Порівняння Rudes 3S 0.8-30-0.37 vs Werk 3QGD 1.85-70-0.37

Максимальна кількість води, яку насос здатний подати із свердловини за одиницю часу. Вибір за цим параметром залежить від двох основних моментів: максимального сумарного споживання і продуктивності (дебіту) свердловини.

Максимальне сумарне споживання — кількість води, яка необхідна для одночасної нормальної роботи всіх точок водорозбору в системі. Різні типи споживачів (умивальник, душ, пральна машина тощо) вимагають різної кількості води; точні значення можна з'ясувати за спеціальними таблицями або інструкціями до конкретних моделей побутової техніки. А загальне споживання можна підрахувати, склавши показники всіх точок водорозбору. Що стосується дебіту свердловини, то це максимальна кількість води, яку свердловина здатна видати за певний час без її осушення. Цей показник зазвичай вказується в документах на свердловину; якщо ж він невідомий, перед покупкою постійного насоса обов'язково необхідно визначити дебіт — наприклад, тестовим прокачуванням недорогим агрегатом.

Відповідно продуктивність насоса не повинна перевищувати дебіту свердловини, і бажано, щоб вона становила не менше 50% від максимального сумарного споживання підключеної системи водопостачання. Перше правило дозволяє уникнути осушення насоса і пов'язаних з цим неприємностей, а дотримання другого гарантує нормальну кількість води навіть при досить інтенсивному водозаборі. І, зрозуміло, не варто забувати, що висока продуктивність вимагає високої потужнос...ті і позначається на вартості пристрою.

Сам по собі напір — це максимальна висота, на яку насос під час роботи може підняти воду (найбільша висота водяного стовпа, який він здатний підтримувати). Цей параметр описує тиск, створюваний під час роботи, але оскільки робота свердловинних насосів безпосередньо пов'язана переважно з підйомом рідини на велику висоту, використовувати дані про напір в метрах простіше, ніж про тиск. Втім, при необхідності одне можна легко перевести в інше — 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.

При виборі насоса за цим параметром не обов'язково гнатися за великим напором, а необхідно врахувати цілий ряд чинників.

Перший з них — це власне висота, на яку потрібно піднімати воду; її можна визначити, склавши глибину занурення насоса і висоту найбільш високої точки водорозбору над поверхнею землі. Глибина занурення виводиться з урахуванням т. зв. динамічного рівня води в свердловині, тобто відстані від поверхні землі до дзеркала води під час безперервної роботи насоса (цей показник більше статичного рівня, оскільки при викачування води її рівень знижується). Динамічний рівень зазвичай вказується в паспорті свердловини; насос повинен перебувати на глибині щонайменше метр під водою, плюс запас в 2 – 3 м варто взяти як поправку на сезонні коливання рівня. Відповідно, для свердловини з динамічною глибиною 40 м, яка постачає будинок з верхньою точкою водорозбору 6 м над землею, загальна різниця висот складе не менше 40 + 6 + 4 = 50 м. ...>
Другий момент — гідравлічний опір системи. Навіть при горизонтальному розташуванні труб для руху по них рідини потрібен тиск; зазвичай при підрахунках виходять з того, що на кожні 10 м трубопроводу потрібно 0,1 бар, або 1 м напору. А для системи водопостачання в межах середнього будинку втрати на опір становлять близько 5 м напору (0,5 бар). Відповідно, якщо в нашому прикладі будинок розташований в 10 м від свердловини, то запас на подолання опору повинен становити не менше 1 + 5 = 6 м напору.

І третій момент — напір в точках водорозбору, адже насос повинен не просто «доштовхати» воду до крана, але і забезпечити тиск на виході. Тут оптимальні показники можуть бути різними залежно від ситуації. Для прикладу візьмемо не менше 1 атм (1 бар), що відповідає 10 м напору.

Таким чином, у нашому прикладі напір насоса повинен становити не менше 50 м (різниця висот) + 6 м (опір) + 10 м (напір на виході) = 66 м. Зрозуміло, це розрахунок для найбільш загального випадку; в особливих ситуаціях і формули можуть відрізнятися, за ними має сенс звертатися до спеціальних джерел.

Найбільший тиск, що може виникати в магістралі під час роботи насоса. Відзначимо, що зазвичай мова йде не про нормальному робочому тиску (його описує напір, див. вище), а про короткочасних скачках, які можуть помітно перевищувати штатні показники. Система водопостачання, до якої підключається насос, повинна нормально переносити не лише штатні показники, але і згадані скачки — інакше може статися аварія. Відповідно, максимальний робочий тиск в нагоді для оцінки того, наскільки запас міцності труб, фітингів та інших елементів системи відповідає характеристикам насоса.

Базовий принцип або принципи, за рахунок яких здійснюється усмоктувальний дію насоса.

