Порівняння Falcon Eye FE-101 ATLAS vs Slinex SM-07M

Загальна кількість портів для дротового підключення різного обладнання, передбачене в домофоні; по суті — максимальна кількість дротяних пристроїв, яке можна одночасно підключити до домофону.

Варто враховувати, що ця кількість може бути меншою, ніж загальна сума підтримуваних пристроїв. Це особливо характерно в моделях з можливістю використання додаткових моніторів (див. «Підключаються моніторів»): такі пристрої часто підключаються послідовно, «ланцюжком» і займають всього 1 порт. Таким чином, наприклад, домофон на 2 викличних панелі і 3 монітора може мати всього 3 роз'єми — по одному для викличних панелей і один для моніторів. Зазначимо також, що мережевий порт LAN IP-домофони (див. «Тип пристрою») також враховується при даному підрахунку.

Кількість додаткових моніторів, яке можна одночасно підключити до домофону.

Ця функція актуальна виключно для моделей з підтримкою відео — власне відеодомофонів і IP-домофонів (див. «Тип пристрою»). У таких моделях монітором називають власне домофон — внутрішній блок, який має екран. У цьому ж пункті зазначається, скільки додаткових внутрішніх блоків можна підключити до даної моделі. Необхідність у такому підключенні виникає в тих випадках, коли доступ до охоронної системи потрібно забезпечити відразу з декількох точок — наприклад, у приватному будинку на кілька поверхів, де бігати з поверху на поверх до домофону було б незручно. В такому випадку доречні домофони з виходом на 3 монітори, на 4 монітори і більше.

Зазначимо, що формат спільної роботи декількох моніторів може бути різним, докладніше про це див. «Тип з'єднання».

Найбільша тривалість безперервної розмови, яку забезпечує домофон. Технічно ця тривалість може бути необмеженою, однак на практиці можуть встановлюватися обмеження — зазвичай від 1 до 4 хвилин. Це зумовлено насамперед тим, що в системах з декількома викличними панелями розмова через одну з них може перешкоджати роботі інших. Обмеження ж за тривалістю дають змогу виключити довгі розмови і можливі накладки, а доступного часу зазвичай цілком вистачає для з'ясування всіх необхідних питань протягом однієї бесіди. Також ця функція стане в нагоді у випадку, якщо ви забудете вимкнути зв'язок (повісити трубку) після закінчення розмови.

— ОС Android. До переваг ОС Android можна віднести гнучкість, яка дає можливість встановлювати сторонні додатки, тим самим збільшуючи функціональність пристрою. До таких додатків можуть належати SIP-телефони, програми, які дають змогу вести відеоспостереження, і інші. Але варто відзначити що на роль повноцінного планшета такі пристрої не дуже підходять, по-перше, більшість має стаціонарне розміщення, по-друге, як правило, потужність домофонів не настільки висока. Також окремо можуть бути встановлені різні обмеження виробником, це потрібно уточнювати окремо.

— Wi-Fi модуль. Модуль бездротового зв'язку Wi-Fi зустрічається тільки в IP-домофонах (див. «Тип пристрою»). Дана функція дає змогу пристрою підключаються до мережі бездротовим способом — це значно зручніше, ніж тягнути кабелі, а якість зв'язку зазвичай не відрізняється від дротового. Ще один варіант застосування Wi-Fi — пряме з'єднання зі смартфоном або планшетом і використання такого гаджета в ролі пульта ДУ з зовнішнім екраном; втім, така можливість передбачається порівняно рідко.

– Мобільний додаток. Ця особливість означає, що з пристроєм можна працювати через смартфон або планшет із встановленим на нього спеціальним додатком. Такі додатки зазвичай випускаються відразу під обидві найпопулярніші в наш час мобільні ОС – Android та iOS; проте цей момент не завадить уточнити окремо. У будь-я...кому разі управління з мобільного пристрою може мати досить широку функціональність (включаючи навіть можливість роботи через Інтернет у деяких моделях); а взаємодіяти з пристроєм через гаджет, який можна постійно тримати при собі, набагато зручніше, ніж щоразу підходити до домофону чи іншого стаціонарного обладнання.

