Порівняння Hikvision DS-KH6320-WTE1 vs Hikvision DS-KH6310-W

Тип з'єднання з додатковими моніторами (див. «Кількість моніторів»), підтримуваний домофоном

— Послідовне. При даному типі з'єднання всі зовнішні охоронні пристрої — викличні панелі, камери, замки і т. ін. — приєднуються лише до основного домофону. Використовувані в системі додаткові монітори підключаються «ланцюжком», один за іншим, і працюють тільки через основний блок; підключити охоронне обладнання безпосередньо до додаткового монітора не можна. При такому форматі роботи кількість охоронних пристроїв обмежена можливостями основного домофона, зате доступ до них можна отримати з будь-якого монітора системи.

— Паралельне. Як і послідовне, даний варіант припускає наявність основного домофона і додаткових моніторів. Ключове ж відмінність полягає в тому, що до кожного керованого монітора можна підключити свої відеокамери, які будуть контролюватися тільки з цього монітора. Цей варіант зручний при організації систем безпеки з декількома окремими зонами відеоспостереження: наприклад, основний монітор можна встановити на парадному вході, а додатковий — на службовому, і кожен з них буде працювати тільки з камерою над відповідною дверима.

Кількість викличних панелей, які можна одночасно підключити до домофону.

Виклична панель — це зовнішня панель, через яку гість надсилає виклик власнику домофона і спілкується з ним. Така панель повинна бути у кожної двері, «охопленої» домофоном. А значить, кількість підтримуваних викличних панелей відповідає максимальній кількості дверей, з якими можна застосовувати дану модель. Найпростішим варіантом є 1 виклична панель, однак на практиці цього часто виявляється недостатньо. Тому більш популярні моделі, здатні перекрити відразу 2 двері — наприклад, основний і службовий вхід в офіс. А в найбільш прогресивних домофони може передбачатися підключення відразу4 викличних панелей, а то й більшої кількості.

Кількість додаткових моніторів, яке можна одночасно підключити до домофону.

Ця функція актуальна виключно для моделей з підтримкою відео — власне відеодомофонів і IP-домофонів (див. «Тип пристрою»). У таких моделях монітором називають власне домофон — внутрішній блок, який має екран. У цьому ж пункті зазначається, скільки додаткових внутрішніх блоків можна підключити до даної моделі. Необхідність у такому підключенні виникає в тих випадках, коли доступ до охоронної системи потрібно забезпечити відразу з декількох точок — наприклад, у приватному будинку на кілька поверхів, де бігати з поверху на поверх до домофону було б незручно. В такому випадку доречні домофони з виходом на 3 монітори, на 4 монітори і більше.

Зазначимо, що формат спільної роботи декількох моніторів може бути різним, докладніше про це див. «Тип з'єднання».

Кількість відеокамер, яке можна одночасно підключити до домофону. Режим роботи з цими камерами може бути різним — мозаїка з декількох сигналів відразу, перемикання між сигналами з відображенням кожного на весь екран і т. ін. Однак у будь-якому разі для роботи з кількома відеокамерами бажано, щоб відповідне їх кількість було прямо заявлено в домофоні — інакше доведеться вдаватися до встановлення додаткового обладнання.

Найпростіші сучасні домофони допускають підключення 1 або 2 камер, у більш прогресивних ця кількість може досягати 4 і більше.

Кількість тривожних виходів, передбачене в конструкції домофона.

Тривожні роз'єми використовуються для обміну службовими сигналами між окремими компонентами системи безпеки, найчастіше — для автоматичного включення тієї чи іншої функції. Наявність тривожних виходів в домофон дозволяє передавати з нього керуючі сигнали на інші охоронні пристрої — замки, прожектори, камери спостереження сирену і т. ін. наприклад, можна налаштувати систему так, щоб після натискання кнопки виклику включалася не тільки камера відеодомофона, але і зовнішні камери спостереження.

Конкретний функціонал тривожних виходів для кожної моделі варто уточнювати окремо; проте в будь-якому разі такі роз'єми дають змогу підвищити автоматизацію і зменшити залежність від людського чинника. А кількість таких виходів відповідає числу керованих компонентів охоронної системи, яке можна одночасно підключити до домофону безпосередньо, без використання додаткового обладнання. Втім, з низки причин це кількість рідко перевищує 1.

