинника та статус його власника. А ось однозначним недоліком даного варіанта є порівняно невисока...точність: якщо в кварцових годинниках похибка вимірюється секундами в місяць, то в механічних мова йде вже про секунди на добу. Так що звертати увагу на цей варіант варто небудь принципових поціновувачам класики, або тим, кому за родом діяльності важливо мати годинник, не залежні від батарейок (мандрівникам, морякам, військовим тощо).

Пристосування, що застосовується переважно у механічних годинниках і забезпечує постійний підзавод годинника за рахунок руху руки власника. Найчастіше виконується у вигляді досить масивної пластини у формі сектора, яка вузьким кінцем закріплюється на осі в центрі механізму. При коливаннях руки і закріпленого на ній годинника — наприклад, під час ходьби — пластина обертається, забезпечуючи завод пружини.

Одна з переваг годинника з автопідзаводом очевидна: їх не потрібно так часто заводити, як класичні механічні, а при постійному носінні вони взагалі можуть обходитися без ручного заводу. Хід таких годинників рівномірніше, оскільки пружина постійно перебуває в майже стисненому стані — це позитивно позначається на точності. Також автопідзавод у механічних годинниках корисний для водонепроникних моделей, в яких заводна головка в неробочий час кріпиться на різьбі, герметизируючи корпус — оскільки різьбою не доводиться користуватися часто, вона менше зношується, що позитивно впливає на надійність. З іншого боку, пластина автопідзаводу збільшує вагу і товщину корпусу, так само як і вартість годинника. Крім того, використання цієї функції в мініатюрних жіночих моделях пов'язано з рядом труднощів, а якщо власник веде малорухливий спосіб життя (наприклад, внаслідок похилого віку), всі переваги автопідзаводу сходять нанівець.

Зазначимо, що існують також і кварцові годинники з автопідзаводом...— це моделі з технологією Kinetic. Детальніше про них див. «Джерело ходу».

Кількість каменів, передбачена в конструкції годинника.

Цей параметр актуальний для моделей, що мають стрілки і відповідні рухомі деталі в «начинці» (колеса, шестерні тощо). Камені в даному разі — це, по суті, специфічний різновид підшипників, використовуваних для кріплення деталей, що обертаються. Виконуються «камені» із синтетичних мінералів (наприклад, штучних сапфірів). Вони забезпечують дещо менше тертя, ніж традиційні металеві підшипники, а головне — вони більш надійні і менш схильні до зносу, що відповідним чином позначається на довговічності всього механізму. Проте тут варто відзначити, що ці переваги актуальні переважно для механічних годинників (див. «Тип механізму»), кварцові моделі в цьому сенсі не так вимогливі до підшипників.

Вважається, що чим більше каменів, тим краще, однак тут варто враховувати функціонал пристрою. Так, для годинника з центральною секундною стрілкою вважається достатнім 16 каменів, з боковою — 17, а от за наявності додаткових функцій (календар, дні тижня тощо) це число може відповідно збільшуватися. Крім того, наявність 40 і більше каменів нерідко є не стільки реальною необхідністю, скільки рекламним ходом.

Калібр можна охарактеризувати як тип годинникового механізму, який використовується в годинниках. Конструювати унікальний механізм під кожну модель годинників дорого і непрактично, тому у більшості виробників один і той самий механізм часто застосовується в різних моделях годинників, які іноді відчутно розрізняються за дизайном. Термін «калібр» пов'язаний з тим, що першопочатково тип механізму позначали числом (у дюймових лініях), що відповідає його найбільшому розміру; однак на сьогоднішній день широко використовуються унікальні назви або цифрово-буквені індекси, не пов'язані безпосередньо з розмірами.

Знаючи назву калібру, на якому побудований годинник, що Вас цікавить, можна при бажанні знайти більш детальну інформацію про механізм і визначити, наскільки його характеристики відповідають Вашим вимогам.

Точність хода зазвичай визначається за найбільшою похибкою – відхиленням від еталонного часу, що може виникнути за місяць при постійній роботі годинника в штатному режимі. Відповідно, чим менше числа в даному пункті — тим точніше годинник. Крім того, точність ходу є своєрідним індикатором стану: якщо похибка стала перевищувати заявлені в характеристиках значення, це може говорити про збої в роботі механізму.

Якщо показники точності однакові і за випередженням і за відставанням, в характеристиках вказується одне число — наприклад, 30 с/міс (тобто +/-30 с/міс); однак багато механізмів мають неоднакові відхилення, наприклад -15/+25 с/міс. Відзначимо також, що даний параметр актуальний виключно для кварцових годинників (див. «Тип механізму»): в механічних моделях точність ходу помітно нижче, вона вимірюється секундами не за місяць, а за добу.

Джерело ходу кварцових годинників (див. «Тип механізму») — простіше кажучи, тип джерела енергії, що використовується в них.