— SIP протокол. Підтримка домофоном протоколу SIP дає змогу домофону переадресовувати сигнал з викличної панелі через телефонну мережу — на мобільний пристрій, стаціонарну міні-АТС або комп'ютер з відповідним ПЗ. Подібна функція може бути корисною, наприклад, в офісі, де відвідувачів буває багато, а кожен раз підходити до домофону для відповіді — незручно. Додаткові можливості SIP в різних моделях можуть помітно відрізнятися, їх варто уточнювати окремо.

— Підтримка DVR. Можливість роботи домофона в режимі запису відео з викличних панелей або з окремих камер спостереження. У більшості таких моделей запис здійснюється не постійно, а тільки при натисканні кнопки виклику або іншій події — наприклад, спрацьовуванні детектора руху (див. нижче). Відео найчастіше зберігається на карту пам'яті (див. «Кардридер» нижче). У будь-якому разі дана функція дає змогу з'ясовувати, хто дзвонив в домофон в «позаурочний час», також вона може стати в нагоді в інших ситуаціях — аж до відновлення картини НП, що потрапила в поле зору камер.

— Внутрішній зв'язок (Інтерком). Ця функція дає змогу здійснювати дзвінки між домофонами в одній мережі. Залежно від реалізації і налаштувань, буває адресний інтерком, коли вводиться номер (ідентифікатор) пристрою в мережі, на який потрібно зробити дзвінок, а також варіанти з налаштуванням загального виклику, коли дзвінок йде на всі пристрої мережі. У будь-якому разі, ця функція буде корисна, якщо в мережі декілька домофонів, таким чином можна зателефонувати, наприклад, сусідові.

— Гучний зв'язок. Функція гучного зв'язку, аналогічна тій, що застосовується в телефонах. В такому режимі для розмови використовуються гучний динамік і чутливий мікрофон, які розташовані в корпусі домофона і дають змогу комфортно спілкуватися на деякій відстані від пристрою (до метра, а то й більше). Дана функція особливо важлива для моделей з трубкою (див. «Виконання») — вона дає можливість розмовляти, не тримаючи трубку в руках. А ось пристрої без трубки за визначенням працюють у форматі гучного зв'язку.

— Голосове повідомлення. Аналог функції автовідповідача в телефонах, коли абонент може залишити повідомлення, якщо власник домофона не реагує на виклик. Реалізована функція може бути по різному, але в будь-якому разі вона аналогічна подібній зі звичним виразом: «Залиште своє повідомлення після звукового сигналу...».

— Картинка в картинці. Можливість виводу на екран домофона другої картинки, на додаток до основного зображення. Таким чином можна, наприклад, перевірити обстановку в зоні видимості камери спостереження, не перериваючи спілкування з відвідувачем по основній відеопанелі. Додаткова картинка має невеликий розмір і зазвичай відображається в одному з кутів екрану.

— Детектор руху. Функція, що дає можливість домофону виявляти рух в зоні видимості відключених камер і реагувати на нього. Конкретний спосіб такої реакції в різних моделях може бути різним: вмикання запису, відправка повідомлення на заданий користувачем пристрій, подача сигналу на тривожний вихід тощо; ці подробиці варто уточнювати окремо. У будь-якому разі детектор руху знижує ймовірність пропустити значущі події в полі зору камер.

— Вбудована пам'ять. Вбудована пам'ять зустрічається у відео- і IP-домофонах (див. «Тип пристрою») і зазвичай призначається для зберігання даних з камер спостереження. При цьому об'єм такої пам'яті зазвичай невеликий, і вона, зазвичай, використовується лише для фотознімків (наприклад, з метою фіксації обличь відвідувачів); запис відео, якщо він передбачений, ведеться на карту пам'яті (див. нижче). У будь-якому разі особливості роботи вбудованої пам'яті не завадить уточнити окремо.