— ОС Android. До переваг ОС Android можна віднести гнучкість, яка дає можливість встановлювати сторонні додатки, тим самим збільшуючи функціональність пристрою. До таких додатків можуть належати SIP-телефони, програми, які дають змогу вести відеоспостереження, і інші. Але варто відзначити що на роль повноцінного планшета такі пристрої не дуже підходять, по-перше, більшість має стаціонарне розміщення, по-друге, як правило, потужність домофонів не настільки висока. Також окремо можуть бути встановлені різні обмеження виробником, це потрібно уточнювати окремо.

— Wi-Fi модуль. Модуль бездротового зв'язку Wi-Fi зустрічається тільки в IP-домофонах (див. «Тип пристрою»). Дана функція дає змогу пристрою підключаються до мережі бездротовим способом — це значно зручніше, ніж тягнути кабелі, а якість зв'язку зазвичай не відрізняється від дротового. Ще один варіант застосування Wi-Fi — пряме з'єднання зі смартфоном або планшетом і використання такого гаджета в ролі пульта ДУ з зовнішнім екраном; втім, така можливість передбачається порівняно рідко.

– Мобільний додаток. Ця особливість означає, що з пристроєм можна працювати через смартфон або планшет із встановленим на нього спеціальним додатком. Такі додатки зазвичай випускаються відразу під обидві найпопулярніші в наш час мобільні ОС – Android та iOS; проте цей момент не завадить уточнити окремо. У будь-я...кому разі управління з мобільного пристрою може мати досить широку функціональність (включаючи навіть можливість роботи через Інтернет у деяких моделях); а взаємодіяти з пристроєм через гаджет, який можна постійно тримати при собі, набагато зручніше, ніж щоразу підходити до домофону чи іншого стаціонарного обладнання.

— SIP протокол. Підтримка домофоном протоколу SIP дає змогу домофону переадресовувати сигнал з викличної панелі через телефонну мережу — на мобільний пристрій, стаціонарну міні-АТС або комп'ютер з відповідним ПЗ. Подібна функція може бути корисною, наприклад, в офісі, де відвідувачів буває багато, а кожен раз підходити до домофону для відповіді — незручно. Додаткові можливості SIP в різних моделях можуть помітно відрізнятися, їх варто уточнювати окремо.

— Підтримка DVR. Можливість роботи домофона в режимі запису відео з викличних панелей або з окремих камер спостереження. У більшості таких моделей запис здійснюється не постійно, а тільки при натисканні кнопки виклику або іншій події — наприклад, спрацьовуванні детектора руху (див. нижче). Відео найчастіше зберігається на карту пам'яті (див. «Кардридер» нижче). У будь-якому разі дана функція дає змогу з'ясовувати, хто дзвонив в домофон в «позаурочний час», також вона може стати в нагоді в інших ситуаціях — аж до відновлення картини НП, що потрапила в поле зору камер.

— Внутрішній зв'язок (Інтерком). Ця функція дає змогу здійснювати дзвінки між домофонами в одній мережі. Залежно від реалізації і налаштувань, буває адресний інтерком, коли вводиться номер (ідентифікатор) пристрою в мережі, на який потрібно зробити дзвінок, а також варіанти з налаштуванням загального виклику, коли дзвінок йде на всі пристрої мережі. У будь-якому разі, ця функція буде корисна, якщо в мережі декілька домофонів, таким чином можна зателефонувати, наприклад, сусідові.

— Гучний зв'язок. Функція гучного зв'язку, аналогічна тій, що застосовується в телефонах. В такому режимі для розмови використовуються гучний динамік і чутливий мікрофон, які розташовані в корпусі домофона і дають змогу комфортно спілкуватися на деякій відстані від пристрою (до метра, а то й більше). Дана функція особливо важлива для моделей з трубкою (див. «Виконання») — вона дає можливість розмовляти, не тримаючи трубку в руках. А ось пристрої без трубки за визначенням працюють у форматі гучного зв'язку.

— Голосове повідомлення. Аналог функції автовідповідача в телефонах, коли абонент може залишити повідомлення, якщо власник домофона не реагує на виклик. Реалізована функція може бути по різному, але в будь-якому разі вона аналогічна подібній зі звичним виразом: «Залиште своє повідомлення після звукового сигналу...».