— Батарейка. Мініатюрний елемент живлення, зазвичай у вигляді характерної «таблетки»; застосовується виключно в кварцових годинниках (див. «Тип механізму»). Головним недоліком цього варіанта можна назвати необхідність заміни після вичерпання заряду; при цьому практично всі змінні елементи мініатюрних типорозмірів, які застосовуються у наручних годинниках, випускаються тільки у форматі одноразових батарейок, без можливості перезарядження. З іншого боку, вони забезпечують тривалий час роботи, коштують недорого й продаються практично всюди.

— Сонячна батарея. Система живлення, що складається з фотоелемента й вбудованого акумулятора. Фотоелемент виробляє електрику під дією яскравого світла, а акумулятор накопичує цю енергію і живить механізм годинника. Зручність таких моделей полягає в тому, що за умови постійної наявності сонячного (або хоча б яскравого штучного) світла власникові не доведеться турбуватися про запас енергії. З іншого боку, фотоелемент відчутно впливає на ціну, а при постійному перебуванні в закритих приміщеннях або носінні одягу з рукавами, які закривають годинник, він стає практично непотрібним. Тому широкого розповсюдження цей варіант не отримав, а звертати увагу на такі моделі варто насамперед тим, хто ре...гулярно й довго знаходиться поза приміщеннями та/або на яскравому денному світлі.

— Автокварцовий механізм («kinetic»). Різновид автопідзаводу (див. вище), який застосовується в кварцових годинниках. Першопочатково ця технологія була випущена компанією Seiko під назвою «Kinetic», однак у наш час її можна зустріти й у інших виробників. У будь-якому разі подібні системи працюють аналогічно до механічного автопідзаводу — трансформуючи енергію від руху руки користувача в енергію, необхідну для роботи механізму. Проте в цьому разі подібний механізм не заводить пружину, а обертає мініатюрний генератор, що виробляє електрику. Отриманий заряд накопичується у спеціальному конденсаторі й витрачається на роботу кварцового механізму. Моделі з подібними механізмами позиціонують як «кварцовий годинник, у яких не потрібно міняти батарею», і загалом так воно і є. Водночас для них притаманні ті ж обмеження, що й для звичайних пристроїв з автопідзаводом — зокрема, при малорухливому способі життя ця технологія практично марна. Та й коштують такі годинники досить дорого.

Тип розмітки, що використовується на основному циферблаті годинника. Цей параметр актуальний для моделей зі стрілками (див. «Тип циферблата»), при цьому тип розмітки вказується тільки за основною шкалою — додаткові позначки на безелі в розрахунок не беруться (хоча може враховуватися розмітка на додатковому циферблаті світового часу).

На функціонал годинника даний параметр не впливає, і вибір залежить виключно від смаків власника. Основні види розмітки, що зустрічаються в сучасних годинниках, включають арабські і римські цифри (які можуть доповнюватися мітками), поєднання цих цифр, а також власне найпростіші мітки. Ось основні особливості цих варіантів і їх поєднань:

— Арабські. Циферблати, які мають позначки тільки у вигляді арабських цифр — тобто стандартних сучасних цифр «1», «2» тощо. Таким чином можуть бути позначені як всі поділки циферблата, так і тільки деякі з них (наприклад, 3, 6, 9 і 12 годин). Однак у будь-якому разі інші види позначок у подібних годинниках відсутні.

— Римські. Циферблати, які мають позначки тільки у вигляді римських цифр — сполучень символів I, V, X. Така розмітка надає годиннику своєрідного стилю, проте може потребувати певного звикання — а тому зустрічається рідше, ніж арабські цифри. Знову ж таки, в даному випадку мова йде про циферблати, які не несуть ніяких інши...х позначень, крім цифр цього типу.

— Мітки. Мінімалістичний дизайн, при якому поділки на циферблаті позначаються тільки міткою, без підпису. Найчастіше наносяться мітки для всіх дванадцяти годин; можливі і винятки з цього правила, проте вони в наш час зустрічаються рідко. Відзначимо, що подібне оформлення можна зустріти як в класичних годинниках з мінімальним функціоналом, так і прогресивних моделях з широкими можливостями: у першому випадку мітки надають виробу акуратного зовнішнього вигляду, у другому — дають змогу заощадити на циферблаті місце під додаткові шкали і розмітку. Теоретично така розмітка не настільки зручна, як позначення з цифрами; однак майже всі стрілочні циферблати в сучасних наручних годинниках використовують 12-годинну шкалу зі стандартним розташуванням міток, так що при мінімальній звичці можна цілком обійтися без цифр — саме положення позначки на шкалі вже несе достатньо інформації.