— Фоторамка. Можливість роботи домофона в режимі цифрової фоторамки — коли на екрані (зазвичай в режимі слайдшоу) відображаються фотографії, які занесені в пам'яті пристрою (або зберігаються на карті пам'яті). Обов'язковою особливістю моделей з даною функцією є досить великий кольоровий екран — тільки на ньому будуть нормально видимі фотографії; самі домофони зазвичай належать до відео- або IP-моделей. Основне призначення режиму фоторамки — естетичне: показуючи красиві картинки, домофон відіграє роль додаткового декору для приміщення.

Тип дисплея, встановленого в домофоні.

— Кольоровий. Кольорові дисплеї обходяться дещо дорожче монохромних, проте в наш час ця різниця дуже незначна (особливо на тлі ціни домофона загалом). А зображення на таких екранах виходить максимально достовірним і приємним для очей. Особливо в IPS екранах. Тому саме цей варіант використовується в більшості домофонів з екранами.

— Монохромний. Чорно-білі екрани, здатні відтворювати лише відтінки сірого. Коштують дешевше кольорових, однак і зображення на такому екрані виходить не таким якісним, причому різниця в ціні далеко не завжди виправдовує різницю в якості. Як наслідок, такі екрани використовуються значно рідше.

Випускаються також моделі, які взагалі не оснащуються дисплеями — це насамперед аудіодомофони (див. «Тип пристрою»), а також деякі IP-домофони, що не підтримують відео і налаштовуються з комп'ютера через мережу.

Розмір власного дисплея домофона по діагоналі.

В сучасних домофонах зустрічаються дисплеї розміром від 2" до 10" — більш дрібні екрани нефункціональні, більш великі невиправдано громіздкі та дорогі. При цьому нормально розглянути зображення можна практично на будь-якому дисплеї з цього діапазону — якщо нахилитися до нього досить близько.

З урахуванням всього цього спеціально шукати великий екран (10") має сенс у тому випадку, якщо його треба буде нормально бачити з великої відстані (метр і більше), або якщо ви не хочете зайвий раз напружувати очі, вдивляючись у дрібне зображення. Золотою серединою є дисплей 7".

Роздільна здатність дисплея, встановленого в домофоні.

За інших рівних умов більш висока роздільна здатність забезпечує більш згладжене і деталізоване зображення, однак позначається на вартості екрану. Крім того, всі переваги високої роздільної здатності втрачаються, якщо її не підтримує камера, що використовується. Загалом даний параметр є другорядним: він вибирається виробником, виходячи з діагоналі екрана і загального функціоналу пристрою, а для багатьох екранів взагалі не вказується — вважається (і цілком обгрунтовано), що роздільної здатності у будь-якому разі вистачає для застосування за призначенням. Тому немає сенсу гнатися за екраном Full HD, досить буде і дисплея HD, а то і зовсім SD.

Наявність в домофоні сенсорного дисплея — на зразок тих, що застосовуються в смартфонах і планшетах.

Управління через такий дисплей часто виявляється більш зручним, наочним і функціональним, ніж використання апаратної панелі — особливо під час роботи з великою кількістю функцій і налаштувань. Власне, наявність сенсорного екрану є майже безпомилковим ознакою прогресивного домофону з розширеними можливостями. Зазначимо, що для комфортного використання такої екран повинен мати досить великий розмір — 4" та більше; випускаються і менш великі сенсорні дисплеї, але вони не дуже зручні в застосуванні.

Пристосування для роботи зі змінними картами пам'яті. Як і вбудована пам'ять (див. вище), такі носії використовуються для запису даних з відеопанелей і камер; при цьому для домофонів з картрідерами практично обов'язковою є наявність DVR (див. вище), і на карту пам'яті зберігається саме відео. Це більш виправдано, ніж використовувати з цією метою вбудовану пам'ять: змінні носії обходяться дешевше в перерахунку на мегабайт об'єму і краще підходять для великих файлів, тих же відеозаписів. Крім того, зазначимо, що карту можна витягти і встановити в інший пристрій – наприклад, для копіювання відзнятих матеріалів на комп'ютер або їх перегляду на смартфоні. Карта може постачатися в комплекті, однак найчастіше її доводиться купувати окремо. При цьому варто врахувати тип і формат носіїв, що підтримуються кардридером, а також максимальний об'єм пам'яті, з якою він сумісний.