— Картинка в картинці. Можливість виводу на екран домофона другої картинки, на додаток до основного зображення. Таким чином можна, наприклад, перевірити обстановку в зоні видимості камери спостереження, не перериваючи спілкування з відвідувачем по основній відеопанелі. Додаткова картинка має невеликий розмір і зазвичай відображається в одному з кутів екрану.

— Детектор руху. Функція, що дає можливість домофону виявляти рух в зоні видимості відключених камер і реагувати на нього. Конкретний спосіб такої реакції в різних моделях може бути різним: вмикання запису, відправка повідомлення на заданий користувачем пристрій, подача сигналу на тривожний вихід тощо; ці подробиці варто уточнювати окремо. У будь-якому разі детектор руху знижує ймовірність пропустити значущі події в полі зору камер.

— Вбудована пам'ять. Вбудована пам'ять зустрічається у відео- і IP-домофонах (див. «Тип пристрою») і зазвичай призначається для зберігання даних з камер спостереження. При цьому об'єм такої пам'яті зазвичай невеликий, і вона, зазвичай, використовується лише для фотознімків (наприклад, з метою фіксації обличь відвідувачів); запис відео, якщо він передбачений, ведеться на карту пам'яті (див. нижче). У будь-якому разі особливості роботи вбудованої пам'яті не завадить уточнити окремо.

— Фоторамка. Можливість роботи домофона в режимі цифрової фоторамки — коли на екрані (зазвичай в режимі слайдшоу) відображаються фотографії, які занесені в пам'яті пристрою (або зберігаються на карті пам'яті). Обов'язковою особливістю моделей з даною функцією є досить великий кольоровий екран — тільки на ньому будуть нормально видимі фотографії; самі домофони зазвичай належать до відео- або IP-моделей. Основне призначення режиму фоторамки — естетичне: показуючи красиві картинки, домофон відіграє роль додаткового декору для приміщення.

Роздільна здатність дисплея, встановленого в домофоні.

За інших рівних умов більш висока роздільна здатність забезпечує більш згладжене і деталізоване зображення, однак позначається на вартості екрану. Крім того, всі переваги високої роздільної здатності втрачаються, якщо її не підтримує камера, що використовується. Загалом даний параметр є другорядним: він вибирається виробником, виходячи з діагоналі екрана і загального функціоналу пристрою, а для багатьох екранів взагалі не вказується — вважається (і цілком обгрунтовано), що роздільної здатності у будь-якому разі вистачає для застосування за призначенням. Тому немає сенсу гнатися за екраном Full HD, досить буде і дисплея HD, а то і зовсім SD.

Наявність сенсорних кнопок в конструкції домофона.

На відміну від механічних, такі кнопки не потрібно вдавлювати — вони не спрацьовують від натискання, а від дотику, що кілька зручніше. Однак головна перевага сенсорних панелей полягає все-таки в охайному зовнішньому вигляді і стійкості до забруднень. Такі панелі виглядають сучасно і технологічно, на них відсутні виступаючі кнопки, що ускладнюють очистку, і щілини між кнопками і самою панеллю, де може накопичуватися бруд.Правда, вони трохи дорожче і складніше у виробництві, ніж кнопкові; це непомітно для рядового користувача, однак є недоліком для виробників. Саме тому сенсори, при всіх їх перевагах, так і не витіснили традиційні кнопки.

Пристосування для роботи зі змінними картами пам'яті. Як і вбудована пам'ять (див. вище), такі носії використовуються для запису даних з відеопанелей і камер; при цьому для домофонів з картрідерами практично обов'язковою є наявність DVR (див. вище), і на карту пам'яті зберігається саме відео. Це більш виправдано, ніж використовувати з цією метою вбудовану пам'ять: змінні носії обходяться дешевше в перерахунку на мегабайт об'єму і краще підходять для великих файлів, тих же відеозаписів. Крім того, зазначимо, що карту можна витягти і встановити в інший пристрій – наприклад, для копіювання відзнятих матеріалів на комп'ютер або їх перегляду на смартфоні. Карта може постачатися в комплекті, однак найчастіше її доводиться купувати окремо. При цьому варто врахувати тип і формат носіїв, що підтримуються кардридером, а також максимальний об'єм пам'яті, з якою він сумісний.