— Арабські + римські. Циферблати, що поєднують відразу обидва описаних вище види цифр (іноді — також з мітками; в даному випадку наявність міток не уточнюється). Найпопулярніший різновид годинників з цією особливістю — моделі з функцією світового часу (див. «Функції і можливості»), де один циферблат розмічений арабськими цифрами, а другий — римськими. Зустрічається і поєднання цих символів на одній шкалі — наприклад, коли 3 і 9 годину позначаються звичайними цифрами, а 6 і 12 — римськими. Втім, ні той, ні інший варіант особливого поширення не отримали.

— Мітки+арабські. Циферблати, в яких частина розмітки нанесена арабськими цифрами, частина — мітками (про те й інше див. вище). При цьому співвідношення тих і інших може бути різним: наприклад, в деяких моделях цифра всього одна (зазвичай «12»); в інших числами позначені ключові позиції«3», «6», «9» і «12»; у третіх частину циферблата займає дисплей, біля якого цифри просто не поміщаються і доводиться обходитися мітками тощо.

— Мітки+римські. Циферблати, в яких частина розмітки нанесена мітками, частина — римськими цифрами. Цей спосіб розмітки загалом аналогічний описаному вище варіанту «мітки+арабські» (і також може передбачати різні варіанти оформлення).

Колір фону циферблата годинника. Вказується для моделей зі стрілочними або комбінованими циферблатами (див. «Тип циферблата»); в суто електронних моделях, зазвичай, використовується або сіра підкладка (для звичайних ЖК-дисплеїв), або темна основа (для світлодіодних).

Найбільшою популярністю у сучасних годинах користуються циферблати чорного, білого, сріблястого і синього кольорів. Однак, крім цього, у продажу можна зустріти і інші відтінки — зокрема, бежевий, жовтий, зелений, золотистий, коричневий, червоний, помаранчевий, рожевий, сірий і фіолетовий. Особливий випадок являють собою годинник зі склом-хамелеонами (див. нижче).

Деякі моделі випускаються в кількох варіантах забарвлення, в таких випадках ці варіанти перераховуються через кому — наприклад, «білий, червоний, сріблястий». Якщо циферблат розфарбований одночасно в 2 або 3 кольори, вони вказуються як поєднання, наприклад, "білий з червоним" або "білий з жовтим і червоним". А до різнобарвним...належать моделі, в яких для циферблата використовується більше 3 кольорів.

Спосіб підсвічування циферблата годин.

— Люмінесцентне покриття. Варіант, який застосовується в стрілочних циферблатах: на стрілки, а іноді і на шкалу наноситься «фосфорне покриття, що світиться в темряві. Такий спосіб підсвічування обходиться недорого і може застосовуватися навіть у бюджетних моделях; крім того, він не потребує батарейок і підходить навіть для механічних годинників. З іншого боку, покриття часто виявляється не настільки ефективно, як цього хотілося б. Річ у тім, що воно повинне «заряджатися» від сонця або іншого яскравого джерела світла, а вистачає цього «заряду» в середньому годин на 5 – 6, причому вже в перші пару годин яскравість світіння помітно падає.

— Електронна. Підсвічування на основі світлодіодів або інших мініатюрних джерел світла. Зазвичай, не працює постійно, а включається і вимикається натисканням спеціальної кнопки; винятком є світлодіодні циферблати (див. «Тип циферблата»). Головною перевагою електронної підсвічування є ефективність: її гарантовано вистачає для перегляду зображення на циферблаті. Крім того, такі системи не залежать від зовнішнього освітлення, на відміну від описаних вище люмінесцентних покриттів. З іншого боку, для роботи освітлення потрібна батарейка; тому даний тип підсвічування зустрічається виключно в кварцових годинниках (див. «Тип механізму»).

— Люмінесцентне покриття/електронна. Системи, що поєднують обидва опи...саних вище виду підсвічування. Даний варіант зустрічається переважно серед моделей з комбінованими циферблатами: на стрілки наноситься світиться покриття, а електронна підсвічування призначена переважно для дисплеїв і додаткових шкал (а також як запасний варіант для стрілок). Комбінована підсвічування дуже зручна, однак і коштують такі годинники трохи дорожче.

— Тритієва підсвічування. Варіант підсвічування, що зустрічається в стрілочних циферблатах преміумкласу. За підсвітку в таких моделях відповідають мініатюрні колби, заповнені тритієм — радіоактивного різновидом водню; зсередини поверхню таких колб покрита люмінофором, який і світиться під впливом випромінювання тритію. Окремо зазначимо, що це випромінювання не представляє небезпеки для людини: воно не виходить за межі колби, і навіть всередині його інтенсивність вкрай низька. Тритієва підсвічування обходиться недешево, проте вона надзвичайно зручна з практичної точки зору: «ліхтарики» працюють постійно, без батарейок і незалежно від зовнішнього освітлення, а світять відчутно яскравіше звичайного люмінесцентного покриття. Правда, через розпаду тритію вони поступово втрачають яскравість, проте це відбувається дуже повільно: для зниження наполовину потрібно 12 років, а для того, щоб підсвічування стала марною — не менше 20.