— Відцентровий. Як випливає з назви, дана різновид насосів використовує відцентрову силу. Основним їх елементом є робоче колесо, встановлене в круглому корпусі; вхідний отвір знаходиться на осі обертання цього колеса. Під час роботи рідина за рахунок відцентрової сили, що виникає при обертанні колеса, відкидається від центра до його країв і потім надходить у вихідний патрубок, спрямований по дотичній до кола обертання колеса. Відцентрові насоси досить прості за конструкцією і недорогі, при цьому вони надійні і економічні (за рахунок високого ККД), а потік рідини виходить безперервним. Водночас продуктивність подібних агрегатів може сильно падати при високому опорі в системі подачі води, а стійкість до забруднень хоча і вище, ніж у вихрових, але все ж помітно поступається шнековим (див. нижче).

— Вихровий. Вихрові насоси почасти схожі з відцентровими: у них також є цілий корпус і робоче колесо з лопатями. Проте в таких агрегатах і вхідний і вихідний патрубок спрямовані по дотичній до робочого колеса, а лопаті відрізняються за конструкцією. Спосіб роботи також принципово інший — у відповідності з назвою, він використовує вихори, що утворюються на лопатях колеса. Вихрові агрегати значно перевершують відцентрові за напором, однак вони більш чутливі до забруднень — на...віть невеликі частинки, які потрапляють в робоче колесо, можуть викликати ушкодження, помітно знижують ККД. Крім того, сам ККД у подібних насосів невеликий — в 2 – 3 рази нижче, ніж у відцентрових.

— Шнековий. Ще одна назва цього принципу — «гвинтовий», оскільки шнек, який є основною деталлю таких насосів, являє собою ротор у формі гвинта (або кілька таких роторів). Головною перевагою насосів подібного типу є висока надійність — вони без проблем справляються навіть з сильно запесоченной водою; крім того, рівень шуму і вібрацій під час роботи виходить мінімальним. З іншого боку, шнекові моделі поступаються описаним вище варіантами за продуктивністю, а вартість їх виходить досить високою — через вимог до якості виробництва.

Потужність, споживана двигуном насоса під час роботи у штатному режимі. Більш потужний двигун здатний забезпечити більший натиск і продуктивність, однак ці параметри не пов'язані безпосередньо: дві моделі подібної потужності можуть помітно різнитися за практичним характеристиками. Тому в цьому сенсі цей параметр є другорядним, і більш-менш однозначно він описує лише клас агрегата загалом — потужні двигуни характерні для висококласних продуктивних моделей. А ось на що ця характеристика впливає безпосередньо — так це власне на енергоспоживання; а з них, зі свого боку, пов'язані не тільки рахунки за електрику, але і вимоги до підключення.

Довжина штатного кабелю живлення, передбаченого в конструкції насоса.

В ідеалі довжина даного кабелю повинна бути не менше максимальної глибини занурення — це забезпечить максимальну простоту підключення: точка з'єднання кабелю з мережею буде перебувати над водою (в самому вдалому випадку — взагалі поза свердловини), і Вам не доведеться піклуватися про ізоляції. Водночас з низки причин багато насоси оснащуються досить короткими шнурами — близько 1.5 – 2 м, а не довгими кабелями; у таких випадках необхідно використовувати спеціальне водостійке обладнання.

Захист від перевантаження — система безпеки на випадок перевантаження свердловинного насоса, коли його двигун працює понад межі своїх можливостей. Це може привести до виходу мотора з ладу або навіть загоряння. Перевантаженню зазвичай запобігають теплові струмові реле, що впроваджуються в схему насосного обладнання.

В даному випадку під країною-виробником мається на увазі країна, з якої походить бренд товару. А бренд, зі свого боку — це загальне позначення, під яким товари певної компанії відомі на ринку. Країна його походження далеко не завжди збігається з фактичним місцем випуску продукту: для здешевлення виробництва зазвичай сучасні компанії переносять його в інші країни. Цілком нормальною є ситуація, коли продукція, наприклад, американського або німецького бренду проводиться на Тайвані або в Туреччині. Незважаючи на поширену думку, саме по собі це не веде до зниження якості товару — все залежить від того, наскільки ретельно власник бренду контролює виробництво. А багато компаній, особливо великі та «імениті», стежать за якістю вельми ревно — адже від цього залежить їхня репутація. Однак асортимент на ринку не настільки великий. Крім вітчизняних насосів зустрічаються моделі з Італії та Китаю.

Матеріал, з якого виконано робоче колесо насоса.

В сучасних свердловинних насосах застосовується велика різноманітність матеріалів. Однак виробник, зазвичай, вибирає варіант з таким розрахунком, щоб міцність, надійність, стійкість до забруднень та інші ключові особливості колеса відповідали необхідним характеристикам насоса і його рівнем загалом. Крім того, один і той самий матеріал може мати кілька різновидів, що помітно відрізняються за характеристиками; особливо це актуально для технополимеров і термопластів, однак більшість металевих матеріалів на зразок нержавіючої сталі або латуні також мають кілька сортів. Все це означає, що при виборі насоса має сенс дивитися насамперед на робочі характеристики і цінову категорію, відгуки та іншу практично значущу інформацію, а матеріал крильчатки має другорядне значення.